Згідно зі ст. 82 Повітряного кодексу України від 19.05.2011 № 3393-VI, (у редакції від 07.08.2020) організація та проведення заходів аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення польотів, пожежної безпеки, аварійно-рятувальних робіт на території аеропортів (аеродромів) та в районі відповідальності аеродромів за проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт покладаються на служби аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення польотів підприємств цивільної авіації України.

Служба аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення польотів повинна знаходитися під адміністративним контролем управління аеропорту (аеродрому) цивільної авіації України, яке має забезпечити:

• організацію, оснащеність, укомплектованість, навчання персоналу;

• виконання службою функцій за призначенням.

Служби аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення польотів провадять свою діяльність у порядку, встановленому законодавством України, у тому числі Наказом Міністерства інфраструктури України «Про затвердження Правил аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення польотів у цивільній авіації України» від 07.05.2013 № 286 (далі – Правила № 286).

Відповідно до цього нормативного документу аварійно-рятувальне та протипожежне забезпечення польотів на аеродромі, в аеропорту (до складу якого входить аеродром) і в районі відповідальності аеродрому за проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт, на злітно-посадковому майданчику включає певні заходи.

Аварійно-рятувальне та протипожежне забезпечення польотів включає такі заходи:

• підготовку відповідальних посадових осіб до організації аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення польотів;

• планування заходів для гасіння пожеж;

• планування заходів для виконання пошуку та аварійно-рятувальних робіт;

• організацію чергування аварійно-рятувальних команд, засобів та органів управління ними;

• організацію зв’язку та сповіщення про лихо з повітряного судна (далі – ПС);

• організацію та виконання пошуку;

• організацію та виконання аварійно-рятувальних робіт і гасіння пожеж;

• організацію технічного оснащення наземних аварійно-рятувальних команд сучасними засобами рятування;

• організацію технічного оснащення пожежно-рятувального підрозділу сучасною пожежно-рятувальною технікою, вогнегасними речовинами, спеціальним аварійно-рятувальним спорядженням;

• проведення спеціальної підготовки особового складу аварійно-рятувальної команди та органів управління.

Регулювання аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення польотів, пошуково-рятувального забезпечення польотів цивільної авіації (далі – ЦА), а також координація спільних дій з іншими органами державної влади здійснюються Державною авіаційною службою України.

Оперативним органом управління, що здійснює координацію дій, сил і засобів ЦА під час проведення пошуку та аварійно-рятувальних робіт, є Координаційний центр пошуку та рятування цивільної авіації (далі – КЦПР ЦА).

Організація аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення польотів на території аеропорту (аеродрому) ЦА та в районі відповідальності аеродрому за проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт покладається на експлуатанта аеродрому (відповідно до наказу по авіапідприємству) через штатний підрозділ – службу аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення.

Експлуатанти ПС здійснюють пошуково-рятувальне забезпечення польотів через їх підрозділи – служби пошуково-рятувального забезпечення польотів.

Протипожежне забезпечення польотів включає заходи, спрямовані на гасіння пожеж ПС, що виникли під час авіаційних або надзвичайних подій на території аеродромів ЦА, з метою створення умов для рятування людей, які знаходяться на борту цих ПС.

Організація протипожежного забезпечення польотів на авіапідприємствах передбачає:

• визначення категорії аеродрому/вертодрому та рівень необхідного пожежного захисту (далі – РНПЗ);

• оснащення більш потужною сучасною пожежно-рятувальною технікою, засобами для гасіння пожеж, аварійно-рятувальним спорядженням, вогнегасними речовинами, підтримання їх у належному стані і постійній готовності до застосування;

• будівництво аварійно-рятувальних станцій на достатній відстані від злітно-посадкової(их) смуги (смуг) для своєчасного та швидкого розгортання для застосування пожежно-рятувальних сил і засобів;

• організацію пожежно-рятувальних підрозділів, якісний підбір персоналу цих підрозділів та їх підготовку;

• створення на авіапідприємствах (за необхідністю) добровільної пожежної охорони (далі – ДПО)4

• організацію постійного спостереження за зльотом та посадкою ПС черговим персоналом пожежно-рятувального підрозділу;

• організацію надійного оповіщення і чіткої взаємодії пожежно-рятувального підрозділу авіапідприємства з пожежно-рятувальними силами інших підприємств, установ та організацій;

• високу готовність і професійну підготовку персоналу пожежно-рятувального підрозділу (членів ДПО);

• удосконалення методів і тактики гасіння пожеж на ПС наявними в ЦА засобами пожежогасіння.

