У якому чинному нормативному акті з охорони праці передбачені строки повірки газополум’яної апаратури та манометрів?
Повірка манометрів із їх опломбуванням або клеймуванням має проводитися не рідше одного разу на 12 місяців згідно з такими документами (наведено дані лише щодо манометрів):
| Найменування категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці | Види діяльності, що належать до сфери законодавчо регульованої метрології (стаття 3 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність») |
| 43. Манометри та інші засоби для вимірювання тиску і вакууму | 4) контроль безпеки умов праці
|
43. Манометри та інші засоби для вимірювання тиску: міжповірочний інтервал – 1 рік.
Коментар експерта
Отже, повірку манометрів, призначених для контролю безпечних умов праці та встановлених на редукторах газових балонів, необхідно проводити з періодичністю один раз на рік відповідно до наведених нормативних документів.
Однак існує додаткове законодавче уточнення.
Важливо
1. Установити, що позитивні результати періодичної, позачергової повірки та повірки після ремонту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, засвідчені відбитком повірочного тавра на таких засобах чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів та/або оформлені свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, строк дії яких закінчився у період воєнного і надзвичайного стану, чинні:
на територіях, тимчасово окупованих Російською Федерацією, на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на відповідних територіях;
на територіях активних бойових дій протягом шести місяців з дати завершення бойових дій на таких територіях відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством розвитку громад та територій (далі - перелік);
на територіях можливих бойових дій протягом шести місяців з дати припинення можливості бойових дій на таких територіях відповідно до переліку.
Що стосується газополумﹼяного обладнання, то перевірка проводиться згідно з НПАОП 0.00-1.71-13 «Правила охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями»:
V. ВИМОГИ ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ЗВАРЮВАЛЬНИХ ТА ВОГНЕВИХ РОБІТ
2.46. Рукави перед початком виконання робіт необхідно оглядати для виявлення тріщин, надрізів, потертостей, а також відшарувань, пузирів, оголених ділянок обплетення, вм’ятин та інших дефектів на зовнішній поверхні рукавів, які впливають на їхні експлуатаційні властивості.
2.47. Рукави повинні 1 раз на 3 місяці проходити гідравлічне випробування на міцність тиском, що становить 1,25 робочого тиску. Рукав повинен витримувати цей тиск протягом не менше 10 хв.
У разі відсутності чистої (незамасленої) води допускається замінювати гідравлічне випробування рукавів пневмовипробуванням їх повітрям або азотом, очищеним від мастила та механічних домішок, шляхом занурювання рукавів у воду. На рукавах, що випробовуються, не повинно бути розривів, просочування води у вигляді роси та місцевих роздутостей або виділення бульбашок повітря (азоту).
2.55. Рівень рідини в запобіжному затворі необхідно перевіряти перед початком виконання робіт та через кожні 2 години роботи у разі відсутності тиску газу в затворі та після кожного зворотного удару.
Не рідше 1 разу на тиждень затвор необхідно перевіряти мильною емульсією на герметичність за робочого тиску і не рідше 1 разу на 6 місяців за найбільшого робочого тиску.
Міцність запобіжного затвора необхідно перевіряти 1 раз на рік гідравлічним тиском 6 МПа (60 кгс/см2).
Щільність прилягання зворотного клапана до сідла необхідно перевіряти не рідше 1 разу на 15 днів трикратним відриванням клапана за умови повної відсутності тиску. У цьому разі затвор повинен бути залитий рідиною до рівня контрольного пристрою.
2.61. Під час огляду газозварювальної та газорізальної апаратури необхідно перевіряти:
справність установлених на редукторі манометрів;
наявність пломб та інших позначок на запобіжних клапанах балонних редукторів;
справність різі;
наявність справної прокладки та фільтра на вхідному штуцері редуктора кисню.
2.63. Після закінчення ремонту газозварювальної та газорізальної апаратури необхідно перевіряти:
газові редуктори на герметичність рознімних та паяних з’єднань та редукувальних вузлів, на плавність регулювання робочого тиску, ступінь підвищення робочого тиску в разі припинення відбирання газу, на можливість отримання максимального робочого тиску за умови максимальної витрати газу;
різаки та пальники на газонепроникність, а також на інжекційну здатність та горіння.
2.64. Під час огляду та перевірки газової апаратури ступінь спрацювання різевих з’єднань повинна визначатись контрольно-вимірювальним інструментом.
2.66. Ацетиленопроводи повинні проходити гідравлічне випробування на міцність із тривалістю витримки під тиском не менше 10 хв. 1 раз на 5 років, киснепроводи – 1 раз на 3 роки.
2.67. Трубопроводи повинні випробовуватись таким тиском:
ацетиленопроводи низького та середнього тиску, що входять до складу ацетиленових установок (станцій), - тиском, який дорівнює випробному тиску для основного обладнання;
ацетиленопроводи високого тиску (понад 0,15 МПа (1,5 кгс/см2) незалежно від їх розташування - тиском, який становить 1,1 розрахункового тиску, але не більше 30 МПа (300 кгс/см2);
ацетиленопроводи середнього тиску (від 0,02 МПа (0,2 кгс/см2) до 0,15 МПа (1,5 кгс/см2), що не входять до складу ацетиленових установок, – тиском, який становить 1,1 розрахункового тиску;
ацетиленопроводи низького тиску (до 0,02 МПа (0,2 кгс/см2), що не входять до складу ацетиленових установок, – тиском, який становить 0,3 МПа (3 кгс/см2);
киснепроводи - тиском, який становить 1,25 робочого, але не менше 0,2 МПа (2 кгс/см2).
2.68. Випробування ацетилено- та киснепроводів на щільність необхідно проводити найбільшим робочим тиском не рідше 1 разу на рік.
Випробування ацетиленопроводів на щільність необхідно проводити азотом або інертним газом.
Випробування киснепроводів на щільність необхідно проводити азотом або стисненим повітрям, не забрудненим мастилом.
Щільність трубопроводів під час проведення випробувань перевіряється за показами манометра, а також змочуванням піноутворюючим розчином усіх зварних, фланцевих та різевих з’єднань, а також сальників арматури.
Результат випробування трубопроводів на щільність вважається задовільним, якщо під час здійснення цих випробувань не виявлено витікання газу через з’єднання і тиск після вирівнювання температури не знизився протягом не менше 30 хв.
2.69. Розміри витікання газу в газопроводах, що перебувають під робочим тиском, необхідно визначати 1 раз на 3 місяці.