Онлайн-консультант інженера з охорони праці
Фільтр:
Всі
Атестація робочих місць
Будівництво
Нещасні випадки, профзахворювання та аварії
Електробезпека
Засоби індивідуального захисту
Перевірки Держпраці
Медичні огляди
Навчання та інструктажі
Пожежна безпека
Роботи на висоті
Сільське господарство
Система управління охороною праці (СУОП)
Транспорт
Цивільний захист та техногенна безпека
Інші
Розроблення документації
Роботи підвищеної небезпеки
Дозвільна документація
Домедична допомога
Пільги та компенсації
Ризик-менеджмент
Охорона праці в офісі
Регулювання праці окремих категорій працівників
Умови праці та відпочинку
Анонім
13.06.2023
Вимоги пожежної безпеки до об’єктів сільського виробництва
Гаврись Андрій,
кандидат технічних наук, доцент, заступник начальника кафедри цивільного захисту

Спільний наказ Міністерства аграрної політики України та Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 04.12.2006 № 730/770 визначає Правила щодо забезпечення вимог пожежної безпеки на об’єктах агропромислового комплексу, що експлуатуються, будуються, реконструюються, технічно переоснащуються і розширюються (далі – Правила № 730/770).

Вимоги цих Правил є обов’язковими для виконання юридичними та фізичними особами у сфері агропромислового комплексу України (далі – АПК).

Відповідно до цього нормативного документу, пожежна безпека на об’єктах АПК забезпечується шляхом проведення організаційних, технічних та інших заходів, спрямованих на:

  • запобігання пожежам;
  • забезпечення безпеки людей;
  • зниження можливих майнових втрат;
  • зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення;
  • створення умов для швидкого виклику пожежних підрозділів та успішного гасіння пожеж.


Згідно зі статтею 2 розділу ІІ Правил № 730/770 забезпечення пожежної безпеки підприємств АПК покладається на їх керівників та уповноважених ними осіб.

Довідка

Уповноважені особи призначаються наказом керівника та здійснюють повноваження відповідно до посадових інструкцій.

Коментар експерта

Обов’язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого об’єкта слід визначити в договорі оренди.

Працівники підприємств АПК повинні:

  • виконувати вимоги Правил № 730/770 та інших нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки, які є чинними в Україні;
  • у разі виявлення пожежі – діяти відповідно до вимог розділу 11 цих Правил.


Особи, винні в порушенні і невиконанні правил пожежної безпеки, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Наведемо організаційні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки на об’єктах АПК.

1. Відповідно до Наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи «Про затвердження Типового положення про службу пожежної безпеки» від 29.09.2003 № 369, щоб координувати та вдосконалювати роботу, пов’язану із забезпеченням пожежної безпеки та контролем за її проведенням, у галузях сільського господарства та переробки сільгосппродукції, в апараті Міністерства аграрної політики та в його структурних підрозділах, державних департаментах, підприємствах, установах та організаціях, що належать до його сфери управління, повинні створюватися служби пожежної безпеки (далі – СПБ).

Діяльність СПБ регламентується положеннями, які розробляються та затверджуються Міністерством, державними департаментами, об’єднаннями підприємств та узгоджуються з органами державного пожежного нагляду.

2. Керівник підприємства (виробництва) за допомогою наказу (інструкції) має встановити відповідний протипожежний режим (з урахуванням ступеня пожежної небезпеки об’єкта). Детальніше – у п. 1.4.

3. На кожному підприємстві АПК мають бути розроблені:

  • загальна інструкція про заходи пожежної безпеки;
  • інструкції для всіх вибухопожежонебезпечних, пожежонебезпечних та вибухонебезпечних приміщень (дільниць, цехів, складів, майстерень, лабораторій тощо)

Довідка

Ці інструкції необхідно:

  • вивчати під час проведення:
    • протипожежних інструктажів;
    • проходження пожежно-технічного мінімуму та виробничого навчання;
  • вивішувати для ознайомлення в установлених місцях.

Для працівників охорони (сторожів, вахтерів, чергових, вартових) керівники підприємств АПК повинні розробити інструкцію, у якій визначатиметься:

  • їх обов’язки щодо контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території та приміщень;
  • порядок дій у разі виявлення пожежі, спрацьовування установок пожежної сигналізації та автоматичних установок пожежогасіння;
  • кого з посадових осіб адміністрації підприємства потрібно сповіщати та викликати в нічний час у разі виникнення пожежі.


4. Для всіх виробничих, складських або допоміжних приміщень чи будівель має бути:

 

Вимоги пожежної безпеки під час польових робіт

Розглянемо вимоги пожежної безпеки під час виконання робіт у полі (таблиця 1).

Таблиця 1

Вимоги пожежної безпеки під час виконання польових робіт

№ п/п

Вимоги

1

До робіт у полі

Забороняється сіяти колосові культури на смугах відчуження залізниць та шосейних доріг.

Копиці скошеної на цих смугах трави необхідно розташовувати не ближче 30 м від хлібних масивів

Перед дозріванням колосових (у період воскової стиглості) хлібні поля в місцях прилягання їх до лісових та торф’яних масивів, степової смуги, автомобільних шляхів та залізниць мають бути обкошені (з прибиранням скошеного) і оборані смугою не менше 4 м завширшки

У період воскової стиглості збіжжя перед косовицею хлібні масиви необхідно розбити на ділянки площею не більше 50 га

Між ділянками слід робити прокоси не менше 8 м завширшки.

Скошений хліб з прокосів потрібно негайно прибирати. Посередині прокосів робиться проорана смуга не менше 4 м завширшки

Тимчасові польові стани необхідно розташовувати не ближче 100 м від хлібних масивів, токів, скирт тощо. Майданчики польових станів та зернотоків оборюються смугою не менше 4 м завширшки

Безпосередньо на хлібному масиві площею понад 25 га, з якого збирається врожай, необхідно мати напоготові трактор з плугом на випадок пожежі

Зернотоки слід розміщувати:

  • від будівель та споруд – не ближче 50 м;
  • від хлібних масивів – не ближче 100 м.


