Чи можемо застосувати Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136 на території області, яка не відноситься до району воєнних дій, в частині непопередження за два місяці працівника про істотні зміни в трудовому договорі (додаткові обов'язки в посадовій інструкції)? Чи це є обов'язковим й потрібно повідомити працівника про істотні зміни праці за два місяці, і в разі його незгоди звільнити за п. 6 ст.36 КЗпП України?
Відповідно до ст. 64 Конституції України в умовах воєнного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені ст.ст. 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 Конституції.
Коментар експерта
Згідно із ст. 43 Конституції кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Оскільки не має застереження щодо вимог ст. 43 Конституції, роботодавець в умовах воєнного стану має право на обмеження умов праці та заробітної плати.
Про зміну істотних умов праці – систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших – працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці (ч. 3 ст. 32 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VІІІ).
У період дії воєнного стану норми ч. 3 ст. 32 Кодексу законів про працю України та інших законів України щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються (ч. 2 ст. 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ). Ця норма застосовується на усій території України.
Коментар експерта
Тобто, працівник може бути попереджений про зміну істотних умов праці відразу після прийняття роботодавцем відповідного рішення про таку зміну, але не пізніше допуску працівника до роботи зі зміненими умовами праці.