____________________________________________________________

(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)

ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ № _____

ДЛЯ СЕКРЕТАРЯ-ДРУКАРКИ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Інструкція з охорони праці для секретаря-друкарки встановлює вимоги безпеки під час виконання нею посадових обов’язків.

1.2. Інструкція з охорони праці для секретаря-друкарки розроблена на виконання вимог абзацу другого статті 13 Закону України «Про охорону праці», з урахуванням вимог НПАОП 0.00-6.03-93 «Порядок опрацювання і затвердження роботодавцем нормативних актів з охорони праці, що діють на підприємстві», НПАОП 0.00-4.15-98 «Положення про розробку інструкцій з охорони праці», НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці», наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження порядків надання домедичної допомоги особам при невідкладних станах» від 16.06.2014 № 398, та інших вимог нормативно-правових актів з охорони праці та галузевих документів.

1.3. До самостійної роботи допускаються особи, які мають повну загальну середню освіту та професійно-технічну освіту або повну загальну середню освіту та професійну підготовку на виробництві без вимог до стажу роботи.

1.4. За цією інструкцією секретар-друкарка інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 6 місяців (повторний інструктаж).

Результати інструктажу заносяться до «Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці», в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи особи, яка інструктує, та секретаря-друкарки.

1.5. Робоче місце секретаря-друкарки залежно від потреби виробництва може бути стаціонарним і змінним.

1.6. Графік роботи секретаря-друкарки установлено відповідно до Правил внутрішнього трудового розпорядку.

1.7. Дотримання правил особистої гігієни.

Особиста гігієна секретаря-друкарки сприяє попередженню професійних захворювань. Працівник зобов’язаний виконувати вимоги санітарних норм, зокрема:

• утримувати у чистоті і порядку робоче місце;
• постійно стежити за чистотою тіла, рук, волосся;
• мити руки з милом після відвідування туалету, дотику з забрудненими предметами, після закінчення роботи;
• правильно і дбайливо користуватись санітарно-побутовими приміщеннями, спецодягом і індивідуальними засобами захисту;
• перед кожним прийманням їжі мити руки водою з милом;
• дотримуватись питного режиму з урахуванням особливостей умов праці;
• дотримуватись режиму праці і відпочинку;
• за появи температури чи інших ознак захворювання негайно звертатись до лікаря.

У разі прояву ознак респіраторного захворювання, підвищення температури, отруєння тощо працівник має залишитися вдома та звернутися за медичною допомогою, а у випадку перебування на робочому місці – повідомити безпосереднього керівника про прояви ознак захворювання, самоізолюватися викликати спеціальний медичний транспорт.

1.8. Секретар-друкарка повинна:

• • • •  
• виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;
• пам’ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці;
• вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим у разі нещасних випадків;
• працювати тільки з тим обладнанням (оргтехнікою), правила безпечної експлуатації якого знає та по якому проінструктована;
• не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці;
• не допускати сторонніх осіб на своє робоче місце;
• знати правила безпечної експлуатації обладнання, на якому працює;
• співпрацювати з роботодавцем у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати можливих заходів щодо усунення будь-якої ситуації, що створює загрозу її життю чи здоров’ю або людям, які її оточують, та навколишньому природному середовищу;
• піклуватися про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючих людей у процесі виконання будь-яких робіт або під час знаходження на території підприємства;
• утримувати в порядку і чистоті своє робоче місце;
• вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння.

Секретар-друкарка повинна пам’ятати, що дотримання вимог інструкцій є основною вимогою запобігання нещасним випадкам.

1.9. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які впливають на секретаря-друкарку:

• підвищений рівень шуму на робочому місці,
• недостатнє освітлення робочої зони;
• ураження електричним струмом;
• виконання роботи, пов’язаної з перевезенням та зберіганням документів;
• іонізуючі випромінювання.

1.10. За порушення (невиконання) вимог нормативно-правових актів з охорони праці працівник притягається до дисциплінарної, а у відповідних випадках – матеріальної та кримінальної відповідальності у порядку, встановленому законодавством.