Майданчик для току повинен бути очищений від рослинного покрову

У період збирання врожаю забороняється спалювання стерні, післяжнивних залишків та розведення багать на полях

Стоянки туристів, пасіки допускається розміщувати не ближче 100 м від хлібних масивів

Забороняється полювання у хлібних масивах та поблизу них

2

До техніки

Вся збиральна техніка, агрегати та автомобілі до початку збирання врожаю повинні мати відрегульовані системи живлення, змащення, охолодження, запалювання

Техніка повинна:

  • оснащуватись справними іскрогасниками;
  • обладнуватись первинними засобами пожежогасіння:
    • комбайни і трактори – двома вогнегасниками, двома штиковими лопатами, двома мітлами;
    • автомобілі – вогнегасником та штиковою лопатою

Корпуси комбайнів повинні оснащуватись заземлювальним металевим ланцюгом, що торкається землі

Збиральну техніку необхідно регулярно перевіряти на щільність з’єднання вихлопної труби з патрубком випускного колектора та колектора з блоком двигуна.

Важливо

У разі появи ознак пробивання прокладок роботу слід припинити до їх заміни

 

Трактори, комбайни та інші самохідні машини, обладнані електричним пуском двигуна, повинні мати вимикач для відключення акумулятора від споживача струму. Клеми акумулятора, стартера дистанційного електромагнітного пускача та генератора повинні захищатись від потрапляння на них струмопровідних предметів, їх електропроводка повинна бути справною і надійно закріпленою

Радіатори двигунів, вали бітерів, соломонабивачів, транспортерів, підбирачів, шнеки та інші вузли й деталі збиральних машин повинні своєчасно очищуватись від пилу, соломи та зерна

У польових умовах заправляти паливом збиральну техніку потрібно за межами поля (не ближче 30 м) паливозаправниками, коли заглушені двигуни

Забороняється заправляння збиральної техніки в хлібних масивах а також машин у польових умовах у нічний час

У місцях зберігання сільськогосподарської та іншої техніки, що використовується під час збирання врожаю, у приміщеннях ремонтних майстерень повинні дотримуватися протипожежні вимоги, викладені у Правилах пожежної безпеки, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2017 № 1417 (далі – Правила № 1417)

У разі тимчасового зберігання (стоянок) тракторів, комбайнів, автомобілів та інших самохідних машин у польових умовах необхідно розміщувати їх на очищених від стерні та сухої трави майданчиках, віддалених від скирт соломи, сіна, токів, хлібних масивів на відстані не менше 100 м, а від будинків – не менше 50 м.

Ці майданчики мають бути оборані смугою не менше 4 м завширшки

Ремонт збиральних машин і агрегатів за потреби допускається не ближче 30 м від хлібних масивів та інших посівів

Забороняється робота тракторів, самохідних шасі, автомобілів та іншої збиральної техніки без капотів або з відкритими капотами (для запобігання потраплянню соломи на випускний колектор двигуна). На комбайнах та інших машинах з двигунами внутрішнього згоряння, які не мають капотів, випускний колектор повинен бути захищений металевим щитком, що закриває його вздовж усієї довжини зверху та збоку

Забороняється застосування паяльних ламп для випалювання пилу в радіаторах двигунів

 

Трактористи, комбайнери, їх помічники та інші особи, задіяні на роботах по збиранню врожаю, обов’язково повинні пройти протипожежний інструктаж.

 

Пожежна безпека під час заготівлі, зберігання грубих кормів та скиртування

Під час заготівлі сіна та соломи повинні дотримуватись вимоги, які убезпечать сировину від пожежі.

Під час заготівлі грубих кормів необхідно дотримуватись таких протипожежних вимог до сировини:

  • площа основи однієї скирти не повинна перевищувати 300 м2, а штабеля пресованого сіна чи соломи – 500 м2;
  • біля штабеля пресованого сіна чи соломи необхідно мати два гаки завдовжки не менше висоти штабеля;
  • скирти на відстані 5 м від основи повинні бути оборані захисними смугами не менше 4 м завширшки;
  • протипожежні розриви між скиртами, штабелями мають бути не менше 20 м;
  • відстань від скирт, штабелів грубих кормів повинна бути не менше:
    • 15 м – до ліній електропередач;
    • 20 м – до доріг;
    • 50 м – до будинків та споруд;
  • скирти, штабелі дозволяється розташовувати попарно, при цьому розриви між скиртами, штабелями:
    • в одній парі мають бути – не менше 6 м;
    • між сусідніми парами – не менше 30 м;
  • протипожежні розриви між двома парами скирт, штабелів повинні бути проорані смугою не менше 4 м завширшки на відстані 5 м від основи скирти, штабеля;
  • сіно необхідно складати у конічні копиці або під навіси з вологістю, яка відповідає ДСТУ 4674:2006 «Сіно. Технічні умови»;
  • розриви між копицями з сіном, що має підвищену вологість, повинні становити не менше 20 м.

Важливо

У копицях сіна з підвищеною вологістю, що схильне до самозагоряння, необхідно впродовж 60 днів після скиртування здійснювати температурний контроль. Для цього ртутні термометри вставляють у металеві труби і розміщують у копиці на різній глибині. Якщо температура перевищує 500°С, копицю слід розібрати та просушити.

Наведемо вимоги пожежної безпеки до техніки, що використовується під час заготівлі і скиртування сировини, та об’єктів (складів зберігання) грубих кормів (таблиця 2).

