(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості) 

 

Інструкція з охорони праці № ______ 
для термістів, що працюють на вакуумних печах

1. Загальні положення

1.1. Ця інструкція встановлює вимоги з охорони праці для термістів, що працюють на вакуумних печах (далі – працівник).

1.2. Вимоги інструкції є обов'язковими. За їх невиконання працівник несе відповідальність згідно з чинним законодавством.

1.3. Терміст виконує термічну обробку (гартування, відпуск, відпал, нормалізацію) за встановленими технологічними режимами у вакуумних печах, призначених для нагрівання виробів у контрольованому середовищі або у вакуумі, із подальшим охолодженням у спеціальних камерах охолодження чи за допомогою інертних газів (аргону, азоту).

1.4. До роботи допускають осіб не молодших 18 років, які мають повну загальну середню освіту, професійну підготовку та пройшли:

• медичний огляд і визнані придатними за професією;

• вступний та первинний інструктажі з охорони праці і пожежної безпеки;

• навчання та перевірку знань з питань охорони праці, електробезпеки (група не нижче ІІ) і безпечного обслуговування вакуумного обладнання.

1.5. Працівник зобов’язаний:

• знати будову вакуумних печей, насосних систем, системи охолодження, вакуумних клапанів, контрольно-вимірювальних приладів;

• знати принцип роботи вакуумної системи, порядок створення, підтримання та розриву вакууму;

• знати правила поводження з інертними газами (аргон, азот) та вимоги безпеки при їх подачі й зберіганні;

• знати технологічні режими термообробки у вакуумі та способи охолодження металів;

• знати правила користування приладами для вимірювання температури, тиску та контролю стану вакууму;

• знати порядок роботи при аварійному підвищенні тиску чи втраті герметичності;

• дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку, гігієни праці та правил користування ЗІЗ;

• знати місця розташування первинних засобів пожежогасіння та вміти ними користуватись;

• уміти надавати домедичну допомогу;

• повідомляти керівника про будь-які несправності або ситуації, що загрожують життю чи здоров’ю.

1.6. Основні небезпечні та шкідливі фактори:

• підвищена температура поверхонь печі та деталей (ризик опіків);

• розріджене середовище у вакуумній камері (ризик вибуху при порушенні герметичності);

• підвищена напруга електричних ланцюгів (ризик електротравми);

• ризик витоку охолоджувальних або мастильних рідин;

• рухомі частини механізмів (завантажувачі, клапани, насоси);

• шум, вібрація, теплове випромінювання;

• можливе утворення шкідливих газів при термообробці (пари масел, окалини).

1.7. Працівник забезпечується ЗІЗ згідно з галузевими нормами:

• костюм бавовняний – 12 місяців;

• черевики шкіряні – 12 місяців;

• рукавиці термостійкі – 7 днів;

• каска захисна з підшоломником – 24 місяці;

• окуляри захисні – до зносу;

• респіратор пилогазозахисний – до зносу.

1.8. Особистий і спецодяг зберігати в індивідуальних шафах.

1.9. Працівнику забороняється приступати до роботи у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння, торкатись струмоведучих частин, палити або приймати їжу поза спеціально відведеними місцями.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Отримати завдання від безпосереднього керівника.

2.2. Одягнути спеціальний одяг та засоби індивідуального захисту.

2.3. Оглянути робоче місце, провести огляд електропечі.

2.4. Ввімкнути місцеву вентиляцію.

2.5. Перевірити засоби пожежогасіння, наявність захисних огороджень, та заземлення на обладнанні.

2.6. У випадку виявлення несправностей, які заважають виконувати роботу безпечно, негайно повідомити безпосередньому керівнику. До усунення несправностей до роботи не ставати.

3. Вимоги безпеки під час роботи

3.1. Завантаження та розвантаження деталей здійснювати при повному вимкненні напруги і відсутності вакууму.
3.2. Не торкатися гарячих частин печі або деталей без захисних рукавиць.
3.3. Постійно контролювати показники вакууму, температури та стан охолоджувальної системи.
3.4. Забороняється:

• відкривати піч до повного вирівнювання тиску;

• працювати при несправних манометрах, термопарах, датчиках;

• перевищувати встановлені температурні режими;

• проводити ремонт або очищення під час роботи печі;

• залишати піч без нагляду під час термічного циклу.

3.5. У разі втрати вакууму або перегріву необхідно негайно вимкнути електроживлення, закрити вакуумні клапани, припинити подачу газів і повідомити керівника.
3.6. Забезпечити чистоту робочого місця та доступ до аварійного вимикача.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Вимкнути електроживлення, вакуумні насоси, систему охолодження.
4.2. Дочекатися охолодження печі до безпечної температури, потім відкрити кришку.
4.3. Прибрати робоче місце, скласти відходи у спеціально відведене місце.
4.4. Спецодяг і ЗІЗ прибрати до шафи.
4.5. Вимити руки, обличчя з милом, за потреби прийняти душ.
4.6. Повідомити керівника про несправності, виявлені під час роботи.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. У випадку виникнення ознак пожежі (горіння):

• негайно повідомити про це за телефоном 101. При цьому необхідно назвати місцезнаходження об’єкта, вказати кількість поверхів будинку, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище;

• повідомити безпосередньому керівнику або посадовій особі. 

• вжити (за можливості) заходів щодо евакуації людей, гасіння (локалізації) пожежі первинними засобами пожежогасіння та збереження матеріальних цінностей;

• сповістити про пожежу керівника чи відповідну компетентну посадову особу;

• здійснити в разі необхідності відключення електроенергії (за винятком систем протипожежного захисту) за можливості здійснити заходи, що сприяють запобіганню розвитку пожежі та задимленню будинку;

• організувати зустріч підрозділів оперативно-рятувальної служби, надати їм допомогу у виборі найкоротшого шляху для під’їзду до осередку пожежі та в установці техніки на зовнішні джерела водопостачання;

• одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію і захист матеріальних цінностей.

5.2. Місце, де стався нещасний випадок, аварія, пожежа за можливістю зберігати в тому стані, при якому воно сталося, якщо немає загрози для працівників та навколишнього середовища.

5.3. Постраждалим під час пожежі, аварії, нещасного випадку надати домедичну допомогу та викликати швидку медичну допомогу за номером 103.

В усіх випадках повідомити керівництво підприємства та дотримуватись вказівок керівництва.

5.4. Електротравми:

Порядок надання домедичної допомоги постраждалому в разі ураження електричним струмом:

1) насамперед переконатися у відсутності небезпеки;

2) якщо постраждалий у притомному стані, заспокоїти та пояснити свої наступні дії;

3) викликати екстрену медичну допомогу та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;

4) якщо постраждалого уражено блискавкою, торкатися його та надавати йому необхідну допомогу безпечно (допомогу слід надавати відповідно до наявних пошкоджень);

5) якщо постраждалого уражено електричним струмом:

– щодо непритомного постраждалого впевнитись, що дія електричного струму на нього припинена;

– всі дії щодо припинення дії електричного струму слід здійснювати за умови проходження відповідного навчання або здійснити виклик за єдиним телефонним номером системи екстреної допомоги населенню 112;

– у разі припинення дії електричного струму на постраждалого слід надати йому домедичну допомогу відповідно до наявних пошкоджень;

6) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

7) у разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно здійснити виклик екстреної медичної допомоги;

8) за можливості зібрати у постраждалого чи оточуючих максимально можливу інформацію стосовно обставин отримання травми. Всю отриману інформацію передати працівникам бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або диспетчеру служби екстреної медичної допомоги.

5.5. Механічні травми:

Ознаками масивної зовнішньої кровотечі є будь-що з наведеного:

1) швидке, інтенсивне витікання крові з рани;

2) пульсуючий характер кровотечі (кров б'є фонтаном);

3) пляма крові біля постраждалого, яка швидко збільшується;

4) значне просякнення одягу постраждалого кров'ю;

5) повна чи часткова ампутація кінцівки вище рівня кисті чи ступні;

6) непритомний стан постраждалого без ознак черепно-мозкової травми, за наявності зовнішньої кровотечі;

7) ознаки порушення перфузії: бліда шкіра, холодні кінцівки тощо, за наявності зовнішньої кровотечі.

Послідовність дій під час надання домедичної допомоги постраждалим у разі масивної зовнішньої кровотечі:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) покликати на допомогу оточуючих. Якщо випадкових свідків декілька слід звертатись до конкретної особи;

3) за наявності, перед початком надання домедичної допомоги використати засоби індивідуального захисту: рукавички, маску, захист очей;

4) в разі кровотечі з рани кінцівки та з можливістю її чіткої візуалізації:

а) здійснити максимально можливий тиск на рану руками;

б) накласти стискаючу пов’язку та оцінити її ефективність;

в) якщо кровотеча зупинилась, заспокоїти постраждалого та здійснити виклик екстреної медичної допомоги та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;

г) якщо кровотеча не зупинилась, накласти кровоспинний джгут;

ґ) після накладання кровоспинного джгута оцінити його ефективність:

– якщо кровотеча зупинена, записати точний час накладання кровоспинного джгута безпосередньо на кровоспинному джгуті або іншому видимому місці;

– якщо є відповідний навик, перевірити наявність пульсу на кінцівці нижче накладання кровоспинного джгута, та, за його наявності, здійснити додатковий тиск кровоспинним джгутом та/або накласти додатковий кровоспинний джгут, як описано нижче;

– якщо кровотеча не зупинилась, слід збільшити тиск кровоспинного джгута та/або накласти ще один кровоспинний джгут вище першого джгута;

– якщо накладання другого кровоспинного джгута не ефективно або відсутня можливість його накладання, слід здійснювати прямий тиск на рану руками до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або виконати тампонування рани;

5) в разі кровотечі з рани кінцівки без можливості її чіткої візуалізації:

а) накласти кровоспинний джгут максимально високо на кінцівку;

б) заспокоїти постраждалого та пояснити подальші дії;

в) розрізати одяг на кінцівці, якщо можливо;

г) оцінити ефективність накладання кровоспинного джгута:

– якщо кровотеча зупинена, записати точний час накладання кровоспинного джгута безпосередньо на кровоспинному джгуті або іншому видимому місці;

– якщо є відповідний навик, перевірити наявність пульсу на кінцівці нижче накладання кровоспинного джгута, та за його наявності здійснити додатковий тиск кровоспинним джгутом та/або накласти додатковий кровоспинний джгут як описано нижче;

– якщо кровотеча не зупинилась, слід збільшити тиск кровоспинного джгута та/або накласти ще один кровоспинний джгут залежно від місця локалізації рани;

– якщо накладання другого кровоспинного джгута не ефективно або відсутня можливість його накладання, слід здійснювати прямий тиск на рану руками до приїзду бригади (швидкої) екстреної медичної допомоги або виконати тампонування рани;

ґ) не знімати та не послабляти кровоспинний джгут до приїзду бригади (швидкої) екстреної медичної допомоги.

5.6. Термічні опіки.

Розрізняють опіки чотирьох ступенів:

1) I ступінь (еритема) – почервоніння шкіри, набряклість і біль;

2) II ступінь (утворення пухирів) – сильний біль із інтенсивним почервонінням, відшаруванням епідермісу з утворенням міхурів, наповнених прозорою або каламутною рідиною;

3) III ступінь: некроз всієї товщі шкіри з утворенням щільного струпу, під яким перебувають ушкоджені тканини;

4) IV ступінь (обвуглення): виникає при впливі на тканини дуже високих температур (полум’я, розплавлений метал тощо); частіше при пожежах та аваріях на автотранспорті (ДТП), в літаках, нещасні випадки на шахтах; результат таких опіків – ушкодження м’язів, сухожиль, кісток.

Послідовність дій під час надання домедичної допомоги постраждалим з термічними опіками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) припинити дію високої температури на постраждалого, за необхідності зняти тліючий одяг;

3) зняти прикраси, які є на ділянці опіку;

4) заспокоїти постраждалого та пояснити свої подальші дії;

5) здійснити виклик екстреної медичної допомоги та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;

6) охолодити місце опіку шляхом промивання протягом щонайменше 20 хв водою кімнатної температури (якщо площа опіку не перевищує 20% у дорослих або 10% у дітей);

7) після охолодження накласти на місце опіку чисту, стерильну суху марлеву пов’язку. Пов’язка не повинна здійснювати тиск на м’які тканини;

8) за наявності міхурів не слід їх пошкоджувати. В разі випадкового пошкодження міхурів накласти пов’язки, як описано вище;

9) при опіках більше ніж 20% площі тіла у дорослих або 10% у дітей потрібно накрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

10) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

11) в разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги;

12) за можливості зібрати у постраждалого чи оточуючих максимально можливу інформацію стосовно обставин отримання травми. Всю отриману інформацію передати фахівцям бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або диспетчеру служби екстреної медичної допомоги.

ПОГОДЖЕНО