Інструкція з охорони праці № ____

 Для машиніста підіймача мобільної бурової установки

1. Загальні положення

1.1. Скорочення, терміни і визначення.

1.2. Ця інструкція з охорони праці (далі – інструкція)розроблена відповідно до чинного законодавства України, вимог нормативно-правових актів з охорони праці, Положення про розробку інструкцій з охорони праці» (НПАОП 0.00-4.15-98), Правил безпеки в нафтогазодобувній промисловості (НПАОП 11.1-1.16-23) та інших організаційно-розпорядних документів.

1.3. Ця інструкція містить основні вимоги безпеки праці та охорони праці для машиніста підіймача мобільної бурової установки (далі – машиніст), який виконує роботи з капітального ремонту свердловин в основні завдання та обов’язки якого входить:

• обслуговування підіймача, агрегатів у процесі робіт з капітального та поточного ремонтів;
• підготовка підіймача (агрегату) до роботи;
• участь у підготовчо-заключних роботах, монтажі та демонтажі підіймача.
• керування лебідкою під час усіх спуско-підіймальних операцій.
• керування встановленим на підіймачі (агрегаті) силовим електрогенератором;
• участь у роботах з капітального і підземного ремонтів свердловин, обладнанні устя свердловин;
• ведення необхідної документації стосовно експлуатації підіймача;
• проведення поточного ремонту механізмів підіймача (агрегату);
• стеження за справністю роботи механізмів підіймача та іншого допоміжного обладнання та ін.

1.4. Кожен машиніст повинен знати і виконувати вимоги цієї інструкції, а адміністрація повинна створити нормальні умови для роботи і забезпечити всім необхідним для безпечного її виконання.

1.5. За невиконання вимог інструкції та в залежності від наслідків, винуватий машиніст може притягатися до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної чи кримінальної відповідальності у встановленому законодавством порядку.

1.6. До самостійної роботи машиністом підйомника допускаються працівники, які:

• досягли 18 річного віку і мають відповідну кваліфікацію за професією та мають водійське посвідчення відповідної категорії;
• пройшли попередній медичний огляд у встановленому порядку і не мають медичних протипоказань;
• пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці, пройшли вступний і первинний інструктажі на робочому місці, стажування з питань охорони праці від 2 – 15 робочих змін та допущені до самостійної роботи;
• мають групу з електробезпеки відповідно до виконуваної роботи та обов’язків.

1.7. Роботи з управління, завантаження та обслуговування бурових механізмів відносяться до робіт з підвищеною небезпекою (пункт 61 Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом наказу Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 № 15.).

1.7.1. По даній інструкції машиніст інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), і періодично протягом подальшої роботи не рідше 1 раз на 3 місяці (повторний інструктаж). Результат та відмітка про проходження інструктажу заноситься в журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці. В цьому журналі після проходження інструктажу має бути особистий підпис безпосереднього керівника та машиніста.

1.8. Основні небезпеки та шкідливі фактори, які можуть впливати на машиніста під час виконання робіт:

• пожежа та/або вибух (під час буріння у глибоких шарах землі можуть зустрічатися газові родовища, які можуть, при недотриманні безпечних методів проведення робіт, призвести до вибуху, пожежі та травмування);
• обрив канату(ів) (перебування в небезпечній зоні обриву канату може викликати травматичні наслідки через велику кількість енергії, що вивільняється під час розриву);
• падіння предметів (роботи з важкими об'єктами, елементами обладнання, інструментами або предметами, що незакріплені, неправильно встановлені тощо, можуть впасти з висоти, загрожуючи безпеці машиніста та інших працівників на майданчику);
• падіння з висоти (деяка робота може виконуватися на висоті, існує ризик падіння або інших травм у разі недотримання вимог безпеки);
• рухомі частини (при контакті з рухомими частинами обладнання може затиснути або затягнути частини одягу та тіла, що може призвести до травмування);
• електрична небезпека (контакт з неізольованими або частинами, що перебувають або можуть перебувати під напругою, створюють ризик електротравми – ураження електричним струмом);
• підвищений рівень шуму та вібрації (довготривалий вплив вібрації та шуму може призвести до проблем зі слухом, а також до інших негативних впливів на здоров'я, таких як втома та головні болі);
• загазованість та отруєння вихлопними газами (обладнання, яке працює на пальному, як бензин чи дизель, є джерелом вихлопних газів, які небезпечні при вдиханні та небезпечні у замкнутих або закритих просторах, де може відбутися накопичення (чадний газ – СО, вуглекислий газ – СО₂);
• підвищена або знижена температура, підвищена вологість і рухомість повітря в робочій зоні (висока підвищена температура може призвести до теплового стресу для працівників, збільшення ризику теплового удару, втоми та погіршення концентрації, відчуття комфорту, низькі температури можуть впливати на швидкість реакції та координацію рухів, що може впливати на увагу, продуктивність та безпеку проведення робіт);
• небезпечні дії працівників та сторонніх осіб (неконтрольоване втручання або небезпечні дії в робочий процес сторонніх осіб та осіб, що не мають відношення до виконуваної роботи, може призвести до створення умов для травмування).

