_____________________________________________________________________
(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)
 

Інструкція з охорони праці № ______
для майстра з діагностики та налагодження електронного устаткування автомобільних засобів

1. Загальні положення

1.1. Ця інструкція встановлює вимоги з охорони праці для майстра з діагностики та налагодження електронного устаткування автомобільних засобів.

1.2. Вимоги інструкції є обов'язковими, за невиконання цієї інструкції працівник несе відповідальність згідно з чинним законодавством.

1.3. До роботи допускають осіб, не молодших за 18 років, які мають повну загальну середню освіту та професійно-технічну освіту або повну загальну середню освіту та професійну підготовку на виробництві, без вимог до стажу, та які пройшли:

• медичний огляд та визнані придатними за професією;
• вступний інструктаж з охорони праці та пожежної безпеки, та  первинний на робочому місці;

• навчання та перевірку знань з питань охорони праці.

1.4. Працівник зобов’язаний:

• дотримуватись вимог правил внутрішнього трудового розпорядку;

• дбати про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеку і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь яких робіт чи під час перебування на території підприємства;
• знати будову окремих вузлів, блоків та механізмів;
• знати призначення, умови застосування та принцип роботи електронного устаткування, яке обслуговує;
• знати методи та вимоги безпечного ведення робіт з обслуговування і налагодження устаткування;
• знати розташування первинних засобів пожежогасіння та вміти користуватись ними;
• вміти надавати домедичну допомогу;
• дотримуватись вимог інструкцій з охорони праці та пожежної безпеки;
• використовувати на робочому місці засоби колективного та індивідуального захисту;
•  дотримуватись вимог виробничої та особистої гігієни на робочому місці;
• сповістити безпосереднього керівника у разі нещасного випадку, якщо він стався на виробництві, в побуті, за ознак хворобливого стану, також про ситуацію, яка може загрожувати життю, здоров’ю людей.

1.5. Основні небезпечні та шкідливі фактори на робочому місці:

підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони (може призвести до захворювань, зокрема, органів дихання);

підвищене значення електричної напруги (може призвести до електротравмування);

• підвищений рівень шуму на робочому місці (може призвести до порушень систем організму, зокрема нервової);
• гострі кромки, заусениці (може призвести до порізів);
• рухомі частини обладнання (може призвести до механічного травмування).

1.6. Працівник забезпечується спеціальним одягом, взуттям та засобами індивідуального захисту згідно з галузевими нормами:

• захисний костюм;
• рукавички;
• захисні окуляри.

1.7. Особисту одежу та спеціальний одяг зберігати в індивідуальних шафах в санітарно-побутовому приміщенні.

1.8. Працівник має знати і виконувати зокрема і загальні вимоги безпеки, а саме

• палити дозволяється тільки в спеціально відведеному місці;
• приймати їжу дозволяється тільки в спеціально відведених місцях;
• не торкатись струмоведучих частин обладнання;
• не приступати до роботи у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Одягнути спеціальний одяг, та засоби індивідуального захисту.

2.2. Отримати завдання від безпосереднього керівника.

2.3. Оглянути інструмент та пристрої необхідні для роботи.

2.4. Перевірити наявність засобів первинного пожежогасіння.

2.5. Перед початком роботи слід перевірити весь інструмент, несправний інструмент необхідно замінити.

2.6. У випадку виявлення несправностей обладнання та інструменту, негайно повідомити безпосередньому керівнику будь-яким зручним способом. До усунення виявлених несправностей до роботи не ставати..

3. Вимоги безпеки під час роботи

 3.1. На території і у виробничих приміщеннях підприємств не допускається:

• захаращувати дороги, проходи, під’їзди до пожежних гідрантів, місць розташування пожежного інвентарю та обладнання;
• розміщувати на відкритих майданчиках транспортні засоби у кількості, яка перевищує норму, а також порушувати встановлений порядок їх розташування;
• палити поза межами спеціально відведених для цього місць;
• користуватися відкритим полум’ям у непередбачених для цього місцях без прийняття відповідних протипожежних заходів;
• завалювати запасні ворота як зсередини, так і ззовні, підхід та під’їзд до них завжди повинен бути вільним;
• безладно розміщувати і зберігати (привалювати, спирати) матеріали, агрегати, запчастини тощо до елементів будинків, споруд, устаткування і огородження.

3.2. Діагностику електронного устаткування забороняється виконувати вологими руками та/або перебуваючи на вологій підлозі.

3.3. Не допускається працювати у виробничих приміщеннях:

• де виділяються шкідливі речовини, при несправній або невключеній вентиляції;
• де виділяються пари, гази або може мати місце різке збільшення концентрації шкідливих і вибухонебезпечних речовин, газу внаслідок рециркуляції повітря.

