_______________________________________________________________________
(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)
 

Інструкція з охорони праці № ______
для лікаря патологоанатома дитячого

1. Загальні положення

1.1. Ця інструкція встановлює вимоги з охорони праці для лікаря патологоанатома дитячого.

1.2. Вимоги інструкції є обов’язковими для лікаря патологоанатома при проведенні патологоанатомічних розтинів. За порушення вимог цієї інструкції працівник несе відповідальність згідно з чинним законодавством.

1.3.В обов’язки лікаря патологоанатома входить:

• проведення огляду та розтин трупів дітей, новонароджених, мертвонароджених та дослідження посліду;
• збір матеріалу для мікробіологічних, вірусологічних, серологічних, цитологічних, біохімічних досліджень;
• проведення гістологічного та мікроскопічного дослідження секційного, операційного та біопсійного матеріалів;
• складання розгорнутого клініко-патологоанатомічного епікризу з обґрунтуванням патологоанатомічного діагнозу, та визначає збіг чи розходження його з клінічним діагнозом;
• при перинатальних розтинах обґрунтовування зв’язку захворювання плоду новонародженого з патологією батьків, патологією вагітності, пологів;
• заповнення лікарського свідоцтва про причини смерті та свідоцтва про утворення патологоанатомічного діагнозу, про перинатальну смерть з урахуванням вимог Міжнародної класифікації захворювань та причин смерті;
• виявляти недоліки в діагностиці, лікуванні, обстеженні померлої дитини та веденні медичної картки хворого;
• дотримуватись принципів медичної деонтології;
•  керувати роботою середнього медичного персоналу;
•  постійно удосконалювати свій професійний рівень.

1.4. До роботи лікарем патологоанатомом дитячим допускають осіб, які:

• мають повну вищу освіту (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки «Медицина», спеціальністю «Педіатрія». Спеціалізація за фахом «Дитяча патологічна анатомія» (інтернатура, курси спеціалізації). Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста. Без вимог до стажу роботи.
• пройшли медичний огляд та визнані придатними за професією;
• пройшли вступний інструктаж з охорони праці та пожежної безпеки, та первинний на робочому місці.
• навчання з електробезпеки (необхідно для медичних працівників, які під час розтину використовують електроінструмент).

1.5. Працівник зобов’язаний:

• дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку;
• під час пересування по території бути уважним, дотримуватись вимог попереджувальних знаків;
• дотримуватись вимог правил, інструкцій з охорони праці та пожежної безпеки;
• працювати в спецодязі, затвердженому нормами (див. п. 1.6);
• знати основи законодавства про охорону здоров’я, нормативні документи, що регламентують діяльність органів управління та закладів охорони здоров’я;
• знати основи права в медицині;
• знати права, обов’язки та відповідальність лікаря патологоанатома; етіологію, патогенез, нозологію хвороб;
• знати про особливості перебігу загальнопатологічних процесів у плодів, новонароджених та дітей раннього віку;
• знати патологію пренатального та перинатального періодів, патологію послідів; імунні реакції;
•  знати патоморфоз хвороб дитячого віку;
• знати особливості злоякісного і пухлинного росту у дітей;
•  знати гістологічну номенклатуру та сучасну класифікацію пухлин, сучасні методи морфологічної діагностики пухлин;
• знати принципи встановлення патологоанатомічного діагнозу та заповнення лікарського свідоцтва про смерть у відповідності до вимог Міжнародної класифікації хвороб, причин смерті; суміжні дисципліни (педіатрію, дитячу хірургію, онкологію, судову медицину, клінічну фармакологію);
• знати сучасну літературу за фахом та методи її узагальнення.
• не дозволяється допускати до робочого місця сторонніх осіб;
• дотримуватись вимог особистої гігієни, підтримувати чистоту на робочому місці;
• дбати про особисту безпеку та безпеку людей, що оточують в процесі виконання роботи чи під час перебування на території підприємства;
• не вживати на території підприємства алкогольні напої, а також не ставати до роботи в стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння;
• палити дозволяється у спеціально відведеному місці;
• сповістити безпосереднього керівника у разі нещасного випадку, за ознак хворобливого стану, а також про ситуацію, яка може загрожувати життю, здоров’ю людей;
• вміти користуватись засобами первинного пожежогасіння.