Конкретні небезпечні і шкідливі виробничі чинники встановлюються за результатами атестації робочих місць за умовами праці.

1.9. Кожен працівник підприємства, зокрема і машиніст, згідно зі статтею 14 «Обов`язки працівника щодо додержання вимог з охорони праці» Закону України «Про охорону праці» зобов’язаний:

• дбати про особисту небезпеку і здоров`я, а також про безпеку і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь яких робіт чи під час перебування на території підприємства;
• знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;
• проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди.

Кожен працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

1.10. Машиніст підіймача безкоштовно забезпечується спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до вимог Норм безоплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам нафтогазової промисловості:

1.11. На роботу машиніста приймаються працівники, старші 18 річного віку, які мають водійське посвідчення відповідної категорії, та які пройшли медичний огляд і не мають протипоказань для цієї роботи.

1.12. Машиніст повинен:

• пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці;
• знати місце розташування аптечки і вміти надавати домедичну допомогу потерпілим від нещасних випадків;
• вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння;
• виконувати вимоги пожежо- та вибухобезпеки, знати сигнали оповіщення про пожежу, порядок дій при ньому, місця розташування засобів пожежогасіння;
• знати порядок дій у разі виникнення надзвичайних подій;
• піклуватися про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючого персоналу у процесі виконання будь-яких робіт або під час знаходження на території підприємства;
• знати і виконувати вимоги інструкцій з охорони праці, які стосуються його обов’язків та виконуваних робіт;
• дотримуватись вимог знаків безпеки;
• користуватися засобами індивідуального і колективного захисту;
• знати і виконувати обов’язки з охорони праці, передбачені колективним договором (трудовим договором), правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства;
• бути уважним, не відволікатися і не відволікати інших;
• зберігати гострі предмети у відведених для цього місцях, обходитися з ними безпечно;
• проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди;
• знати заводську інструкцію або керівництво з експлуатації, технічного обслуговування і ремонту обладнання;
• знати та дотримуватися правил технічної експлуатації обладнання, на якому працює.

1.13. Машиністу забороняється:

• самостійно виконувати будь-який ремонт бурової установки, а також вносити зміни в конструкцію машин, устаткування, на яких працює;
• зберігати на своєму робочому місці пожежо- та вибухонебезпечні речовини;
• знаходитися ближче 5 м від небезпечної зони і в радіусі дії бурової установки;
• працювати за відсутності достатнього освітлення в нічний час;
• підйом на щоглу за відсутності освітлення, у вітер, дощ, ожеледь;
• виконувати роботи у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння та під впливом медикаментів, які сповільнюють реакцію;
• прохід через ворота для в’їзду та виїзду автотранспорту;
• захаращувати шляхи евакуації, евакуаційні виходи і підходи;
• торкатись та перебувати на небезпечній відстані від рухомих частин обладнання;
• торкатись гарячих поверхонь частин обладнання та механізмів;
• торкатись частин, що перебувають під напругою або можуть перебувати під напругою;
• експлуатація обладнання, механізмів, інструменту в несправному стані або в разі несправності пристроїв безпеки (блокувальні, фіксуючі та сигнальні пристрої і прилади), а також з перевищенням робочих параметрів понад паспортних;
• залишати без нагляду обладнання, машини, механізми, на яких виконує роботу.

1.14. Загальні вимоги пожежної безпеки.

1.14.1. Забороняється розводити багаття на робочому місці та в зоні проведення робіт;

1.14.2. Забороняється палити у не встановлених місцях (позначені відповідним знаком або написом, з урною або попільницею з негорючих матеріалів).

1.14.3. Забороняється використовувати джерела відкритого вогню замість освітлювальних приладів для огляду обладнання та ін.

1.14.4. На територіях вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних об’єктів, а також у місцях зберігання та переробки горючих матеріалів забороняється проведення вогневих робіт без оформлення наряду-допуску на ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних об’єктах.

1.14.5. Забороняється проїзд автомашин, тракторів та інших транспортних засобів на дільницях території підприємства, де можливі скупчення горючих парів та газів.

1.15. Плануйте свою роботу та дії з урахуванням небезпек, що можуть виникнути під час роботи. У разі виконання робіт декількома працівниками, слід визначити обов’язки кожного та визначити небезпечні зони та місця перебування кожного під час проведення робіт.

1.16. Машиніст має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація небезпечна для його життя чи здоров'я, або для людей, які його оточують і навколишнього середовища.

1.17. Загальні вимоги до будівельних машин, механізмів, спеціальної техніки.

1.17.1. Перед використанням обладнання машиністу слід ознайомитись з вимогами керівництва або інструкції з експлуатації устаткування, що надається виробником. Слід дотримуватись та виконувати вимоги знаків безпеки та написів, що зазначені на елементах та корпусі обладнання та машин.

1.17.2. Машини, механізми та обладнання слід використовувати за призначенням.

