_________________________________________________________________________

(повне найменування підприємства  із зазначенням підпорядкованості)

ІНСТРУКЦІЯ № ___

з охорони праці при керуванні легковим електромобілем

2020 р.

1.Загальні вимоги

1.1 Інструкція з охорони праці водія легкового електромобіля встановлює вимоги безпеки під час виконання працівниками посадових обов’язків.

1.2. Інструкція з охорони праці водія легкового електромобіля розроблена на основі Закону України «Про охорону праці», НПАОП 0.00-6.03-93 «Порядок опрацювання і затвердження роботодавцем нормативних актів з охорони праці, що діють на підприємстві», НПАОП 0.00-4.15-98 «Положення про розробку інструкцій з охорони праці», НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці», наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження порядків надання домедичної допомоги особам при невідкладних станах» від 16.06.2014 № 398, Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, Правил охорони праці на автомобільному транспорті, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 09.07.2012 № 964, іншого законодавства України про охорону праці та з урахуванням вимог галузевих нормативно-правових актів.

1.3. Працівники, які порушили вимоги цієї інструкції, несуть персональну відповідальність в установленому законодавством порядку.

1.4. Водій легкового електромобіля повідомляє безпосереднього керівника про усі ситуації, що можуть загрожувати життю і здоров’ю людей, про кожний нещасний випадок, який стався на виробництві у його присутності, про погіршення стану свого здоров’я, у тому числі про прояв ознак захворювання (респіраторного захворювання, підвищеної температури, отруєння тощо).

При прояві ознак респіраторного захворювання, підвищення температури, отруєння тощо працівник має залишитися вдома та звернутися за медичною допомогою, а також у випадку перебування на робочому місці - повідомити безпосереднього керівника про прояви ознак захворювання.

1.5. До роботи водієм легкового електромобіля допускаються працівники віком не молодше 18 років, які пройшли медогляд, навчання та інструктаж з охорони праці та пожежної безпеки і мають відповідне посвідчення на право керування автомобілем.

Під час роботи працівник проходить: вступні інструктажі з охорони праці та пожежної безпеки, первинні інструктажі – на робочому місці та повторні: з охорони праці, з пожежної безпеки.

Працівник проходить інструктаж з охорони праці перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні три місяці (повторний інструктаж). Результати інструктажу заносять до Журналу реєстрації інструктажів із питань охорони праці на робочому місці. У журналі після проходження інструктажу має бути підпис особи, яка проводить інструктаж, та працівника.

1.6. Не допускаються до роботи працівники у стані алкогольного, наркотичного чи токсикологічного сп’яніння.

1.7. Небезпечними і шкідливими факторами виробництва для працівника можуть бути:

• механічні види небезпеки, пов’язані з підіймальними операціями легкового електромобіля, зіткненням, перекиданням легкового електромобіля;
• небезпека, спричинена недостатньою механічною міцністю складових частин і деталей;
• механічні види небезпеки, пов’язані зі складовими частинами легкового електромобіля, масою та швидкістю (кінетична енергія частин під час контрольованого чи неконтрольованого рухів), прискорюванням, недостатньою механічною міцністю, що може призвести до небезпечних поломок чи руйнувань, накопиченням енергії всередині легкового електромобіля (у пружних елементах, у рідинах, газах, що перебувають під тиском), порушенням безпечних відстаней;
• електричні види небезпеки, пов’язані з електрошоком чи опіками, що можуть призвести до травм або смерті, або внаслідок чинника несподіваності, викликаного електричним ударом;
• небезпека, спричинена шумом;
• наявність у повітрі робочої зони шкідливих речовин (парів кислот, аерозолю свинцю);
• термічні фактори (вибухи при зарядженні батарей; опіки кислотою, електролітом, розплавленим свинцем);
• ураження електричним струмом;
• небезпека, спричинена вібрацією;
• небезпека, спричинена нехтуванням ергономічних вимог і принципів під час розроблення машин;
• небезпека, спричинена несподіваним запуском, несподіваним перевищенням швидкості;
• небезпека, спричинена предметами, що падають (інструментом, деталями легкового електромобіля, речами обслуговувального і ремонтного персоналу тощо);
• небезпека, пов’язана з несприятливими природними факторами.

