Масштаби проблеми

Травматизм на виробництві є досі національною проблемою. За інформацією Держпраці щороку тисячі людей травмуються на виробництві.

Тож постає питання про готовність підприємств до нещасних випадків та чіткість дій із надання домедичної допомоги.

За статистикою, допомога, надана впродовж перших 4 хвилин, збільшує шанси на порятунок на 30%. Провідні фахівці стверджують: за умови, коли 10% населення країни володіє правилами надання домедичної допомоги, — летальність на догоспітальному етапі зменшується в середньому на 20%.

Основні поняття

Відповідно до пункту 4 статті 1 Закону України «Про екстрену медичну допомогу» від 05.07.2012 № 5081-VI (далі — Закону № 5081-VI) домедична допомога — невідкладні дії та організаційні заходи, спрямовані на врятування та збереження життя людини у невідкладному стані та мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров’я, що здійснюються на місці події особами, які не мають медичної освіти, але за своїми службовими обов’язками повинні володіти основними практичними навичками з рятування та збереження життя людини, яка перебуває у невідкладному стані, та відповідно до закону зобов’язані здійснювати такі дії та заходи.

Згідно з пунктом 7 статті 1 Закону № 5081-VI, невідкладний стан людини — раптове погіршення фізичного або психічного здоров’я, яке становить пряму та невідворотну загрозу життю та здоров’ю людини або оточуючих її людей і виникає внаслідок хвороби, травми, отруєння або інших внутрішніх чи зовнішніх причин.

Обов’язки стосовно людини в невідкладному стані

Відповідно до пункту 3 статті 3 Закону № 5081-VI, в разі виявлення людини у невідкладному стані, яка не може особисто звернутися за наданням екстреної медичної допомоги та за відсутності медичних працівників на місці події громадянин України або будь-яка інша особа, які виявили таку людину, зобов’язані:

• негайно здійснити виклик екстреної медичної допомоги або повідомити про виявлену людину в невідкладному стані та про місце події працівників найближчого закладу охорони здоров’я чи будь-яку особу, яка зобов’язана надавати домедичну допомогу та перебуває поблизу місця події. Виклик екстреної медичної допомоги здійснюється за єдиним телефонним номером виклику екстреної медичної допомоги 103 або за єдиним телефонним номером виклику екстреної допомоги 112;

• за можливості надати виявленій людині у невідкладному стані необхідну допомогу, в тому числі шляхом перевезення такої людини до найближчого до місця події відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги чи іншого закладу охорони здоров’я, в якому може бути забезпечено надання необхідної медичної допомоги.

Особи, які зобов’язані надавати домедичну допомогу людині у невідкладному стані:

• рятувальники аварійно-рятувальних служб;

• працівники державної пожежної охорони;

• поліцейські, фармацевтичні працівники;

• провідники пасажирських вагонів;

• бортпровідники;

• інші особи, які не мають медичної освіти, але за своїми службовими обов’язками повинні володіти практичними навичками надання домедичної допомоги.

Особа, яка надає допомогу, повинна знати:

• головні принципи порушення життєво важливих функцій організму людини;

• основні вимоги до надання домедичної допомоги та її прийоми з урахуванням характеру отриманого потерпілим ушкодження;

• основні способи транспортування (перенесення) потерпілого.

Особа, яка надає допомогу, повинна вміти:

• оцінювати стан потерпілого і визначати, якої допомоги передовсім потерпілий потребує;

• забезпечити вільну прохідність верхніх дихальних шляхів потерпілого;

• виконувати серцево-легеневу реанімацію;

• зупиняти кровотечу шляхом накладання джгута, стискаючої пов’язки, пальцевого притискання судини;

• накладати пов’язку при пошкодженні (пораненні, опіку, обмороженні, вивиху);

• захистити ушкоджену частину тіла при переломі кісток, тяжкому вивиху, термічному ураженні;

• надавати допомогу при тепловому і сонячному ударах, гострому отруєнні, непритомному стані;

• користуватись аптечкою домедичної допомоги.