1.11. Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я, або для людей, які його оточують, і навколишнього середовища.

1.12. Вживати їжу дозволяється тільки в спеціально обладнаних приміщеннях і їдальнях, кімнатах відпочинку та вживання їжі, які повинні бути обладнані умивальниками, кранами або ємностями для питної води, нагрівачем для води, холодильниками та необхідними меблями.

1.13. Секретарю-друкарці забороняється:

• використовувати електроприлади за умов, які не відповідають вимогам Правил пожежної безпеки в Україні, інструкціям з пожежної безпеки, які діють на підприємстві;
• користуватися несправними електропобутовими приладами;
• самостійно виконувати будь-який ремонт електричних пристроїв, пов’язаний з розбиранням корпусу, а також вносити зміни в конструкцію електроприладу;
• експлуатація кабелів і дротів з пошкодженою ізоляцією або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості;
• застосування саморобних подовжувачів;
• загороджувати вентиляційні отвори електроприладів;
• використовувати побутові електронагрівальні прилади без негорючих підставок та (або) в місцях, де їх застосування не передбачено нормативними документами, що діють на підприємстві;
• використовувати саморобні побутові електронагрівальні прилади;
• зберігати на своєму робочому місці пожежо- та вибухонебезпечні речовини;
• залишати працюючі електроприлади без нагляду.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ПОЧАТКУ РОБОТИ

2.1. Залишити в гардеробі вуличний одяг, особисті речі. Прибрати з кишень колючо-ріжучі, крихкі та гострі предмети.

2.2. Підготувати робочу зону для безпечного виконання роботи:

• перевірити оснащеність робочого місця, справність обладнання, електропроводки на видимі пошкодження. У разі несправності повідомити безпосередньому керівнику про виявлені недоліки;
• візуально перевірити ззовні достатність освітлення і справність вимикачів і розеток;
• відрегулювати рівень освітленості робочого місця, робоче крісло за висотою, за наявності комп’ютера - висоту і кут нахилу монітора.

2.4. У разі виявлення несправностей обладнання, не приступаючи до роботи, необхідно повідомити про це керівника.

2.5. Робоче місце секретаря-друкарки повинно утримуватись у чистоті, захаращення робочих місць і проходів не допускається.

2.6. Одержати від керівника завдання на майбутню роботу.

3. ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАЄ РОБОТИ

3.1. Секретар-друкарка має виконувати тільки ту роботу, з якої пройшла навчання, інструктаж з охорони праці і до якої допущена працівником, відповідальним за безпечне виконання робіт.

3.2. Не передоручати свою роботу стороннім особам.

3.3. Під час виконання роботи необхідно бути уважним, не відволікатися сторонніми справами і розмовами.

3.4. Під час знаходження на робочому місці секретар-друкарка не повинна здійснювати дії, які можуть спровокувати нещасний випадок:

• не гойдатися на стільці;
• не торкатися оголених дротів;
• не працювати на обладнанні мокрими руками;
• не розмахувати гострими і ріжучими предметами;
• стежити за справністю засобів оргтехніки та іншого устаткування, дотримуватися правил їх експлуатації та інструкції з охорони праці для відповідних видів робіт;
• у разі тривалої відсутності на робочому місці відключати від електромережі засоби оргтехніки та іншого устаткування, за виключенням обладнання, визначеного для цілодобової роботи (апарати факсимільного зв'язку, мережеві сервери тощо);
• бути уважним, не відволікатися і не відволікати інших;
• відключати засоби оргтехніки та інше обладнання від електромережі, тільки тримаючись за вилку штепсельного з’єднувача.

3.5. Секретар-друкарка повинна зберігати документацію у шафах у спеціально обладнаному кабінеті відповідно до вимог, встановлених на підприємстві.

3.6. Враховуючи те, що переважна частина робочого часу присвячена роботі за комп’ютером, необхідно кожні дві години відволікатися і робити 15-ти хвилинну перерву, для зниження стомлюваності загальнофізичного характеру.

