_____________________________________________________________________ 
(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості) 

 

Інструкція з охорони праці № ______ 

для токаря-затилувальника

1. Загальні положення

1.1. Ця інструкція встановлює вимоги з охорони праці для токаря-затилувальника (далі – токар), який виконує роботи з обробки деталей на токарних верстатах, затилування різців, а також інші операції, пов’язані з токарною обробкою. Вимоги є обов’язковими під час виконання робіт у цехах, майстернях або інших робочих зонах. За невиконання цієї інструкції кожен токар несе відповідальність згідно з чинним законодавством.

1.2. Постійним робочим місцем токаря є цех або майстерня, обладнані токарними верстатами, затилувальними пристроями та іншими інструментами.

1.3. Основні завдання токаря:

• обробка деталей на токарних верстатах (обточування, розточування, нарізання різьби тощо);

• затилування різців, підготовка інструментів до роботи;

• контроль якості обробки деталей за допомогою вимірювальних інструментів;

• обслуговування та налаштування токарних верстатів;

• транспортування заготовок і деталей у межах робочої зони;

• робота з мастильно-охолоджувальними рідинами (далі – МОР).

1.4. До самостійної роботи допускаються особи, які:

• досягли 18-річного віку і мають відповідну кваліфікацію; 

• пройшли попередній медичний огляд у встановленому порядку і не мають медичних протипоказань;

• пройшли навчання, вступний інструктаж і первинний інструктаж на робочому місці, стажування і перевірку знань з питань охорони праці та допущені до самостійної роботи;

• мають групу з електробезпеки відповідно до характеру виконуваних робіт та посадових обов’язків при роботі з електрообладнанням.

1.5. Токар зобов’язаний:

• дотримуватись вимог правил внутрішнього трудового розпорядку;

• дотримуватись вимог виробничої та особистої гігієни на робочому місці;

• дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я осіб, які перебувають поруч під час виконання робіт або перебування на території підприємства;

• вміти надавати домедичну допомогу;

• використовувати на робочому місці засоби колективного та індивідуального захисту за призначенням;

• завжди дотримуватися правил та норм з охорони праці та пожежної безпеки;

• виконувати інструкції з використання приладів, інструменту та обладнання;

• знати вимоги безпеки та інструкції із застосування хімічних речовин, якщо вони застосовуються в процесі;

• інструмент та обладнання використовувати тільки для призначенням;

• знати розташування первинних засобів пожежогасіння та вміти ними користуватися;

• дотримуватись вимог знаків безпеки;

• повідомляти керівника про виробничі чи побутові нещасні випадки, ознаки погіршення стану здоров’я, а також про ситуації, що можуть загрожувати життю чи здоров’ю людей.

1.6. Токар має знати і виконувати такі вимоги безпеки:

• палити дозволяється тільки у спеціально відведених місцях;

• приймати їжу дозволяється тільки в спеціальних приміщеннях (їдальня, буфет тощо);

• не торкатися струмопровідних частин обладнання;

• не вдихати, не ковтати та не вживати в середину хімічні речовини;

• не торкатися рухомих частин машин і механізмів;

• не перебувати в небезпечних зонах під час підйому вантажів або руху транспортних засобів і механізмів;

• не розпалювати вогонь та не застосовувати відкриті джерела тепла в місцях зберігання чи використання вибухонебезпечних і горючих речовин;

• не приступати до роботи у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння.

1.7. Основні небезпечні та шкідливі фактори на робочому місці токаря, що можуть спричинити шкоду здоров’ю токаря:

• механічні: травми від рухомих частин верстатів (патрон, шпиндель, різці), порізи від стружки, падіння заготовок;

• фізичні: шум і вібрація від верстатів, електричний струм, висока температура нагрітих деталей чи мастильно-охолоджувальних рідин (далі – МОР);

• хімічні: контакт із мастильно-охолоджувальними рідинами, маслами, пилом від абразивних матеріалів;

• ергономічні: тривале перебування в незручній позі, фізичне навантаження при транспортуванні заготовок;

• пожежонебезпечні: легкозаймисті рідини (МОР, масла), іскри від обробки, електричні несправності; 

• погодні (у спекотний період): висока температура в цеху, ризик теплового удару.