Міністерство охорони здоров’я України наказом «Про затвердження порядків надання домедичної допомоги особам при невідкладних станах» від 09.03.2022 № 441 затвердило: 

1) Порядок надання домедичної допомоги дорослим при раптовій зупинці кровообігу;

2) Порядок надання домедичної допомоги дітям при раптовій зупинці кровообігу;

3) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при порушенні прохідності верхніх дихальних шляхів - обструкція стороннім тілом;

4) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при масивній зовнішній кровотечі;

5) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на гострий мозковий інсульт;

6) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на гострий інфаркт міокарда;

7) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при проникній травмі грудної клітки;

8) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при тупій травмі грудної клітки;

9) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при проникній травмі черевної порожнини;

10) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при тупій травмі органів черевної порожнини;

11) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на пошкодження хребта;

12) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на травму голови;

13) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на перелом кісток кінцівок;

14) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при травматичній ампутації;

15) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при синдромі довготривалого здавлення;

16) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на шок;

17) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на передозування опіоїдами;

18) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на гостре отруєння невідомою речовиною;

19) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при термічних опіках;

20) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при загальному переохолодженні та/або відмороженні;

21) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при судомах;

22) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при пошкодженні очей;

23) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при тепловому ударі;

24) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при ураженні електричним струмом або блискавкою;

25) Порядок надання домедичної допомоги при утопленні;

26) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при анафілаксії;

27) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при гіпоглікемії;

28) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим з травмою;

29) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим в умовах бойових дій / воєнного стану.

Перевезення людини, яка перебуває у невідкладному стані, до закладу охорони здоров’я. Згідно з пунктом 4 статті 3 Закону № 5081-VI, кожен громадянин України або інша особа, які виявили людину у невідкладному стані, мають право звернутися до підприємств, установ та організацій з проханням надати транспортний засіб для перевезення такої людини до найближчого до місця події відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги чи іншого закладу охорони здоров’я, у якому може бути забезпечено надання необхідної медичної допомоги. Підприємства, установи, організації незалежно від форми власності та підпорядкування, фізичні особи — підприємці, а також водії зобов’язані забезпечити безоплатне перевезення наявним у їх розпорядженні транспортом людини, яка перебуває у невідкладному стані, до найближчого до місця події відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги чи іншого закладу охорони здоров’я, в якому може бути забезпечено надання необхідної медичної допомоги.

Відповідальність за ненадання домедичної допомоги. Згідно з пунктом 1 статті 15 Закону № 5081-VI, особи, винні у ненаданні без поважних причин на місці події домедичної допомоги або необґрунтовану відмову в її наданні у порядку, встановленому законом, несуть дисциплінарну, адміністративну, кримінальну або цивільно-правову відповідальність.

Типовий порядок надання домедичної допомоги

Згідно з доказовими дослідженнями, статистично значуще зростання показників виживання серед пацієнтів екстреної медичної допомоги досягається лише у разі, коли пацієнти можуть розраховувати на початок такої допомоги не пізніше, ніж через 4 хвилини після настання екстреної ситуації. Настільки ранній доступ можливий лише у разі надання ефективної домедичної допомоги та забезпечення базової підтримки життя безпосередніми свідками на місці події. Хоча такі особи не можуть замінити професійних медичних працівників, вони можуть допомогти підтримати життя до прибуття професіоналів. Провідні фахівці стверджують: за умови, коли 10% населення країни володіє правилами надання домедичної допомоги, летальність на догоспітальному етапі зменшується в середньому на 20%.

Відповідно до вимог статті 3 Закону України «Про екстрену медичну допомогу» у разі виявлення людини у невідкладному стані, яка не може особисто звернутися за наданням екстреної медичної допомоги, та за відсутності медичних працівників на місці події громадянин України або будь-яка інша особа, які виявили таку людину, зобов’язані:

• негайно здійснити виклик екстреної медичної допомоги або повідомити про виявлену людину у невідкладному стані та про місце події працівників найближчого закладу охорони здоров’я чи будь-яку особу, яка зобов’язана надавати домедичну допомогу та знаходиться поблизу місця події;

• за можливості надати виявленій людині у невідкладному стані необхідну допомогу, у тому числі шляхом перевезення такої людини до найближчого до місця події відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги чи іншого закладу охорони здоров’я, у якому може бути забезпечено надання необхідної медичної допомоги.

Надавати домедичну допомогу слід, керуючись такими принципами:

• правильність і доцільність: якщо ви не впевнені в своїх діях — краще утриматись; головне правило домедичної допомоги — не нашкодити;

• швидкість;

• продуманість, рішучість, спокій.