Таблиця 2

Вимоги пожежної безпеки до техніки, що використовується під час заготівлі і скиртування, та об’єктів (складів зберігання) грубих кормів

№ п/п

Вимоги

1

До техніки

Під час роботи трактора з тросово-рамочною волокушею її трос або ланцюг повинен бути такої довжини, щоб солома знаходилася на відстані не ближче 5 м від трактора. На гаку троса необхідно установити обмежувач, який перешкоджає ковзанню кільця по тросу

Під час роботи трактора в агрегаті із скиртоукладником випускний колектор та випускна труба двигуна повинні захищатись від потрапляння соломи і перебувати під постійним наглядом

Трактори та автомобілі, що працюють на механічному навантаженні і на транспортуванні соломи та сіна, необхідно обладнати іскрогасниками

Щоб запобігти загорянню кормів від безпосереднього зіткнення з вихлопними трубами, колекторами або глушниками, автомобілі та трактори-тягачі, що зайняті на вантажно-розвантажувальних роботах, не повинні під’їжджати до скирт, штабелів ближче ніж на 3 м

У разі навантаження кормів безпосередньо в кузов автомобіля його двигун має бути заглушений. Перед виїздом необхідно ретельно оглянути місце стоянки і прибрати солому та сіно поблизу вихлопної труби

Забороняється стоянка автомобілів, тракторів та інших транспортних засобів на території складів грубих кормів

2

До приміщень складів

 

Площа протипожежного відсіку будівлі для зберігання грубих кормів не повинна перевищувати 1000 м2, а кількість кормів – 200 тонн

Убудовані (прибудовані) приміщення, де зберігається запас грубих кормів, має відокремлюватись від будівель протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттями 3-го типу. Прибудовані чи вбудовані приміщення повинні мати виходи безпосередньо назовні

Під час штучного сушіння сіна повинні застосовуватись агрегати (установки) заводського виготовлення

У разі досушування грубих кормів у закритих приміщеннях вентилятори потрібно встановлювати із зовнішнього боку будівель (споруд) на відстані:

  • не менше 1 м – від негорючих стін (перегородок);
  • не ближче 2 м – від огороджувальних конструкцій, виконаних з матеріалів груп горючості Г1, Г2;
  • не ближче 2,5 м – від огороджувальних конструкцій з матеріалів груп горючості груп Г3, Г4.


Повітроводи мають бути виконані з негорючих матеріалів

Місця встановлення вентиляторів потрібно огороджувати. Повітрозабірний отвір вентилятора необхідно захищати від потрапляння горючих матеріалів (сіна, соломи тощо) металевою сіткою з чарунками не більше 25 х 25 мм

Пускова електроапаратура повинна знаходитись у місцях, що дозволяють спостерігати за процесом запуску вентиляторів, на окремо розташованій опорі і на відстані не менше 5 м від будівель (споруд)

У разі досушування грубих кормів під навісом (у скирті) вентилятор необхідно установлювати на відстані не менше 2,5 м від навісу (скирти). Кабель, що живить електродвигун, необхідно прокладати під землею. Повітровід має бути виконаний з негорючого матеріалу

На закритих складах (навісах) грубих кормів загальний електричний вимикач потрібно:

  • розміщувати поза будівлями (навісами) на негорючій стіні, а для будівель (навісів) з горючих матеріалів – на окремо розташованій опорі;
  • вміщувати у шафу або нішу, яка після закінчення робіт пломбується

Заборонено установлювати електровимикачі усередині складів (навісів)

Місця постійного складування грубих кормів потрібно огороджувати та обладнувати блискавкозахистом

 

Пожежна безпека на зерноскладах, у зерносушарнях

Щороку до початку збирання врожаю зерносклади, зерносушарні і механізмів, що працюють в них, повинні перевірятися керівником (власником) об’єкта АПК на відповідність вимогам пожежної безпеки (таблиця 3).

Важливо

Виявлені недоліки щодо протипожежного стану цих об’єктів необхідно усувати до початку сушіння та приймання зерна.

Таблиця 3

Вимоги пожежної безпеки до зерноскладів, зерносушарень і механізмів

№ п/п

Вимоги

1

Зерносклади слід розміщувати в окремо розташованих будівлях

2

Ворота в зерносклади повинні відчинятися назовні й нічим не захаращуватися

3

Дерев’яні конструкції (опори, галереї тощо) усередині зерноскладів, очисних та робочих башт повинні оброблятися вогнезахисною речовиною

4

У місцях транспортування зерна через отвори в протипожежних перешкодах слід установлювати захисні пристрої (протипожежні клапани тощо)

5

Будова топок сушарок повинна унеможливлювати вилітання іскор

6

Димові труби слід обладнувати іскрогасниками, а в місцях їх проходження через горючі конструкції потрібно влаштовувати відповідні за розмірами протипожежні відступи (розділки)

7

Сушильні агрегати, які працюють на рідкому паливі, повинні обладнуватися приладами контролю теплоносія та автоматики безпеки, що забезпечують відключення подавання палива в разі згасання факела в топці, підвищення температури та падіння тиску повітря перед форсункою

8

У разі завантаження складів зерновим насипом відстань від верху насипу до горючих конструкцій покриття, а також світильників та електропроводів має бути не менше 0,5 м

9

Відстань між складом зерна та пересувним сушильним агрегатом повинна бути не менше 10 м

10

Сушильна камера сушарок шахтного та жалюзійного типів повинна заповнюватися зерном таким чином, щоб над сушильними коробами або жалюзями був шар зерна завтовшки не менше 0,4 м

11

Під час вентилювання зерна в зерноскладах вентилятори слід установлювати на відстані:

  • не менше 2 м – від стін з матеріалів груп горючості Г1, Г2;
  • не ближче 2,5 м – від стін з матеріалів груп горючості Г3, Г4.