Розглянемо деякі з цих заходів більш детально.

1. Встановлення категорії за РНПЗ.

Аеродрому встановлюється категорія за РНПЗ:

• шляхом визначення категорії за РНПЗ кожної злітно-посадкової смуги (далі – ЗПС);

• залежно від розмірів ПС, які виконують польоти на даному аеродромі, та частоти польотів.

Вертодрому категорія за РНПЗ встановлюється шляхом визначення категорії за РНПЗ залежно від розмірів ПС, які виконують польоти на даному вертодромі, незалежно від частоти таких польотів.

2. Оснащення більш потужною та сучасною пожежно-рятувальною технікою, засобами для гасіння пожеж, аварійно-рятувальним спорядженням, вогнегасними речовинами.

На аеродромі повинні бути пожежні автомобілі, які рекомендовані для гасіння пожеж на ПС.

Залежно від категорії кожної ЗПС за РНПЗ на аеродромі повинен знаходитись нормативний запас вогнегасної речовини, який одночасно доставляється пожежними автомобілями до місця авіаційної події

На аеродромі постійно повинні зберігатися:

• щонайменше двократний по відношенню до нормативного резервний запас піноутворювача;

• додаткові вогнегасні речовини для гасіння пожеж на ПС.

3. Будівництво аварійно-рятувальних станцій.

Розміщення аварійно-рятувальної(их) станції(ій) повинно передбачати прямий та зручний під’їзд аварійно-рятувальних і протипожежних засобів у зону ЗПС з мінімальною кількістю поворотів.

Розміщення аварійно-рятувальної(их) станції(ій) повинно забезпечувати огляд льотного поля та розгортання пожежно-рятувального підрозділу в кінці кожної ЗПС аеродрому за оптимальних умов видимості і стану поверхні доріг за час, що не перевищує:

• 3 хвилин – для першого пожежного автомобіля;

• 4 хвилин – для наступних.

Розміщення аварійно-рятувальної(их) станції(ій) на вертодромі повинно забезпечувати розгортання пожежно-рятувального підрозділу за оптимальних умов видимості і стану поверхні доріг у будь-якій частині вертодрому за час, що не перевищує 2 хвилин.

4. Утворення штатного пожежно-рятувального підрозділу.

Для гасіння пожежі та проведення аварійно-рятувальних робіт на ПС, об’єктах на території аеропортів (аеродромів) ЦА створюється штатний пожежно-рятувальний підрозділ зі складу пожежної охорони служби аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення авіапідприємства, який входить до складу аварійно-рятувальної команди (далі – АРК) аеродрому.

На період польотів на аварійно-рятувальній(их) станції (станціях) організовується чергування з персоналу пожежно-рятувального підрозділу для постійного спостереження за зльотом, посадкою та рулінням ПС на аеродромі.

Чергові забезпечуються:

• оптичними засобами спостереження;

• засобами зв’язку для оповіщення у разі виникнення авіаційної події або пожежі;

• засобами для прослуховування радіообміну між ПС і диспетчерами аеродромно-диспетчерської вишки служби обслуговування повітряного руху аеропорту.

5. Створення системи оповіщення.

На кожному авіапідприємстві створюється система оповіщення про виникнення пожежі та авіаційної події, що передбачає наявність засобів для оголошення аварійних сигналів для усіх підрозділів АРК одночасно.

На аварійно-рятувальних станціях передбачається наявність:

• засобів звукової сигналізації для оголошення сигналу тривоги;

• прямого зв’язку з аеродромно-диспетчерською вишкою служби обслуговування повітряного руху аеропорту.

6. Оснащення засобами зв’язку.

Для керівництва аварійно-рятувальними роботами, виклику додаткових аварійно-рятувальних сил, зв’язку з пошуково-рятувальними ПС передбачається оснащення відповідними засобами телефонного та радіозв’язку.

7. Проведення тренувань та навчань.

