Онлайн-консультант інженера з охорони праці
Фільтр:
Всі
Атестація робочих місць
Будівництво
Нещасні випадки, профзахворювання та аварії
Електробезпека
Засоби індивідуального захисту
Перевірки Держпраці
Медичні огляди
Навчання та інструктажі
Пожежна безпека
Роботи на висоті
Сільське господарство
Система управління охороною праці (СУОП)
Транспорт
Цивільний захист та техногенна безпека
Інші
Розроблення документації
Роботи підвищеної небезпеки
Дозвільна документація
Домедична допомога
Пільги та компенсації
Ризик-менеджмент
Охорона праці в офісі
Регулювання праці окремих категорій працівників
Умови праці та відпочинку
Анонім
13.07.2021
Особливості розміщення систем димо- та тепловидалення
Ішичкін Михайло В’ячеславович,
головний фахівець відділу планування заходів цивільного захисту Управління організації заходів цивільного захисту ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області

Димоприймальні пристрої потрібно розміщувати на димових шахтах під стелею коридору або холу, їх нижній рівень повинен бути розташований не нижче за верхній рівень дверного прорізу.

Допускається приєднувати димоприймальні пристрої до димових шахт на відгалуженнях.

Довжина коридору, обслуговуваного одним димоприймальним пристроєм, не повинна перевищувати 30 м. Площа, що обслуговується одним димоприймальним пристроєм, не повинна перевищувати 900 м2. Відстань від найвіддаленішої точки коридору до димоприймального пристрою не повинна перевищувати 20 м.

До системи димо- та тепловидалення, що обслуговує коридор або хол, допускається приєднувати не більше двох димоприймальних пристроїв на одному поверсі.

У разі улаштування системи механічного димо- та тепловидалення до вертикального колектора потрібно приєднувати відгалуження не більше ніж від чотирьох приміщень або чотирьох димових зон на кожному поверсі.

Приміщення площею більше ніж 1600 м2 необхідно поділяти на димові зони, виходячи з можливості виникнення пожежі в одній з них. Площа димової зони не повинна перевищувати 1600 м2.

Кожну димову зону слід відгороджувати будівельними конструкціями або щільними вертикальними завісами з негорючих матеріалів, що опускаються зі стелі (перекриття) на підлогу, але не нижче ніж 2,5 м від підлоги, утворюючи під стелею (перекриттям) резервуари диму.

Заборонено

Застосовувати спільне обладнання систем димо- та тепловидалення для захисту приміщень різних категорій за вибухопожежною та пожежною небезпекою не допускається.

Характеристики та вимоги до пристроїв систем природного димо- та тепловидалення повинні відповідати ДБН В.2.2-41:2019 «Висотні будівлі. Основні положення» щодо:

  • вогнестійкості;
  • експлуатаційної надійності;
  • стійкості до впливу зовнішніх чинників (низької температури навколишнього середовища, вібрації, повітряного тиску, вітрових та снігових навантажень);
  • працездатності;
  • безвідмовного спрацювання механізму відкриття в умовах пожежі.

Видалення продуктів згорання безпосередньо з приміщень наземних одноповерхових будинків потрібно зазвичай передбачати системами природного димо- та тепловидалення, у цьому разі приміщення будинків, що захищаються такими системами, повинні бути заввишки 3,5 м і більше.

Довідка

З прилеглої до вікон зони завширшки 15 м та менше допускається видалення диму та теплоти назовні будівлі через віконні фрамуги (стулки, жалюзі), низ яких знаходиться на рівні не менше ніж 2,2 м від підлоги, оснащені системою відкриття і встановлені в прорізах зовнішніх стін будинку.

Вентиляційні пристрої систем природного димо- та тепловидалення необхідно розташовувати:

  • у прорізах покрівлі приміщення будівлі, що захищається;
  • рівномірно за площею приміщень та димових зон (у разі пожежі розташування пристроїв не повинне створювати небезпеку перенесення продуктів згорання від одного до іншого приміщення будинку або від одного до іншого протипожежного відсіку всередині будинку);
  • у верхній частині приміщення на покрівлі, стелі або на перекритті приміщення, а також у зовнішніх стінах будинку (якщо стеля не є перекриттям, то пристрої можуть з’єднуватись з витяжними прорізами через вертикальні шахти (канали) димо- та тепловидалення).

 

Припливні вентиляційні пристрої системи природного димо- та тепловидалення необхідно розташовувати за можливості поблизу підлоги.

Звичайні двері та вікна можуть використовуватись як припливні вентиляційні пристрої, якщо їх верхній край знаходиться на 1 м нижче шару диму, та за умови забезпечення їх відчинення у разі пожежі.

Важливо

Для керування двома або більше групами вентиляційних пристроїв природного димо- та тепловидалення і припливними вентиляційним пристроями, розташованими на стінах будівлі, потрібно передбачати систему контролю напрямку вітру, що забезпечує під час пожежі відкриття тих груп вентиляційних пристроїв, які не піддаються вітровому впливу.

Систему механічного димо- та тепловидалення потрібно передбачати:

  • у багатоповерхових будинках (допускається передбачати окремі для кожного ізольованого приміщення димові шахти природного димовидалення);
  • у бібліотеках, книгосховищах, архівах, складах паперу.


Вентилятори систем механічного димо- та тепловидалення повинні встановлюватись в окремих від вентиляторів іншого призначення приміщеннях, відгороджених протипожежними перегородками 1-го типу та протипожежними перекриттями 3-го типу. Такі приміщення потрібно оснащувати системами вентиляції, що забезпечують унеможливлення перевищення температури повітря понад 60°С.

Припливні пристрої систем механічного димо- та тепловидалення у межах одного протипожежного відсіку допускається розташовувати безпосередньо в захищуваних об’ємах сходових кліток, коридорів і тамбур-шлюзів.

Системи імпульсного димовидалення можуть бути застосовані в гаражах легкових авто (паркінгах). У таких системах вентилятори використовуються в якості системи вентиляції паркінгу. Ці системи на високій швидкості створюють потік повітря, що рухається до димоприймального пристрою.

Під час проєктування системи імпульсного димовидалення необхідно розробити алгоритм взаємодії цієї системи з іншими системами протипожежного захисту.

Розроблення цього алгоритму повинно здійснюватися з урахуванням:

  • взаємного розміщення струминних вентиляторів та пожежних сповіщувачів, спринклерних зрошувачів, а також покажчиків шляхів евакуації;
  • технічних характеристик систем протипожежного сповіщення щодо можливості визначення місця виникнення пожежі;
  • можливого використання струминних вентиляторів для припливно-витяжної вентиляції;
  • інерційності спрацьовування спринклерних зрошувачів;
  • розрахункового часу евакуювання людей.


 

Джерело: Пожежна безпека будівель і споруд, № 2/оновлення/червень/2021.