Під час використання працівниками засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) на робочому місці до переліку робіт, де використовують засоби захисту від падіння з висоти (захисні підвісні системи), належать наступні:

• Роботи на риштованнях.
• Монтажні роботи.
• Роботи на щоглах, висотних спорудах, підвісних лініях електропередач.
• Роботи в кабінах кранів.
• Роботи на високих стелажах складів з укладення та знімання устаткування.
• Роботи на високо розташованих секціях бурильних вишок.
• Роботи на висоті з використанням спеціальних страхувальних засобів.
• Роботи в колодязях, шахтах, каналізаційних системах.

Для виконання робіт на висоті необхідно вибирати такі засоби праці, які здатні максимально забезпечити безпеку працівників протягом тривалого часу. Перевагу ж слід віддавати засобам колективного захисту перед засобами індивідуального захисту.

Вимоги до рівня безпеки засобів захисту від падіння з висоти визначено в Технічному регламенті та низці державних стандартів (табл. 1).

Таблиця 1

Державні стандарти, де визначено вимоги до ЗІЗ для захисту від падіння з висоти

Запобіжний пояс є ЗІЗ, що призначений для запобігання падінню людини з висоти. Порядок експлуатації запобіжних поясів, що використовують на об’єктах будівництва, визначено в таких нормативних документах:

• ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці та промислова безпека у будівництві. Основні положення» (НПАОП 45.2-7.02-09);

• Правила охорони праці під час виконання робіт на висоті (НПАОП 0.00-1.15-07).

Щодо запобіжних поясів, які використовують на об’єктах електрогосподарства (монтерських поясів),  порядок експлуатації зазначено в таких нормативних документах:

• Правила експлуатації електрозахисних засобів (розд. 17.2 НПАОП 40.1-1.07-01);

• Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів (підрозд. 6.1 НПАОП 40.1-1.21-98).

Умови використання запобіжних поясів

асоби захисту, що призначені для запобігання падінню з висоти, повинні мати систему ременів для кріплення до тіла користувача та систему кріплення до надійної точки опори. У передбачуваних умовах експлуатації використання зазначених засобів захисту має обмежувати шлях вертикального падіння користувача так, щоб запобігти його зіткненню з перешкодами. Гальмівне зусилля, що виникає, не має спричиняти тілесних ушкоджень користувачеві або шкодити складовим частинам засобів захисту. Після припинення руху користувач засобу захисту повинен перебувати у прийнятному положенні до надання йому допомоги.

В Україні найбільш поширені запобіжні пояси зразка ПБ (безлямковий) та ПЛ (лямковий), а також їх російські аналоги — ПП 1 та ПП 2 (ІІ Д), ППЛ-32.

Для роботи в режимі сидячи (наприклад, під час миття вікон фасадів будівель) використовують запобіжний пояс із сідельною лямкою, що замикається на нагрудному кріпильному вузлі, з’єднаному із несучим канатом.

Особу, яка виконує роботи на висоті, забезпечують спеціальною переносною сумкою або жилетом для використовуваного робочого інструменту.

Найбільш поширені модифікації безлямкових запобіжних поясів зазначено в таблиці 2.

Таблиця 2

Найбільш поширені модифікації безлямкових запобіжних поясів

Запобіжний пояс разом зі страхувальним канатом обов’язково потрібно використовувати під час перебування на похилій робочій поверхні (незалежно від відстані до межі перепадів по висоті та наявності їх огорожі). Використання запобіжного поясу передбачено на робочих настилах засобів виробництва, улаштованих на мобільних опорах (наприклад, автопідіймачі, підвісній будівельній колисці).

Запобіжний пояс лямкового типу використовують у випадках, коли існує ризик падіння з висоти, а також у резервуарах, колодязях та інших замкнених просторах, для висотно-верхолазних робіт методом промислового альпінізму.

Запобіжний пояс безлямкового типу використовують для фіксації працівника на робочому місці в умовах, що виключають його падіння, водночас спосіб закріплення стропом пояса має бути таким, щоб можлива висота вільного падіння людини не перевищувала 0,5 м. В умовах, коли величина вільного падіння людини з висоти більше ніж 0,5 м, використовують пояс з амортизатором.

Деякі запобіжні пояси мають обмеження за умовами використання. Так, запобіжний пояс зі стропом, виготовленим із синтетичного або натурального волокна, не потрібно використовувати в умовах, де в робочій зоні є загроза ушкодження стропа, наприклад, під час виконання вогневих робіт, за наявності гострих країв на елементах конструкцій, використання ріжучого інструменту (за таких умов використовують запобіжний пояс із тросовим або ланцюговим стропом).

Процес закріплювання або відкріплювання стропа запобіжного пояса має бути безпечним. Карабін стропа не можна закріплювати безпосередньо за строп після охоплення ним елементів конструкції або інших опор. Опора, до якої закріплюють карабін запобіжного пояса або елемента, що виконує його функції, має витримувати навантаження не менше ніж 15 кН (1500 кгс).

Порівняльна характеристика щодо випробування запобіжного поясу (залежно від нормативних документів) зазначена в таблиці 3. Випробування запобіжного пояса проводять на спеціальному стендовому обладнанні.

Таблиця 3

Порівняльна характеристика щодо випробування запобіжного пояса

_____________

Примітки

* Інформація за даними доступних версій ДСТУ ЕN 361-2001, ДСТУ ЕN 358-2001.

** За даними пп. 5.1.4.2 ДСТУ ЕN 364-2001.

Місце кріплення запобіжного пояса визначає відповідальний керівник робіт перед початком виконання робіт, або зазначають у проектно-технологічній документації .

Під час роботи в робочій люльці підіймача (автовишки) працівники прикріплюються запобіжним поясом до поручня люльки. Використання запобіжного пояса передбачено й під час перебування на висоті робочої платформи підіймача. Працівники також повинні застосовувати запобіжні пояси під час виконання робіт на висоті більше ніж 1,3 м із підвісних, приставних і з розсувних драбин.

Умови використання працівниками засобів захисту на висоті (запобіжного пояса, страхувального каната) під час роботи з використанням навісних колисок не є однозначними. 

Конструкція колисок має забезпечувати кріплення карабінів запобіжних поясів працівників і фалів для інструменту (зокрема до скоб або елементів конструкції робочої платформи колиски) — п. 7 глава 5, частина 2 п. 9 глави 6 розділу VII; п. 26 глави 20 розділу VIIІ; п. 3 глави 2 розділу IX Правил охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання (НПАОП 0.00-1.80-18)

Працівникам на колисках слід користуватися страхувальними канатами, місця кріплення яких не збігаються з місцями закріплення тросів приводів лебідок, за допомогою яких переміщуються колиски — п. 7.11.2.5 Правила охорони праці під час виконання робіт на висоті (НПАОП 0.00-1.15-07) 

Працівники в колисці прив’язуються до страхувального канату або мотузки, при цьому діаметр троса повинен бути не менше 7 мм — п. 5.6.32 Правил з охорони праці при будівництві та ремонті об’єктів житлово-комунального господарства (НПАОП 45.2-1.02-90)

Двомісні колиски повинні мати сітчасте огородження висотою не менше 1,1 м. В одномісних колисках, призначених для підіймання людини сидячи (колиски без огорожі), працюючий огороджується спеціальним обручем, а за відсутності обруча повинен прикріплюватись до колиски запобіжним поясом —  п. VІ-81 додатка 19 Правила безпечної експлуатації житлових і громадських будівель (НПАОП 45.21-1.04-79)

Роботи на висоті із застосуванням техніки верхолазних робіт на канатах виконують із дотриманням певних вимог:

• До системи мають входити щонайменше два закріплені канати:

               — перший як засіб доступу, опускання й тримання (робочий канат);
               — другий як резервний (страхувальний канат).

• Працівників забезпечують відповідними ременями безпеки, за допомогою яких вони прикріплюються до страхувального каната.
• Робочий канат має бути оснащений безпечними пристроями для підйому та спуску, а також системою автоматичного блокування для запобігання падінню працівника.
• Страхувальний канат має бути оснащений рухомою системою запобігання падінню, що супроводжуватиме рухи працівника.
• Інструменти й інші допоміжні пристрої, які використовує працівник, мають бути закріплені на ремені працівника, на сидінні або іншим належним чином.
• оботу необхідно спланувати та здійснювати за нею відповідний контроль, щоб працівника можна було негайно врятувати в разі аварійної ситуації.
• Працівники повинні мати належну підготовку, а також у сфері рятувальних робіт, в установленому законодавством порядку.

Із урахуванням оцінки ризиків, якщо використання страхувального каната зробить роботу безпечнішою, як виняток, дозволено використання одного робочого каната за умови, що вжито відповідних заходів безпеки.

Монтерський пояс

Конструкція замикального пристрою запобіжного монтерського пояса повинна допускати його розкриття за допомогою однією руки.

Для страхування монтерського поясу використовують бавовняний страхувальний канат діаметром не менше 15 мм і завдовжки до 10 м або канат із капронового плетеного фалу.

Закріплення пояса стропом до елементів конструкції виконують з урахуванням, що в разі падіння відстань від кінця завислого тіла працівника до струмопровідних частин ліній електропередачі або відкритих розподільних установок, що перебувають під напругою, має бути в межах допустимої.

Облік видачі запобіжних поясів

Запобіжні пояси та страхувальні канати, що перебувають в експлуатації, повинні мати інвентарні номери. Водночас допускають використання як інвентарних поясів заводські номери.

Для обліку результатів огляду та випробування запобіжних поясів та страхувальних канатів використовують Журнал обліку та зберігання засобів захисту (додаток 4 Правил № 62; додаток 1 Правил експлуатації).

Засоби захисту можуть проходити позачергові випробування після ремонту, заміни будь-яких деталей або за наявності ознак несправності.

Зберігання запобіжних поясів

Запобіжні пояси та страхувальні канати зберігають у підвішеному стані або розкладеними на полицях в один ряд у сухих провітрюваних приміщеннях.

Після закінчення роботи, а також перед зберіганням їх необхідно очистити від забруднень, просушити, металеві деталі протерти, а шкіряні деталі змастити жиром.

Джерело: Охорона праці: коментарі, розрахунки, шаблони , №2/квітень/2019.