Повітроводи мають виготовлятися з негорючих матеріалів

12

Забороняється:

  • зберігати вкупі із зерном небезпечні в пожежному відношенні матеріали, а також будь-яке устаткування;
  • застосовувати всередині складських приміщень зерноочисні та інші машини з двигунами внутрішнього згоряння;
  • застосовувати електропобутові та саморобні електронагрівальні прилади;
  • працювати на пересувних механізмах, коли зачинені ворота з обох боків складу;
  • засипати зерно вище рівня транспортерної стрічки і допускати тертя стрічки об конструкції транспортера;
  • розпалювати сушарки, які працюють на твердому паливі, за допомогою легкозаймистих рідин та горючих речовин, а ті, що працюють на рідкому паливі, – за допомогою смолоскипів;
  • залишати без нагляду зерносушарки, що працюють;
  • працювати на сушарках з несправними приладами контролю температури і автоматики відключення подавання палива в разі згасання факела в топці; системою електрозапалювання

 

Під час роботи сушарки потрібно здійснювати контроль за температурою зерна шляхом відбирання проб кожні дві години.

Щоб запобігти утворенню застійних ділянок у завантажувально-розвантажувальному механізмі зерносушарки необхідно через кожну добу проводити його очищення від пилу та зерна.

 

Пожежна безпека під час приготування і зберігання вітамінного трав’яного борошна

Вітамінне трав’яне борошно повинно зберігатися в окремо розташованому складі/відсіку, ізольованому від інших приміщень протипожежними стінами й перекриттями, який має самостійний вихід та надійну вентиляцію.

Важливо

Не дозволяється:

  • потрапляння вологи у склад;
  • зберігання борошна навалом;
  • зберігання борошна разом з іншими речовинами та матеріалами.

Борошно, що виготовлене й завантажене в мішки, необхідно витримати під навісом не менше 48 годин для зниження його температури.

Важливо

Щоб уникнути самозагоряння борошна, що зберігається, необхідно періодично контролювати його температуру.

Мішки з борошном потрібно складати у штабелі заввишки не більше 2 м, по два мішки в ряду. Проходи між рядами повинні бути не менше 1 м завширшки, а вздовж стін – 0,8 м.

Протипожежні вимоги до навісів, конструкцій та агрегатів для приготування і зберігання вітамінного трав’яного борошна наведено у таблиці 4.

Таблиця 4

Вимоги пожежної безпеки до навісів, конструкцій та агрегатів

№ п/п

Вимоги

1

Конструкції навісів та приміщень потрібно виконувати з матеріалів груп горючості Г3, Г4 та обробляти вогнезахисними засобами, які забезпечують I або II групу вогнезахисної ефективності

2

Протипожежні розриви від пункту приготування трав’яного борошна мають бути:

  • до будівель, споруд, цистерн з пально-мастильними матеріалами – не менше 50 м;
  • до відкритих складів грубих кормів – не менше 150 м

3

Агрегати для приготування вітамінного трав’яного борошна повинні встановлюватись під навісом або в приміщеннях

4

Агрегати повинні мати справні прилади контролю температурного режиму та автоматику безпеки, котра відключає подавання палива в разі обриву полум’я форсунки

5

Витратний паливний бак слід установлювати поза приміщенням агрегату, на відстані не менше 2 м від зовнішньої стіни з негорючих матеріалів (без  отворів)

6

Паливопроводи повинні виготовлятися з металевих труб і мати не менш двох вентилів:

  • один – біля агрегата;
  • другий – біля паливного бака

7

Щоб уникнути забивання циклона сухою масою та для запобігання її загорянню в сушильному барабані, зелена маса повинна подрібнюватися до 30 мм завдовжки і безперервно подаватися в агрегат

 

Важливо

Якщо в сушильному барабані виявлено горіння продукту, необхідно не складувати в загальному сховищі останній до пожежі вихід продукту (у кількості 150 кг) та перший після ліквідації пожежі вихід продукту (у кількості не менше 200 кг), а розміщати окремо в безпечному місці та тримати під наглядом не менше 48 годин.

 

Пожежена безпека під час первинної обробки льону, коноплі, хмелю та інших технічних культур

Завдяки своїм характеристикам, деякі технічні культури, такі як льон, коноплі, хміль, тютюн тощо, дуже швидко горять. Під час первинної обробки такої сировини пожежі виникають через людську недбалість, несправність агрегатів, нехтування правилами пожежної безпеки, а спекотна погода сприяє швидкому поширенню вогню.

Вимоги пожежної безпеки, яких необхідно дотримуватись під час первинної обробки льону, хмелю та конопель, наведено у таблиці 5.

Таблиця 5

Вимоги пожежної безпеки до об’єктів первинної обробки льону, конопель, хмелю

№ п/п

Вимоги

1

До території та техніки

На території біля виробничих приміщень, складів продукції, скирт та шохів техніка повинна зупинятися:

  • автомашини – на відстані не ближче 5 м;
  • трактори – не ближче 10 м

Заборонено в’їзд автомашин і тракторів до виробничих приміщень, складів продукції та шохів

Коли транспортні засоби під’їжджають до скирт (шохів), їх слід розвертати до них боком, протилежним напрямку виходу вихлопних газів

Автомобілі, трактори та інші самохідні машини, що в’їжджають на територію пункту обробки, потрібно обладнувати іскрогасниками. Іскрогасники мають бути справними

Заборонено зберігання та обмолочування технічних культур на території ферм, ремонтних майстерень, гаражів тощо

На території пункту обробки місця для паління слід розміщати не ближче 30 м від виробничих будинків та місць складування готової продукції

2

До виробничих будинків та приміщень

Дахи будівель первинної обробки льону та інших технічних культур мають виготовлятися з негорючих матеріалів

Приміщення для обробки технічних культур потрібно ізолювати від машинного відділення.