1.17.3. Обладнання має бути змонтоване і встановлене відповідно до проєктної документації на будівництво та інструкцій з монтажу. Роботи з капітального і підземного (поточного) ремонту свердловини мають проводитися за планом, затвердженим технічним керівником підприємства.

1.17.4. Розміщення агрегатів, обладнання, пристроїв та облаштування площадок у зоні робіт здійснюються відповідно до схеми і технічних регламентів, затверджених технічним керівником підприємства.

1.17.5. До експлуатації допускаються машини у справному стані. Перелік несправностей, за наявності яких забороняється експлуатація машин, визначається експлуатаційною документацією.

1.17.6. Під час прибуття на об’єкт механізм необхідно встановлювати з навітряного боку на заздалегідь підготовлену та зручну для роботи площадку.

1.17.7. Ланцюгові та пасові передачі, відкриті частини обладнання, що рухаються та обертаються, джерела теплового випромінювання тощо повинні огороджуватись або екрануватись.

1.17.8. Забороняється встановлювати машини, механізми та спецтехніку під силовими та освітлювальними ЛЕП.

1.17.9. Машиністу необхідно перед роботою слід оглянути та перевіряти справність механізму.

1.17.10. Усі ремонтні роботи, які пов’язані з усуненням несправностей, мають проводитися на зупиненому агрегаті, при цьому двигун автомобіля не має працювати, тиск у трубопроводі має бути знижений до атмосферного. На агрегаті мають бути вивішені попереджувальні таблички.

1.17.11. Трубопроводи та інші елементи агрегату, які мають температуру 45 °C та вище, у місцях можливого дотику з ними під час роботи повинні мати огородження, передбачені конструкцією агрегату, для запобігання опікам.

1.17.12. Усі кріплення, які встановлюються на буровій вишці, мають унеможливлювати їх самовільне розкріплення і падіння.

1.18. Вимоги до застосування сталевих канатів та вантажозахоплювальних пристроїв:

1.18.1. Вибраковування і заміна канатів здійснюються відповідно до критеріїв, установлених технічною документацією, НД та додатком 1 до цієї інструкції.

1.18.2. Забороняється використовувати зрощені канати для оснащення талевої системи бурової установки, агрегатів для освоєння і ремонту свердловин, а також для підняття бурових вишок і щогл, виготовлення розтяжок, стропів, утримуючих, робочих і страхових канатів.

1.18.3. Для рубання талевих канатів, які використовуються для талевих систем бурових установок і агрегатів з ремонту свердловин, необхідно застосовувати спеціальні засоби або пристрої.

1.18.4. Забороняється різання талевих канатів з використанням електрогазозварювальних пристроїв.

1.18.5. Усі вантажозахоплювальні пристрої повинні пройти випробування та мати клеймо, на якому зазначається вантажопідіймальність.

1.18.6. У разі виявлення пошкоджень та несправностей необхідно негайно припинити роботу, доповісти безпосередньому керівнику або відповідальній особі та вжити заходів щодо їх усунення.

1.19. Загальні вимоги до встановлення агрегатів для ремонту свердловин.

1.19.1. Агрегати для ремонту свердловин установлюються на приустьовій площадці відповідно до інструкції з експлуатації підприємства-виробника.

1.19.2. Установка для ремонту свердловин має відповідати таким вимогам:

1.19.2.1. Щогла підйомника повинна закріплюватися відтяжками зі сталевого каната. Число, діаметр і місце кріплення відтяжок мають відповідати технічній документації агрегату.

1.19.2.2. У трансмісії приводу лебідки повинен використовуватися обмежувач вантажопідіймальності на гаку (якщо він передбачений конструкцією і поставляється підприємством-виробником).

1.19.2.3. Підйомник повинен мати автоматичний обмежувач висоти підняття талевого блоку з блокуванням руху барабана лебідки (протизатягувач талевого блоку під кронблок);

1.19.2.4. Підйомник повинен мати:

а) прилади, що дають змогу встановлювати шасі в горизонтальне положення;

б) пристрій для фіксації талевого блоку і захисту щогли від ушкоджень при пересуванні;

1.19.2.5. Система підняття щогли повинна мати дистанційне керування і забезпечувати безпеку в разі відмови елементів гідрообладнання.

1.19.2.6. Підйомник має бути оснащений світильниками у вибухобезпечному виконанні, які забезпечують освітленість згідно з чинними нормами.

1.19.2.7. Підйомник має бути оснащений іскрогасниками двигунів внутрішнього згорання та засувками екстреного перекриття доступу повітря в двигун (повітрозбірник).

1.19.2.8. Підйомник має бути оснащений дистанційним пристроєм аварійного відключення двигуна з пульта бурильника (заслінкою екстреного перекриття доступу повітря в двигун).

1.19.2.9. Підйомник має бути оснащений усім необхідним для освітлення робочих місць, трансформатором-випрямлячем постійного струму на 24 В, пристроєм для підзарядки акумуляторів і аварійним освітленням.