1.6. Лікар патологоанатом дитячий забезпечується спецодягом, а також засобами індивідуального захисту: халат захисний від інфекційних агентів або костюм захисного від інфекційних агентів, медичні нітрилові рукавички з довгою манжетою, фартух захисний (клейончастий), респіратор класу захисту не нижче FFP2, захисні окуляри або щиток, гумові чоботи або бахіли захисні від інфекційних агентів.

За наявності ризику порізів, проколів або використання інструментарію, який потенційно може пошкодити шкіру, одягаються кольчужні або кевларові рукавички над медичними рукавичками.

1.7. Основні небезпечні та шкідливі фактори на робочому місці:

• недостатня освітленість робочої зони;
• захаращеність проходів, проїздів на території;
• ураження електричним струмом;
• зорове та нервове перенапруження;
• ризик інфікування;
• ризик порізів і травм рук;
• дезінфекційні та консервувальні речовини;
• робота з біологічними, зразками які можуть містити патогени, що спричиняють інфекційні захворювання.

1.8. Засоби індивідуального захисту повинні використовуватись лише в секційному залі і зберігатися в окремій шафі в передсекційному приміщенні з відповідним маркуванням.

1.9. Особистий одяг зберігати в індивідуальній шафі в санітарно-побутовому приміщенні.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Одягнути спеціальний одяг та засоби індивідуального захисту.

2.2. Підготувати робоче місце до роботи, перевірити стан освітлення.

2.3. Перевірити наявність та справність обладнання.

2.4. Перевірити наявність первинних засобів пожежогасіння.

2.5. Перед проведенням розтину вивчити первинну медичну документацію померлого пацієнта.

2.6. У випадку виявлення несправностей обладнання повідомити безпосереднього керівника будь-яким зручним способом.

3. Вимоги безпеки під час роботи

3.1. При проведенні патолого-анатомічного розтину трупів плодів, мертвонароджених, новонароджених:

3.1.1.  Разом з   трупом   плода,   мертвонародженого    на    розтин доставляється послід. Розтин трупа плода проводиться у присутності лікуючих лікарів акушер-гінекологів та неонатологів;

3.1.2. Труп плода, мертвонародженого, померлого новонародженого в прозекторській зважують, вимірюють довжину  тіла  та  окружність голови, зважують всі органи. Отримані дані звіряють з відповідними таблицями маси та розмірів тіла, маси органів. При проведенні   контрольної   антропометрії   достовірним  показником вважається маса тіла;

3.1.3. При зовнішньому  огляді   відзначають   забарвлення   шкірних покривів, наявність чи вираженість трупних плям, висипу, набряків, крововиливів  тощо. Відзначають ознаки незрілості, недоношеності:

• як  розвинена  підшкірно-жирова  клітковина  (слабо  чи відсутня);
• шкіра на обличчі зморщена,  на плечах,  спині  та  обличчі  вкрита пушковим волоссям;
• хрящі вушних раковин не розвинені;
• сім’яники не спущені у мошну; 
• великі статеві губи не прикривають   малі;
• пуповинне кільце розташоване низько;
• ядра Беклара відсутні;
• мале тім’ячко відкрите.

3.1.4. Серед причин пренатальної та перинатальної захворюванності та смертності,  недоношеність  не  розглядається  як основна причина смерті. Тому недоношеність не може бути вказана як основна причина смерті  у патолого-анатомічному діагнозі,  в лікарському свідоцтві про смерть чи перинатальну смерть;          

3.1.5.Недоношеність  реєструється  у всіх  випадках  в  діагнозі  та  епікризі  як  фоновий стан. Сама недоношеність може бути зумовлена різними причинами: захворюванням матері, інфантилізмом, токосплазмозом вагітних, ізоантигенною несумісністю крові матері та плода, істиміко-цервікальною недостатністю, запальними    захворюваннями та  ендокринними розладами, які виникають після абортів (особливо після переривання першої вагітності) тощо;

3.1.6. Лікар патологоанатом дитячий, разом з лікарями акушер-гінекологами,  з’ясовує ці причини шляхом вивчення анамнезу матері, переребігу вагітності, патолого-анатомічного дослідження посліду та плода;

3.1.7. При огляді голови відзначають наявність, розмір та локалізацію родової  пухлини,  яка  вказує на передлежання плода;

3.1.8. Реєструють наявність, розміри, число та локалізацію кефалогематом, які розсмоктуються пізніше за родові пухлини;

3.1.9.  Особливу увагу потрібно приділити огляду кукси пуповини. У  нормі  вона  підлягає сухій гангрені та відпадає, якщо її перев’язати, у кінці першого тижня, а при накладанні скоби –  на  3–4  добу.  Несприятливою  є  волога гангрена  залишку  пуповини.  У  ділянці пупка може спостерігатись вроджена кила пуповинного канатика.