3.4. При зміні технологічних процесів, а також при перестановці виробничого обладнання, що забруднює повітря, вентиляційні установки повинні бути приведені у відповідність з новими умовами.

3.5. Для місцевого освітлення робочих місць використовувати світильники з непросвічуючими відбивачами. Світильники розташовувати так, щоб їх елементи, які світяться, не влучали в поле зору працівників на освітленому робочому місці і на інших робочих місцях.

3.6. Місцеве освітлення робочих місць повинне бути обладнане регуляторами освітлення.

3.7. Запобіжники системи електрообладнання, що застосовуються для заміни спрацьованих запобіжників, повинні відповідати технічним вимогам.

3.8. Акумуляторна батарея повинна бути надійно закріплена. Не допускається течі електроліту із моноблока акумуляторної батареї.

3.9. Конструкція устаткування і його окремих частин повинна виключати можливість їх падіння, опускання, перекидання та довільного зміщення при усіх передбачених умовах експлуатації і монтажу (демонтажу).

3.10. Усі контрольно-вимірювальні прилади необхідно утримувати у справному стані, періодично перевіряти. Забороняється використовувати прилади з простроченим терміном перевірки.

3.11. Не допускається чищення, змазування або ремонт ід час роботи устаткування.

3.12. Пристрої та інструменти, необхідні для виконання робіт, повинні використовуватись за призначенням, їх слід розміщувати у легкодоступних місцях таким чином, щоб виключалась можливість випадкового переміщення або падіння.

3.13. Під час проведення робіт на постах технічного обслуговування та ремонту, діагностики автомобілів з працюючим двигуном повинні застосовуватись пристрої (шланги) для відведення відпрацьованих газів, які мають бути підключеними до загальної системи вентиляції.

3.14. Під час роботи з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, працівники повинні використовувати засоби індивідуального захисту.

3.15. Працівники, які проводять перевірку технічного стану, обслуговування та ремонт транспортних засобів на оглядових канавах, підйомниках та естакадах, повинні працювати у захисних касках.

3.16. Не має допускатися підтікання робочих рідин із вузлів та систем КТЗ (мастила з систем змащування двигуна і трансмісії, охолоджувальної рідини з системи охолодження, електроліту з акумуляторної батареї тощо).

3.17. В’їзд (виїзд) у приміщення і постановка транспортних засобів на пости технічного обслуговування та ремонту здійснюються з дозволу та під керівництвом відповідальної особи – старшого майстра (начальника дільниці).

3.18. Після постановки транспортного засобу на пост технічного обслуговування або ремонту (без примусового переміщення) необхідно обов’язково зупинити двигун, установити важіль перемикання передач (контролера) у нейтральне положення, загальмувати автомобіль стоянковим гальмом, а під колесо з обох боків підкласти упорні колодки. На рульове колесо повинна бути вивішена табличка з написом «Двигун не запускати – працюють люди!».

3.19. На транспортних засобах, що мають дублюючі пристрої для запуску двигуна, аналогічна табличка повинна бути вивішена і біля цього пристрою.

3.20. Під час обслуговування транспортного засобу на підйомнику (гідравлічному, пневматичному, електромеханічному) на пульті управління підйомником повинна бути вивішена табличка із написом «Підйомник не включати – працюють люди!».

3.21. Усі регулювальні роботи на двигуні, за винятком регулювання карбюратора та кута випередження запалювання, повинні проводитися при непрацюючому двигуні.

3.22. Перед зняттям вузлів та агрегатів, які пов’язані із системами живлення, охолодження, мащення автомобіля (паливні баки, двигуни, коробки передач, задні мости тощо), необхідно спочатку злити із них паливо, масло та охолоджувальну рідину в спеціальну тару, не допускаючи їх проливання.

3.23. У зоні технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів не допускається:

• виконувати роботи на робочих місцях, які не відповідають вимогам безпеки;
• мити деталі, агрегати, руки легкозаймистими рідинами (бензином, розчинниками тощо);
• зберігати та залишати легкозаймисті та горючі рідини, злите паливо, кислоти, карбід кальцію, порожню тару з-під палива та мастильних матеріалів тощо;
• проводити роботи з відкритим вогнем без спеціального дозволу і вжиття заходів протипожежної безпеки;
• заправляти автомобілі паливом;
• захаращувати проходи між стелажами і виходи із приміщень (деталями, вузлами, агрегатами, тарою тощо);
• при постановці автомобіля на оглядову канаву перекривати ним основний та запасний виходи з неї;
• установлювати автомобілі з відкритими горловинами баків і за наявності течі із паливної системи.