1.19.2.10. Вишка підйомника має бути обладнана сходами для безпечного підйому та спуску по них верхового працівника, якщо підприємством-виробником підйомника передбачено встановлення інструменту за «палець» балкона.

1.19.2.11. Підйомник має бути оснащений гідравлічними опорними домкратами з фундаментними блоками під них.

1.19.2.12. Підйомник має бути оснащений укриттям робочої площадки заввишки 2,5 м з одинарними дверима з кожного боку платформи, двостулковими дверима з боку робочої площадки при проведенні СПО з установленням інструменту за «палець» балкона, якщо це передбачено конструкцією та підприємством-виробником.

1.19.2.13. Підйомник повинен мати спеціальні пристрої для підвіски машинних ключів, для підвіски гідравлічного ключа та пристрій для розкріплення бурильних труб.

1.19.2.14. Пневмосистема підйомника має бути оснащена осушувачем повітря згідно з технічною документацією підприємства-виробника.

1.19.2.15. Гальмівна система лебідки повинна мати систему охолодження, якщо це передбачено підприємством-виробником.

1.19.2.16. Підйомник, вантажопідіймальністю 70 т і більше, повинен мати допоміжні гальма, які забезпечують спуск номінальної ваги зі швидкістю не більше ніж 2 м/с

1.19.2.17. Основні гальма повинні бути обладнані блокувальним пристроєм гальм у неробочому стані.

1.19.2.18.Щогла підйомника повинна мати пристрій для підвішування шківа для тросів.

1.19.2.19. Приймальні містки повинні мати посередині жолоб для викидання труб на приймальні стелажі.

1.19.2.20. Приймальні стелажі для труб повинні мати телескопічні регульовані опори, під які повинні бути встановлені дерев’яні прокладки. Стелажі для укладання труб повинні мати стояки, що запобігають розкочуванню труб.

1.19.2.21. Після монтажу підйомника гвинтові домкрати встановлюються на передній і задній фундаментні блоки.

1.19.3. Після монтажу установки для ремонту свердловин, до початку її експлуатації, виконуються такі роботи:

• випробування якорів установки з картограмою; випробування протизатягувача талевого блоку;
• перевірка роботи пневмосистеми, КВП, наявності декларації на талевий канат і канат для підйому верхньої секції;
• монтування показуючого пристрою індикатора ваги, який повинен перебувати в полі зору бурильника (машиніста підйомника) і мати незалежну фундаментну основу;
• вимірювання опору заземлювальних пристроїв та опору ізоляції кабельних ліній заземлення обладнання і пристроїв (вимірювання опору розтікання на основних заземлювачах і заземленнях магістралей та устатковання).

1.19.4. Забороняється проведення робіт з монтажу, демонтажу і ремонту бурових вишок та щогл: у темний час доби без штучного освітлення, яке забезпечує безпечне ведення робіт; за швидкості вітру 15 м/с і більше; під час грози, сильного снігопаду, при ожеледі, зливі, тумані (з видимістю менше ніж 50 м).

1.20. При виявленні несправностей, відсутності засобів виробництва або при відсутності необхідних засобів індивідуального захисту чи колективного захисту, працівнику слід звернутися до безпосереднього керівника та проінформувати його про це. До усунення зауважень, роботи виконувати забороняється.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Плануйте заздалегідь свою роботу та дії з урахуванням небезпек, що можуть виникнути під час роботи.

2.2. Перед початком роботи машиніст повинен перевірити та одягнути справний спецодяг, спецвзуття, привести його в порядок, а саме:

• застебнути на ґудзики кінці рукавів;
• заправити одяг так, щоб він не звисав;
• зняти звисаючі прикраси;
• довге волосся слід прибрати.

Не дозволяється носити спецодяг розстебнутим і з підвернутими рукавами. Спецодяг і спецвзуття машиніст не повинен знімати протягом усього робочого часу. Забороняється носити капці та інше не стійке та відкрите взуття.

2.3. Ознайомтесь з необхідною технічною та організаційною документацією на проведення робіт.

2.3.1. Перед початком проведення робіт на свердловині машиніст та бригада повинна бути ознайомлена з планом робіт, який містить:

• • відомості про конструкцію і стан свердловини;
  • пластовий тиск;
  • внутрішньосвердловинне обладнання;
  • перелік операцій, які плануються;
  • очікувані технологічні параметри при їх проведенні;
  • порядок дій з локалізації і ліквідації аварій.

2.3.2. До встановлення установки для ремонту свердловин на усті свердловина має бути заглушена.

2.4. У разі виконання робіт декількома працівниками (бригадою), мають бути визначені обов’язки кожного, скоординовані дії, визначені небезпечні зони, дії та місця перебування кожного під час проведення робіт.

2.5. Огляньте захисні огородження та кожухи, вузли, механічне та електричне обладнання для проведення робіт на предмет пошкоджень та дефектів. У разі наявності дефектів та пошкоджень, роботи слід зупинити та доповісти безпосередньому керівнику або відповідальній особі за справний стан.

2.6. Підготуйте і перевірте справність устаткування, пристроїв та інших засобів індивідуального захисту, необхідних для проведення роботи залежно від умов та небезпек, що можуть виникнути під час роботи.