3.2. При патолого-анатомічному дослідженню посліду:

3.2.1.Посліди, які направляються на дослідження, необхідно маркувати, в направленні вказуються дані акушерського анамнезу, перебігу пологів та вагітності;

3.2.2. Послід, який направляється на дослідження, не можна піддавати ніяким додатковим впливам. До відправлення його потрібно зберігати у холодильній камері за температури +4°С протягом однієї доби;

3.2.3. Патолого-анатомічне дослідження посліду проводиться згідно з протоколом  патолого-анатомічного дослідження посліду;

3.2.4.У разі підозри на інфекцію (раннє відходження вод, висип на шкірі та слизових оболонках новонародженого, інфекції у матері, ознаки  запалення  в посліді – помутніння та потовщення амніону, гнійники, гранульоми у будь-якій частині посліду тощо),  необхідно проводити  бактеріологічне дослідження мазків – відбитків;

3.2.5. За підозри на ГРВІ, герпетичну інфекцію роблять мазки-відбитки  для імунофлюоросцентного та цитологічного дослідження;

3.2.6. Гістологічному дослідженню   підлягають   шматочки посліду, пуповини  та  оболонок,  які  відбирають з різних місць;

3.2.7. Для гістологічного дослідження  посліду відбирають  4–6 шматочків шириною 1 см через всю товщу  посліду.  Із  пуповини вирізають декілька шматочків з плацентарного та плідного кінців;

3.2.8. Для гістологічного дослідження плідних оболонок вирізають смугу довжиною до  8  см  з краєм  посліду і спіралеподібно загортають його амніоном назовні, послідом всередину.

3.3.Присутність сторонніх осіб, родичів і близьких померлого під час проведення розтину не допускається.

3.4. Основні етапи проведення розтину:

3.4.1. Зовнішній огляд тіла;

3.2.4.Розтин і дослідження порожнин тіла;

3.4.3. Вилучення комплексу внутрішніх органів способом повної евісцерації;

3.4.4. Вивчення органів і тканин;

3.4.5. Відбір секційного матеріалу для патологогістологічного та інших додаткових досліджень;

3.4.6. Гістологічна лабораторна обробка секційного матеріалу;

3.4.7. Мікроскопічне дослідження гістологічних препаратів секційного матеріалу;

3.4.8. Комплексна оцінка результатів розтину на підставі вивчення наданої медичної карти стаціонарного хворого, даних макроскопічного, патологогістологічного та інших додаткових досліджень секційного матеріалу.

3.5. Зовнішній огляд тіла включає дослідження стану шкірних покривів, патологічних утворень, післяопераційних рубців, ран, пов’язок, медичних виробів.

3.6. Вилучення комплексу внутрішніх органів здійснюється стандартизованим способом повної евісцерації з використанням методичних прийомів, що дають змогу зберегти взаємне розташування внутрішніх органів і тканин.

3.7. При проведенні розтину досліджуються порожнини тіла та внутрішні органи з їх вимірюванням, зважуванням, визначенням анатомічної структури, консистенції, кольору, кровонаповнення, стану поверхні, патологічних змін, характеру і обсягу вмісту порожнистих органів. За потреби досліджуються хребтовий канал, приносові пазухи, кістковий мозок плоских і трубчастих кісток, периферичні судини та нерви, вегетативні нервові вузли тощо.

3.8. Якщо при проведенні розтину виявляються ознаки насильницької смерті, розтин припиняється.

3.8.1. У цьому випадку лікар патологоанатом дитячий повідомляє завідувача патологоанатомічного відділення ЗОЗ, керівника патологоанатомічного бюро (центру), посадову особу ЗОЗ, яка, у свою чергу, інформує про цей випадок органи та підрозділи Національної поліції;

3.8.2. На виконану частину розтину складається протокол патологоанатомічного дослідження.