Надаючи домедичну допомогу, діють за чітким алгоритмом (інфограф. 1).

Інфографіка 1

Алгоритм надання домедичної допомоги

1. Оглянути місце події та впевнитися в тому, що надання допомоги буде безпечним і для того, хто надає допомогу, і для потерпілого та оточуючих людей. Усунути вплив на організм факторів, що загрожують здоров’ю або життю потерпілого (звільнити від дії електричного струму, винести з зараженої атмосфери, загасити палаючий одяг тощо).

2. Оцінити стан постраждалого (свідомість, дихання, пульс). Для визначення наявності свідомості обережно потрясти постраждалого за плече та голосно звернутися до нього, наприклад «З Вами все гаразд? Як Ви себе почуваєте?»

3. Діяти відповідно до стану постраждалого.

Якщо постраждалий реагує:

• якщо постраждалому нічого не загрожує, залишити його в попередньому положенні,

• оцінити наявність критичних кровотеч та зупинити їх;

• з’ясувати характер події, що сталася;

• викликати бригаду екстреної медичної допомоги, а за необхідності, інші екстрені служби (поліцію, аварійно-рятувальну службу, службу газу);

• забезпечити нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги.

Якщо постраждалий не реагує:

• звернутися до осіб, які поряд, по допомогу;

• оцінити наявність критичних кровотеч та зупинити їх;

• якщо постраждалий лежить на животі, повернути його на спину та відновити прохідність дихальних шляхів. Якщо механізмом травми було падіння з висоти, вважати, що у постраждалого є травма в шийному відділі хребта;

• відновити прохідність дихальних шляхів, визначити наявність дихання за допомогою прийому «чути, бачити, відчувати». Наявність дихання визначати протягом 10 сек. Якщо виникли сумніви, що є дихання, вважати, що дихання відсутнє.

Якщо постраждалий дихає, при відсутності свідомості:

• перемістити постраждалого в стабільне положення (залежить від виду травми — рис.1 і табл. 1);

• викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

• забезпечити нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги.

Рисунок 1

Можливі положення постраждалого при різних випадках

Таблиця 1

Положення постраждалих під час транспортування

Якщо дихання немає:

• викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

• розпочати проведення серцево-легеневої реанімації:

• виконати 30 натискань на грудну клітку глибиною не менше 5 см (не більше 6 см), з частотою 100 натискань (не більше 120) за хвилину (рис. 2);

• виконати 2 вдихи з використанням маски-клапану, дихальної маски тощо (рис. 3). При відсутності захисних засобів можна не виконувати штучне дихання, а проводити тільки натискання на грудну клітку. Виконання двох вдихів повинно тривати не більше 5 сек.;

• після двох вдихів продовжити натискання на грудну клітку відповідно до наведеної схеми у цьому підпункті;

• змінювати особу, що проводить натиснення на грудну клітку, кожні 2 хв;

• припинити проведення серцево-легеневої реанімації до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги при відновленні у постраждалого дихання, рухової активності.

Рисунок 2

Техніка проведення компресії грудної клітки

Рисунок 3

Штучна вентиляція легень методом «з рота в рот»: а) вдих; б) видих.

Згідно з вимогами Правил виклику бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 26.03.2021 № 583, особи, які роблять виклик, повинні:

• відповісти на всі запитання диспетчера, який приймає виклик;

• назвати точну адресу виклику (район, населений пункт, вулицю, номер будинку, за наявності - номер квартири, поверх, номер під’їзду і код на дверях). Якщо найменування вулиці або номер будинку невідомі, необхідно уточнити шляхи під’їзду до місця виклику та його загальновідомі орієнтири;

• назвати прізвище, ім’я, стать, вік пацієнта, якщо паспортні дані невідомі, необхідно вказати його стать і орієнтовний вік;

• описати скарги і симптоми пацієнта;

• повідомити, хто і з якого номера телефону викликає Бригаду;

• за можливості забезпечити Бригаді безперешкодний доступ до пацієнта і необхідні умови для надання медичної допомоги;

• за можливості ізолювати тварин, які можуть ускладнити надання медичної допомоги пацієнту, а також завдати шкоди здоров’ю і майну членів Бригади;

• повідомити про можливі загрози для життя та здоров’я Бригади;

• сприяти в транспортуванні пацієнта у спеціалізований санітарний транспорт Бригади;

• у разі транспортування пацієнта до закладу охорони здоров’я бажано мати документ, який засвідчує його особу.