1.8. За порушення (невиконання) вимог нормативно-правових актів з охорони праці працівник притягається до дисциплінарної, а у відповідних випадках – матеріальної та кримінальної відповідальності у порядку, встановленому законодавством.

1.9. Працівник зобов’язаний:

• виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;
• дотримуватися норм, правил та інструкцій з охорони праці, пожежної безпеки;
• виконувати тільки ту роботу, яку доручив йому керівник та з якої він пройшов інструктаж;
• не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці, пожежної безпеки;
• не допускати до робочого місця сторонніх;
• знати номери телефонів рятувальної служби (101), поліції (102), швидкої (103);
• вміти надавати першу допомогу потерпілим у разі нещасних випадків;
• вміти користуватися первинними засобами пожежогасіння.

1.10. Працівник зобов’язаний дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючого персоналу під час виконання будь-яких робіт згідно з посадовою інструкцією.

1.11. Не дозволяється передавати управління електромобілем стороннім особам.

1.12. Електромобілі, що надаються роботодавцем працівникам та використовуються ними за призначенням, мають бути технічно справними і відповідати:

• вимогам технічних регламентів, за умови виготовлення електромобілів після дати обов’язкового застосування відповідних технічних регламентів, що поширюються на них;
• вимогам безпеки до легкових електромобілів в нормативно-правових актах з охорони та гігієни праці, за умови виготовлення легкових електромобілів до дати обов’язкового застосування відповідних технічних регламентів, що поширюються на них.

1.13. Установлений суб’єктом господарювання порядок проведення щоденного та періодичного технічного обслуговування і ремонтів має забезпечити утримання легкових електромобілів у справному стані.

Працювати на несправному електромобілі не можна. Не допускається експлуатація легкового електромобіля за наявності таких пошкоджень і несправностей:

• тріщини та деформації в рамі шасі легкового електромобіля;
• робоче гальмо не забезпечує ефективного гальмування легкового електромобіля або рівномірного загальмування коліс однієї осі;
• люфт кермового колеса перевищує 20^о від положення кермового колеса, відповідно до положення керованих коліс під час руху легкового електромобіля прямо (для легкових електромобілів покращеної прохідності люфт кермового колеса має бути не більше ніж 25^о);
• незакріплені, незашплінтовані, від’єднані або пошкоджені деталі кермового керування;
• несправний гідропідсилювач кермового керування;
• колесо ненадійно закріплене на маточині;
• протектор шини має висоту рисунка протектора меншу, ніж визначено вимогами чинного законодавства;
• шина має наскрізне пошкодження або розрив ниток корду;
• несправність або відсутність передбачених виробником зовнішніх світлових приладів;
• відсутнє дзеркало заднього виду;
• несправність звукового сигналу;
• відсутність медичної аптечки, упорних колодок (не менше ніж 2 шт.), вогнегасника або знака аварійної зупинки.

2. Заходи безпеки до початку робіт

2.1. Залишити в гардеробі вуличний одяг, особисті речі. Одягти спеціальний одяг, взуття та інші засоби індивідуального захисту.

2.2. Отримати від керівника робіт завдання.

2.3. Кожний працівник до початку роботи повинен переконатись у безпечному стані свого робочого місця, перевірити справність запобіжних пристроїв, інструментів, механізмів, необхідних для виконання роботи.

У разі виявлення порушень безпечного стану робочого місця, які він сам не може ліквідувати, працівник, не починаючи роботи, повинен повідомити про них посадову особу, в обов’язки якої покладено здійснення контролю за безпечним виконанням робіт.

2.4. Перевірити загальний стан легкового електромобіля, звернувши увагу на наявність огороджень, захисних кожухів, які передбачені заводом-виготовачем.