1.8. Токар забезпечується спеціальним одягом, взуттям та засобами індивідуального захисту (далі – ЗІЗ) згідно з нормами відповідної галузі та колективним договором:

• костюм бавовняний (З, Ми) – термін носіння 12 місяців;

• черевики шкіряні (З, Ми, Мун100) – термін носіння 12 місяців;

• рукавиці комбіновані (Ми, Мп) – термін носіння 1 місяць;

• окуляри захисні закриті – до зносу;

• навушники шумозахисні (при рівні шуму вище 80 дБ) – до зносу;

• куртка утеплена (Тн, Ми) – термін носіння 36 місяців (для роботи в холодний період);

• світловідбивний жилет (для транспортування заготовок у зоні руху техніки та транспортних засобів) – до зносу.

1.9. Додаткові ЗІЗ надаються за результатами оцінки ризиків на робочому місці.

1.10. Особистий одяг та спеціальний одяг слід зберігати в індивідуальних шафах в санітарно-побутовому приміщенні.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Перед початком роботи токар зобов’язаний:

• одягнути спецодяг, спеціальне взуття та ЗІЗ (застебнути гудзики, заправити одяг, прибрати довге волосся під головний убір, зняти прикраси);

• перевірити справність ЗІЗ (окулярів, рукавиць, навушників, світловідбивного жилету);

• отримати завдання від керівника, уточнити план дій і безпечні методи виконання робіт.

2.2. Оглянути робочу зону:

• переконатися у відсутності сторонніх осіб у зоні роботи верстата;

• перевірити стан підлоги (відсутність масла, стружки, сторонніх предметів);

• оцінити рівень освітлення робочого місця;

• перевірити наявність вільних проходів, усунути захаращення.

2.3. Перевірити справність верстата та інструментів на:

• цілісність захисних кожухів, огороджень, аварійних вимикачів;

• надійність кріплення патрона, різців, заготовок;

• справність системи подачі МОР (відсутність протікань, достатній рівень рідини);

• цілісність кабелів і заземлення електрообладнання;

• гостроту та надійність кріплення різців, затилувальних інструментів;

• справність вимірювальних інструментів (штангенциркуля, мікрометра тощо).

2.4. Перевірити на наявність і справність:

• первинних засобів пожежогасіння (вогнегасники порошкові чи вуглекислотні, протипожежні покривала);

• засобів зв’язку для екстрених ситуацій (телефон, рація);

• аптечки першої допомоги, укомплектованої відповідно до наказу МОЗ України № 346 від 16.06.2014;

• вентиляційної системи цеху (згідно з ДБН В.2.5-67:2013);

• засобів нейтралізації розлитих МОР (абсорбентів, ганчір’я).

2.5. Переконатися в правильному зберіганні МОР і матеріалів:

• перевірити маркування тари, герметичність, відповідність умов зберігання (температура не вище 40°C, віддаленість від джерел вогню);

• забезпечити роздільне зберігання легкозаймистих рідин і окислювачів;

• перевірити справність ємностей для збору відпрацьованих МОР.

2.9. У випадку виявлення несправностей, які заважають безпечному виконанню робіт, необхідно негайно повідомити про це безпосереднього керівника. До усунення несправностей приступати до роботи заборонено. 

3. Вимоги безпеки під час роботи

3.1. Під час виконання роботи токар повинен:

• бути уважним, не відволікатися на сторонні справи чи розмови;

• підтримувати робоче місце в чистоті, не допускати захаращення проходів стружкою чи інструментами;

• використовувати ЗІЗ (окуляри, рукавиці, навушники) протягом усього робочого часу;

• дотримуватися правил особистої гігієни, особливо після контакту з МОР.

3.2. При роботі з токарним верстатом необхідно:

• не знімати захисні кожухи чи огородження;

• перевіряти надійність кріплення заготовки перед запуском верстата;

• не торкатися рухомих частин (патрон, шпиндель, різець) під час роботи;

• використовувати захисні окуляри для захисту від стружки;

• не прибирати стружку руками чи інструментами під час обертання заготовки;

• вимикати верстат перед заміною різця, чищенням чи регулюванням;

• не залишати працюючий верстат без нагляду.

3.3. При затилуванні різців:

• використовувати затилувальні пристрої чи верстати з надійними захисними кожухами;

• перевіряти гостроту та кріплення абразивних кругів перед початком роботи;

• працювати в захисних окулярах і рукавицях, щоб уникнути травм від іскор чи осколків;

• не торкатися обертового круга руками чи інструментами;

• вимикати затилувальний верстат перед чищенням чи регулюванням.

3.4. При роботі з мастильно-охолоджувальними рідинами:

• ознайомитися з паспортом безпеки (SDS) МОР перед використанням;

• працювати в гумових рукавицях і захисних окулярах, щоб уникнути контакту зі шкірою чи очима;

• у разі розливу МОР потрібно негайно нейтралізувати рідину абсорбентами, прибрати забруднення;

• у разі контакту зі шкірою чи очима необхідно промити уражену ділянку водою протягом 10–15 хвилин і звернутися до лікаря;

• збирати відпрацьовані МОР у спеціальні ємності для утилізації відповідно до встановлених процедур.

3.5. При транспортуванні заготовок і деталей у межах цеху:

• носити світловідбивний жилет у зонах працювання техніки та пересування трансопртних засобів;

• для заготовок вагою понад 20 кг використовувати візки чи підйомні механізми;

• перевіряти надійність кріплення вантажу перед транспортуванням;

• пересуватися зазначеними маршрутами, при цьому уникати зон із інтенсивним рухом техніки;

• тримати відстань не менше 5 м від рухомих транспортних засобів чи кранів.

3.6. При роботі з електрообладнанням:

• перед увімкненням перевіряти на цілісність ізоляцію кабелів і заземлення;

• не торкатися струмопровідних частин;

• при роботі з високовольтним обладнанням використовувати діелектричні рукавички;

• у разі іскріння чи перегріву негайно вимкнути верстат і повідомити керівника.

3.7. Забороняється:

• працювати на несправному верстаті чи з несправними інструментами;

• палити чи використовувати відкритий вогонь у цеху, особливо поблизу МОР чи легкозаймистих матеріалів;

• перебувати в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння;

• допускати сторонніх осіб до робочої зони;

• використовувати аудіопристрої з навушниками;

• проводити роботи без відповідних ЗІЗ;

• залишати увімкнений верстат без нагляду.

3.8. У разі виявлення несправностей верстата (вібрації, перегрів, витік МОР) необхідно негайно вимкнути обладнання, ізолювати небезпечну зону та повідомити про це керівника.

3.10. Дотримуватися ергономічних вимог:

• уникати тривалого перебування в незручній позі;

• чергувати види робіт для зниження навантаження на спину та руки;

• робити перерви для відпочинку за встановленою процедурою.

3.8. У випадку виявлення несправностей, які заважають безпечному виконанню робіт, необхідно негайно повідомити про це безпосереднього керівника. До усунення несправностей приступати до роботи заборонено. 

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Після закінчення роботи токар повинен:

• вимкнути верстат, дочекатися повної зупинки рухомих частин, очистити робоче місце від стружки та бруду;

• привести до ладу робоче місце, прибрати сторонні предмети, стружку, розлиті МОР;

• перевірити стан робочої зони, переконатися у відсутності небезпек (розлитих рідин, увімкненого обладнання);

• очистити та скласти інструменти у відведені місця;

• здати забруднений спецодяг для прання чи ремонту відповідно до встановлених процедур.

4.2. Очистити шкіру від забруднень (МОР, масла) за допомогою спеціальних мийних засобів. Ретельно вимити руки, обличчя, за необхідності прийняти душ із теплою водою та милом.

4.3. Перевірити правильність зберігання МОР, закрити тару, повернути її у відведені місця.

4.6. Про всі несправності обладнання, які були виявлені під час роботи, а також про заходи, що були вжиті для їх усунення, токар зобов’язаний повідомити безпосереднього керівника та зробити відповідний запис у журналі технічного стану обладнання. 

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. У випадку виникнення ознак пожежі (горіння):

• негайно повідомити про це за телефоном 101. При цьому необхідно назвати місцезнаходження об’єкта, вказати кількість поверхів будинку, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище;

• повідомити безпосередньому керівнику або посадовій особі. 

• вжити (за можливості) заходів щодо евакуації людей, гасіння (локалізації) пожежі первинними засобами пожежогасіння та збереження матеріальних цінностей;

• сповістити про пожежу керівника чи відповідну компетентну посадову особу;

• здійснити в разі необхідності відключення електроенергії (за винятком систем протипожежного захисту) за можливості здійснити заходи, що сприяють запобіганню розвитку пожежі та задимленню будинку;

• організувати зустріч підрозділів оперативно-рятувальної служби, надати їм допомогу у виборі найкоротшого шляху для під’їзду до осередку пожежі та в установці техніки на зовнішні джерела водопостачання;

• одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію і захист матеріальних цінностей.

5.2. Місце, де стався нещасний випадок, аварія, пожежа за можливістю зберігати в тому стані, при якому воно сталося, якщо немає загрози для працівників та навколишнього середовища.

5.3. Постраждалим під час пожежі, аварії, нещасного випадку надати домедичну допомогу та викликати швидку медичну допомогу за номером 103.

В усіх випадках повідомити керівництво підприємства та дотримуватись вказівок керівництва.

5.4. Електротравми:

Порядок надання домедичної допомоги постраждалому в разі ураження електричним струмом:

1) насамперед переконатися у відсутності небезпеки;

2) якщо постраждалий у притомному стані, заспокоїти та пояснити свої наступні дії;

3) викликати екстрену медичну допомогу та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;

4) якщо постраждалого уражено блискавкою, торкатися його та надавати йому необхідну допомогу безпечно (допомогу слід надавати відповідно до наявних пошкоджень);

5) якщо постраждалого уражено електричним струмом:

– щодо непритомного постраждалого впевнитись, що дія електричного струму на нього припинена;

– всі дії щодо припинення дії електричного струму слід здійснювати за умови проходження відповідного навчання або здійснити виклик за єдиним телефонним номером системи екстреної допомоги населенню 112;

– у разі припинення дії електричного струму на постраждалого слід надати йому домедичну допомогу відповідно до наявних пошкоджень;

6) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

7) у разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно здійснити виклик екстреної медичної допомоги;

8) за можливості зібрати у постраждалого чи оточуючих максимально можливу інформацію стосовно обставин отримання травми. Всю отриману інформацію передати працівникам бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або диспетчеру служби екстреної медичної допомоги.

5.5. Механічні травми:

Ознаками масивної зовнішньої кровотечі є будь-що з наведеного:

1) швидке, інтенсивне витікання крові з рани;

2) пульсуючий характер кровотечі (кров б'є фонтаном);

3) пляма крові біля постраждалого, яка швидко збільшується;

4) значне просякнення одягу постраждалого кров'ю;

5) повна чи часткова ампутація кінцівки вище рівня кисті чи ступні;

6) непритомний стан постраждалого без ознак черепно-мозкової травми, за наявності зовнішньої кровотечі;

7) ознаки порушення перфузії: бліда шкіра, холодні кінцівки тощо, за наявності зовнішньої кровотечі.

Послідовність дій під час надання домедичної допомоги постраждалим у разі масивної зовнішньої кровотечі:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) покликати на допомогу оточуючих. Якщо випадкових свідків декілька слід звертатись до конкретної особи;

3) за наявності, перед початком надання домедичної допомоги використати засоби індивідуального захисту: рукавички, маску, захист очей;

4) в разі кровотечі з рани кінцівки та з можливістю її чіткої візуалізації:

а) здійснити максимально можливий тиск на рану руками;

б) накласти стискаючу пов’язку та оцінити її ефективність;

в) якщо кровотеча зупинилась, заспокоїти постраждалого та здійснити виклик екстреної медичної допомоги та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;

г) якщо кровотеча не зупинилась, накласти кровоспинний джгут;

ґ) після накладання кровоспинного джгута оцінити його ефективність:

– якщо кровотеча зупинена, записати точний час накладання кровоспинного джгута безпосередньо на кровоспинному джгуті або іншому видимому місці;

– якщо є відповідний навик, перевірити наявність пульсу на кінцівці нижче накладання кровоспинного джгута, та, за його наявності, здійснити додатковий тиск кровоспинним джгутом та/або накласти додатковий кровоспинний джгут, як описано нижче;

– якщо кровотеча не зупинилась, слід збільшити тиск кровоспинного джгута та/або накласти ще один кровоспинний джгут вище першого джгута;

– якщо накладання другого кровоспинного джгута не ефективно або відсутня можливість його накладання, слід здійснювати прямий тиск на рану руками до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або виконати тампонування рани;

5) в разі кровотечі з рани кінцівки без можливості її чіткої візуалізації:

а) накласти кровоспинний джгут максимально високо на кінцівку;

б) заспокоїти постраждалого та пояснити подальші дії;

в) розрізати одяг на кінцівці, якщо можливо;

г) оцінити ефективність накладання кровоспинного джгута:

– якщо кровотеча зупинена, записати точний час накладання кровоспинного джгута безпосередньо на кровоспинному джгуті або іншому видимому місці;

– якщо є відповідний навик, перевірити наявність пульсу на кінцівці нижче накладання кровоспинного джгута, та за його наявності здійснити додатковий тиск кровоспинним джгутом та/або накласти додатковий кровоспинний джгут як описано нижче;

– якщо кровотеча не зупинилась, слід збільшити тиск кровоспинного джгута та/або накласти ще один кровоспинний джгут залежно від місця локалізації рани;

– якщо накладання другого кровоспинного джгута не ефективно або відсутня можливість його накладання, слід здійснювати прямий тиск на рану руками до приїзду бригади (швидкої) екстреної медичної допомоги або виконати тампонування рани;

ґ) не знімати та не послабляти кровоспинний джгут до приїзду бригади (швидкої) екстреної медичної допомоги.

5.6. Термічні опіки.

Розрізняють опіки чотирьох ступенів:

1) I ступінь (еритема) – почервоніння шкіри, набряклість і біль;

2) II ступінь (утворення пухирів) – сильний біль із інтенсивним почервонінням, відшаруванням епідермісу з утворенням міхурів, наповнених прозорою або каламутною рідиною;

3) III ступінь: некроз всієї товщі шкіри з утворенням щільного струпу, під яким перебувають ушкоджені тканини;

4) IV ступінь (обвуглення): виникає при впливі на тканини дуже високих температур (полум’я, розплавлений метал тощо); частіше при пожежах та аваріях на автотранспорті (ДТП), в літаках, нещасні випадки на шахтах; результат таких опіків – ушкодження м’язів, сухожиль, кісток.

Послідовність дій під час надання домедичної допомоги постраждалим з термічними опіками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) припинити дію високої температури на постраждалого, за необхідності зняти тліючий одяг;

3) зняти прикраси, які є на ділянці опіку;

4) заспокоїти постраждалого та пояснити свої подальші дії;

5) здійснити виклик екстреної медичної допомоги та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;

6) охолодити місце опіку шляхом промивання протягом щонайменше 20 хв водою кімнатної температури (якщо площа опіку не перевищує 20% у дорослих або 10% у дітей);

7) після охолодження накласти на місце опіку чисту, стерильну суху марлеву пов’язку. Пов’язка не повинна здійснювати тиск на м’які тканини;

8) за наявності міхурів не слід їх пошкоджувати. В разі випадкового пошкодження міхурів накласти пов’язки, як описано вище;

9) при опіках більше ніж 20% площі тіла у дорослих або 10% у дітей потрібно накрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

10) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

11) в разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги;

12) за можливості зібрати у постраждалого чи оточуючих максимально можливу інформацію стосовно обставин отримання травми. Всю отриману інформацію передати фахівцям бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або диспетчеру служби екстреної медичної допомоги.

5.7. У разі порізів чи проколів негайно обробити рану антисептиком та звернутися до медпункту.

ПОГОДЖЕНО