2.7. Переконайтесь у наявності достатнього для виконання робіт освітлення робочої зони.

2.8. У разі проведення робіт, під час якої в робочій зоні утворюється пил/туман/аерозолі або при роботі з хімічними речовинами слід використовувати засоби захисту органів дихання.

2.9. Під час використання інструментів, які можуть виділяти стружки, іскри, частинки або при роботі з хімічними речовинами або речовинами, що мають негативний вплив на органи зору, необхідно одягати та використовувати засоби захисту органів зору (захисні окуляри).

2.10 У разі прийому зміни та до початку робіт слід одержати відомості від бригади, що здає зміну, про загальний стан устаткування, проведені ремонти, особливості роботи установки, відмови та зауваження в роботі.

2.10.1. Ознайомитися зі всіма записами в агрегатному журналі.

2.10.2 Перевірити і прийняти інструмент, матеріали, оперативну документацію і інструкції.

2.10.3 Перевірити і оглянути:

• робочий майданчик та шляхи підходу;
• огорожу блоку, що оббурюється, перекриття свердловин;
• під'їзні шляхи;
• опори та кріплення;
• основні конструкції та елементи обладнання;
• органи керування;
• огородження та захисні кожухи;
• наявність і справність протипожежних засобів;
• наявність і справність засобів індивідуального захисту;
• справність освітлення;
• наявність змащувальних і обтиральних матеріалів;
• всі механізми доставки, надійність кріплення щогли, справність огорож, гальм, аварійного відключення, електроустаткування, болтових з'єднань, пневмосистем і контрольно-вимірювальних приладів.

2.10.4 Результати приймання зміни відобразити в змінному журналі.

2.10.5 Після прийому зміни машиніст бурової установки зобов'язаний в установленому порядку провести щозмінне технічне обслуговування бурової установки, виконати змащування вузлів, за необхідності долити масло.

2.11. Забороняється пуск установки у разі перебування працівників, сторонніх осіб , живих істот та сторонніх предметів в небезпечній зоні дії рухомих частин обладнання.

2.12. Перед пуском бурової установки в роботу машиністом повинен бути поданозвуковий (світловий) сигнал згідно таблиці значення сигналів. Кожен неправильно поданий або незрозумілий сигнал сприймається як сигнал «СТОП».

2.13. Про усі виявлені несправності, недоліки роботи, небезпечні дії, відсутності засобів виробництва та засобів захисту машиністу слід повідомити безпосередньому керівнику і до його вказівки й усунення несправностей до роботи не приступати.

3. Вимоги безпеки під час виконання роботи

3.1. Під час виконання роботи машиніст повинен бути уважним, не відволікатися на сторонні справи і розмови, не відволікати інших. Забороняється під час роботи користуватись навушниками з програвачем.

3.2 Утримувати робоче місце в чистоті і порядку. Слідкувати, щоб проходи для пересування, проїзди та шляхи евакуації були вільними, не захаращеними вантажами, тарою, упаковкою, виробами тощо, які заважають та утворюють небезпеку для пересування.

3.3. Під час роботи не допускайте до робочого місця сторонніх осіб та осіб, що не мають відношення до виконуваної роботи. Забороняється доручати та залучати до роботи сторонніх осіб та працівників, які не мають відношення до виконуваної роботи та які не мають необхідних навичок та вмінь для безпечного її виконання.

3.3.1. Забороняється залишати установку без нагляду

3.4. Забороняється під час роботи торкатись гарячих частин обладнання та поверхонь голими руками або іншими частинами тіла.

3.5. Забороняється під час роботи торкатись частин обладнання, що перебуває під напругою або може перебувати під напругою.

3.6. Забороняється під час роботи торкатись та перебувати в зоні дії рухомих частин обладнання.

3.7. Забороняється використовувати несправне обладнання, інструменти та інші засоби виробництва.

3.8. Забороняється впливати на герметичність та проводити будь-які ударні дії по обкладанню та елементам, що перебувають під тиском.

Всі ці дії зі значною вірогідністю можуть привести до травмування.

3.9. Під час роботи машиністу необхідно дотримуватися вимог інструкції з експлуатації машин, механізмів, обладнання, яке використовується в роботі та режимів роботи.

3.10. Забороняється самостійно усувати неполадки в роботі машин, механізмів, обладнання.

3.11. Протягом зміни машиніст бурової установки і його помічник зобов'язані:

• • стежити за кріпленням болтових з'єднань двигунів, станом щогли, бурової головки та ін. механізмів;
  • перевіряти справність компресорів, стежити за рівнем масла в них, температурою повітря;
  • перевіряти справність гідравлічних і повітряних магістралей і повітрязбірників;
  • перевіряти надійність роботи кінцевих вимикачів;
  • перевіряти змащення вузлів;
  • виконувати буріння відповідно до проекту або паспорта бурових робіт;
  • піддержувати установку в чистоті.