2.5. Перевірити технічний стан органів управління, сигналізації, освітлення, які забезпечують безпеку експлуатації легкового електромобіля.

2.6. Перед початком руху переконатися, що це нікому не загрожує, дати сигнал і почати рух.

2.7. Перевірити:

• справність всіх агрегатів і вузлів;
• справність гальмівних пристроїв, системи управління;
• наявність і справність захисних огороджень, що обертаються і блокувальних пристроїв;
• справність звукового сигналу і приладів освітлення;
• справність контрольно-вимірювальних приладів;
• рівень заряду акумуляторів електромобіля та його достатність для виконання поставлених задач.

3. Вимоги безпеки під час роботи

3.1. Працівник має виконувати тільки ту роботу, з якої пройшов навчання, інструктаж з охорони праці і до якої допущений працівником, відповідальним за безпечне виконання робіт.

3.2. Не передоручати свою роботу стороннім особам.

3.3. Кожний працівник під час експлуатації легкового електромобіля помітивши небезпеку, що загрожує працівникам або підприємству (несправність машин, механізмів, електромереж, виникнення пожеж), зобов’язаний одночасно із вжиттям заходів щодо її усунення повідомити про це посадову особу, в обов’язки якої покладено здійснення контролю за безпечним веденням робіт, а також попередити працівників, яким загрожує небезпека.

3.4. Працівникам заборонено виходити або сідати до легкового електромобіля під час руху.

3.5. Водії мають використовувати легкові електромобілі тільки за призначенням.

3.6. Порядок пересування (керування).

3.6.1. Під час пересування легкового електромобіля територією водій повинен користуватися шляхом проїзду, передбаченим схемою руху, встановленою на підприємстві. Водій повинен постійно контролювати рух, стежити за пересуванням людей і транспортних засобів, а також витримувати безпечну дистанцію. Потрібно дотримуватися обмежень швидкості, що діють у робочій зоні легкового електромобіля.

3.6.2. Треба дотримуватися безпечної дистанції щодо будь-якого транспорту, що рухається попереду.

Не допускати різких розгонів та гальмування, поворотів на великій швидкості. Рекомендовано не рушати з місця за повністю повернених керованих коліс, крім випадків, коли це потрібно в особливих умовах.

3.6.3. Пересування легкових електромобілів територією підприємства має здійснюватися відповідно до встановленої схеми руху транспортних засобів і працівників територією підприємства. На схемі мають бути показані дозволені та заборонені напрямки руху, повороти, зупинки, в’їзди та виїзди тощо. Схема доводиться до відома всіх працівників і вивішується біля в’їзду на територію підприємства.

3.6.4. Проїзди для легкових електромобілів мають бути вільними, щоб були забезпечені достатня оглядовість, легкість повороту легкових електромобілів, не повинні мати значних спусків і підйомів, низьких стель. Проїзди мають бути чітко обмежені або позначені.

Якщо можливе пересування пішоходів проїздами, то їхня ширина має бути відповідно збільшена.

3.6.5. За наявності підйомів, крутість яких перевищує 10 %, на постійних проїздах встановлюються попереджувальні знаки.

3.6.6. Не можна обганяти інші транспортні засоби, що рухаються в тому ж напрямку, на перетинаннях проїздів, у місцях з обмеженою видимістю або в небезпечних місцях.

Водій повинен уникати наїзду на перешкоди, що можуть призвести до пошкодження легкового електромобіля або травми водія.

3.6.7. Швидкість руху легкового електромобіля в конкретних умовах має обирати водій залежно від інтенсивності руху транспортних засобів, присутності працівників або сторонніх людей у робочій зоні, довжини території, оглядовості, стану поверхні дорожнього покриття, ширини і профілю шляхів руху і проїздів тощо. Особливу пильність потрібно проявляти на забруднених і слизьких дорогах.

За всіх обставин рух легкового електромобіля потрібно здійснювати зі швидкістю, яка дозволяє безпечно зупинити його.

3.8. Порядок виконання робіт, пов’язаних з обслуговуванням легкового електромобіля, які виконує водій.

