ПОГОДЖЕНО: ЗАТВЕРДЖЕНО

Держнаглядохоронпраці України ДК «Газ України»

Лист від 3 березня 2004 року № 07-01-05/1245 НАК «Нафтогаз України»

Наказ від 30 липня 2004 року № 180

Національний науково-дослідний

інститут охорони праці

Лист від 13 лютого 2004 року № 74

НАК «Нафтогаз України»

Лист від 1 березня 2004 року № 15/1-92

ПІ 1.1.23-258–2004

ПРИМІРНА ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ

для електромонтера з ремонту

та обслуговування електроустаткування

1. Загальні положення

1.1. Ця Примірна інструкція поширюється на працівників, які працюють за професією електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування (далі — електромонтер) на підприємствах газопостачання та газифікації (або ДК «Газ України»).

1.2. За цією інструкцією електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування інструктується перед початком роботи на підприємстві (первинний інструктаж), а потім 1 раз на 3 місяці (повторний інструктаж).

1.3. До роботи електромонтером допускаються особи, яким виповнилося 18 років, що пройшли медичний огляд, мають відповідну кваліфікацію, необхідні навички в роботі; пройшли вступний інструктаж з охорони праці та інструктаж на робочому місці.

1.4. Електромонтер не повинен мати ушкоджень і хвороб стійкої форми, які заважають роботі.

1.5. До самостійної роботи допускаються електромонтери, які мають групи з електробезпеки: в електроустановках з напругою до 1000 В — не нижче ІІI; в електроустановках з напругою вище 1000 В — не нижче IV.

1.6. Електромонтер повинен:

— виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;

— користуватися спецодягом та іншими засобами індивідуального захисту;

— виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником робіт і стосовно якої проінструктований;

— не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці;

— вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків;

— вміти користуватися первинними засобами пожежогасіння;

— не допускати в робочу зону сторонніх осіб;

— пам’ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та відповідальність за товаришів по роботі.

1.7. Основні шкідливі та небезпечні фактори, які діють на електромонтера:

— ураження електрострумом;

— падіння з висоти;

— опіки;

— захаращеність робочої зони;

— недостатнє освітлення робочої зони.

1.8. Електромонтер забезпечується безкоштовно спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами ЗІЗ згідно з типовими галузевими нормами:

— напівкомбінезон бавовняний — на 12 місяців;

— рукавички діелектричні — на 3 місяці;

— калоші діелектричні — чергові;

— рукавиці діелектричні — чергові.

1.9. Колективним договором по підприємству може бути передбачена видача спецодягу і взуття понад встановлені норми.

1.10. Електромонтеру слід користуватися такими засобами захисту: діелектричними рукавичками, килимами і діелектричними калошами або ботами, а також інструментами з ізольованими ручками.

1.11. Слід використовувати захисні засоби, які мають клеймо з позначкою дати наступного іспиту та напруги.

1.12. Гумові захисні засоби перед їх застосуванням треба оглянути та очистити від пилу, бруду, а в разі зволоженої поверхні їх слід ретельно витерти і висушити.

Не дозволяється застосовувати засоби, які мають проколи і тріщини.

1.13. Електромонтеру не дозволяється користуватися захисними засобами, які не пройшли встановлених випробувань, а також такими, у яких минув термін чергового випробування.

1.14. Періодичні (контрольні) випробування захисних засобів слід проводити у такі строки:

— раз на 2 роки — ізолювальні кліщі для установок з постійним черговим персоналом;

— раз на 6 місяців — діелектричні рукавиці;

— раз на 1 рік — діелектричні калоші;.

— раз на 3 роки — ізолювальні підставки (огляд).

1.15. Штепсельні вилки, що застосовуються у мережах з напругою 12 і 24 В, не дозволяється використовувати у мережах з великою номінальною напругою.

1.16. Штепсельні з’єднання на 12 і 24 В мають бути пофарбовані у колір, який різко відрізняється від кольорів штепсельних з’єднань, розрахованих на напругу вище 24 В.

