_____________________________________________________________________
(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)
 

Інструкція з охорони праці № ______
під час виготовлення виробів із воску та парафіну

1. Загальні положення

1.1. Ця інструкція встановлює вимоги з охорони праці під час виготовлення виробів із воску та парафіну.

1.2. Вимоги інструкції є обов'язковими, за невиконання цієї інструкції працівник несе відповідальність згідно з чинним законодавством.

1.3. До роботи допускають осіб, не молодших за 18 років, які мають відповідну кваліфікацію та пройшли:

• медичний огляд та визнані придатними для виконання таких робіт;
• вступний інструктаж з охорони праці та пожежної безпеки та первинний на робочому місці.
• навчання та перевірку знань з питань охорони праці.

1.4. Працівник зобов’язаний виконувати наступні вимоги:

• дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку;

• не приступати до роботи у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння;
• дбати про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеку і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;
• знати розташування первинних засобів пожежогасіння та вміти користуватись ними;
• вміти надавати домедичну допомогу;
• дотримуватись вимог інструкцій з охорони праці та пожежної безпеки;
• не торкатись струмоведучих частин обладнання, не відкривати дверцята електричних шаф;
• використовувати на робочому місці засоби колективного та індивідуального захисту;
• дотримуватись вимог виробничої та особистої гігієни на робочому місці;
• у разі нещасного випадку сповістити безпосереднього керівника, зокрема і щодо умов, за яких він стався (на виробництві, в побуті, за наявності ознак хворобливого стану), а також про ситуацію яка може загрожувати життю, здоров’ю людей.

1.5. На території підприємства приймати їжу можна тільки в спеціально відведених для цього місцях (вказати). Палити на території підприємства не дозволено (окрім спеціально відведених місць – вказати);

1.6. Основні небезпечні та шкідливі фактори на робочому місці:

• запиленість та загазованість повітря;
• ураження електричним струмом;
• підвищений рівень шуму та вібрації;
• підвищена температура матеріалів та поверхні обладнання,
• підвищена температура повітря;
• струмопровідні частини обладнання, що може привести до травмування працівника;
• підвищена напруга в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися через тіло людини.

1.7. Працівник забезпечується спеціальним одягом, взуттям та іншими засобами індивідуального захисту згідно з галузевими нормами:

• • костюм захисний;
  • захисний фартух, рукавички
  • захисне спеціальне взуття;
  • рукавички;
  • окуляри захисні.

1.8. Особисту одежу та спеціальний одяг зберігати в індивідуальних шафах в санітарно-побутовому приміщенні.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Одягнути спеціальний одяг та засоби індивідуального захисту.

2.2. Включити місцеву витяжну вентиляцію.

2.3. Оглянути устаткування, перевірити наявність та цілісність заземлення на обладнанні.

2.4. Отримати завдання від безпосереднього керівника;

2.5. Перевірити наявність засобів первинного пожежогасіння.

2.6. У випадку виявлення несправностей обладнання чи інструменту, негайно повідомити про безпосередньому керівнику будь-яким зручним способом, до усунення виявлених несправностей до роботу не ставати.

3. Вимоги безпеки під час роботи

3.1. Всі роботи з хімічними речовинами слід проводити тільки у витяжних шафах. Витяжні шафи повинні бути обладнані відсмоктувачами.

3.2. Робота з розігріву парафіну або воску повинна проводитися на паровій бані з використанням електричної плити.

3.3. У разі проливу парафіну або воску на гарячу поверхню електроплити необхідно терміново вимкнути електроживлення плити. Якщо виникло загоряння, необхідно застосовувати первинні засоби пожежогасіння, а саме накрити кошмою джерело загоряння або скористатися вогнегасником.

3.4. Роботу виконувати в засобах індивідуального захисту.

3.5. Регулярно очищати робочу поверхню від воску для запобігання їх накопиченню на поверхні.

3.6. У приміщенні, де використовують та зберігають парафіни, заборонено застосовувати відкрите полум’я, освітлення повинно бути у вибухобезпечному виконанні.

3.7. У разі аварійної перерви в подачі електричної енергії всі електроприлади необхідно негайно вимкнути.

3.8. Забороняється залишати без нагляду робоче місце, ввімкнені нагрівальні прилади і працююче лабораторне обладнання.

3.9. З метою запобігання електротравматизму забороняється:

• допускати до роботи на електричних приладах і установках працівників, які не мають відповідних підготовки та допуску;
• працювати на несправних електричних приладах і установках. Про всі виявлені дефекти в ізоляції проводів, про несправності пускачів, рубильників, штепсельних вилок, розеток тощо, а також заземлення й огородження слід негайно повідомляти безпосередньому керівнику;
• переносити підключені електроприлади;
• залишати підключені електроприлади без нагляду;
• працювати поблизу відкритих струмопровідних частин електроустановок і торкатися до них;
• захаращувати підходи та проходи, зокрема і до електричних приладів і пристроїв.

