Онлайн-консультант інженера з охорони праці
Фільтр:
Всі
Атестація робочих місць
Будівництво
Нещасні випадки, профзахворювання та аварії
Електробезпека
Засоби індивідуального захисту
Перевірки Держпраці
Медичні огляди
Навчання та інструктажі
Пожежна безпека
Роботи на висоті
Сільське господарство
Система управління охороною праці (СУОП)
Транспорт
Цивільний захист та техногенна безпека
Інші
Розроблення документації
Роботи підвищеної небезпеки
Дозвільна документація
Домедична допомога
Пільги та компенсації
Ризик-менеджмент
Охорона праці в офісі
Регулювання праці окремих категорій працівників
Умови праці та відпочинку
Анонім

Як часто потрібно виконувати лабораторні та інструментальні дослідження шкідливих факторів на робочому місці після атестації робочого місця?

На запитання відповідає
Ткачівська Ольга Василівна,
начальник відділу з питань гігієни та експертизи умов праці Управління Держпраці в Івано-Франківській області

Відповідно до статті 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець організовує проведення лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів.

Коментар експерта

Лабораторні дослідження умов праці з визначенням шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу мають бути проведені на всіх робочих місцях, де є шкідливі і небезпечні виробничі фактори.

Пунктом 3.1 Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом МОЗ України від 21.05.2007 № 246 (далі – Порядок № 246), роботодавець попередньо організовує лабораторні дослідження умов праці з визначенням шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу на конкретних робочих місцях працівників відповідно до наказу МОЗ України від 08.04.2014 № 248 «Про затвердження Державних санітарних норм і правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу» з метою визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду.

Окрім названих нормативних документів, лабораторні дослідження умов праці з визначенням шкідливих та небезпечних факторів регламентуються переважною більшістю чинних НПАОП, в яких зазначені вимоги до проведення таких досліджень, зокрема: НПАОП 26.6-1.02-00 (Правила охорони праці для працівників бетонних і залізобетонних заводів), НПАОП 0.00-7.11-12 (Загальні вимоги стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників); НПАОП 0.00-8.11-12 (Вимоги до роботодавців щодо захисту працівників від шкідливого впливу хімічних речовин); НПАОП 0.00-1.62-12 (Правила охорони праці на автомобільному транспорті); НПАОП 28.52-1.31-13 (Правила охорони праці під час зварювання металів); НПАОП 0.00-1.68-13 (Правила охорони праці під час холодного оброблення металів); НПАОП 0.00-1.69-13 (Правила охорони праці під час експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій, теплових мереж і тепловикористовувальних установок); НПАОП 0.00-7.13-14 (Вимоги до роботодавців щодо захисту працівників від шкідливого впливу електромагнітних полів) тощо.

У перелічених документах наявні посилання на санітарні норми та правила, державні стандарти та будівельні норми, в яких безпосередньо визначено періодичність проведення лабораторних досліджень (через 10 днів, 1 раз на місяць, 1 раз на квартал, 1–2 рази на рік, в залежності від класу небезпеки шкідливої речовини, періоду року, параметрів фізичних факторів виробничого середовища).

 

Отже, якщо вищевказані галузеві НПАОП не застосовуються на Вашому підприємстві, тоді лабораторні дослідження, проведені під час атестації, будуть чинними впродовж дії атестації.

Важливо

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 442 позачергово атестація проводиться у разі докорінної зміни умов і характеру праці з ініціативи роботодавця, профспілкового комітету, трудового колективу або його виборного органу, органів Держпраці.