Вихлопні труби двигунів внутрішнього згоряння необхідно обладнувати іскрогасниками. Якщо труби виводяться через горючі конструкції, потрібно влаштовувати протипожежні переділки розміром не менше 0,25 м

Приміщення м’яльно-тіпального агрегату повинно мати вентиляцію

Заборонено влаштовувати пічне опалення у м’яльно-тіпальному цеху

Приміщення м’яльно-тіпального цеху потрібно щодня (по закінченні робочої зміни) прибирати від волокна, пилу та костриці, обмітати  верстати, стіни та внутрішні поверхні покриття цеху, очищати збірники костриці

Сушарні, розміщені у виробничих будівлях, необхідно відділяти від інших приміщень протипожежними перегородками 1-го типу

У сушарнях та клунях забороняється улаштовувати над піччю колосники для укладання льону або хмелю

Горючі конструкції будівель сушарень та сушильних камер, що розташовані окремо, мають бути поштукатурені з обох боків

3

До агрегатів та печей

Конструкція печей у клунях для сушіння льонотрести та хмелю повинна виключати потрапляння іскор усередину приміщення

Відстань від печі повинна бути:

  • до конструкцій з матеріалів груп горючості Г3, Г4 – не менше 1 м;
  • до конструкцій з матеріалів груп горючості Г1, Г2 – не менше 0,7 м

Колосники з боку печі повинні мати огорожу на всю висоту приміщення

Біля кожного тіпального агрегату потрібно влаштовувати зонти

Верстати з усіх боків необхідно закривати знімними й відкидними щитами, які не допускають розповсюдження пороху по приміщенню

Вентиляційні труби необхідно обладнувати засувками (шиберами), які встановлюють перед вентиляторами та за ними. До вентиляторів має бути забезпечений вільний доступ обслуговуючого персоналу

 

Природне сушіння трести хмелю потрібно здійснювати на спеціально відведених ділянках, штучне – лише у спеціальних сушарнях і клунях (стодолах).

Стаціонарні сушарні мають відповідати таким вимогам:

  • склепіння і внутрішні поверхні стінок топки печі та циклона виготовляють з обпаленої цегли, а із зовні піч штукатурять та білять вапном;
  • повітроводи із зовні захищають шаром негорючої теплоізоляції (не менше 50 мм), у місцях з’єднань установлюють прокладки з негорючих теплоізоляційних матеріалів;
  • температуру теплоносія в корпусі вентилятора контролюють термометром у металевій оправі;
  • на початку підземного розподільчого каналу встановлюють іскрогасник;
  • стінки каналів виготовляють з цегли, канали зверху перекривають залізобетонними плитами або іншими негорючими конструкціями;
  • у місці проходження димової труби через обрешітку покрівлі влаштовують переділку розміром не менше 0,5 м.


Під час сушіння сировини у сушарнях та клунях слід дотримуватися певних вимог пожежної безпеки (таблиця 6).

Таблиця 6

Вимоги пожежної безпеки, яких необхідно дотримуватись у сушарнях і клунях під час сушіння сировини

№ п/п

Вимоги

1

Температура теплоносія під час сушіння:

  • льонотрести повинна бути не більше 800°С;
  • головок льону – не більше 500°С

2

У топці печі повинно забезпечуватися повне згоряння палива, у димових газах не повинно бути іскор та незгорілих часток палива

3

Вентилятор потрібно вмикати не раніше ніж через годину після початку паління

4

У сушильних камерах не можна допускати появи теплоносія з ознаками диму

5

Після однієї зміни роботи сушарки необхідно видалити попіл з топкового простору, осадкових камер, циклона-іскрогасника та камери змішування. Димові труби слід очищати кожні 10 днів роботи сушарки

6

Щоразу перед завантаженням нової трести для сушіння необхідно здійснювати очищення лотків та сушильних камер від опалої трести та різних відходів

7

Після завантаження трести в сушарню необхідно:

  • прибрати опалі стебла та стебла, що звисають з колосників;
  • старанно очистити від трести піч, стіни, підлогу

8

Забороняється зберігання запасу трести і льоноволокна у приміщенні сушарні

9

Забороняється складувати тресту впритул до будівлі сушарні

10

У сушарнях тютюну стелажі та етажерки повинні виготовлятись з негорючих матеріалів

11

У вогневих сушарках над жаровими трубами слід влаштовувати металеві козирки, які захищають їх від подання тютюну

12

Зовнішнє освітлення тютюнових сараїв та сушарень необхідно влаштовувати за допомогою прожекторів, установлених на негорючих опорах за межами приміщень

 

Сировину можна зберігати:

  • соломку, тресту – у скиртах, шохах (під навісами) і закритих складах;
  • волокна та клоччя – лише в закритих складах.

Важливо

Кількість трести у виробничому приміщенні не повинна перевищувати змінної потреби.

Треста повинна складуватись у штабелі на відстані не менше 3 м від машин. Готову продукцію з приміщень необхідно прибирати на склад не рідше 2 разів за зміну.

 

Пожежна безпека до тваринницьких та птахівницьких будівель і споруд

Щоб запобігти розповсюдженню вогню у разі виникнення пожежі на тваринній або пташиній фермі, у приміщеннях для тварин та птиці заборонено:

  • захаращувати шляхи евакуації;
  • зберігати корми в тамбурах та проходах;
  • улаштовувати майстерні, стоянки автотранспорту, тракторів, сільгосптехніки;
  • проводити будь-які роботи, не пов’язані з обслуговуванням ферм.


Крім того, на молочнотоварних фермах за наявності 20 і більше голів худоби необхідно застосовувати груповий спосіб прив’язування, який під час пожежі забезпечить швидке звільнення та виведення тварин із приміщень.

Якщо застосовується індивідуальний спосіб прив’язування, ланцюги повинні мати мотузкові вставки, а у тваринницькому приміщенні необхідно тримати комплект ножів (не менше чотирьох) для перерізування цих вставок.

У нічний час тваринницькі та птахівницькі приміщення (у разі перебування в них худоби та птиці) повинні перебувати під наглядом сторожів, скотарів або інших призначених для цього осіб.