3.10. Тверді відходи, які накопичуються  необхідно збирати в окрему тару і знищувати у місцях, узгоджених з органами санітарного і пожежного нагляду.

3.11. Працівник має контролювати, щоб підлога в приміщенні мала рівну, неслизьку, зручну для очищення поверхню, не мала слідів дії механічних навантажень, вологи та агресивних середовищ.

3.12. Під час роботи із гарячою рідиною необхідно бути обережним, не відволікатися на сторонні розмови і справи, не пов’язані з технологічним процесом.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Прибрати робоче місце, вимкнути місцеву вентиляцію.

4.2. Відходи, що утворились в процесі роботи, прибрати в спеціально відведене місце.

4.3. Вимити руки та обличчя з милом (за можливості прийняти душ).

4.4. Спецодяг та засоби індивідуального захисту прибрати в спеціально відведені місця зберігання.

4.5. Після закінчення роботи необхідно вимкнути світло, воду, газ, електроприлади, що застосовувалися під час виконання роботи.

4.6. У випадку виявлення несправностей обладнання та інструменту, повідомити безпосереднього керівника будь-яким зручним способом.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. У випадку виникнення ознак пожежі (горіння):

• негайно повідомити про це за телефоном 101. При цьому необхідно назвати місцезнаходження об’єкта, вказати кількість поверхів будинку, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище;
• повідомити безпосередньому керівнику або посадовій особі.
• вжити (за можливості) заходів щодо евакуації людей, гасіння (локалізації) пожежі первинними засобами пожежогасіння та збереження матеріальних цінностей;
• сповістити про пожежу керівника чи компетентну посадову особу;
• здійснити в разі необхідності відключення електроенергії (за винятком систем протипожежного захисту), за можливості здійснити заходи, що сприяють запобіганню розвитку пожежі та задимленню будівлі;
• організувати зустріч підрозділів оперативно-рятувальної служби, надати їм допомогу у виборі найкоротшого шляху для під’їзду до осередку пожежі та в установці техніки на зовнішні джерела водопостачання;
• одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію та захист матеріальних цінностей.

5.2. Місце, де стався нещасний випадок, аварія, пожежа за можливістю зберігати в тому стані, в якому воно сталося, якщо немає загрози для працівників та навколишнього середовища.

5.3. Постраждалим під час пожежі, аварії, нещасного випадку надати домедичну допомогу та викликати швидку медичну допомогу за номером 103.

В усіх випадках негайно повідомити керівництво підприємства та дотримуватись вказівок керівництва.

5.4. Електротравми:

Порядок надання домедичної допомоги постраждалому в разі ураження електричним струмом:

1) насамперед переконатися у відсутності небезпеки;

2) якщо постраждалий у притомному стані, заспокоїти та пояснити свої наступні дії;

3) викликати екстрену медичну допомогу та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;

4) якщо постраждалого уражено блискавкою, торкатися його та надавати йому необхідну допомогу безпечно (допомогу слід надавати відповідно до наявних пошкоджень);

5) якщо постраждалого уражено електричним струмом:

– щодо непритомного постраждалого впевнитись, що дія електричного струму на нього припинена;

– всі дії щодо припинення дії електричного струму слід здійснювати за умови проходження відповідного навчання або здійснити виклик за єдиним телефонним номером системи екстреної допомоги населенню 112;

– у разі припинення дії електричного струму на постраждалого слід надати йому домедичну допомогу відповідно до наявних пошкоджень;

6) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

7) у разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно здійснити виклик екстреної медичної допомоги;

8) за можливості зібрати у постраждалого чи оточуючих максимально можливу інформацію стосовно обставин отримання травми. Всю отриману інформацію передати працівникам бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або диспетчеру служби екстреної медичної допомоги.

5.5. Механічні травми:

Ознаками масивної зовнішньої кровотечі є будь-що з наведеного:

1) швидке, інтенсивне витікання крові з рани;

2) пульсуючий характер кровотечі (кров б'є фонтаном);

3) пляма крові біля постраждалого, яка швидко збільшується;

4) значне просякнення одягу постраждалого кров'ю;

5) повна чи часткова ампутація кінцівки вище рівня кисті чи ступні;

6) непритомний стан постраждалого без ознак черепно-мозкової травми, за наявності зовнішньої кровотечі;

7) ознаки порушення перфузії: бліда шкіра, холодні кінцівки тощо, за наявності зовнішньої кровотечі.