3.9. При інфекційних хворобах і підозрі на них, в тому числі при сепсисі, пневмоніях, проводиться відбір крові, секційного матеріалу для мікробіологічного (бактеріологічного, вірусологічного, паразитологічного), молекулярно-генетичного та інших досліджень. Для проведення зазначених досліджень матеріал передається в нефіксованому (нативному) стані або у спеціальних середовищах до відповідних структурних підрозділів ЗОЗ з дотриманням затверджених у ЗОЗ вимог безпеки при відборі, зберіганні та транспортуванні біологічного матеріалу. Для бактеріологічного дослідження секційний матеріал відбирається з дотриманням заходів запобігання бактеріальному забрудненню.

3.10. Зразки секційного матеріалу, відібрані для бактеріологічного, паразитологічного або вірусологічного дослідження досліджуються у визначених лабораторіях ЗОЗ.

3.11. При підозрі на ВІЛ-інфекцію проводиться відбір крові або секційного матеріалу для лабораторного дослідження. При проведенні розтину тіл померлих із ВІЛ-інфекцією здійснюється відбір секційного матеріалу для досліджень на ВІЛ-асоційовані хвороби і направлення до відповідних лабораторій.

3.12. Відбір секційного матеріалу на вірусологічне дослідження здійснюється під час розтину таким чином:

3.12.1. Відбираються мазки верхніх дихальних шляхів: мазок з носоглотки і мазок з ротоглотки, окремо зразки мазків відбираються для тестування інших респіраторних патогенів;

3.12.2. Відбираються 3–4 зразки матеріалів з обох легень, трахеї, сегментарних бронхів з ознаками патоморфологічних змін обсягом до 1 см3;

3.12.3. Відбір зразків матеріалу здійснюється з ділянки легені, де рентгенологічно визначено ознаки пневмонії, при цьому відбирається щонайменше 4 зразки з глибокого шару ураженої легеневої тканини;

3.12.4. Зразки матеріалу поміщаються до одноразових стерильних поліпропіленових кріофлаконів з ґвинтовими кришками, що щільно закриваються;

3.12.5. Зразки матеріалу від осіб, померлих від вірусних пневмоній, відбираються в межах 6–12 годин з часу біологічної смерті;

3.12.6. Зразки матеріалу скеровуються до вірусологічної лабораторії.

3.13. У випадку вперше виявленої під час розтину інфекційної хвороби чи при підозрі на неї лікар патологоанатом дитячий зобов’язаний поінформувати про цей випадок завідувача патологоанатомічного відділення ЗОЗ або керівника патологоанатомічного бюро (центру), посадову особу ЗОЗ відповідно до затвердженого в ЗОЗ порядку інформування.

3.14. При виконанні дезінфекційних робіт медичним працівникам необхідно використовувати ЗІЗ, в тому числі, для захисту органів дихання, які відповідають комплексу вимог захисту як від негативного впливу дезінфекційних засобів, так і від аерозольних часточок, що потенційно можуть містити інфекційні збудники.

3.15. При виявленні на розтині змін, підозрілих на інфекційну хворобу, яка може спричинити надзвичайну ситуацію в сфері громадського здоров’я, лікар патологоанатом дитячий та медичні працівники зобов’язані:

3.15.1. Припинити подальший розтин, вкрити тіло цератою (клейонкою, простирадлом), при цьому не застосувати дезінфекційних засобів;

3.15.2. Забезпечити ізоляцію секційного блоку (секційного залу) та патологоанатомічного корпусу: відключити стік зливних вод із секційного столу до загальної каналізаційної мережі та заборонити вхід/вихід з приміщень;

3.15.3. Поінформувати про виявлення на розтині змін, підозрілих на інфекційну хворобу, керівництво ЗОЗ (патологоанатомічного бюро, центру) і заклад громадського здоров’я відповідної адміністративної території;

3.15.4. Повідомити медичних працівників, що перебувають поза межами секційної зали, про випадок для проведення дезінфекції приміщень патологоанатомічного корпусу;

3.15.5. Медичні працівники, які проводили розтин, і були присутні під час розтину, переходять до передсекційного приміщення після попередньої обробки відкритих частин тіла дезінфекційним засобом;

3.15.6. Лікар патологоанатом дитячий і молодша медична сестра знімають ЗІЗ, в яких проводили розтин, і переодягаються у костюм захисний від інфекційних агентів, дві пари медичних нітрилових рукавичок з довгою манжетою (замість другої пари медичних рукавичок дозволено використовувати кольчужні або кевларові рукавички), водонепроникний фартух (наприклад, клейончастий), що закриває ноги до ступнів, респіратор класу захисту не нижче FFP2, захисний щиток, що повністю закриває все обличчя, гумові чоботи. Рукавички (медичні або захисні кевларові/кольчужні) мають закривати краї рукавів захисного комбінезону;

3.15.7. Молодша медична сестра готує ємності, мийні і дезінфекційні засоби для очищення та дезінфекції інвентарю і поверхонь, ємності для відбору матеріалу на мікробіологічне дослідження;

3.15.8. Лікар патологоанатом дитячий продовжує розтин і проводить відбір матеріалу для мікробіологічного дослідження (з метою зменшення забруднення секційного залу може застосовуватись метод огляду й дослідження органів без вилучення органокомплексу з тіла);

3.15.9. Після розтину внутрішні органи і головний мозок вкладають у відповідні порожнини тіла. Тіло померлого обробляється дезінфекційним розчином та поміщається у непроникний герметичний мішок для трупів;

3.15.10. Після проведення розтину медичні працівники, які брали участь у ньому, підлягають медичному нагляду, а приміщення, обладнання та інструментарій – очищенню та дезінфекції;

3.15.11. Одяг померлого та ЗІЗ знешкоджуються та проводяться подальші протиепідемічні заходи відповідно до вимог законодавства.

3.16. Вимоги безпеки під час проведення патологогістологічного дослідження секційного матеріалу:

3.16.1. Для патологогістологічного дослідження секційного матеріалу під час розтину відбираються шматочки органів і тканин та поміщаються у фіксуючий 10 % розчин нейтрального формаліну. Відбір шматочків органів і тканин трупа на патологогістологічне дослідження проводиться лише лікарем патологоанатомом дитячим, який проводить розтин;

3.16.2. При відборі шматочків органів і тканин необхідно враховувати їх анатомічну будову, характер, виразність і поширеність патологічного процесу. Витинати шматочки слід через усі шари, з обов’язковим захопленням межі між зміненими і незміненими ділянками органу або тканини;

3.16.3. Фіксація секційного матеріалу здійснюється 10 % розчином нейтрального формаліну за кімнатної температури впродовж 1–2 діб. Об’єм фіксуючої рідини має бути у 10–20 разів більшим об’єму відібраних шматочків органів і тканин;

3.16.4. За потреби патологогістологічне дослідження секційного матеріалу може здійснюватися під час розтину шляхом виготовлення гістологічних препаратів на заморожуючому мікротомі чи кріостаті;

3.16.5. Вирізані шматочки органів і тканин позначаються лаборантом та проходять гістологічну лабораторну обробку з наступним виготовленням парафінових блоків тканини і гістологічних препаратів;

3.16.6. Мікроскопічне дослідження гістологічних препаратів секційного матеріалу проводить лікар патологоанатом дитячий, який проводив розтин.

3.17. Вимоги безпеки під час проведення патологоанатомічного дослідження біопсійного та операційного матеріалів:

3.17.1. Дослідження біопсійного та операційного матеріалів проводиться у патологоанатомічному відділенні ЗОЗ, у клінічних і операційних відділеннях якого проводився забір біопсійного та операційного матеріалів;

3.17.2 У разі відсутності патологоанатомічного відділення у складі ЗОЗ, дослідження біопсійного та операційного матеріалів проводиться на підставі укладених договорів у іншому ЗОЗ, у складі якого є патологоанатомічне відділення, або у патологоанатомічному бюро (центрі, лабораторії);

3.18. Весь обсяг операційного та біопсійного матеріалу (в тому числі, зішкріби) має зберігатись в операційних чи інших клінічних відділеннях ЗОЗ впродовж не більш ніж 24 годин після відбору матеріалу.

Матеріал доставляється до патологоанатомічного відділення ЗОЗ, а за відсутності у ЗОЗ такого відділення – до іншого ЗОЗ, в складі якого є зазначене відділення, або у патологоанатомічне бюро (центр) не пізніше ніж 24 години після відбору матеріалу.

3.19. Організація доставки операційного та біопсійного матеріалу до патологоанатомічного відділення ЗОЗ (бюро, центру) покладається на керівника ЗОЗ, в якому проводився забір матеріалу.

3.20. При відборі біопсійного та операційного матеріалів необхідно уникати механічного, термічного, хімічного пошкодження, висихання тканин і біоптатів.