Вимоги пожежної безпеки до тваринницьких та птахівницьких будівель і приміщень наведено у таблиці 7.

Таблиця 7

Вимоги пожежної безпеки до тваринницьких та птахівницьких будівель і приміщень

№ п/п

Вимоги

1

До приміщень

Заборонено в’їзд до приміщень ферм тракторів, автомобілів та сільськогосподарських машин, вихлопні руби яких не обладнані іскрогасниками

Приміщення для утримання худоби, інших тварин та птиці повинні мати окремі виходи безпосередньо назовні

Заборонено в цих приміщеннях застосовувати для освітлення гасові лампи, користуватися відкритим вогнем, курити

У будівлях для вирощування птиці на підлозі солома для підстилки має бути подрібнена до 30 мм (з метою зменшення швидкості поширення вогню по поверхні підстилки)

Брама та двері приміщень, призначені для виведення худоби, повинні відчинятися лише назовні, нічим не захаращуватися і не перекриватися. Зачиняти їх допускається лише на засувки, гачки та клямки, що легко відчиняються

Приміщення на фермах, призначені для розміщення вакуум-насосів з двигунами внутрішнього згоряння, електрокалориферів, теплогенераторів та інших небезпечних у пожежному відношенні агрегатів (установок), а також склади для зберігання запасу грубих кормів, прибудовані до цих будинків або вбудовані в них, повинні відділятися від приміщень для утримання худоби, інших тварин та птиці протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттями 3-го типу

Заборонено улаштовувати отвори у зазначених протипожежних перегородках та перекриттях (за винятком виходів з приміщень для зберігання поточного запасу грубих кормів та підстилки, захищених протипожежними дверима 2-го типу і обладнаних пристроями для самозачинення)

2

До обладнання та електроустаткування

Під час монтажу та експлуатації тепловиробних установок (водогрійних котлів, теплогенераторів тощо), призначених для повітряного опалення та вентиляції тваринницьких, птахівницьких приміщень, мають виконуватися вимоги Інструкції про заходи пожежної безпеки під час монтажу та експлуатації теплогенераторів, парових і водогрійних котлів з обладнанням, яке працює на твердому, рідкому та газоподібному паливі*

Випускна труба вакуум-насоса з двигуном внутрішнього згоряння має бути обладнана іскрогасником, а в разі проходження через горючі конструкції повинна мати протипожежну переділку розміром не менше 0,25 м

Розподільчі щити, вимикачі, запобіжники потрібно установлювати в тамбурах або на зовнішніх стінах тваринницьких приміщень з розміщенням їх у негорючих шафках

Заборонено:

  • прокладати електропроводи та кабелі транзитом через приміщення тваринницьких ферм;
  • складувати під електропроводкою сіно, солому тощо;
  • розміщувати електропроводи над місцями перебування тварин

У разі встановлення та експлуатації електричних брудерів необхідно дотримуватися таких вимог:

  • відстань до підстилки та горючих предметів повинна бути по вертикалі не менше 0,8 м, по горизонталі – не менше 0,25 м;
  • нагрівні елементи всіх типів повинні бути заводського виготовлення, застосування відкритих нагрівних елементів заборонено;
  • забезпечення брудерів електроенергією повинно здійснюватися самостійними лініями від розподільчого щита;
  • для кожного брудера має бути самостійний вимикач, а також передбачений пристрій захисту від короткого замикання, перевантаження тощо;
  • розподільчий щит повинен мати вимикач для знеструмлення всієї електромережі, а також необхідні апарати захисту;
  • температурний режим під брудером повинен підтримуватись автоматично

Пересувні ультрафіолетові установки та їх електрообладнання не повинні зазнавати механічних впливів, їх слід віддаляти від горючих матеріалів не менше ніж на 1 м

Проводи, прокладені до електробрудерів та ультрафіолетових установок, потрібно прокладати:

  • на висоті не менше 2,5 м від рівня підлоги;
  • на відстані не менше 0,1 м від конструкцій з матеріалів груп горючості Г2, Г3, Г4

Заборонено застосування печей місцевого обігрівання на твердому паливі, а також ламп розжарювання без захисного скла (ковпаків) для обігрівання пташників, приміщень для утримання курчат, маток з поросятами, пологових відділень для великої рогатої худоби та овець

Електроводонагрівники повинні встановлюватися, як правило, у відокремлених приміщеннях.

За наявності дозволу територіальних органів державного пожежного нагляду їх можна розміщувати у приміщеннях для утримання тварин та птиці. При цьому електроводонагрівники повинні мати захисні огорожі із суцільного негорючого матеріалу, що встановлюються від них на відстані 1,5 м (за периметром)

Примітка. Відповідно до п. 4 Розділу ІІ Правил № 1417, інструкції про заходи пожежної безпеки мають бути розроблені та затверджені керівником об’єкта або уповноваженою ним посадовою особою для кожного приміщення об’єкта. Це стандартні інструкції, які розробляють для котелень та обладнання, що працює під тиском

.

У горищних приміщеннях ферм допускається зберігання грубих кормів (сіна, соломи) та підстилки за умови:

  • наявності негорючих покрівель і утеплювача або захисту горючого перекриття та утеплювача (збоку горища) глиняною обмазкою шаром не менше 30 мм завтовшки;
  • огородження негорючими матеріалами димоходів за периметром на відстані не менше 1 м;
  • захисту електропроводки на горищі від механічних пошкоджень.