Послідовність дій під час надання домедичної допомоги постраждалим у разі масивної зовнішньої кровотечі:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) покликати на допомогу оточуючих. Якщо випадкових свідків декілька слід звертатись до конкретної особи;

3) за наявності, перед початком надання домедичної допомоги використати засоби індивідуального захисту: рукавички, маску, захист очей;

4) в разі кровотечі з рани кінцівки та з можливістю її чіткої візуалізації:

а) здійснити максимально можливий тиск на рану руками;

б) накласти стискаючу пов’язку та оцінити її ефективність;

в) якщо кровотеча зупинилась, заспокоїти постраждалого та здійснити виклик екстреної медичної допомоги та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;

г) якщо кровотеча не зупинилась, накласти кровоспинний джгут;

ґ) після накладання кровоспинного джгута оцінити його ефективність:

– якщо кровотеча зупинена, записати точний час накладання кровоспинного джгута безпосередньо на кровоспинному джгуті або іншому видимому місці;

– якщо є відповідний навик, перевірити наявність пульсу на кінцівці нижче накладання кровоспинного джгута, та, за його наявності, здійснити додатковий тиск кровоспинним джгутом та/або накласти додатковий кровоспинний джгут, як описано нижче;

– якщо кровотеча не зупинилась, слід збільшити тиск кровоспинного джгута та/або накласти ще один кровоспинний джгут вище першого джгута;

– якщо накладання другого кровоспинного джгута не ефективно або відсутня можливість його накладання, слід здійснювати прямий тиск на рану руками до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або виконати тампонування рани;

5) в разі кровотечі з рани кінцівки без можливості її чіткої візуалізації:

а) накласти кровоспинний джгут максимально високо на кінцівку;

б) заспокоїти постраждалого та пояснити подальші дії;

в) розрізати одяг на кінцівці, якщо можливо;

г) оцінити ефективність накладання кровоспинного джгута:

– якщо кровотеча зупинена, записати точний час накладання кровоспинного джгута безпосередньо на кровоспинному джгуті або іншому видимому місці;

– якщо є відповідний навик, перевірити наявність пульсу на кінцівці нижче накладання кровоспинного джгута, та за його наявності здійснити додатковий тиск кровоспинним джгутом та/або накласти додатковий кровоспинний джгут як описано нижче;

– якщо кровотеча не зупинилась, слід збільшити тиск кровоспинного джгута та/або накласти ще один кровоспинний джгут залежно від місця локалізації рани;

– якщо накладання другого кровоспинного джгута не ефективно або відсутня можливість його накладання, слід здійснювати прямий тиск на рану руками до приїзду бригади (швидкої) екстреної медичної допомоги або виконати тампонування рани;

ґ) не знімати та не послабляти кровоспинний джгут до приїзду бригади (швидкої) екстреної медичної допомоги.

5.6. Термічні опіки.

Розрізняють опіки чотирьох ступенів:

1) I ступінь (еритема) – почервоніння шкіри, набряклість і біль;

2) II ступінь (утворення пухирів) – сильний біль із інтенсивним почервонінням, відшаруванням епідермісу з утворенням міхурів, наповнених прозорою або каламутною рідиною;

3) III ступінь: некроз всієї товщі шкіри з утворенням щільного струпу, під яким перебувають ушкоджені тканини;

4) IV ступінь (обвуглення): виникає при впливі на тканини дуже високих температур (полум’я, розплавлений метал тощо); частіше при пожежах та аваріях на автотранспорті (ДТП), в літаках, нещасні випадки на шахтах; результат таких опіків – ушкодження м’язів, сухожиль, кісток.

Послідовність дій під час надання домедичної допомоги постраждалим з термічними опіками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) припинити дію високої температури на постраждалого, за необхідності зняти тліючий одяг;

3) зняти прикраси, які є на ділянці опіку;

4) заспокоїти постраждалого та пояснити свої подальші дії;

5) здійснити виклик екстреної медичної допомоги та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;

6) охолодити місце опіку шляхом промивання протягом щонайменше 20 хв водою кімнатної температури (якщо площа опіку не перевищує 20% у дорослих або 10% у дітей);

7) після охолодження накласти на місце опіку чисту, стерильну суху марлеву пов’язку. Пов’язка не повинна здійснювати тиск на м’які тканини;

8) за наявності міхурів не слід їх пошкоджувати. В разі випадкового пошкодження міхурів накласти пов’язки, як описано вище;

9) при опіках більше ніж 20% площі тіла у дорослих або 10% у дітей потрібно накрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

10) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

11) в разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги;

12) за можливості зібрати у постраждалого чи оточуючих максимально можливу інформацію стосовно обставин отримання травми. Всю отриману інформацію передати фахівцям бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або диспетчеру служби екстреної медичної допомоги.

ПОГОДЖЕНО