3.21. Лікуючий лікар або лікар ЗОЗ, який здійснив відбір біопсійного та операційного матеріалів, після його відбору забезпечує належне зберігання операційного та біопсійного матеріалу. Шматочки тканин, органів, операційний матеріал відразу після відбору занурюють у 10 % розчин нейтрального формаліну, не допускаючи висихання та гниття тканин. При фіксації тканини і органи не мають деформуватися, ємність для фіксації має бути широкогорлою для вільного виймання досліджуваного об’єкта, об’єм фіксуючої рідини має перевищувати об’єм матеріалу в 20–30 разів.

3.22. У матеріалі, що досліджується, мають бути позначені зони (місця) патологічних змін.

3.23. Матеріал, який непридатний для дослідження (підсохлий, загнилий, заморожений) та не позначений, не приймається, про що медичні працівники повідомляють керівників патологоанатомічного відділення ЗОЗ (бюро, центру) та завідувача клінічного відділення, звідки направлений матеріал.

3.24. У випадках смерті пацієнта під час оперативного втручання або невдовзі після цього до патологоанатомічного відділення ЗОЗ (бюро, центру) доставляються видалені під час втручання органи й тканини разом із тілом померлого.

3.25. Прийом і реєстрація біопсійного та операційного матеріалу проводиться реєстратором медичним або лаборантом патологоанатомічного відділення ЗОЗ (бюро, центру) у журналі довільної форми із зазначенням прізвища, власного ім’я та по батькові (за наявності) пацієнта, найменування ЗОЗ, клінічного відділення ЗОЗ та назви надісланого матеріалу.

3.26. Патологоанатомічне дослідження операційного та біопсійного матеріалів включає такі етапи:

3.26.1.  Макроскопічне дослідження матеріалу;

3.26.2. Вирізання операційного та біопсійного матеріалу;

3.26.3. Гістологічна лабораторна обробка шматочків тканин і органів з виготовленням з них парафінових блоків та гістологічних препаратів;

3.26.4 Мікроскопічне дослідження гістологічних препаратів.

3.27. Патологоанатомічне дослідження операційного та біопсійного матеріалів поділяється на наступні 5 категорій складності:

3.27.1. I категорія складності – операційний і біопсійний матеріал, отриманий від пацієнтів із наступною патологією:

• неускладнені форми неспецифічного гострого або хронічного запалення;
• неускладнені форми дистрофічних процесів, крім хвороб накопичення (тезаурисмозів);

3.27.2. II категорія складності – операційний та біопсійний матеріал, отриманий від пацієнтів із патологічними процесами і хворобами:

• ускладнені форми неспецифічного гострого або хронічного запалення;
• ускладнені форми дистрофічних процесів, крім хвороб накопичення (тезаурисмозів);

3.27.3. III категорія складності – операційний та біопсійний матеріал, отриманий від пацієнтів із патологічними процесами і хворобами:

• інфекційні хвороби;
• гранулематозне запалення;
• хвороби накопичення (тезаурисмози);
• вади розвитку;
• посліди;
• доброякісні пухлини різної локалізації зрозумілого гістогенезу;
• пухлиноподібні процеси;
• зішкріби ендометрію;

3.27.4.  IV категорія складності – операційний та біопсійний матеріал, отриманий від пацієнтів із патологічними процесами і хворобами:

• матеріал, отриманий від хворого з інтраепітеліальними неоплазіями, дисплазіями, інтраепітеліальними карциномами;
• пограничні і злоякісні пухлини;
• термінові інтраопераційні, ендоскопічні і інцизійні біопсії;

3.27.5. V категорія складності – операційний і біопсійний матеріал, отриманий від пацієнтів із патологічними процесами і хворобами:

• імунопатологічні процеси, системні хвороби сполучної тканини та васкуліти;
• діагностичні пункційні біопсії: ендоміокардіальні біопсії, діагностичні біопсії легень, пункційні біопсії печінки та нирок, трепанобіопсії кісткового мозку, біопсії лімфатичних вузлів, підшлункової залози тощо;
• матеріал, що потребує обробки сучасними високотехнологічними методами досліджень.

3.28. Оптимальний обсяг патологоанатомічних досліджень біопсійного та операційного матеріалів складає: чотири тисячі досліджень І категорії складності або три тисячі п’ятсот досліджень ІІ категорії складності, або три тисячі досліджень III категорії складності, або дві тисячі п’ятсот досліджень IV категорії складності, або дві тисячі досліджень V категорії складності, проведених за один рік одним лікарем патологоанатомом дитячим.