3.7. Необхідно беззастережно дотримуватися вимог інструкції з експлуатації обладнання (оргтехніки), що використовується у роботі. Забороняється самостійно усувати неполадки в роботі обладнання.

3.8. Секретар-друкарка повинна дотримуватися правил переміщення в приміщенні і на території, користуватися тільки відведеними для руху проходами. Не захаращувати встановлені проходи і проїзди.

3.9. Не допускаються до роботи працівники у стані алкогольного, наркотичного чи токсикологічного сп’яніння.

3.10. Забороняється залишати працююче обладнання без постійного нагляду.

3.11. Використовувати оргтехніку (обладнання) потрібно тільки за призначенням.

3.12. У процесі роботи користуватися справним обладнанням згідно з умовами експлуатації, визначеними інструкціями заводів-виробників.

3.13. Не торкатися частин обладнання, що рухаються або обертаються, не захищених захисними пристроями, оголених дротів тощо.

Чищення та/або обслуговування обладнання проводити тільки за умови вимкнення і після повної зупинки його робочих органів.

3.14. Не допускати сторонніх осіб на своє робоче місце.

3.15. Після усунення несправності вмикати обладнання тільки з дозволу майстра.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Упорядкувати робоче місце, скласти папери у відведеному місці.

4.2. Вимкнути обладнання та прибрати інструмент, пристрої, що використовувалися в роботі, в спеціально відведене для них місце.

4.3. У разі потреби здати зміннику своє робоче місце.

4.4. Вжити заходів особистої гігієни.

4.5. Повідомити керівника робіт про всі недоліки, які мали місце під час роботи.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. За можливості не створювати паніки, приступити до ліквідації аварійної ситуації.

5.2. Не допускати в небезпечну зону сторонніх осіб. Попередити про те, що сталося, безпосереднього керівника. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; за необхідності викликати «швидку медичну допомогу».

5.3. У разі виникнення аварійної ситуації необхідно:

• •  
• негайно припинити роботу;
• вжити заходів щодо евакуації людей та рятування матеріальних цінностей;
• за необхідності відключити від електромережі технологічне обладнання та електроінструменти.

5.4. Надання першої медичної допомоги.

5.4.1. Перша допомога у разі отруєння.

Токсичні речовини можуть потрапити в організм постраждалих такими шляхами:

1) шлунково-кишковий тракт: при вживанні їжі або при контакті отруйних речовин зі слизовою оболонкою ротової порожнини (ліки, припікаючі речовини, мийні засоби, пестициди, гриби, рослини та інші різноманітні хімічні речовини);

2) дихальні шляхи: вдихання отруйних газів, парів та аерозолів (чадний газ; окис азоту; пари хлору, аміаку, клею, барвників, органічних розчинників тощо);

3) шкіра та слизові оболонки: при потраплянні на шкіру та в очі отруйних речовин у вигляді рідини, аерозолю (розчинники, пестициди тощо);

4) ін’єкції: укуси комах, тварин або змій. Під час ін’єкційного введення ліків або наркотичних речовин.

Ознаки, які вказують на гостре отруєння: відчуття «піску» або різь в очах, світлобоязнь; опіки на губах, на язиці або шкірі; біль у роті, горлі, грудях або животі, яка посилюється при ковтанні та диханні; підвищене слиновиділення, нудота, блювота (зі специфічним запахом, залишками отруйних речовин, кров’ю); порушення дихання (задуха, гучне дихання, зміна тембру голосу, кашель); пітливість, діарея, незвичайна поведінка постраждалого (збудження, марення); м’язові посмикування, судоми, втрата свідомості; незвичайний колір шкіри (бліда, малинова, синюшна).