Поради щодо типових помилок під час надання допомоги:

• перш за все треба реально оцінити свої знання і навички. Якщо ви не вмієте робити серцево-легеневу реанімацію, поступіться своїм місцем більш досвідченій людині;

• ніколи не витягуйте з рани ніж, скло, будь-які інші предмети – можливо вони не давали крові стікати. Стерильну пов'язку потрібно укласти навколо цього предмету і закріпити пластиром або скотчем;

• ніколи не вправляйте вивих, не чіпайте зламану кістку. Перелом потрібно зафіксувати шиною (якщо немає спеціальної, то імпровізованою: на двох гілках, картоні) в тому вигляді, в якому він є;

• якщо людину затиснуло в машині не витягуйте її. У неї може бути травмований хребет або головний мозок. Своїми діями можна викликати зміщення хребців або посилення кровотечі;

• при отруєннях (грибами, таблетками) не давайте нічого, що може посилити кровообіг: горілки, гарячої кави тощо;

• не переносьте постраждалого, підхопивши його на руки, на плече – можливо, у нього є переломи, які можуть пошкодити органи;

• не намагайтеся укласти зручніше, якщо потерпілий сидить;

• при кровотечі з носа не затикати ніс ватою, бинтом, не можна закидати голову назад;

• при ускладненому диханні в жодному разі не пробивайте трахею підручними засобами;

• замерзлого не можна класти у ванну з гарячою водою. Це не зігріє кров, але викличе спазми судин. До приїзду лікарів краще укрити і дати теплий солодкий напій;

• не робіть нічого мовчки, без пояснення потерпілому своїх дій. Можливо, йому протипоказані якісь маніпуляції або препарати.

Підвищення кваліфікації осіб, які зобов’язані надавати домедичну допомогу

Законодавством України передбачено створення на підприємствах системи навчання працівників домедичної допомоги.

Відповідно до вимог п. 3.1 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 № 15, працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи, а також учні, курсанти, слухачі та студенти під час трудового і професійного навчання проходять на підприємстві за рахунок роботодавця інструктажі, навчання та перевірку знань з питань охорони праці, надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків.

Порядок підготовки та підвищення кваліфікації осіб, які, згідно зі своїми службовими обов’язками, зобов’язані володіти знаннями і практичними навичками надання домедичної допомоги, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку підготовки та підвищення кваліфікації осіб, які зобов'язані надавати домедичну допомогу» від 21.11.2012 № 1115.

Наказом Міністерства охорони здоров‘я України від 09.03.2022 № 441 затверджені Порядки надання домедичної допомоги особам при невідкладних станах (надалі Порядки) обов‘язкові для осіб, які, згідно зі своїми службовими обов’язками, зобов’язані володіти знаннями і практичними навичками надання домедичної допомоги (рятувальники аварійно-рятувальних служб, працівники державної пожежної охорони, поліцейські, фармацевтичні працівники, провідники пасажирських вагонів, бортпровідники та інші).

Нормативні документи визначають порядок надання домедичної допомоги, але, на жаль, не встановлюють чіткого переліку засобів, якими має надаватись ця допомога. Як свідчить практика, особам, які не мають досвіду або вперше мають справу з нещасним випадком, бракує насамперед знань засобів надання першої допомоги та вміння користуватись ними. Неоднозначність у питаннях, пов’язаних з тим, що має бути під рукою в разі надання першої допомоги, зменшує шанси на порятунок потерпілого.

Для створення ефективної системи надання працівниками домедичної допомоги потерпілим від нещасних випадків можна порадити провести оцінювання ризиків на підприємстві, тобто визначитись з ймовірністю видів нещасних випадків поєднану з важкістю наслідків. На підставі цього з урахуванням вищезгаданих Порядків, або рекомендацій Червоного Хреста скласти програми навчання та інструкції, та провести це навчання і інструктажі, краще за все з практичними заняттями із залученням фахівців з надання домедичної допомоги (представники Червоного Хреста, рятувальники, медичні працівники та ін.). Про вірність такого шляху оволодіння навичками надання домедичної допомоги свідчить не тільки цивільна, а й військова практика.

Тож навчити працівників надавати домедичну допомогу – обов’язок роботодавця.