1.17. Електроінструменти, переносні лампи, знижувальні трансформатори електромонтеру слід перевіряти один раз на місяць — на відсутність замикання на корпус, на цілісність проводу заземлення, на цілість ізоляції проводів живлення.

1.18. Електромонтер, який порушує вимоги цієї інструкції, несе дисциплінарну, адміністративну, кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством України.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Електромонтеру перед початком роботи слід надягти спецодяг і при потребі — спеціальне взуття та засоби індивідуального захисту, перевіривши строк їх користування.

2.2. Перевірити справність електрообладнання, ручного інструменту, для чого слід упевнитись, що:

— стан ізолювальних підставок, решіток, пускових приладів, заземлення є задовільним;

— держаки кусачок і плоскогубців ізольовані;

— робоча частина викрутки правильно заточена, а держак міцно насаджений та ізольований;

— гайкові ключі справні і відповідають розміру гайок;

— надійно заземлені:

– корпуси електричних машин, трансформаторів, апаратів, світильників;

– приводи електричних апаратів;

– вторинні обмотки вимірювальних трансформаторів;

– каркаси розподільних щитів, щитів управління, щитів і шаф;

– металеві конструкції розподільних пристроїв;

– металеві кабельні конструкції;

– металеві корпуси кабельних муфт;

– металеві оболонки та броня контрольних і силових кабелів;

– металеві оболонки проводів;

– сталеві труби електропроводки та інші конструкції, зв’язані з установленням електрообладнання;

– металеві корпуси пересувних і переносних електроприймачів. Не дозволяється застосовувати прокладки та подовжувати ключі трубами.

2.3. Ручний інструмент слід зберігати в переносному ящику або спеціальній сумці для інструменту.

2.4. Одержати завдання — наряд або усне розпорядження на наступну роботу. Усне розпорядження на наступну роботу слід записати в оперативний журнал. У цьому випадку зазначається, хто дав розпорядження, місце і найменування роботи, строк її виконання.

2.5. Проглянути записи в журналі про несправності, порушення охорони праці за попередню зміну.

2.6. Переконатися у справності приладів, що вмикають і вимикають, приладів сигналізації та блокувань.

2.7. Перевірити справність освітлювальних приладів, електропроводки та світильників, ламп. Відрегулювати місцеве освітлення так, щоб робоча зона була досить освітлена, а світло не сліпило очі.

2.8. Для підготовки робочого місця під час робіт з частковим або повним зняттям напруги необхідно виконувати такі технічні заходи:

— провести необхідні відключення та вжити заходів, аби уникнути подачі напруги до місця роботи у випадку помилкового або довільного вмикання комутаційної апаратури (встановити механічний запір приводів вимикачів, рубильників та роз’єднувачів, ізоляційні прокладки в рубильниках тощо);

— вивісити плакати: «Не вмикати — працюють люди!», «Не вмикати — роботи на лінії!», «Не відкривати — працюють люди!», а при потребі встановити загородження;

— приєднати переносні заземлення до заземлювального пристрою;

— перевірити відсутність напруги на струмовідних частинах, на яких повинно бути накладено заземлення;

— накласти заземлення на струмовідні частини (безпосередньо після перевірки відсутності напруги), ввімкнути заземлювальні ножі або, якщо їх немає, накласти переносне заземлення;

— обгородити робоче місце і вивісити плакати: «Стій — висока напруга!», «Не вилазь — уб’є!», «Працювати тут»;

— при потребі обгороджувати струмовідні частини, що залишилися під напругою.

2.9. Перевірити покажчиком напруги або переносним вольтметром відсутність напруги в електроустановках до 1000 В.

2.10. Перевірити справність покажчика напруги на відсутність напруги. У цьому разі користуються діелектричними рукавицями.

2.11. Перевірити наявність заземлення електроустановок при напрузі 500 В і вище (змінного і постійного струму — у всіх випадках) корпусів електрообладнання, встановлених у приміщеннях з підвищеною небезпекою, в особливо небезпечних і в зовнішніх установках з номінальною напругою вище 24 В змінного струму і 110 В постійного струму, а також установленого у вибухонебезпечних приміщеннях.