3.12. Під час роботи бурової установки не допускається:

• • будь-які роботи (збірка устя свердловин, огляд долота тощо) під буровим снарядом;
  • знаходитися під піднятою буровою головкою;
  • знімати тиск з гидропідйому патрона, заздалегідь не підтягнувши канати механізму бурового снаряда до забою;
  • виконувати подачу бурового снаряда на забій, не переконавшись, що різьбові з'єднання штанг справні;
  • робити переміщення бурової головки вгору-вниз не переконавшись, що деталі щогли бурової установки не чіпляються за буровий став;
  • знаходитися на даху установки;
  • залишати штангу в свердловині по закінченню зміни або на довгий час;
  • зніматися з домкратів при знаходженні штанги в свердловині;
  • опускати штангу в пробурену свердловину без обертання;
  • залишати необгородженими пробурені свердловини;
  • включати механізми без подачі звукового сигналу.

3.13. Під час обв’язки агрегату зі свердловиною, а також для різьбових з’єднань має застосовуватись інструмент, який не дає іскри в разі ударів.

3.14. Під час роботи агрегату забороняється:

• • чистити та змащувати рухомі частини агрегату;
  • знімати огородження або окремі їх частини;
  • зупиняти рухомі частини механізмів підкладанням під них сторонніх предметів;
  • направляти, одягати, знімати, підтягувати чи ослабляти пасові передачі;
  • працювати в разі виявлення протікання нафти чи палива через негерметичні з’єднання.

3.15. Вимоги безпеки при перегоні бурової установки.

3.15.1. Перегін бурової установки здійснюється в світлий час доби і тільки за наявності розпорядження безпосереднього керівника.

3.15.2. Перед початком перегону машиніст зобов'язан перевірити стан рами і ходової частини установки, гальм, наявність протиугонів, злити воду з бака і позначити габарити установки прапорцями.

3.15.3. При перегоні установки щогла має бути опущена, буровий снаряд надійно закріплений.

3.15.4. Під час руху обслуговуючому персоналу забороняється знаходитися на буровій установці і виконувати будь-які роботи.

3.15.5. Під час перегону установки слід дотримуватись безпечної відстані до ЛЕП або контактної лінії залежно від діючої напруги.

3.15.6. Під час перегону установки не допускається:

• pyx з несправними гальмами і відсутністю протиугонів;
• зупиняти та залишати установку на схилах;
• перегін в межах призми можливого обвалення уступу. Мінімальна відстань від колеса до верхньої брівки уступу повинна бути не менше 3 м. Ширина призми можливого обвалення повинна бути записана в проєкт організації робіт.

3.15.7. У разі виникнення несправності ходу або гальм, а також будь-якої іншої аварійної ситуації pyx припиняється, а колеса фіксуються (встановлюється упор) та встановлюється інформаційний знак.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Після закінчення роботи машиніст повинен:

• привести в порядок своє робоче місце;
• скласти інструмент, інвентар і пристрої в спеціально призначені для них місця або комори;
• зібрати використані обтиральні матеріали і покласти у встановлені місця (в металеві ящики із кришками тощо);
• вимкнути місцеве та загальне освітлення;
• здати зміну.

4.2. Після закінчення роботи та прибирання робочого місця машиніст повинен зняти спецодяг і інші засоби індивідуального захисту та помістити в шафу гардеробної або місце зберігання засобів захисту.

4.3. Забруднений і несправний спецодяг у разі необхідності машиніст повинен здати для прання або ремонту.

4.4. Після роботи або у випадках забруднення частин тіла або змочення одягу нафтопродуктами необхідно прийняти душ з теплою водою і милом, у випадках забруднення тільки рук – обов'язково мити їх водою з милом.

4.5. Про всі несправності та недоліки, які помічені під час роботи, і про заходи, які прийняті для їх усунення, машиніст повинен повідомити безпосереднього керівника.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. Дії машиніста під час виникнення ситуацій, які можуть привести до небажаних наслідків.

5.1.2. У разі випадкової подачі електроенергії всі роботи слід зупинити, за можливістю, розірвати ланцюг, від якого йде подача напруги до устаткування з обов’язковим використанням основних електрозахисних засобів (діелектричні рукавиці тощо).

У разі припинення подачі електроенергії устаткування має бути негайно вимкнуто та за допомогою покажчика напруги впевнитись у відсутності або наявності напруги.

5.1.3. У випадку припинення подачі електроенергії необхідно сповістити безпосереднього керівника або адміністрацію.

5.1.4. Під час виникнення аварійної ситуації припинити роботу, негайно повідомити про це керівника роботи (адміністрацію) і далі виконувати його вказівки щодо попередження нещасних випадків або усунення аварійної ситуації, яка виникла.

5.1.5. Працівники, які знаходяться поблизу, за сигналом тривоги, зобов'язані негайно прибути до місця випадку і взяти участь в роботі по усуненню аварійної ситуації, яка виникла. При необхідності надати домедичну допомогу потерпілому.

5.1.6. Під час ліквідації аварійної ситуації необхідно діяти відповідно до затвердженого на підприємстві плану ліквідації аварій.