3.24. У випадку виявлення несправностей обладнання або невідповідностей вимогам, вказаним в цій інструкції, негайно повідомити безпосередньому керівнику будь-яким зручним способом.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Після закінчення роботи прибрати робоче місце, зібрати інструмент та пристрої та прибрати в спеціально відведене місце.

4.2. Вимити руки та обличчя з милом (за можливості прийняти душ).

4.3. Відходи, які утворились в процесі роботи прибрати в спеціально відведене місце.

4.4. Спецодяг та засоби індивідуального захисту очистити та прибрати в спеціально відведені місця зберігання.

4.5. Відходи виробництва, відпрацьовані матеріали тощо повинні після кожної зміни прибиратися з робочого місця. Пролиті легкозаймисті та горючі матеріали повинні бути негайно видалені.

4.6. У випадку виявлення несправностей обладнання та інструменту, повідомити безпосереднього керівника.

4.7. У випадку виявлення несправностей обладнання або невідповідностей вимогам, вказаним в цій інструкції, негайно повідомити безпосередньому керівнику будь-яким зручним способом.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. У випадку виникнення ознак пожежі (горіння):

• негайно повідомити про це за телефоном 101. При цьому необхідно назвати місцезнаходження об’єкта, вказати кількість поверхів будинку, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище;
• повідомити безпосередньому керівнику або посадовій особі.
• вжити (за можливості) заходів щодо евакуації людей, гасіння (локалізації) пожежі первинними засобами пожежогасіння та збереження матеріальних цінностей;
• сповістити про пожежу керівника чи відповідну компетентну посадову особу;
• здійснити в разі необхідності відключення електроенергії (за винятком систем протипожежного захисту) за можливості здійснити заходи, що сприяють запобіганню розвитку пожежі та задимленню будинку;
• організувати зустріч підрозділів оперативно-рятувальної служби, надати їм допомогу у виборі найкоротшого шляху для під’їзду до осередку пожежі та в установці техніки на зовнішні джерела водопостачання;
• одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію і захист матеріальних цінностей.

5.2. Місце, де стався нещасний випадок, аварія, пожежа за можливістю зберігати в тому стані, при якому воно сталося, якщо немає загрози для працівників та навколишнього середовища.

5.3. Постраждалим під час пожежі, аварії, нещасного випадку надати домедичну допомогу та викликати швидку медичну допомогу за номером 103.

В усіх випадках повідомити керівництво підприємства та дотримуватись вказівок керівництва.

5.4. Електротравми:

Порядок надання домедичної допомоги постраждалому в разі ураження електричним струмом:

1) насамперед переконатися у відсутності небезпеки;

2) якщо постраждалий у притомному стані, заспокоїти та пояснити свої наступні дії;

3) викликати екстрену медичну допомогу та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;

4) якщо постраждалого уражено блискавкою, торкатися його та надавати йому необхідну допомогу безпечно (допомогу слід надавати відповідно до наявних пошкоджень);

5) якщо постраждалого уражено електричним струмом:

– щодо непритомного постраждалого впевнитись, що дія електричного струму на нього припинена;

– всі дії щодо припинення дії електричного струму слід здійснювати за умови проходження відповідного навчання або здійснити виклик за єдиним телефонним номером системи екстреної допомоги населенню 112;

– у разі припинення дії електричного струму на постраждалого слід надати йому домедичну допомогу відповідно до наявних пошкоджень;

6) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

7) у разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно здійснити виклик екстреної медичної допомоги;

8) за можливості зібрати у постраждалого чи оточуючих максимально можливу інформацію стосовно обставин отримання травми. Всю отриману інформацію передати працівникам бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або диспетчеру служби екстреної медичної допомоги.

5.5. Механічні травми:

Ознаками масивної зовнішньої кровотечі є будь-що з наведеного:

1) швидке, інтенсивне витікання крові з рани;

2) пульсуючий характер кровотечі (кров б'є фонтаном);

3) пляма крові біля постраждалого, яка швидко збільшується;

4) значне просякнення одягу постраждалого кров'ю;

5) повна чи часткова ампутація кінцівки вище рівня кисті чи ступні;

6) непритомний стан постраждалого без ознак черепно-мозкової травми, за наявності зовнішньої кровотечі;

7) ознаки порушення перфузії: бліда шкіра, холодні кінцівки тощо, за наявності зовнішньої кровотечі.

Послідовність дій під час надання домедичної допомоги постраждалим у разі масивної зовнішньої кровотечі:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) покликати на допомогу оточуючих. Якщо випадкових свідків декілька слід звертатись до конкретної особи;

3) за наявності, перед початком надання домедичної допомоги використати засоби індивідуального захисту: рукавички, маску, захист очей;

4) в разі кровотечі з рани кінцівки та з можливістю її чіткої візуалізації:

а) здійснити максимально можливий тиск на рану руками;

б) накласти стискаючу пов’язку та оцінити її ефективність;

в) якщо кровотеча зупинилась, заспокоїти постраждалого та здійснити виклик екстреної медичної допомоги та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;

г) якщо кровотеча не зупинилась, накласти кровоспинний джгут;

ґ) після накладання кровоспинного джгута оцінити його ефективність:

– якщо кровотеча зупинена, записати точний час накладання кровоспинного джгута безпосередньо на кровоспинному джгуті або іншому видимому місці;

– якщо є відповідний навик, перевірити наявність пульсу на кінцівці нижче накладання кровоспинного джгута, та, за його наявності, здійснити додатковий тиск кровоспинним джгутом та/або накласти додатковий кровоспинний джгут, як описано нижче;

– якщо кровотеча не зупинилась, слід збільшити тиск кровоспинного джгута та/або накласти ще один кровоспинний джгут вище першого джгута;

– якщо накладання другого кровоспинного джгута не ефективно або відсутня можливість його накладання, слід здійснювати прямий тиск на рану руками до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або виконати тампонування рани;

5) в разі кровотечі з рани кінцівки без можливості її чіткої візуалізації:

а) накласти кровоспинний джгут максимально високо на кінцівку;

б) заспокоїти постраждалого та пояснити подальші дії;

в) розрізати одяг на кінцівці, якщо можливо;

г) оцінити ефективність накладання кровоспинного джгута:

– якщо кровотеча зупинена, записати точний час накладання кровоспинного джгута безпосередньо на кровоспинному джгуті або іншому видимому місці;

– якщо є відповідний навик, перевірити наявність пульсу на кінцівці нижче накладання кровоспинного джгута, та за його наявності здійснити додатковий тиск кровоспинним джгутом та/або накласти додатковий кровоспинний джгут як описано нижче;

– якщо кровотеча не зупинилась, слід збільшити тиск кровоспинного джгута та/або накласти ще один кровоспинний джгут залежно від місця локалізації рани;

– якщо накладання другого кровоспинного джгута не ефективно або відсутня можливість його накладання, слід здійснювати прямий тиск на рану руками до приїзду бригади (швидкої) екстреної медичної допомоги або виконати тампонування рани;

ґ) не знімати та не послабляти кровоспинний джгут до приїзду бригади (швидкої) екстреної медичної допомоги.

5.6. Термічні опіки.

Розрізняють опіки чотирьох ступенів:

1) I ступінь (еритема) – почервоніння шкіри, набряклість і біль;

2) II ступінь (утворення пухирів) – сильний біль із інтенсивним почервонінням, відшаруванням епідермісу з утворенням міхурів, наповнених прозорою або каламутною рідиною;

3) III ступінь: некроз всієї товщі шкіри з утворенням щільного струпу, під яким перебувають ушкоджені тканини;

4) IV ступінь (обвуглення): виникає при впливі на тканини дуже високих температур (полум’я, розплавлений метал тощо); частіше при пожежах та аваріях на автотранспорті (ДТП), в літаках, нещасні випадки на шахтах; результат таких опіків – ушкодження м’язів, сухожиль, кісток.

Послідовність дій під час надання домедичної допомоги постраждалим з термічними опіками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) припинити дію високої температури на постраждалого, за необхідності зняти тліючий одяг;

3) зняти прикраси, які є на ділянці опіку;

4) заспокоїти постраждалого та пояснити свої подальші дії;

5) здійснити виклик екстреної медичної допомоги та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;

6) охолодити місце опіку шляхом промивання протягом щонайменше 20 хв водою кімнатної температури (якщо площа опіку не перевищує 20% у дорослих або 10% у дітей);

7) після охолодження накласти на місце опіку чисту, стерильну суху марлеву пов’язку. Пов’язка не повинна здійснювати тиск на м’які тканини;

8) за наявності міхурів не слід їх пошкоджувати. В разі випадкового пошкодження міхурів накласти пов’язки, як описано вище;

9) при опіках більше ніж 20% площі тіла у дорослих або 10% у дітей потрібно накрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

10) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

11) в разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги;

12) за можливості зібрати у постраждалого чи оточуючих максимально можливу інформацію стосовно обставин отримання травми. Всю отриману інформацію передати фахівцям бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або диспетчеру служби екстреної медичної допомоги.

ПОГОДЖЕНО