3.8.1.  Водії не мають вносити в конструкцію легкового електромобіля будь-яких доповнень і змін, що можуть вплинути на безпечне функціонування легкового електромобіля. Заборонено знімати противагу, якщо вона заважає роботі у вузьких місцях, а також створює додаткове навантаження на важелі та рульове керування.

3.8.2. Періодичне технічне обслуговування легкових електромобілів (ТО-1, ТО-2, сезонне) проводиться відповідно до вимог експлуатаційних документів у строки, установлені їх виробником. Результати періодичного технічного обслуговування легкових електромобілів записує в журнал нагляду (паспорт) працівник, відповідальний за технічний стан легкових електромобілів.

3.9. Забороняється навішувати на електропроводку та інше електрообладнання будь-які предмети, обгортати їх папером або тканиною.

3.10. Акумуляторна батарея повинна бути надійно закріплена. Не допускається течі електроліту із моноблока акумуляторної батареї.

Відділення, в якому розміщуються акумуляторні батареї, повинне бути виокремленим від пасажирського салону та відділення водія і добре вентилюватися зовнішнім повітрям.

3.11. Зарядку електромобіля необхідно включати в електричну мережу з кабелями, що не мають пошкоджень ізоляції жил та розривів шлангових оболонок.

3.12. Дозволяється застосовувати електрообладнання, строк експлуатації якого перевищує нормативний, тільки після проведення у встановленому порядку експертизи його технічного стану.

3.13. Ремонт акумуляторних батарей повинен проводитися в окремих приміщеннях, які оснащуються устаткуванням, приладами, пристроями та інструментом згідно з нормативно-технологічною документацією.

3.14. Роботи з ремонту акумуляторних батарей повинні виконуватись при працюючій вентиляції.

Припливно-витяжна вентиляція зарядної повинна включатися перед початком зарядження батарей і відключатися після повного видалення газів, але не раніш як через 1,5 години після закінчення зарядження.

Вентиляція зарядного відділення блокується із зарядним пристроєм; зарядний струм не подається до акумуляторних батарей при непрацюючій вентиляції.

3.15. Для переміщення акумуляторних батарей по території та в приміщеннях підприємства необхідно користуватися спеціальними візками, платформа яких виключає можливість падіння батарей.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Передати зміну зміннику (при змінній роботі), перевірити стан електромобіля, що використовувався у роботі, повідомити про всі недоліки у роботі електромобіля керівника робіт або механіка підприємства, зробити відповідні записи у журналі.

4.2. Упорядкувати спецодяг, засоби індивідуального захисту і покласти у відведене для них місце.

4.3. Після закінчення роботи (один раз на добу незалежно від кількості змін) має проводитися відповідним технічним персоналом щоденне обслуговування з метою підготовки легкового електромобіля до подальшої експлуатації. Обсяг огляду та перевірок технічного стану, що проводяться під час щоденного обслуговування, має визначатися переліком робіт із щоденного обслуговування, зазначеним у настанові з експлуатації легкового електромобіля. Результати щоденного обслуговування легкових електромобілів записує в журнал технічного обслуговування працівник, відповідальний за технічний стан легкових електромобілів.

4.4. Після закінчення роботи водій легкового електромобіля зобов’язаний:

• оглянути електромобіль;
• поставити електромобіль у відведене для стоянки місце;
• вимкнути акумуляторну батарею;
• інформувати працівника, відповідального за технічний стан легкових електромобілів, про виявлені під час роботи несправності та пошкодження.

4.6. Якщо електромобіль ставлять на стоянку, його треба перевести в неробочий стан - органам керування надане нейтральне положення, джерело живлення вимкнене, стоянкове гальмо затягнуте та вжиті заходи проти будь-якого випадкового або недозволеного переміщення легкового електромобіля.

У разі поставлення на стоянку не можна загороджувати доступ до протипожежних виходів, сходів і до протипожежного обладнання.

4.7. Помити руки, обличчя теплою водою з милом. За можливості прийняти душ.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. Аварійна ситуація може виникнути в разі настання нещасного випадку з працівником або оточуючим персоналом, поломки або несправності у роботі електромобіля тощо.

5.2. У разі виникнення аварійної ситуації слід негайно подати сигнал про небезпеку, зробити аварійне відключення легкового електромобіля, прийняти заходи до виведення людей з небезпечної зони і не допускати до неї сторонніх людей, повідомити про те, що сталося, керівника робіт і діяти згідно з планом ліквідації аварії.

5.3. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу. За необхідності викликати швидку медичну допомогу.

5.4. Надання першої медичної допомоги.

5.4.1. Надання першої допомоги у разі ураження електричним струмом.

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) якщо постраждалий перебуває під дією електричного струму, за можливості припинити його дію: вимкнути джерело струму, відкинути електричний провід за допомогою сухої дерев’яної палиці чи іншого електронепровідного засобу;

3) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

4) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

5) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

6) якщо постраждалий без свідомості, але дихання збережене, надати постраждалому стабільного положення;

7) накласти на місця опіку чисті, стерильні пов’язки;

8) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

9) за погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.2. Перша допомога при рані кінцівки, в тому числі ускладненій кровотечею.

Ознаки артеріальної кровотечі: швидка та значна кровотеча (кров «б’є фонтаном», пульсує, яскраво-червоного кольору) призводить до значної крововтрати протягом короткого часу.

Ознаки венозної кровотечі з рани: кров безперервно витікає з рани, темно-червоного кольору; залежно від діаметру пошкодженої вени кровотеча може бути від незначної до інтенсивної.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при рані кінцівки, в тому числі ускладненій кровотечею, не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

5) якщо у постраждалого наявна рана без кровотечі:

а) одягнути рукавички;

б) надати кінцівці підвищеного положення;

в) накласти на рану чисту, стерильну серветку;

г) накласти на рану бинтову пов’язку;

ґ) за необхідності надати постраждалому протишокове положення;

д) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

е) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

6) якщо у постраждалого наявна рана з ознаками артеріальної кровотечі:

а) одягнути рукавички;

б) накласти на рану чисту, стерильну серветку та здійснити тиск безпосередньо на рану;

в) надати кінцівці підвищеного положення;

г) якщо кровотеча не зупинена, накласти на рану пов’язку, що тисне, та за можливості одночасно здійснити притиснення артерії на відстані;

ґ) якщо кровотеча не зупинена, накласти джгут;

д) надати постраждалому протишокове положення;

е) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

є) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

7) якщо у постраждалого рана з ознаками венозної кровотечі:

а) одягнути рукавички;

б) накласти на рану чисту, стерильну серветку та здійснити тиск безпосередньо на рану;

в) надати кінцівці підвищеного положення;

г) якщо кровотеча не зупинена, накласти на рану пов’язку;

ґ) надати постраждалому протишокове положення;

д) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

е) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

8) у разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.3. Перша допомога у разі переломів, вивихів, ударів.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим у разі підозри на перелом кісток кінцівок не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати серцево-легеневу реанімацію;

5) якщо у постраждалого ознаки відкритого перелому:

а) розрізати одяг над раною;

б) накласти стерильну, чисту пов’язку на рану;

в) допомогти постраждалому прийняти зручне положення (таке, яке завдає найменше болю);

г) іммобілізувати (знерухомити) пошкоджену кінцівку за допомогою стандартного обладнання (шин) чи підручних засобів;

ґ) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

д) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

6) якщо у постраждалого ознаки закритого перелому:

а) допомогти постраждалому прийняти зручне положення (таке, яке завдає найменше болю);

б) іммобілізувати (знерухомити) пошкоджену кінцівку за допомогою стандартного обладнання (шин) чи підручних засобів;

в) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

г) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

7) у разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.4. Надання першої допомоги у разі теплових опіків.

При наданні домедичної допомоги розрізняють опіки чотирьох ступенів:

1) I ступінь (еритема) - почервоніння шкіри, набряклість і біль;

2) II ступінь (утворення пухирів) - сильний біль із інтенсивним почервонінням, відшаруванням епідермісу з утворенням міхурів, наповнених прозорою або каламутною рідиною;

3) III ступінь: некроз всієї товщі шкіри з утворенням щільного струпу, під яким перебувають ушкоджені тканини;

4) IV ступінь (обвуглення): виникає при впливі на тканини дуже високих температур (полум’я, розплавлений метал тощо); частіше при пожежах та аваріях на автотранспорті (ДТП), в літаках, нещасні випадки на шахтах; результат таких опіків - ушкодження м’язів, сухожиль, кісток.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим з опіками не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

5) якщо у постраждалого опіки першого і/або другого ступеня:

а) охолодити місце опіку прохолодною водою;

б) після охолодження накрити пошкоджену ділянку чистою вологою серветкою;

в) не слід спеціально проколювати пухирі; якщо пухирі розірвались, накласти чисту, стерильну пов’язку;

6) якщо у постраждалого опіки третього і/або четвертого ступеня:

а) накрити місце опіку чистою, стерильною серветкою;

б) за наявності ознак шоку надати постраждалому протишокове положення;

7) не використовувати при опіках мазі, гелі та інші засоби до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

8) при опіках, викликаних хімічними речовинами, місце ураження постійно промивати чистою водою кімнатної температури до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

9) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

10) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.5. Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при перегріванні.

При дії високих температур зовнішнього середовища у постраждалих можуть виникнути: теплові судоми, теплове перевтомлення, тепловий удар.

При перегріванні слід розрізняти такі ознаки:

1) теплові судоми – болісні скорочення м’язів (найчастіше в області гомілок або м’язів передньої черевної стінки);

2) теплове перевтомлення – нормальна або підвищена температура тіла, прохолодна, волога, бліда або почервоніла шкіра, головний біль, нудота, запаморочення або слабкість;

3) тепловий удар: висока температура тіла, іноді досягає 41°С, червона, гаряча суха шкіра, роздратованість, втрата свідомості, прискорене поверхневе дихання.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при перегріванні не медичними працівниками:

1) при теплових судомах:

а) перемістити постраждалого в прохолодне місце;

б) дати постраждалому випити прохолодної води;

в) за можливості обережно промасажувати м’язи на місці судом;

2) при тепловому перевтомленні і тепловому ударі:

а) перемістити постраждалого в прохолодне місце;

б) дати постраждалому випити прохолодної води;

в) розстебнути одяг постраждалого;

г) розмістити вологі, прохолодні компреси в області великих судин (бокова поверхня шиї, підпахвинні ділянки) та на лобі;

ґ) з метою загального охолодження можна використати вентилятори, обтирання постраждалого прохолодними компресами. Не слід охолоджувати постраждалого повністю, зануривши його у воду;

3) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.6. Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при дорожньо-транспортних пригодах.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при дорожньо-транспортних пригодах не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

3) за можливості заблокувати проїзд дорогою за допомогою свого автомобіля або попереджувальних знаків, наприклад, аварійного трикутника (позаду автомобіля на відстані 50 метрів);

4) якщо автомобіль стоїть під ухилом, заблокувати колеса (каміння, дошки), щоб попередити його рух;

5) якщо двигун продовжує працювати, вимкнути його;

6) залучити оточуючих до надання домедичної допомоги;

7) вважати, що у всіх постраждалих внаслідок дорожньо-транспортних пригод є травма шийного відділу хребта;

8) забезпечити нерухомість голови, шиї та хребта постраждалого за допомогою шийного комірця або руками;

9) з’ясувати у свідків чи постраждалих (якщо це можливо) причини та деталі аварії;

10) надати домедичну допомогу постраждалому відповідно до наявних пошкоджень;

11) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

12) у разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.5. У разі виникненні пожежі приступити до гасіння наявними засобами пожежогасіння; за необхідності викликати пожежну частину.

5.6. Виконувати всі вказівки керівника по усуненню аварійної ситуації.

УЗГОДЖЕНО: