Захист прав працівників на керівних посадах вимагає чіткого розмежування між дисциплінарними проступками та підставами для негайного розірвання контракту. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 761/347/22-ц (постанова від 27 травня 2026 року) щодо законності звільнення заступника гендиректора за використання службового авто в приватних цілях.
Правова проблема полягала в оцінці грубості такого порушення за пунктом 1 статті 41 КЗпП, зокрема у випадках, коли пряма матеріальна шкода підприємству завдана не була.
Скаржник наполягав, що нецільове використання ресурсів без настання тяжких наслідків не може вважатися достатньою підставою для звільнення. Проте колегія ВС відмовилася відступати від сформованої практики, підкресливши, що визначальним є характер дій та свідоме ігнорування обов'язків щодо збереження активів, покладених на посадову особу. Суд роз'яснив, за яких умов суб'єктивне ставлення керівника до майна роботодавця автоматично кваліфікує проступок як грубий.