Оскільки Автором запитання не зазначено про те, чи будівля/приміщення є такою, що експлуатується (прийняте в експлуатацію), чи такою, що будується або проектується – то приймаємо припущення про те, що будівля/приміщення експлуатується (прийняте в експлуатацію). З цього слідує, що відповідь на запитання необхідно шукати серед законів та нормативно-правових актів. Оскільки найголовніший закон у сфері пожежної та техногенної безпеки – Кодекс цивільного захисту України – не містить вказівок щодо нанесення на підлозі пофарбування (ліній) для попередження про небезпеку, то найближчі нормативно-правові акти – це Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417 (далі – ППБУ), та Правила техногенної безпеки, затверджені наказом Міністрества внутрішніх справ України від 05.11.2018 № 879.

Так, загальнодержавні ППБУ містять декілька вимог та згадувань про нанесення на підлогах пофарбування (ліній), наприклад:

• пункт 2.4 глави 2 розділу VI ППБУ щодо нанесення межі опускання протипожежної завіси;
• абзац 3 підпункту 7 пункту 9.1 глави 9 розділу VI щодо нанесення ліній, позначаючих ширину проходів та місця штабельного зберігання у складах.

Правила техногенної безпеки не містять схожих положень.

Оглянемо чинні галузеві правила пожежної безпеки:

• Правила пожежної безпеки в компаніях, на підприємствах та в організаціях енергетичної галузі України, затверджені наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 26.09.2018 № 491:
  • абзац 2 підпункту 5 пункту 1 розділу ІХ щодо нанесення ліній, позначаючих ширину проходів та місця штабельного зберігання у складах;
• Правила пожежної безпеки для об'єктів зберігання транспортування та реалізації нафтопродуктів, затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 24.12.2008 № 658:
  • абзац 3 пункт 3 глави 6 розділу VI щодо нанесення ліній позначаючих ширину проходів та місця штабельного зберігання у складах;
• Правила пожежної безпеки для підприємств з переробки ефірно-олійної сировини, затверджені наказом Міністерства аграрної політики України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 10.04.2007 № 252/235:
  • пункт 6.11 розділу 6  щодо нанесення ліній, позначаючих ширину проходів та місця штабельного зберігання у складах;
• Правила пожежної безпеки на залізничному транспорті, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 21.12.2009 № 1322:
  • пункт 50.5 розділу L щодо нанесення ліній, позначаючих ширину проходів та місця штабельного зберігання у складах;
• Правила пожежної безпеки при експлуатації магістральних нафтопроводів України, затверджені наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 23.05.2007 № 110:
  • пункт 9.8 розділу 9 щодо нанесення ліній, позначаючих ширину проходів та місця штабельного зберігання у складах;
• Рекомендації щодо забезпечення пожежної безпеки при транспортуванні та зберіганні насіння олійних культур, затверджені наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29.12.2010 (НАПБ 07.026 – 2010):
  • пункт 6.4.8 щодо нанесення ліній позначаючих ширину проходів та місця штабельного зберігання у складах;
• Правила пожежної безпеки у сфері кінематографії, затверджені наказом Міністерства культури і мистецтв України від 02.10.1997 № 483:
  • пункт 7.1.14 глави 7.1 розділу 7 щодо нанесення червоної лінії для позначення пожежних проходів;
  • пункт 7.1.20.8 глави 7.1 розділу 7 щодо позначення на підлозі чіткими лініями території майданчиків для складування реактивів;
• Правила пожежної безпеки в галузі зв’язку, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ Укрїани від 30.03.2016 № 239/229:
  • абзац 2 пункту 2 глави 3 розділу V щодо позначення мість стоянки автомобілів;
  • абзац 3 пункту 7 глави 2 розділу VII щодо нанесення ліній позначаючих ширину проходів та місця штабельного зберігання у складах;
• Правила пожежної безпеки для підприємств вугільної промисловості України, затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 12.10.2004 № 638:
  • пункт 8.9.1.3 глави 8.9 розділу 8 щодо нанесення ліній, позначаючих ширину проходів та місця штабельного зберігання у складах;
• Правила пожежної безпеки для архівних установ України, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 27.11.2017 № 3790/5:
  • пункт 2 глави 6 розділу VI щодо нанесення ліній позначаючих ширину проходів та місця штабельного зберігання у складах.

Отже, серед оглянутих правил пожежної безпеки містяться вимоги щодо нанесення обмежувальних ліній тільки для таких випадків:

• проходів та місць штабельного зберігання у складських приміщеннях;
• місця опускання протипожежної завіси на сценах видовищних закладів;
• місць стоянки автомобілів у гаражах.

Для виробничих та інших будівель вимоги відсутні. Проте це не зовсім так.

Це нам прямо вказує на необхідність застосування стандартів. Спробуємо дещо пояснити:

ДСТУ EN ISO 7010:2019 згідно з розділом 1 «Сфера застосування» «...встановлює знаки безпеки для запобігання нещасним випадкам, протипожежного захисту, інформування щодо загрози здоров’ю людей та евакуації. Форма та колір кожного знака безпеки відповідають ISO 3864-1, а дизайн графічних символів —ISO 3864-3. Цей стандарт застосовний до всіх приміщень та сфер, де можуть з’явитися питання, пов’язані з безпекою людей. Проте він не стосується попереджень, які використовують для управління залізничним, автомобільним, річковим, морським та повітряним рухом і загалом тих сфер, що підлягають регламентуванню, яке може відрізнятись від деяких пунктів цього стандарту та серії ISO 3864. Цей стандарт установлює оригінали знаків безпеки, розмір яких може бути змінено під час відтворення та застосування...» та не містить вказівок та положень щодо кольорів частин та компонентів протипожежних систем.

ДСТУ ISO 3864-1:2005 «Графічні символи. Кольори та знаки безпеки. Частина 1. Принципи проектування знаків безпеки для робочих місць та місць громадського призначення» (ISO 3864-1:2002, IDТ) «1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ. Ця частина стандарту встановлює кольори безпеки і принципи проектування знаків безпеки з тим, щоб використовувати їх на робочих місцях та у місцях громадського призначення з метою запобігання нещасним випадкам, пожежної охорони, інформування щодо ризику шкоди здоров’ю та про аварійну евакуацію. Цей стандарт також установлює основні принципи, які треба застосовувати, якщо розроблювані стандарти містять знаки безпеки. Ця частина стандарту поширюється на робочі місця, усі приміщення та всі галузі, де можуть виникнути питання безпеки. Однак, він не прийнятний для сигналів керування залізничним, дорожнім, річковим, морським та повітряним рухом і, загалом, для тих галузей, які підпорядковуються іншим нормам».

Згідно з визначеннями ДСТУ ISO 3864-1:2005 пункту 3.12 «колір безпеки (safety colour) Колір зі спеціальними властивостями, якому надано значення «безпечного». Примітка. Властивості кольорів безпеки подано в розділі 11.» та пункту 3.13 «марковання безпеки (safety marking) Марковання, засноване на використанні кольорів безпеки і (або) контрастних кольорів безпеки, щоб передати повідомлення про безпеку або помітно відобразити об'єкт чи місце розташування».

Згідно з ДСТУ ISO 3864-1:2005 пункт 4.1 «Мета кольорів та знаків безпеки полягає в тому, щоб швидко привернути увагу людини до об’єктів і ситуацій, що стосуються безпеки і здоров’я, і надати їй швидке розуміння спеціального повідомлення.».

Розділ 9 встановлює принципи застосування марковання безпеки.

Положення ДСТУ ISO 3864-1:2005 перетинаються або співпадають з положеннями ДСТУ 7313:2013 «Знаки безпеки та системи евакуаційні фотолюмінесцентні. Загальні вимоги та методи контролювання», при цьому ДСТУ 7313:2013 значно розширює варіанти застосування марковання та його ефективність.

У цьому стандарті докладено викладені положення щодо розмірів та місць застосування СЕФ. Процитуємо ще декілька пунктів для розуміння:

Вимоги до розміщення вимоги до розміщення СЕФ і елементів СЕФ у будинках та спорудах наведено у розділі 8 ДСТУ 7313:2013. Перелік будівель та приміщень, в яких СЕФ належить застосовувати обов’язко, наведено у додатку А. Згідно з яким:

• «виробничі будинки та споруди категорій А і Б, що мають 2 і більше поверхів; потенційно небезпечні об’єкти; особливо небезпечні приміщення і приміщення з підвищеною небезпекою» (пункт А.4);
• «споруди та інші об’єкти без природного освітлення, але за наявності штучного освітлення (зокрема й підземні споруди та об’єкти) площею більше ніж 500 м²» (пункт А.5).

Приклади створення СЕФ наведені у додатку Б. Наприклад:

Загалом застосування комбінації вимог та способів обох стандартів може бути дуже ефективним для забезпечення евакуації.

Поряд з вказаними вище стандартами та вимогами є чинним ДСТУ ISO 16069:2012 «Пожежна безпека. Графічні символи. Знаки безпеки. Системи позначення шляхів безпечного евакуювання» (ISO 16069:2004, IDT). Сфера застосування: «У цьому стандарті встановлено принципи, які визначають проектування й застосування видимих компонентів, що використовують для створення систем позначення шляхів безпечного евакуювання (СПШБЕ). Цей стандарт містить загальні принципи, дійсні як для електричних, так і для фосфоресцент них компонентів. Спеціальну інформацію, яка стосується типу компонентів, подано для полегшення визначення середовища використання, вибирання матеріалу, компонування, а також створення та технічного обслуговування системи СПШБЕ».

У розділі 5 викладені основні принципи побудови СПШБЕ. Згідно з пунктом 5.1.1 «За допомогою СПШБЕ особи, які перебувають у приміщенні, отримують однозначну та зрозумілу інформацію , щоб вони могли евакуюватися з дотриманням порядку з будь-якого місця всередині приміщення, де перебувають люди, у будь-яке місце збирання. Для надання інформації про напрямок руху безпечним шляхом як частину СПШБЕ можна застосовувати різні компоненти, зокрема такі, про які йдеться в розділах 5, 6 і 7. Примітка. Передбачено створення СПШБЕ в усьом у будинку, проте їх можна передбачати тільки на окремих частинах шляху евакуювання , якщо це обґрунтовано результатами аналізування ризику». Основними принципами є: безперервність (пункт 5.1.2), візуальне підкріплення (пункт 5.1.3), розташування (пункт 5.1.4), видимість і колір (пункт 5.1.5), позначання (пункт 5.1.6), уникнення плутанини в точках прийняття рішення (пункт 5.1.7), тупики та змінення напрямку (пункт 5.1.8), мінімізування можливості подання суперечливої або нечіткої інформації на видимих місцях шляху евакуювання (пункт 5.1.9), багатоповерхові будинки (пункт 5.1.10), знаки для позначення місць розташування протипожежного й аварійного обладнання (пункт 5.1.11).

Інші положення щодо проектування та застосування СПШБЕ викладені у решті пунктів розділу 5, розділах 6 та 7. Приклади створення наведені у додатку А.

Наприклад:

Забезпечити довге використання досягається виконанням положень ДСТУ ISO 17398:2012 «Пожежна безпека. Кольори та знаки безпеки. Класифікація, технічні вимоги i стійкість знаків безпеки» (ISO 17398:2004, IDT).