Для забезпечення пожежної безпеки електронагрівальної бетонної підлоги потрібно виконувати такі вимоги:

  • електронагрівальні плити (панелі) потрібно укладати на основу з негорючих матеріалів;
  • електроживлення електронагрівальних плит (панелей) необхідно виконувати самостійними лініями;
  • перетин проводів (кабелів) живлення, способи укладки і захисту від ненормальних режимів роботи повинні відповідати вимогам ПУЕ;
  • щити, що закривають канали з шинопроводами, повинні виготовлятися з негорючих матеріалів і виключати попадання в канали горючих речовин, матеріалів і предметів;
  • температура на поверхні електронагрівальної бетонної підлоги повинна контролюватися і регулюватися справними терморегуляторами;
  • проводити огляд клемних і контактних з’єднань, контролювати ступінь нагрівання обмоток знижувальних трансформаторів необхідно кожні 10 днів;
  • необхідно щоденно очищати поверхню електронагрівальних плит (панелей), канали шинопроводів від горючих матеріалів (залишків корму, сміття, пилу тощо).

Заборонено

  • змінювати схеми підключення до електромережі нагрівальних плит (панелей), що передбачені проєктом або паспортом на ці вироби;
  • використовувати плити (панелі) з відкритими електронагрівальними проводами, тріщинами і сколами;
  • залишати без догляду електронагрівальне обладнання.

Вимоги пожежної безпеки для складського господарства на об’єктах АПК

Усі об’єкти складського господарства повинні оснащуватись первинними засобами пожежогасіння згідно з Правилами № 1417. Але залежно від призначення складської будівлі та виду продукції, що зберігається у її приміщеннях, вимоги пожежної безпеки до складів дещо відрізняються. Розглянемо вимоги пожежної безпеки для складів лісопиломатеріалів, а також вугілля і торфу (таблиця 8).

Таблиця 8

Вимоги пожежної безпеки для складського господарства на об’єктах АПК

№ п/п

Вимоги

1

Склади лісопиломатеріалів

Лісоматеріали необхідно зберігати в штабелях, а дрова – як у штабелях, так і в купах

На складах лісоматеріалів місткістю до 10 тис. м3 повинні бути плани розміщення штабелів, опрацьовані та погоджені з органами державного пожежного нагляду. На планах мають бути зазначені:

  • відстані до сусідніх об’єктів, протипожежних розривів і проїздів усередині складів;
  • граничні об’єми матеріалів, що зберігаються

Якщо пиломатеріали зберігаються на відкритих майданчиках об’єктів:

  • висота їх штабелів не повинна перевищувати 8 м; 
  • висота штабелів круглого лісу –не повинна перевищувати 3 м.

Довідка

Ширина та довжина штабеля пиломатеріалів визначаються довжиною дошки (бруска). У групі не повинно бути більше 12 штабелів.

 

Відстань між штабелями в групі складає 2 м, між групами – 25 м.

Ширина штабеля круглого лісу не повинна перевищувати довжини колоди, а довжина штабеля – 100 м

Відстань від штабелів, навісів та закритих складів лісопиломатеріалів до ПГ повинна бути не менше 5 м

Перед формуванням штабелів підштабельні місця потрібно очищати до ґрунту від трав’яного покриву, горючого сміття та відходів. Якщо нашарування відходів значне, основу під штабелем необхідно покривати шаром піску, землі або гравію завтовшки не менше 0,15 м

Якщо лісопиломатеріали зберігаються у будівлях, ширина проходу між штабелями та частинами стін будинку має бути не менше ніж 0,8 м.

У разі застосування механізованих методів укладання висота штабелів пиломатеріалів усередині складу не повинна перевищувати 4 м.

Якщо усередині складів на стелажах укладаються пиломатеріали різних порід, сортів та розмірів, вони повинні бути віддалені від стін не менше ніж на 1 м

Підлога закритих складів та майданчиків під навісами повинна виготовлятися з негорючого матеріалу

Тріски дозволяється зберігати в закритих складах, бункерах та на відкритих майданчиках, якщо їх основу складають негорючі матеріали

Склади лісопиломатеріалів та дров повинні огороджуватись

2

Склади вугілля і торфу

Майданчики для зберігання вугілля і торфу необхідно очищати від рослинного шару, побутового сміття та інших горючих матеріалів, вирівнювати й утрамбовувати. Вони не повинні заливатися паводковими та ґрунтовими водами

Паливо, що надходить на склад для тривалого зберігання, потрібно укладати у штабелі в міру його вивантаження

Вугілля різних марок, кожний вид торфу (у шматках або фрезерний) необхідно зберігати в окремих штабелях. На кожному штабелі вугілля повинна кріпитись табличка, на якій вказуються марка і дата його надходження на склад

Під час укладання вугілля та його зберігання необхідно ретельно стежити за тим, щоб до штабелів не потрапляли горючі відходи (деревина, тканини, папір, сіно тощо)

На складі необхідно систематично контролювати температуру у штабелях вугілля й торфу. Для цього в укосах установлюють контрольні залізні труби з термометрами

Важливо

Якщо температура у штабелі більше 600°С, необхідно:

  • ущільнити штабель у місцях підвищення температури;
  • вибрати вугілля чи торф, що розігрівся;
  • застосувати інші безпечні методи зниження температури

Штабелі, у яких відзначається підвищення температури, потрібно витрачати в першу чергу

Заборонено гасити або охолоджувати вугілля водою безпосередньо у штабелях.

Вугілля, що загорілося, потрібно гасити водою лише після вибирання його із штабеля.

Якщо у штабелях загорівся торф у шматках, осередки загоряння необхідно залити водою з додаванням змочувача або закидати сирою торфовою масою та розібрати уражену частину штабеля.

Фрезерний торф, що загорівся, необхідно видалити, а місце вибирання заповнити сирим торфом та утрамбувати

На складі потрібно передбачити спеціальний майданчик для гасіння палива, що самозагорілося, та його охолодження після видалення зі штабеля

Ліквідовані осередки горіння потрібно постійно контролювати:

  • на штабелях вугілля – протягом 1 тижня;
  • на штабелях торфу – протягом 2 тижнів

Для виконання регламентних робіт із штабелями, а також проїзду механізмів та пожежних машин відстань від підошви штабелів до огороджувального паркану та фундаменту підкранових шляхів повинна становити не менше 3 м, а до зовнішнього краю головки рейки або брівки автошляху – не менше 2 м

Якщо приміщення для зберігання вугілля та торфу влаштовуються у підвальному чи на першому поверсі виробничих будинків, вони повинні відділятися протипожежними перешкодами. У цьому разі обов’язково забезпечується природне провітрювання всього простору над поверхнею складеного вугілля або торфу

Якщо вугільні штабелі укладаються у механізованих котельнях, висота штабелів не повинна перевищувати 4 м, а в немеханізованих – 2,5 м

Заборонено:

  • укладати вугілля та торф на ґрунті, що містить органічні речовини, колчедани;
  • розміщувати під штабелями водостічні канали, дренажні пристрої, джерела тепла (паропроводи, трубопроводи гарячої води, канали нагрітого повітря тощо), окремі труби й кабелі, а також теплофікаційні, кабельні та інші тунелі;
  • зберігати вивантажене паливо в безформних купах та навалах більше 2 діб;
  • видобувати із штабеля осередки палива, що самозайнялися, під час сильного вітру (більше 5 м/с);
  • знов укладати в штабелі вугілля та торф, що самозайнялися, після охолодження або гасіння (вони підлягають відвантаженню й витрачанню);
  • складувати видобуте вугілля на старі відвали вугілля, що пролежали понад один місяць;
  • приймати на склади вугілля й торф з явно вираженими ознаками осередків самозаймання

 

Вимоги пожежної безпеки до майстерень і приміщень технічного обслуговування і ремонту сільськогосподарських машин та техніки

Виготовлення і капітальний ремонт сільськогосподарських машин та техніки зазвичай здійснюють на спеціалізованих підприємствах, але технічне обслуговування (далі — ТО) і ремонт проводять у спеціально пристосованих майстернях або приміщеннях з негорючих матеріалів.

Важливо

Місця зберігання техніки повинні відокремлюватися від зазначених майстерень та приміщень відповідно до вимог будівельних норм.

Під час ТО та ремонту автомобільної техніки потрібно враховувати основні причини її загоряння:

  • порушення герметичності комунікацій;
  • несправність паливної системи;
  • загоряння палива та електропроводки під час стикання з поверхнями, які мають високі робочі температури (вихлопним колектором, глушником та опалювальною установкою);
  • спалахування палива внаслідок потрапляння іскри, що виникає від ударів стальних деталей пошкодженого кузова автомобіля під час ДТП;
  • спалахування палива від потрапляння іскри розряду статичної електрики;
  • спалахування спалимих конструкційних матеріалів і палива внаслідок несправності електрообладнання (короткого замикання, незадовільних контактів тощо);
  • спалахування спалимих конструкційних матеріалів і палива від впливу відкритого вогню (зварювальні роботи, розігрів вузлів автомобіля в зимовий період, перевірка наявності палива в паливних баках за допомогою відкритого вогню, куріння тощо).


Тому у майстернях і приміщеннях, призначених для обслуговування та ремонту автомобільної техніки, заборонено виконувати такі дії:

  • установлювати автомобільну техніку в кількостях, що перевищують норму, порушувати спосіб її розстановки, зменшувати відстань між нею та елементами будівлі;
  • установлювати автомобільну техніку з відкритими горловинами паливних баків, а також за наявності витікання пального з паливної системи;
  • проводити ремонт автомобілів з двигуном, який працює;
  • зберігати легкозаймисті і горючі рідини (далі ˜– ЛЗР, ГР), відпрацьоване масло, кислоти та фарби;
  • зберігати тару з-під ЛЗР, ГР;
  • заправляти автомобілі паливом;
  • захаращувати обладнанням, матеріалами і тарою проходи між полицями та виходи з приміщень.


Наведемо вимоги пожежної безпеки до об’єктів ТО і ремонту сільськогосподарських машин та техніки (таблиця 9).

Таблиця 9

Вимоги пожежної безпеки до об’єктів ТО та ремонту сільськогосподарських машин і техніки

№ п/п

Вимоги

1

Пости відкритого шлангового (ручного) миття мобільної техніки необхідно розміщувати в зоні, ізольованій від відкритих ліній електропередавання та від обладнання під напругою

1

Цехи (відділення), де проводиться гаряче обкатування двигунів внутрішнього згоряння, потрібно розміщувати в окремих приміщеннях, збудованих з негорючих матеріалів

2

Спеціальні приміщення для електрозварювальних і фарбувальних робіт виконуються з негорючих матеріалів, забезпечуються вогнегасниками і пожежним інвентарем

3

Зварювальні пости необхідно розташовувати у кабінах з негорючих матеріалів площею не менш як 3 х 2 м

4

Опалювання виробничих приміщень заводів, майстерень і гаражів повинно бути пароповітряним або центральним водяним.

Пічне опалення заборонено

5

У приміщеннях та на ділянках, де миють і знежирюють деталі із застосуванням ЛЗР, ГР, підлога повинна мати жорстку (рифлену) поверхню та виконуватись з негорючих матеріалів, що не утворюють іскор під час удару

6

Потрібно передбачати окремі, спеціально обладнані приміщення для зберігання мастильних, лакофарбових, горючих і легкозаймистих матеріалів

7

Приміщення для зарядки акумуляторних батарей необхідно обладнувати припливно-витяжною вентиляцією у вибухобезпечному виконанні. Потрібно передбачити блокування з відключення процесу зарядження, якщо відключається вентиляція

8

Для освітлення приміщення зарядки акумуляторних батарей повинні застосовуватись лампи розжарювання у вибухозахисному виконанні

9

Електромережа для освітлення повинна виконуватись в захисній кислототривкій чи луготривкій оболонці

 

Джерело: Пожежна безпека будівель і споруд, № 3/оновлення/жовтень/2020.