Щоб удосконалити методи і тактику гасіння пожеж на ПС наявними в ЦА засобами пожежогасіння повинні обладнуватись навчально-тренувальні бази для проведення навчань та тренувань пожежно-рятувального підрозділу.

Відповідні тренування та навчання підрозділів АРК, пошукових та аварійно-рятувальних сил, що взаємодіють між собою, запровадяться для:

• перевірки ефективності плану на випадок виникнення аварійної ситуації з ПС на аеродромі;

• підтримання високого рівня підготовки;

• забезпечення контролю за підготовкою.

Звичайно, і самі ПС повинні оснащуватись протипожежними засобами, аби попередити розвиток пожежі усередині салону, запобігти аварії, зберегти здоров’я та життя пасажирів і пілотів.

ПС, які використовуються для комерційних авіаперевезень, повинні бути оснащені:

• ручними (переносними) вогнегасниками, користування якими не створює небезпечної концентрації отруйних газів усередині ПС;

• системою аварійного освітлення, що має незалежне джерело електроживлення для освітлення на рівні підлоги і в районі аварійних виходів, підсвічення знаків аварійних виходів та позначок про їх розміщення;

• запасними електричними запобіжниками відповідних розмірів для заміни запобіжників, розташованих у доступних під час польоту місцях;

• аварійними сокирами;

• переносними мегафонами;

• позначеними місцями для прорубування обшивки фюзеляжу під час проведення аварійно-рятувальних робіт;

• системою гучномовного зв’язку сповіщення пасажирів, яка може працювати незалежно від системи внутрішнього бортового зв’язку з кожного робочого місця членів льотного та кабінного екіпажів;

• засобами, що забезпечують пасажирам повідомлення про:

  • необхідність утримуватись від куріння;

  • місце розміщення рятувальних жилетів або аналогічних індивідуальних рятувальних плавзасобів і способи користування ними, якщо такі засоби передбачені на борту;

  • місце розташування аварійних виходів та способи відчинення дверей (люків);

  • порядок використання бортових аварійно-рятувальних засобів.

Обов’язки керівних осіб

Керівник аеропорту (аеродрому/вертодрому, злітно-посадкової смуги) ЦА зобов’язаний забезпечити:

• належний стан аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення польотів на авіапідприємстві;

• розроблення та реалізацію плану заходів на випадок виникнення аварійних ситуацій з ПС на аеродромі;

• утримання у робочому стані аварійно-рятувальних засобів підрозділів АРК;

• укомплектованість особовим складом підрозділів АРК та їх оснащення необхідними аварійно-рятувальними засобами;

• організацію та проведення пошуку і аварійно-рятувальних робіт на аеродромі (в аеропорту) та в районі відповідальності аеродрому за проведення пошукових і аварійно-рятувальних робіт;

• інформування КЦПР ЦА про хід пошуку та аварійно-рятувальних робіт.

Заступник начальника служби аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення – начальник пожежної охорони зобов’язаний забезпечити:

• організацію та проведення заходів з аварійно-рятувального і протипожежного забезпечення польотів відповідно до вимог законодавства;

• утримання в справному стані і постійній високій бойовій готовності пожежно-рятувальної техніки та укомплектованість її аварійно-рятувальними засобами і оснащенням згідно з встановленими вимогами;

• повне і якісне укомплектування персоналом пожежно-рятувального підрозділу;

• організацію і проведення навчань та тренувань персоналу пожежно-рятувального підрозділу в умовах, максимально наближених до реальних;

• організацію спостереження за зльотом та посадкою ПС силами чергового персоналу пожежно-рятувального підрозділу, а також за необхідності патрулювання бойовими розрахунками на пожежних автомобілях стоянок ПС;

• розроблення схеми оповіщення і планів взаємодії пожежно-рятувального підрозділу з пожежно-рятувальними силами інших організацій у разі виникнення аварійної ситуації з ПС в аеропорту;

• організацію забезпечення пожежно-рятувального підрозділу та приміщень аварійно-рятувальної(их) станції(ій) необхідними засобами, оснащенням для несення чергування та засобами зв’язку і сигналізації;

• розроблення і узгодження з пожежно-рятувальними силами, що взаємодіють, оперативного плану пожежогасіння на ПС;

• організацію проведення тренувань пожежно-рятувального підрозділу з пожежно-рятувальними силами, що взаємодіють, у встановлені строки.