2.12. В електроустановках, конструкція яких така, що накладання заземлення небезпечне або неможливе (наприклад, у деяких розподільних ящиках, контрольно-розподільних пристроях окремих типів тощо), під час підготовки робочого місця необхідно вжити заходів з охорони праці.

2.12.1. Замикати на замок привід роз’єднувача.

2.12.2. Загородження ножів або верхніх контактів роз’єднувачів здійснювати гумовими ковпаками або жорсткими накладками з ізоляційного матеріалу.

2.13. Слід постійно стежити за надійністю приєднання та справністю заземлювального пристрою.

Не дозволяється використовувати для заземлення будь-які провідники, не призначені для цієї мети, а також приєднувати скруткою заземлення.

3. Вимоги безпеки під час виконання роботи

3.1. Дозволяється проведення робіт без зняття напруги в електроустановках напругою 500 В і нижче. Ці роботи слід виконувати не менш як двом електромонтерам. При цьому необхідно:

— працювати в діелектричних калошах або стоячи на ізолювальній основі (ізолювальній підставці);

— користуватись інструментом з ізольованими держаками (у викруток, крім того, має бути ізольований стержень). У разі відсутності такого інструменту необхідно застосовувати діелектричні рукавиці;

— обгородити сусідні струмовідні частини під напругою, до яких можливий випадковий дотик ізолювальними накладками (гумовими матами, електрокартоном, міканітовими листами тощо);

— працювати з опущеними і застебнутими біля кистей рук рукавами одягу та в головному уборі.

3.2. Під час проведення робіт на струмовідних частинах, які знаходяться під напругою, за допомогою основних захисних ізолювальних засобів (оперативні та вимірювальні штанги, покажчики напруги, ізолювальні та струмовимірювальні кліщі тощо) необхідно:

— користуватися тільки сухими ізолювальними засобами з непошкодженим лаковим покриттям;

— тримати ізолювальні засоби за держаки-захвати не далі обмежувального кільця;

— розміщувати ізолювальні засоби так, щоб унеможливити перекриття по поверхні ізоляції між струмовідними частинами двох фаз або на землю.

3.3. Не дозволяється під час роботи під напругою застосування ножівок, напилків і металевих метрів.

3.4. Замінювати плавкі вставки запобіжників у разі наявності рубильника слід без напруги. У разі неможливості зняття напруги (наприклад, на групових щитах, зборках) заміна плавких вставок запобіжників допускається під напругою, але із зняттям навантаження; остання вимога не стосується запобіжників із закритими плавкими вставками.

3.5. Замінювати плавкі вставки запобіжників під напругою електромонтер повинен у захисних окулярах та діелектричних рукавицях, користуючись ізолювальними кліщами.

3.6. Замінювати плавкі вставки запобіжників може електромонтер із кваліфікацією не нижче III групи, а у разі заміни на висоті з приставних драбин — двоє електромонтерів, один з яких повинен мати кваліфікаційну групу не нижче IV.

3.7. Вмикання і вимикання, які проводяться на розподільних щитах, у внутрішньоцехових і зовнішніх мережах з приставних драбин і риштувань, а також там, де ці операції через місцеві умови утруднені, мають виконувати двоє електромонтерів, з яких один повинен мати кваліфікаційну групу не нижче IV.

3.8. У разі коли вимкнення електрообладнання проводилося за усною заявкою персоналу для проведення якихось робіт, наступне вмикання цього обладнання може бути виконано на вимогу особи, яка дала заявку на вимкнення, особи, що замінила її, або ж уповноваженого, який у цей час її заміняє. Перед пуском обладнання, тимчасово відключеного за заявкою персоналу, оперативний персонал має його оглянути, переконатись у готовності до прийняття напруги і попередити тих, хто працює на ньому, про вмикання.

3.9. Щоб унеможливити трансформацію напруги з низької сторони на високу, слід вимкнути вимірювальні трансформатори з низької сторони.

3.10. Освітлювальна арматура (скляні ковпаки, рефлектори, металеві частини тощо) і лампи всіх видів освітлення слід очищати у строки:

— чотири рази на місяць — у приміщеннях із значними виробничими виділеннями пилу;

— два рази на місяць — у приміщеннях із незначними виробничими виділеннями пилу;

— двічі на рік — у зовнішніх установках.

3.11. Пил усередині електрообладнання слід видаляти у строки:

— два рази на рік — для електричних машин з нормальним іскрінням частин;

— один раз у 2–3 місяці — для електрообладнання, встановленого на механізмах, які зазнають трясіння, вібрації тощо;

— один раз на рік — для решти обладнання.

3.12. Не дозволяється під час роботи у вибухонебезпечних установках:

— ремонтувати електрообладнання та мережі, що перебувають під напругою;

— експлуатувати електрообладнання при несправному блокуванні кришок апаратів;

— вмикати електроустановку, що автоматично вимкнулась, не з’ясувавши і не усунувши причин її вимкнення;

— перевантажувати понад номінальні параметри вибухозахищене електрообладнання, проводи і кабелі;

— підключати до джерел живлення іскробезпечних приладів інші апарати і кола, які не входять у комплект цього приладу;

— залишати навстіж відчинені двері приміщень і тамбурів, які відокремлюють енергетичні приміщення від інших приміщень;

— заміняти перегорілі електричні лампи у вибухонебезпечних світильниках іншими видами ламп або лампами більшої потужності, ніж ті, на які розрахований світильник.

— заміняти захист (теплові елементи, запобіжники, розчіплювачі) електрообладнання іншими видами захисту або захистом з іншими номінальними параметрами, на які це електрообладнання на розраховане;

— експлуатувати електрообладнання із заниженим рівнем масла.

3.13. Під час роботи на висоті, на стовпах повітряної лінії електропередачі або з драбин чи риштувань, що проводяться з вимкненою напругою, слід переконатись у відсутності напруги на лінії, а також у міцності стовпа. Приступаючи до роботи на стовпі, слід прив’язатися до нього запобіжним поясом і працювати, стоячи на обох ногах. Не дозволяється вилазити на опору та злазити з неї без кігтів. Зазначені роботи виконують не менш як двоє електромонтерів.

3.14. Під час роботи на драбинах слід користуватися легкими і міцними переносними драбинами і стрем’янками. Східці мають бути прямокутні, врізані. Не дозволяється застосовувати драбини, збиті цвяхами, без врізаних східців і без стяжки тятив болтами, а також без гострих металевих шипів (під час роботі на м’яких підлогах) та гумових наконечників (під час роботі на твердих підлогах).

Драбина не повинна прогинатися під вагою електромонтера. Розсувні драбини мають бути міцно з’єднані між собою гаками, що не допускають довільного розсування під час роботи.

Драбини, приставлені до трубопроводів, слід використовувати такі, що мають на верхніх кінцях спеціальні ізольовані гаки, щоб зачіплювати за трубу.

3.15. Не дозволяється для підставок використовувати випадкові предмети (ящики, бочки тощо). Необхідно користуватися підставками типової конструкції.

Під час роботі ручним інструментом не можна класти його на електропроводи та обладнання.

3.16. Електрифікований інструмент (дрилі, гайкокрути, шліфувальні машини тощо) застосовувати за умови повної його справності та з напругою не більш як 220 В, а в приміщеннях з підвищеною небезпекою — не більш як 24 В.

Корпус електроінструменту, що працює з напругою понад 24 В (незалежно від частоти струму), має бути заземлений. При роботі з електроінструментами слід користуватися гумовими рукавицями.

3.17. Електромонтер не повинен вмикати сторонніми предметами рубильники та кнопки пускачів і визначати дотиком руки температуру нагріву електричних машин і трансформаторів.

3.18. Не дозволяється знімати плакати, заземлення та загородження без дозволу керівника робіт.

3.19. Електричні проводи слід захищати від механічних пошкоджень та від дотику сталевих канатів, гарячих поверхонь, шлангів газополуменевої апаратури, масел та кислот, які руйнівно впливають на ізоляцію. У вогких приміщеннях їх слід підвішувати на підставках.

3.20. Зрощувати живильні кабелі і проводи слід тільки гарячим паянням, зварюванням або з’єднувальними муфтами з ізоляцією місць зрощування, рівноцінною непошкодженій ізоляції кабелів і проводів.

3.21. Світильники з люмінесцентними лампами при напрузі 220 В дозволяєтеся встановлювати на висоті не менш як 2,5 м. На меншій висоті можна встановлювати тільки за умови недоступності їх контактних частин для випадкового дотику.

3.22. Усі монтажні і ремонтні роботи на електричних мережах і пристроях (або поблизу від них), а також роботи з приєднання і роз’єднання проводів електромонтери повинні виконувати за умови знятої напруги.

3.23. Заміну перегорілих запобіжників електромонтери повинні виконувати при знятій напрузі.

3.24. Не дозволяється встановлювати або замінювати під напругою електричні лампи.

3.25. Електромонтер під час ремонту і обслуговування електроустаткування повинен застосовувати ручні переносні світильники.

Для переносних світильників при ремонті електрообладнання напруга повинна бути не вище 24 В, а в особливо небезпечних місцях (шахти, колодязі, металеві резервуари, котли) — не перевищувати 12 В.

Не дозволяється використовувати стаціонарні світильники замість ручних переносних.

3.26. Під час проведення робіт на вимкнутій частині електроустановки заземлення накладається на струмовідні частини фаз з усіх боків, звідки може бути подана напруга, включаючи зворотну трансформацію.

Накладати заземлення слід безпосередньо після перевірки відсутності напруги.

3.27. Під час користування переносними заземленнями перед їх перевіркою на відсутність напруги їх слід розмістити біля місць накладання заземлення і приєднати до затискача «земля».

Затискачі переносного заземлення слід накладати в діелектричних рукавицях на заземлювані струмовідні частини за допомогою штанги з ізоляційного матеріалу.

Закріплювати затискачі дозволяється цією самою штангою або безпосередньо руками, але при цьому слід обов’язково користуватися діелектричними рукавицями.

3.28. Зняття переносного заземлення із застосуванням штанг та діелектричних рукавиць слід проводити у зворотному порядку, тобто спочатку зняти його зі струмовідних частин, а потім від’єднати від заземлювального пристрою.

Накладення і зняття переносних заземлень в установках вище 1000 В слід проводити двом електромонтерам, які мають кваліфікаційну групу не нижче IV та ознайомлені зі схемою електроустановки.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1.По закінченні роботи електромонтер повинен:

— прибрати інструмент, прилади, пристрої;

— вимкнути технологічне електрифіковане обладнання, верстати, вентиляцію;

— зняти спецодяг, захисні та запобіжні засоби і пристрої, очистити від пилу та іншого бруду і віднести у відведене для зберігання місце та переодягтися;

— під час передачі зміни повідомити змінника, керівника робіт про всі помічені несправності та зробити про це відповідний запис у журналі.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. Електромонтер повинен негайно вимкнути струм у разі:

— пожежі в зоні роботи;

— виявлення замикання на землю; не дозволяється наближатися до місця замикання на відстань менш як 4–5 м у закритих і менш як 8–9 м у відкритих розподільних пристроях;

— виявленні несправностей в електричних пристроях (іскріння, спалахи, пошкодження ізоляції електропроводів, кабелів тощо), а також при залишенні необгородженими струмовідних частини електромонтеру слід повідомити про це керівника робіт;

— травми, що трапилася з обслуговуючим персоналом;

— ураження електричним струмом.

5.2. Помітивши загоряння, електромонтеру слід негайно приступити до гасіння пожежі наявними засобами і повідомити про це старшого по зміні.

Старший по зміні визначає місце пожежі, можливі шляхи її поширення і потребу у відключенні електрообладнання в зоні пожежі.

Для цього відключається комутаційна апаратура, зливається масло з маслонаповненого обладнання, витісняється водень із системи водневого охолодження.

Обладнання вимикається без розпорядження, але з наступним повідомленням чергового по організації.

Для гасіння пожежі в електроустановках електромонтеру слід застосовувати вуглекислотні вогнегасники, сухий пісок, азбестову або грубошерсту тканину.

5.3. Якщо погасити пожежу своїми силами неможливо, електромонтер або старший по зміні повинен негайно викликати найближчу пожежну команду по телефону, радіо чи будь-якими іншими засобами зв’язку.

5.4. При нещасних випадках електромонтеру слід надати потерпілому першу медичну допомогу, у разі необхідності викликати швидку медичну допомогу.

5.4.1. Надання першої допомоги у випадку ураження електричним струмом.

У випадку ураження електричним струмом слід негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключити електроустановку від джерела живлення, а у разі неможливості відключення відтягнути його від струмовідних частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.

При відсутності у потерпілого дихання і пульсу слід зробити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. У такому випадку оживлення слід починати негайно, після чого викликати швидку медичну допомогу.

5.4.2. Перша допомога у разі поранення.

Для надання першої допомоги у разі поранення слід розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев’язочний матеріал, що міститься в ньому, на рану і зав’язати її бинтом.

Якщо індивідуального пакета не буде, то для перев’язки слід використовувати чисту (якщо можна, свіжовипрасувану) носову хустинку, чисту полотняну ганчірку і т. ін. На те місце пов’язки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати кілька капель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більшу за рану, а після цього накласти ганчірку на рану.

5.4.3. Перша допомога у разі переломів, вивихів, ударів.

У разі переломів і вивихів кінцівок пошкоджену кінцівку слід укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев’язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.

У разі перелому черепа (непритомний стан після удару голови, кровотеча з вух або рота) слід прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом чи холодною водою) або зробити холодну примочку.

У разі перелому хребта потерпілого слід покласти на дошку, не підіймаючи його, чи перевернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався з метою уникнення ушкодження спинного мозку.

У разі перелому ребер, ознакою якого є біль під час дихання, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.

5.4.4. Надання першої допомоги у разі опіків кислотами і лугами.

У разі попадання кислоти або лугу на шкіру, ушкоджені ділянки слід ретельно промити водою протягом 15–20 хвилин, після цього пошкоджену кислотою поверхню обмити 5 %-м розчином питної соди, а обпечену лугом — 3 %-м розчином борної кислоти або розчином оцтової кислоти.

У разі попадання на слизову оболонку очей кислоти або лугу очі потрібно ретельно промити водою протягом 15–20 хвилин, після цього промити 2 %-м розчином питної соди, а при ураженні очей лугом — 2 %-м розчином борної кислоти.

У випадку отримання опіків порожнини рота лугом необхідно полоскати його 3 %-м розчином оцтової кислоти або 3 %-м розчином борної кислоти, при опіках кислотою — 5 %-м розчином питної соди.

У разі попаданні кислоти в дихальні шляхи необхідно дихати розпиленим за допомогою пульверизатора 10 %-м розчином питної соди, при попаданні лугу — розпиленим 3 %-м розчином оцтової кислоти.

5.4.5. Надання першої допомоги в разі теплових опіків.

У разі опіків вогнем, парою, гарячими предметами не слід змочувати обпечене місце водою, у жодному разі не можна відкривати пухирі, які утворюються, та перев’язувати опіки бинтом.

У разі опіків першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом.

У разі опіків другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3 %-м марганцевим розчином або 5 %-м розчином таніну.

У разі опіків третього ступеня (зруйнування шкірного покриву) рану накривають стерильною пов’язкою та викликають лікаря.

У разі опіку очей електричною дугою слід робити холодні примочки розчином борної кислоти.

5.4.6. Перша допомога у разі кровотечі.

Для того щоб зупинити кровотечу, слід:

— підняти поранену кінцівку вгору;

— кровоточиву рану закрити перев’язувальним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати протягом 4–5 хвилин; якщо кровотеча зупинилася, то, не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском);

— при сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов’язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену ділянку, способом згинання кінцівок у суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; у разі великої кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.

5.5. Виконувати вказівки керівника робіт з усунення аварійної ситуації.

5.6. Під час роботи у небезпечних щодо пожежі приміщеннях усіх класів слід упевнитися, що:

— електропроводка має захист (наприклад, захищена проводом марки ВРГ, кабелем або проводом ПР та ПВ у сталевих трубках);

— переносні світильники закритого типу. Скляний ковпак захищений сталевою сіткою.