3.28.1. Обсяг досліджень може відрізнятися від оптимального залежно від інфраструктурних, соціальних та інших особливостей ЗОЗ, де здійснюються дослідження;

3.28.2. Облік кількості проведених патологоанатомічних досліджень біопсійного та операційного матеріалів у патологоанатомічних відділеннях ЗОЗ (бюро, центрі) проводиться за кількістю гістологічних препаратів (парафінових блоків, зразків тканин).

3.29. Під час патологоанатомічного дослідження лікар патологоанатом дитячий має право отримати додаткову клінічну інформацію і роз’яснення у лікуючого лікаря та/або лікаря, який здійснював забір біопсійного (операційного) матеріалу при медичному втручанні.

3.30. Тривалість патологогістологічного дослідження біопсійного та операційного матеріалу складає:

• для термінових інтраопераційних біопсій – не більш ніж 30 хвилин від моменту отримання матеріалу;
• для діагностичних біопсій та операційного матеріалу – не більш, ніж 10 робочих днів від моменту отримання матеріалу.

3.31. Термін обробки кісткової тканини та біопсій, що потребують додаткових методів забарвлення чи консультацій, може бути продовжено.

3.32. Якщо під час роботи обладнання виникають нехарактерні сигнали, чи інші несправності, вимкнути обладнання та не продовжувати роботу.

3.33. Про всі нештатні випадки, зокрема і порушення в роботі або несправності обладнання, недостатнє освітлення, негайно сповіщати безпосереднього керівника.

3.34. Не виконувати будь-які роботи, що не передбачені посадовою інструкцією, зокрема і дрібні ремонтні роботи обладнання, що знаходиться в кабінеті.

3.35. Під час відключення електроенергії вимкнути все обладнання від електромережі.

3.36. Під час експлуатації обладнання дотримуватись вимог інструкції з експлуатації обладнання, цієї інструкції з охорони праці та правил пожежної безпеки.

3.37. У разі порушення цілісності шнурів на обладнанні чи пошкодження розеток, забороняється експлуатація обладнання через високу, зокрема і пожежну, небезпеку.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Після зняття будь-якого ЗІЗ необхідно провести гігієну рук (миття з милом та водою або обробку спиртовмісним дезінфекційним засобом).

4.2. Медичні відходи, що утворилися в результаті проведення розтинів, патологогістологічного дослідження секційного, операційного і біопсійного матеріалів, після закінчення строку їх зберігання утилізують.

4.3. Результати, матеріали та первинну медичну документацію патологоанатомічних досліджень передати на зберігання у медичний архів ЗОЗ.

4.4. Прибрати робоче місце, скласти інструмент та пристосування в спеціально відведене місце.

4.5. Вимити руки та обличчя з милом (за можливості прийняти душ).

4.6. Спецодяг та засоби індивідуального захисту прибрати в спеціально відведені місця зберігання.

4.7. Оглянути приміщення, вимкнути електрообладнання.

4.8. Повідомити безпосередньому керівнику про всі недоліки або зауваження під час роботи.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. У випадку виникнення ознак пожежі (горіння):

• негайно повідомити про це за телефоном 101. При цьому необхідно назвати місцезнаходження об’єкта, вказати кількість поверхів будівлі, місце виникнення пожежі, обставини пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище;
• повідомити безпосередньому керівнику або посадовій особі;
• вжити (за можливості) заходів щодо евакуації людей, гасіння (локалізації) пожежі первинними засобами пожежогасіння та збереження матеріальних цінностей;
• сповістити про пожежу керівника чи відповідну компетентну посадову особу;
• здійснити в разі необхідності відключення електроенергії (за винятком систем протипожежного захисту), за можливості здійснити заходи, що сприяють запобіганню розвитку пожежі та задимленню будинку;
• організувати зустріч підрозділів оперативно-рятувальної служби, надати їм допомогу у виборі найкоротшого шляху для під’їзду до осередку пожежі та у встановленні техніки на зовнішні джерела водопостачання;
• одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію і захист матеріальних цінностей.

5.2. Місце, де стався нещасний випадок, аварія, пожежа за можливості зберігати в тому стані, при якому подія сталася, якщо немає загрози для працівників та навколишнього середовища.

5.3. Постраждалим під час пожежі, аварії, нещасного випадку надати домедичну допомогу та викликати швидку медичну допомогу за номером 103.

В усіх випадках повідомити адміністрацію лікувального закладу та дотримуватись вказівок керівництва.

ПОГОДЖЕНО