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим у разі підозри на гостре отруєння невідомою речовиною:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) при огляді місця події звернути увагу на ознаки, які можуть свідчити про гостре отруєння: неприємний різкий запах, полум’я, дим, відкриті чи перекинуті ємності, ємності з-під ліків та алкогольних напоїв, відкрита аптечка, використані шприци тощо;

3) уточнити, що саме та в якій кількості приймав постраждалий;

4) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

5) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

6) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

7) якщо постраждалий без свідомості, але у нього збережене нормальне дихання, перевести постраждалого в стабільне положення. Забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

8) якщо постраждалий перебуває в свідомості та відомо, що отрута була прийнята перорально (через рот), промити шлунок «ресторанним» або блювотним методом до отримання чистих промивних вод: дорослому необхідно випити 500-700 мл (2-3 склянки) чистої, холодної (18°С) води, потім необхідно викликати блювоту; повторювати промивання до отримання чистих промивних вод;

9) після промивання шлунка дати постраждалому ентеросорбент (наприклад, до 50 грам активованого вугілля) та проносне (дорослим - 50 мл вазелінового масла). Однак, при отруєнні припікаючими речовинами (наприклад, бензином) та порушенні/відсутності свідомості забороняється викликати блювоту у постраждалого;

10) у разі потрапляння отруйної речовини в очі та/або на шкіру промити уражену ділянку великою кількістю чистої, холодної (18°С) води. За наявності хімічних опіків (після промивання водою) накласти стерильну пов’язку на місце опіку;

11) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

12) у разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.2. Надання першої допомоги у разі ураження електричним струмом.

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) якщо постраждалий перебуває під дією електричного струму, за можливості припинити його дію: вимкнути джерело струму, відкинути електричний провід за допомогою сухої дерев’яної палиці чи іншого електронепровідного засобу;

3) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

4) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

5) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

6) якщо постраждалий без свідомості, але дихання збережене, надати постраждалому стабільного положення;

7) накласти на місця опіку чисті, стерильні пов’язки;

8) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

9) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.3. Перша допомога при рані кінцівки, в тому числі ускладненій кровотечею.

Ознаки артеріальної кровотечі: швидка та значна кровотеча (кров «б’є фонтаном», пульсує, яскраво-червоного кольору) призводить до значної крововтрати протягом короткого часу.

Ознаки венозної кровотечі з рани: кров безперервно витікає з рани, темно-червоного кольору; залежно від діаметру пошкодженої вени кровотеча може бути від незначної до інтенсивної.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при рані кінцівки, в тому числі ускладненій кровотечею, не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

5) якщо у постраждалого наявна рана без кровотечі:

а) одягнути рукавички;

б) надати кінцівці підвищеного положення;

в) накласти на рану чисту, стерильну серветку;

г) накласти на рану бинтову пов’язку;

ґ) при необхідності надати постраждалому протишокове положення;

д) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

е) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

6) якщо у постраждалого наявна рана з ознаками артеріальної кровотечі:

а) одягнути рукавички;

б) накласти на рану чисту, стерильну серветку та здійснити тиск безпосередньо на рану;

в) надати кінцівці підвищеного положення;

г) якщо кровотеча не зупинена, накласти на рану пов’язку, що тисне, та при можливості одночасно здійснити притиснення артерії на відстані;

ґ) якщо кровотеча не зупинена, накласти джгут;

д) надати постраждалому протишокове положення;

е) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

є) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

7) якщо у постраждалого рана з ознаками венозної кровотечі:

а) одягнути рукавички;

б) накласти на рану чисту, стерильну серветку та здійснити тиск безпосередньо на рану;

в) надати кінцівці підвищеного положення;

г) якщо кровотеча не зупинена, накласти на рану пов’язку;

ґ) надати постраждалому протишокове положення;

д) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

е) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

8) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.4. Перша допомога у разі переломів, вивихів, ударів.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при підозрі на перелом кісток кінцівок не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати серцево-легеневу реанімацію;

5) якщо у постраждалого ознаки відкритого перелому:

а) розрізати одяг над раною;

б) накласти стерильну, чисту пов’язку на рану;

в) допомогти постраждалому прийняти зручне положення (таке, яке завдає найменше болю);

г) іммобілізувати (знерухомити) пошкоджену кінцівку за допомогою стандартного обладнання (шин) чи підручних засобів;

ґ) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

д) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

6) якщо у постраждалого ознаки закритого перелому:

а) допомогти постраждалому прийняти зручне положення (таке, яке завдає найменше болю);

б) іммобілізувати (знерухомити) пошкоджену кінцівку за допомогою стандартного обладнання (шин) чи підручних засобів;

в) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

г) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

7) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.5. Надання першої допомоги у разі теплових опіків.

