На підприємстві затверджено перелік робочих місць, виробництв, професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільги та компенсації за результатами атестації робочих місць за шкідливі умови праці (надання безкоштовного молока). Чи існує якийсь порядок видачі молока, потреба обліковування талонами, чи електронними чіпами? Чи потрібне обліковування щодня або допускається раз в тиждень, місяць (відповідно до терміну зберігання продуктів)? Молоком працівники забезпечуються в мінімаркеті, що знаходиться на території підприємства, але власник мінімаркету – інша юридична особа, підприємство лише проводить оплату.
Відповідно до статті 166 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) та статті 7 Закону України «Про охорону праці» на роботах із шкідливими умовами праці працівникам видають безплатно за встановленими нормами молоко або інші рівноцінні харчові продукти.
Крім цього, частиною 1 статті 9-1 КЗпП визначено, що підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників.
Згідно з частиною 2 статті 7 Закону України «Про охорону праці» грошова компенсація працівнику на придбання молока або рівноцінних йому харчових продуктів на умовах, передбачених колективним договором, виплачується тільки у разі роз’їзного характеру роботи.
Крім того, в частині 3 статті 7 Закону України «Про охорону праці» зазначено, що роботодавець може за свої кошти додатково встановлювати працівнику за колективним договором (угодою, трудовим договором) пільги і компенсації, не передбачені законодавством.
Порядок безоплатної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів робітникам та службовцям, які зайняті на роботах зі шкідливими умовами праці, затверджений постановою Держкомпраці СРСР і Президії ВЦРПС від 16.12.1987 № 731/П-13, визнано таким, що не застосовується на території України згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про скасування, визнання такими, що втратили чинність, та такими, що не застосовуються на території України, деяких актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади з пожежної безпеки, охорони праці та санітарного законодавства» від 18.12.2017 № 1022-р.
В пункті 6 Переліку заходів та засобів з охорони праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 № 994 (далі – постанова № 994) зазначено, що забезпечення працівників, зайнятих на роботах із важкими та шкідливими умовами праці, молоком чи рівноцінними харчовими продуктами здійснюється відповідно до КЗпП, Закону «Про охорону праці» та колективного договору або угоди.
Пунктом 2 постанови № 994 встановлено, що витрати на охорону праці формуються з урахуванням вимог національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, а також інших нормативно-правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку та складення фінансової звітності.
Обсяг і джерела фінансування витрат на охорону праці визначаються в колективному договорі або угоді.
Отже, враховуючи те, що на цей час порядок безоплатного надання молока законодавчо не визначений, роботодавець самостійно вирішує всі питання щодо організації безкоштовної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів працівникам, зайнятим на роботах зі шкідливими умовами праці, визначаючи це у колективному договорі або угоді з урахуванням результатів атестації робочих місць за умовами праці.
Відповідно законодавством про охорону праці не встановлено і порядку та термінів ведення обліку видачі молока. Тому слід формувати витрати на охорону праці з урахуванням вимог національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, а також інших нормативно-правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку та складення фінансової звітності.