5.1.7. Під час виникнення пожежі необхідно повідомити пожежну охорону і адміністрацію та діяти відповідно до інструкції з пожежної безпеки.

5.1.8. До аварійної ситуації можуть призвести раптове погіршення стану здоров'я, отруєння, травми.

5.2 Порядок дій машиніста у випадках травмування.

5.2.1 Електротравми:

Порядок надання домедичної допомоги постраждалому в разі ураження електричним струмом:

1) насамперед переконатися у відсутності небезпеки;

2) якщо постраждалий у притомному стані, заспокоїти та пояснити свої наступні дії;

3) викликати екстрену медичну допомогу та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;

4) якщо постраждалого уражено блискавкою, торкатися його та надавати йому необхідну допомогу безпечно (допомогу слід надавати відповідно до наявних пошкоджень);

5) якщо постраждалого уражено електричним струмом:

– щодо непритомного постраждалого впевнитись, що дія електричного струму на нього припинена;

– всі дії щодо припинення дії електричного струму слід здійснювати за умови проходження відповідного навчання або здійснити виклик за єдиним телефонним номером системи екстреної допомоги населенню 112;

– у разі припинення дії електричного струму на постраждалого слід надати йому домедичну допомогу відповідно до наявних пошкоджень;

6) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

7) у разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно здійснити виклик екстреної медичної допомоги;

8) за можливості зібрати у постраждалого чи оточуючих максимально можливу інформацію стосовно обставин отримання травми. Всю отриману інформацію передати працівникам бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або диспетчеру служби екстреної медичної допомоги.

5.2.2 Механічні травми:

Ознаками масивної зовнішньої кровотечі є будь-що з наведеного:

1) швидке, інтенсивне витікання крові з рани;

2) пульсуючий характер кровотечі (кров б'є фонтаном);

3) пляма крові біля постраждалого, яка швидко збільшується;

4) значне просякнення одягу постраждалого кров'ю;

5) повна чи часткова ампутація кінцівки вище рівня кисті чи ступні;

6) непритомний стан постраждалого без ознак черепно-мозкової травми, за наявності зовнішньої кровотечі;

7) ознаки порушення перфузії: бліда шкіра, холодні кінцівки тощо, за наявності зовнішньої кровотечі.

Послідовність дій під час надання домедичної допомоги постраждалим у разі масивної зовнішньої кровотечі:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) покликати на допомогу оточуючих. Якщо випадкових свідків декілька слід звертатись до конкретної особи;

3) за наявності, перед початком надання домедичної допомоги використати засоби індивідуального захисту: рукавички, маску, захист очей;

4) в разі кровотечі з рани кінцівки та з можливістю її чіткої візуалізації:

а) здійснити максимально можливий тиск на рану руками;

б) накласти стискаючу пов’язку та оцінити її ефективність;

в) якщо кровотеча зупинилась, заспокоїти постраждалого та здійснити виклик екстреної медичної допомоги та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;

г) якщо кровотеча не зупинилась, накласти кровоспинний джгут;

ґ) після накладання кровоспинного джгута оцінити його ефективність:

– якщо кровотеча зупинена, записати точний час накладання кровоспинного джгута безпосередньо на кровоспинному джгуті або іншому видимому місці;

– якщо є відповідний навик, перевірити наявність пульсу на кінцівці нижче накладання кровоспинного джгута, та, за його наявності, здійснити додатковий тиск кровоспинним джгутом та/або накласти додатковий кровоспинний джгут, як описано нижче;

– якщо кровотеча не зупинилась, слід збільшити тиск кровоспинного джгута та/або накласти ще один кровоспинний джгут вище першого джгута;

– якщо накладання другого кровоспинного джгута не ефективно або відсутня можливість його накладання, слід здійснювати прямий тиск на рану руками до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або виконати тампонування рани;

5) в разі кровотечі з рани кінцівки без можливості її чіткої візуалізації:

а) накласти кровоспинний джгут максимально високо на кінцівку;

б) заспокоїти постраждалого та пояснити подальші дії;

в) розрізати одяг на кінцівці, якщо можливо;

г) оцінити ефективність накладання кровоспинного джгута:

– якщо кровотеча зупинена, записати точний час накладання кровоспинного джгута безпосередньо на кровоспинному джгуті або іншому видимому місці;

– якщо є відповідний навик, перевірити наявність пульсу на кінцівці нижче накладання кровоспинного джгута, та за його наявності здійснити додатковий тиск кровоспинним джгутом та/або накласти додатковий кровоспинний джгут як описано нижче;

– якщо кровотеча не зупинилась, слід збільшити тиск кровоспинного джгута та/або накласти ще один кровоспинний джгут залежно від місця локалізації рани;

– якщо накладання другого кровоспинного джгута не ефективно або відсутня можливість його накладання, слід здійснювати прямий тиск на рану руками до приїзду бригади (швидкої) екстреної медичної допомоги або виконати тампонування рани;

ґ) не знімати та не послабляти кровоспинний джгут до приїзду бригади (швидкої) екстреної медичної допомоги.

5.2.3 Термічні опіки.

Розрізняють опіки чотирьох ступенів:

1) I ступінь (еритема) – почервоніння шкіри, набряклість і біль;

2) II ступінь (утворення пухирів) – сильний біль із інтенсивним почервонінням, відшаруванням епідермісу з утворенням міхурів, наповнених прозорою або каламутною рідиною;

3) III ступінь: некроз всієї товщі шкіри з утворенням щільного струпу, під яким перебувають ушкоджені тканини;

4) IV ступінь (обвуглення): виникає при впливі на тканини дуже високих температур (полум’я, розплавлений метал тощо); частіше при пожежах та аваріях на автотранспорті (ДТП), в літаках, нещасні випадки на шахтах; результат таких опіків – ушкодження м’язів, сухожиль, кісток.

Послідовність дій під час надання домедичної допомоги постраждалим з термічними опіками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) припинити дію високої температури на постраждалого, за необхідності зняти тліючий одяг;

3) зняти прикраси, які є на ділянці опіку;

4) заспокоїти постраждалого та пояснити свої подальші дії;

5) здійснити виклик екстреної медичної допомоги та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;

6) охолодити місце опіку шляхом промивання протягом щонайменше 20 хв водою кімнатної температури (якщо площа опіку не перевищує 20% у дорослих або 10% у дітей);

7) після охолодження накласти на місце опіку чисту, стерильну суху марлеву пов’язку. Пов’язка не повинна здійснювати тиск на м’які тканини;

8) за наявності міхурів не слід їх пошкоджувати. В разі випадкового пошкодження міхурів накласти пов’язки, як описано вище;

9) при опіках більше ніж 20% площі тіла у дорослих або 10% у дітей потрібно накрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

10) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

11) в разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги;

12) за можливості зібрати у постраждалого чи оточуючих максимально можливу інформацію стосовно обставин отримання травми. Всю отриману інформацію передати фахівцям бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або диспетчеру служби екстреної медичної допомоги.

5.2.4 Отруєння.

Токсичні речовини можуть потрапити в організм постраждалих такими шляхами:

1) через шлунково-кишковий тракт: при вживанні їжі або під час контакту отруйних речовин зі слизовою оболонкою ротової порожнини (ліки, речовини, які обпікають, мийні засоби, пестициди, гриби, рослини та інші різноманітні хімічні речовини);

2) через дихальні шляхи: вдихання отруйних газів, парів та аерозолів (чадний газ; окис азоту; пари хлору, аміаку, клею, барвників, органічних розчинників тощо);

3) через шкіру та слизові оболонки: під час потрапляння на шкіру та в очі отруйних речовин у вигляді рідини, аерозолю (розчинники, пестициди тощо);

4) як ін’єкції: укуси комах, тварин або змій. Під час ін’єкційного введення ліків або наркотичних речовин.

Ознаки, які вказують на гостре отруєння: відчуття «піску» або різь в очах, світлобоязнь; опіки на губах, на язику або шкірі; біль у роті, горлі, грудях або животі, яка посилюється під час ковтання та дихання; підвищене слиновиділення, нудота, блювота (зі специфічним запахом, залишками отруйних речовин, кров’ю); порушення дихання (задуха, гучне дихання, зміна тембру голосу, кашель); пітливість, діарея, незвичайна поведінка постраждалого (збудження, марення); м’язові посмикування, судоми, запаморочення; незвичайний колір шкіри (бліда, малинова, синюшна).

Послідовність дій під час надання домедичної допомоги постраждалим у разі підозри на гостре отруєння невідомою речовиною:

1) насамперед переконатися у відсутності небезпеки;

2) заспокоїти постраждалого та пояснити свої подальші дії;

3) оглядаючи місце події, звернути увагу на ознаки, які можуть свідчити про гостре отруєння: неприємний різкий запах, полум’я, дим, відкриті чи перекинуті посудини, посудини з-під ліків та алкогольних напоїв, відкрита аптечка, використані шприци тощо;

4) уточнити, що саме та в якій кількості вживав постраждалий;

5) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

6) якщо постраждалий без свідомості, але у нього збережене нормальне дихання, перевести постраждалого в стабільне положення;

7) в разі потрапляння отруйної речовини в очі та/або на шкіру промити уражену ділянку великою кількістю чистої води кімнатної температури, протягом щонайменше 15–20 хвилин. За наявності хімічних опіків (після промивання водою) накласти стерильну пов'язку на місце опіку;

8) знайдені посудини, шприци, упаковки тощо слід зберегти та передати працівникам бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

9) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

10) в разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно здійснити виклик екстреної медичної допомоги;

11) за можливості зібрати у постраждалого чи оточуючих максимально можливу інформацію стосовно обставин отруєння. Всю отриману інформацію передати працівникам бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або диспетчеру прийому виклику.

ПОГОДЖЕНО

З інструкцією з охорони праці ознайомлений (-а):
__________ ________________
(підпис) (Ім’я ПРІЗВИЩЕ)

_______________

(дата)