При наданні домедичної допомоги розрізняють опіки чотирьох ступенів:

1) I ступінь (еритема) - почервоніння шкіри, набряклість і біль;

2) II ступінь (утворення пухирів) - сильний біль із інтенсивним почервонінням, відшаруванням епідермісу з утворенням міхурів, наповнених прозорою або каламутною рідиною;

3) III ступінь: некроз всієї товщі шкіри з утворенням щільного струпу, під яким перебувають ушкоджені тканини;

4) IV ступінь (обвуглення): виникає при впливі на тканини дуже високих температур (полум’я, розплавлений метал тощо); частіше при пожежах та аваріях на автотранспорті (ДТП), в літаках, нещасні випадки на шахтах; результат таких опіків - ушкодження м’язів, сухожиль, кісток.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим з опіками не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

5) якщо у постраждалого опіки першого і/або другого ступеня:

а) охолодити місце опіку прохолодною водою;

б) після охолодження накрити пошкоджену ділянку чистою вологою серветкою;

в) не слід спеціально проколювати пухирі; якщо пухирі розірвались, накласти чисту, стерильну пов’язку;

6) якщо у постраждалого опіки третього і/або четвертого ступеня:

а) накрити місце опіку чистою, стерильною серветкою;

б) за наявності ознак шоку надати постраждалому протишокове положення;

7) не використовувати при опіках мазі, гелі та інші засоби до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

8) при опіках, викликаних хімічними речовинами, місце враження постійно промивати чистою водою кімнатної температури до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

9) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

10) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.6. Перша допомога у разі переохолодження.

При наданні домедичної допомоги розрізняють чотири ступені відмороження:

1) I ступінь - шкіра постраждалого блідого кольору, незначно набрякла, чутливість знижена або повністю відсутня;

2) II ступінь - у ділянці відмороження утворюються пухирі, наповнені прозорою або білою рідиною; характерні підвищення температури тіла, охолодження;

3) III ступінь - омертвіння шкіри: з’являються пухирі, наповнені рідиною темно-червоного або темно-бурого кольору; навколо омертвілої ділянки розвивається запальний вал (демаркаційна лінія); характерний розвиток інтоксикації - охолодження, потовиділення, значне погіршення самопочуття, апатія;

4) IV ступінь - поява пухирів, наповнених чорною рідиною. У постраждалого присутні ознаки шоку.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим з переохолодженням/відмороженням не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

5) за можливості усунути дію холоду: перемістити постраждалого в тепле приміщення, зняти мокрий одяг. Взуття та одяг знімати обережно, без зусиль, щоб не ушкодити вражені ділянки тіла (краще розрізати взуття та одяг);

6) якщо постраждалий у свідомості, зігріти його: проводити загальне зігрівання постраждалого, з цією метою слід давати постраждалому безалкогольні гарячі напої. Не рекомендується інтенсивне розтирання і масаж відмороженої частини тіла;

7) накласти на ушкоджену ділянку чисту пов’язку;

8) забезпечити нерухомість переохолоджених пальців, кистей і стоп. При необхідності виконати іммобілізацію за допомогою імпровізованих або стандартних шин;

9) якщо постраждалий без свідомості, але у нього збережене нормальне дихання, перевести у стабільне положення;

10) накрити постраждалого термопокривалом/ковдрою;

11) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

12) у разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.5. У разі виникненні пожежі приступити до гасіння наявними засобами пожежогасіння; за необхідності викликати пожежну частину.

5.6. Виконувати всі вказівки керівника по усуненню аварійної ситуації.

УЗГОДЖЕНО: