_________________________________________________________________________

(повне найменування підприємства  із зазначенням підпорядкованості)

ІНСТРУКЦІЯ № ___

з охорони праці працівника під час експлуатації технологічних трубопроводів

2020 р.

1.Загальні вимоги

1.1 Інструкція з охорони праці працівника під час експлуатації технологічних трубопроводів встановлює вимоги безпеки під час виконання працівниками посадових обов’язків.

1.2. Інструкція з охорони праці працівника під час експлуатації технологічних трубопроводів розроблена на основі Закону України «Про охорону праці», НПАОП 0.00-6.03-93 «Порядок опрацювання і затвердження роботодавцем нормативних актів з охорони праці, що діють на підприємстві», НПАОП 0.00-4.15-98 «Положення про розробку інструкцій з охорони праці», НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці», наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження порядків надання домедичної допомоги особам при невідкладних станах» від 16.06.2014 № 398, Правил охорони праці та безпечної експлуатації технологічних трубопроводів, затверджених наказом Міністерства енергетик та вугільної промисловості України від 24.10.2014 № 755, іншого законодавства України про охорону праці та з урахуванням вимог галузевих нормативно-правових актів.

1.3. Працівники, які порушили вимоги цієї інструкції, несуть персональну відповідальність в установленому законодавством порядку.

1.4. Працівник під час експлуатації технологічних трубопроводів повідомляє безпосереднього керівника про усі ситуації, що можуть загрожувати життю і здоров’ю людей, про кожний нещасний випадок, який стався на виробництві у його присутності, про погіршення стану свого здоров’я, у тому числі про прояв ознак захворювання (респіраторного захворювання, підвищеної температури, отруєння тощо).

При прояві ознак респіраторного захворювання, підвищення температури, отруєння тощо працівник має залишитися вдома та звернутися за медичною допомогою, а також у випадку перебування на робочому місці – повідомити безпосереднього керівника про прояви ознак захворювання, самоізолюватися та викликати спеціальний медичний транспорт.

1.5. До роботи з експлуатації технологічних трубопроводів допускаються працівники віком не молодше 18 років, які пройшли медогляд, навчання та інструктаж з охорони праці та пожежної безпеки.

Під час роботи працівник проходить: вступні інструктажі з охорони праці та пожежної безпеки, первинні інструктажі – на робочому місці та повторні: з охорони праці, з пожежної безпеки.

Працівник проходить інструктаж з охорони праці перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні три місяці (повторний інструктаж). Результати інструктажу заносять до Журналу реєстрації інструктажів із питань охорони праці на робочому місці. У журналі після проходження інструктажу має бути підпис особи, яка проводить інструктаж, та працівника.

1.6. Працівник під час експлуатації технологічних трубопроводів має бути забезпечений спецодягом: каскою, ботами, костюмом з пилонепроникної тканини або комбінезоном, комбінованими рукавицями, захисними окулярами.

1.7. Не допускаються до роботи працівники у стані алкогольного, наркотичного чи токсикологічного сп’яніння.

1.8. Небезпечними і шкідливими факторами виробництва для працівника можуть бути:

• мікроклімат;
• підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони;
• підвищений рівень температури;
• недостатнє освітлення робочої зони;
• важкість (тяжкість) праці;
• механічні ушкодження;
• підвищений рівень виробничого шуму на робочому місці.

1.9. За порушення (невиконання) вимог нормативно-правових актів з охорони праці працівник притягається до дисциплінарної, а у відповідних випадках – матеріальної та кримінальної відповідальності у порядку, встановленому законодавством.

1.10. Працівник зобов’язаний:

• виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;
• дотримуватися норм, правил та інструкцій із охорони праці, пожежної безпеки;
• виконувати тільки ту роботу, яку доручив йому керівник та з якої він пройшов інструктаж;
• не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці, пожежної безпеки;
• не допускати до робочого місця сторонніх;
• знати номери телефонів рятувальної служби (101), поліції (102), швидкої (103);
• вміти надавати першу допомогу потерпілим від нещасних випадків;
• вміти користуватися первинними засобами пожежогасіння.

1.11. Працівник зобов’язаний дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я довколишніх під час виконання будь-яких робіт згідно з посадовою інструкцією.

1.12. Для виконання робіт підвищеної небезпеки роботодавець повинен одержати дозвіл відповідно до вимог Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107.

1.13. Особи, які здійснюють технічне обслуговування трубопроводів на виробничих дільницях, повинні забезпечити:

• щоденний зовнішній візуально-оптичний огляд трубопроводів і запис його результатів в експлуатаційний журнал;
• усунення несправностей, визначених під час щоденного зовнішнього візуально-оптичного огляду;
• виконання приписів відповідальної особи в експлуатаційному журналі;
• підготовку трубопроводів до і після ремонту, технічного огляду, експертного обстеження або відключення ділянок трубопроводу;
• зберігання експлуатаційного журналу трубопроводів.

2. Заходи безпеки до початку робіт

2.1. Залишити в гардеробі вуличний одяг, особисті речі. Одягти спеціальний одяг, взуття та інші засоби індивідуального захисту.

2.2. Отримати від керівника робіт завдання.

2.3. Кожний працівник до початку роботи повинен переконатись у безпечному стані свого робочого місця, перевірити справність запобіжних пристроїв, інструментів, механізмів, необхідних для виконання роботи.

У разі виявлення порушень безпечного стану робочого місця, які він сам не може ліквідувати, працівник, не починаючи роботи, повинен повідомити про них посадову особу, в обов’язки якої покладено здійснення контролю за безпечним виконанням робіт.

2.4. Під час підготовки трубопроводу необхідно здійснити:

• відключення трубопроводу запірними засобами та заглушками від устаткування, заглушення штуцерів, бобишок, крім тих, що пов’язані із системою дренажу;
• повне відкриття запірної та регулюючої арматури, встановленої на трубопроводі;
• ущільнювання сальників арматури;
• зниження тиску в трубопроводі до атмосферного;
• вивільнення трубопроводу від технологічного середовища;
• промивання та/або продування трубопроводів з технологічним середовищем класу А;
• промивання та (або) продування трубопроводів з технологічним середовищем класу Б перед ремонтом, якщо ремонт пов’язаний з проведенням вогневих робіт;
• аналіз середовища в трубопроводі.

2.5. Для вивільнення трубопроводів від технологічного середовища повинна використовуватися система дренажу.

Трубопроводи після вивільнення від технологічного середовища повинні промиватися або продуватися залежно від середовища випробування, встановленого в паспорті трубопроводу.

3. Вимоги безпеки під час роботи

3.1. Працівник має виконувати тільки ту роботу, з якої пройшов навчання, інструктаж з охорони праці і до якої допущений працівником, відповідальним за безпечне виконання робіт.

3.2. Не передоручати свою роботу стороннім особам.

3.3. Кожний працівник під час експлуатації технологічних трубопроводів, помітивши небезпеку, що загрожує працівникам або підприємству (несправність машин, механізмів, електромереж, виникнення пожеж), зобов’язаний одночасно із вжиттям заходів щодо її усунення повідомити про це посадову особу, в обов’язки якої покладено здійснення контролю за безпечним веденням робіт, а також попередити працівників, яким загрожує небезпека.

3.4. Періодичний технічний огляд трубопроводів необхідно здійснювати під час проведення ремонту устаткування в робочій зоні.

3.5. Періодичний технічний огляд трубопроводу необхідно здійснювати після підготовки трубопроводу до технічного огляду і випробування трубопроводу на міцність та щільність.

Перед періодичним технічним оглядом підземних трубопроводів необхідно зробити виїмку ґрунту на окремих ділянках завдовжки не менше 2 м з подальшим оглядом ізоляції, зняттям ізоляції для огляду антикорозійного захисту та пошкоджень трубопроводу, виміром товщини стінок трубопроводу.

3.6. Під час періодичного технічного огляду трубопроводу з тиском до 10 МПа необхідно забезпечити:

• перевірку записів в експлуатаційному журналі трубопроводів осіб, що здійснюють технічне обслуговування трубопроводів, та відповідальної особи;
• визначення методом неруйнівного контролю розмірів виявлених пошкоджень трубопроводу під час випробування трубопроводу на міцність та щільність;
• неруйнівний контроль дефектів зварних з’єднань;
• вимір твердості зварних з’єднань та місць, де виявлена корозія під час зовнішніх візуально-оптичних оглядів та випробування трубопроводу на міцність та щільність;
• вимір товщини стінок трубопроводу методами неруйнівного контролю;
• вимір товщини стінок температурних компенсаторів;
• занесення результатів технічного огляду в паспорт трубопроводу.

3.7. Під час періодичного технічного огляду трубопроводу високого тиску необхідно додатково забезпечити:

• розбирання фланцевих або муфтових з’єднань випробувальних ділянок трубопроводу;
• перевірку стану муфт, фланців, їх стикових поверхонь і різьби, прокладок, кріплення, а також фасонних деталей і арматури, якщо такі є на  випробувальних ділянках;
• контроль твердості кріпильних виробів фланцевих з’єднань, що працюють за температури 400^оC, відповідно до вимог, визначених у технічних умовах на постачання.

Вимір твердості зварних з’єднань та місць, де виявлена корозія, необхідно виконувати ультразвуковими твердомірами.

3.8. Періодичний технічний огляд трубопровідної арматури, у тому числі зворотних та запобіжних клапанів, приводних пристроїв арматури (електричний, пневматичний, гідравлічний, механічний приводи), необхідно здійснювати в період технічного огляду трубопроводу, при цьому особливу увагу необхідно приділити арматурі, що працює в особливо складних умовах, де найбільш вірогідний знос арматури внаслідок внутрішньої ерозії, внутрішньої та зовнішньої корозій, вібрації й інших причин.

3.9. Періодичний технічний огляд арматури необхідно здійснювати на ремонтних дільницях або в спеціалізованих ремонтних підприємствах відповідно до вимог технічних умов на постачання арматури. В обґрунтованих випадках допускається здійснювати технічний огляд арматури шляхом її розбирання безпосередньо на місці установки (приварна, великогабаритна, важкодоступна арматура).

3.10. Під час періодичного технічного огляду арматури, у тому числі зворотних та запобіжних клапанів, повинні бути виконані такі роботи:

• зовнішній огляд;
• розбирання й огляд стану окремих деталей;
• огляд внутрішньої поверхні і за необхідності контроль неруйнівними методами;
• притирання поверхонь ущільнювачів (у разі необхідності);
• складання арматури;
• регулювання пристроїв відкриття-закриття запобіжних та зворотних клапанів;
• випробування на міцність і щільність.

3.11. Вид випробування (на міцність і щільність, додаткове випробування на щільність), спосіб випробування (гідравлічний, пневматичний) і величина випробувального тиску визначаються в паспорті трубопроводу.

У разі відсутності в паспорті трубопроводу даних щодо величини випробувального тиску її можливо визначити множенням робочого тиску на коефіцієнт 1,05–1,10 згідно з ДСТУ 4227-2003.

Заміна гідравлічного випробування пневматичним випробуванням трубопроводів з тиском понад 10 МПа забороняється.

Для трубопроводів з номінальним тиском до 10 МПа допускається заміна гідравлічного випробування пневматичним (стисненим повітрям, інертним газом або сумішшю повітря з інертним газом) у таких випадках:

• якщо несуча будівельна конструкція або опори не розраховані на заповнення трубопроводу водою;
• якщо є небезпека промерзання окремих ділянок трубопроводу;
• якщо застосування рідини (води) неприпустимо з інших причин.

3.12. Допускається під час позачергових технічних оглядів та експертних обстежень проводити випробування окремих ділянок трубопроводу, що працюють в особливо складних умовах.

3.13. Трубопроводи від запобіжних клапанів довжиною до 20 м, а також свічки від апаратів і систем, пов’язані безпосередньо з атмосферою (окрім трубопроводів на факел), випробуванню не підлягають, якщо немає інших вказівок у паспорті трубопроводу.

Допускається проводити випробування трубопроводу, виготовленого із безшовних труб, з нанесеною тепловою або антикорозійною ізоляцією.

Допускається проводити випробування трубопроводів, виготовлених з інших труб, з нанесеною ізоляцією, якщо на зварних і фланцевих з’єднаннях відсутня ізоляція, що дозволяє проводити їх огляд під час випробування.

3.13. Гідравлічне випробування необхідно проводити водою з температурою від 5 до 40 °С, але не нижче за температуру виробничого середовища та критичну температуру крихкості матеріалу трубопроводу, визначену в сертифікаті на метал труб, який надається постачальником і повинен додаватися до свідоцтва про монтаж, ремонт або заміну ділянок трубопроводу.

Після досягнення випробувального тиску трубопровід необхідно відключити від преса або насоса.

Після витримки випробувальний тиск необхідно знизити до робочого тиску, за якого виконується ретельний зовнішній огляд зварних швів.

3.14. Пневматичне випробування необхідно проводити повітрям або інертним газом у світлий час доби.

Не допускається перебування працівників або сторонніх осіб на відстані менше 25 м від місця випробування до моменту досягнення тиску випробування.

3.15. Під час зовнішнього огляду трубопроводу підвищення тиску не допускається.

Під час зовнішнього огляду обстукування трубопроводу молотком не допускається.

3.16. Під час пневматичного випробування на щільність з визначенням падіння тиску необхідно:

• проводити випробування повітрям або інертним газом після продування трубопроводу;
• проводити випробування під робочим тиском, а для вакуумних трубопроводів - під тиском 0,1 МПа;
• проводити випробування тривалістю не менше 24 годин;
• проводити випробування тривалістю не менше 4 годин після ремонту, пов'язаного зі зварюванням або розбиранням трубопроводу, а також технічного огляду або експертного обстеження (технічного діагностування), якщо вони були пов’язані з розбиранням трубопроводу;
• проводити випробування на щільність з визначенням падіння тиску  лише після вирівнювання температур у трубопроводі;
• встановити термометри для спостереження за температурою в трубопроводі на початку  і в кінці випробовуваної ділянки трубопроводу.

3.17. Після проведення випробування трубопровід необхідно відключити від мережі випробувального середовища і знизити тиск до атмосферного.

3.18. Вимоги щодо ремонту та модернізації трубопроводів

3.18.1. Вироби і матеріали, на які закінчилися строки зберігання, зазначені в технічних умовах на виробництво, повинні передаватися в монтаж після проведення експертного обстеження, усунення дефектів, випробування, перевірки марки легованої сталі, гідравлічного випробування на міцність і герметичність та інших робіт.

3.18.2. Не допускається перевищення відхилення лінійних розмірів деталей трубопроводів у межах ±3 мм на кожний 1 м, але не більше ±10 мм на всю довжину.

3.18.3. Не допускається монтаж труб, деталей та інших виробів, забруднених, пошкоджених корозією, деформованих, з пошкодженими захисними покриттями.

Товщину стінки труб і фасонних деталей трубопроводу необхідно перевіряти виміром на обох кінцях у чотирьох точках. Зовнішній діаметр, овальність і товщина стінки повинні відповідати проектній документації на трубопроводи.

3.18.4. На поверхні різьби кріпильних деталей не повинно бути слідів корозії, вм’ятин, надривів та інших дефектів, що знижують міцність.

3.18.5. Ремонт арматури необхідно проводити в ремонтно-механічних майстернях і дільницях.

Дрібний ремонт арматури (заміну прокладок, сальників, шпильок, штурвалів) можна проводити на місці її установки.

3.18.6. Не допускається виправляти дефекти на чавунній арматурі зварюванням.

Після ремонту арматура підлягає випробуванню на міцність і герметичність.

3.18.7. Випробування на міцність необхідно виконувати при відкритому замикальному пристрої.

Антикорозійний захист і теплову ізоляцію трубопроводів необхідно виконувати після закінчення усіх ремонтних робіт.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Привести в порядок робоче місце, прибрати у спеціально відведені місця для постійного зберігання інструмент.

4.2. Передати зміну зміннику (у разі змінної роботи), перевірити стан обладнання, що використовувався у роботі, повідомити про всі недоліки у роботі обладнання керівника робіт або механіка підприємства, зробити відповідні записи у журналі.

4.3. Упорядкувати спецодяг, засоби індивідуального захисту і покласти у відведене для них місце.

4.4. Помити руки, обличчя теплою водою з милом. При можливості прийняти душ.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. Аварійна ситуація може виникнути в разі настання нещасного випадку з працівником або оточуючим персоналом, поломки або несправності у роботі техніки, обладнання, інструментів тощо.

5.2. У разі виникнення аварійної ситуації слід негайно подати сигнал про небезпеку, зробити аварійне відключення обладнання та інструментів, прийняти заходи до виведення людей з небезпечної зони і не допускати до неї сторонніх людей, повідомити про те, що сталося, керівника робіт і діяти згідно з планом ліквідації аварії.

5.3. Якщо є потерпілі, надавати їм першу медичну допомогу. За необхідності викликати швидку медичну допомогу.

5.4. Надання першої медичної допомоги.

5.4.1. Перша допомога у разі отруєння.

Токсичні речовини можуть потрапити в організм постраждалих такими шляхами:

1) шлунково-кишковий тракт: при вживанні їжі або при контакті отруйних речовин зі слизовою оболонкою ротової порожнини (ліки, припікаючі речовини, мийні засоби, пестициди, гриби, рослини та інші різноманітні хімічні речовини);

2) дихальні шляхи: вдихання отруйних газів, парів та аерозолів (чадний газ; окис азоту; пари хлору, аміаку, клею, барвників, органічних розчинників тощо);

3) шкіра та слизові оболонки: при потраплянні на шкіру та в очі отруйних речовин у вигляді рідини, аерозолю (розчинники, пестициди тощо);

4) ін’єкції: укуси комах, тварин або змій. Під час ін’єкційного введення ліків або наркотичних речовин.

Ознаки, які вказують на гостре отруєння: відчуття «піску» або різь в очах, світлобоязнь; опіки на губах, на язиці або шкірі; біль у роті, горлі, грудях або животі, яка посилюється при ковтанні та диханні; підвищене слиновиділення, нудота, блювота (зі специфічним запахом, залишками отруйних речовин, кров’ю); порушення дихання (задуха, гучне дихання, зміна тембру голосу, кашель); пітливість, діарея, незвичайна поведінка постраждалого (збудження, марення); м’язові посмикування, судоми, втрата свідомості; незвичайний колір шкіри (бліда, малинова, синюшна).

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при підозрі на гостре отруєння невідомою речовиною:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) при огляді місця події звернути увагу на ознаки, які можуть свідчити про гостре отруєння: неприємний різкий запах, полум’я, дим, відкриті чи перекинуті ємності, ємності з-під ліків та алкогольних напоїв, відкрита аптечка, використані шприци тощо;

3) уточнити, що саме та в якій кількості приймав постраждалий;

4) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

5) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

6) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

7) якщо постраждалий без свідомості, але у нього збережене нормальне дихання, перевести постраждалого в стабільне положення. Забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

8) якщо постраждалий перебуває в свідомості та відомо, що отрута була прийнята перорально (через рот), промити шлунок «ресторанним» або блювотним методом до отримання чистих промивних вод: дорослому необхідно випити 500–700 мл (2–3 склянки) чистої, холодної (18°С) води, потім необхідно викликати блювоту; повторювати промивання до отримання чистих промивних вод;

9) після промивання шлунка дати постраждалому ентеросорбент (наприклад, до 50 грам активованого вугілля) та проносне (дорослим – 50 мл вазелінового масла). Однак, при отруєнні припікаючими речовинами (наприклад, бензином) та порушенні/відсутності свідомості забороняється викликати блювоту у постраждалого;

10) у разі потрапляння отруйної речовини в очі та/або на шкіру промити уражену ділянку великою кількістю чистої, холодної (18°С) води. За наявності хімічних опіків (після промивання водою) накласти стерильну пов’язку на місце опіку;

11) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

12) у разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.2. Надання першої допомоги у разі ураження електричним струмом.

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) якщо постраждалий перебуває під дією електричного струму, за можливості припинити його дію: вимкнути джерело струму, відкинути електричний провід за допомогою сухої дерев’яної палиці чи іншого електронепровідного засобу;

3) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

4) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

5) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

6) якщо постраждалий без свідомості, але дихання збережене, надати постраждалому стабільного положення;

7) накласти на місця опіку чисті, стерильні пов’язки;

8) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

9) у разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.3. Перша допомога у разі рани кінцівки, в тому числі ускладненій кровотечею.

Ознаки артеріальної кровотечі: швидка та значна кровотеча (кров «б’є фонтаном», пульсує, яскраво-червоного кольору) призводить до значної крововтрати протягом короткого часу.

Ознаки венозної кровотечі з рани: кров безперервно витікає з рани, темно-червоного кольору; залежно від діаметру пошкодженої вени кровотеча може бути від незначної до інтенсивної.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при рані кінцівки, в тому числі ускладненій кровотечею, не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

5) якщо у постраждалого наявна рана без кровотечі:

а) одягнути рукавички;

б) надати кінцівці підвищеного положення;

в) накласти на рану чисту, стерильну серветку;

г) накласти на рану бинтову пов’язку;

ґ) при необхідності надати постраждалому протишокове положення;

д) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

е) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

6) якщо у постраждалого наявна рана з ознаками артеріальної кровотечі:

а) одягнути рукавички;

б) накласти на рану чисту, стерильну серветку та здійснити тиск безпосередньо на рану;

в) надати кінцівці підвищеного положення;

г) якщо кровотеча не зупинена, накласти на рану пов’язку, що тисне, та при можливості одночасно здійснити притиснення артерії на відстані;

ґ) якщо кровотеча не зупинена, накласти джгут;

д) надати постраждалому протишокове положення;

е) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

є) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

7) якщо у постраждалого рана з ознаками венозної кровотечі:

а) одягнути рукавички;

б) накласти на рану чисту, стерильну серветку та здійснити тиск безпосередньо на рану;

в) надати кінцівці підвищеного положення;

г) якщо кровотеча не зупинена, накласти на рану пов’язку;

ґ) надати постраждалому протишокове положення;

д) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

е) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

8) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.4. Перша допомога у разі переломів, вивихів, ударів.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при підозрі на перелом кісток кінцівок не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати серцево-легеневу реанімацію;

5) якщо у постраждалого ознаки відкритого перелому:

а) розрізати одяг над раною;

б) накласти стерильну, чисту пов’язку на рану;

в) допомогти постраждалому прийняти зручне положення (таке, яке завдає найменше болю);

г) іммобілізувати (знерухомити) пошкоджену кінцівку за допомогою стандартного обладнання (шин) чи підручних засобів;

ґ) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

д) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

6) якщо у постраждалого ознаки закритого перелому:

а) допомогти постраждалому прийняти зручне положення (таке, яке завдає найменше болю);

б) іммобілізувати (знерухомити) пошкоджену кінцівку за допомогою стандартного обладнання (шин) чи підручних засобів;

в) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

г) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

7) у разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.5. Надання першої допомоги у разі теплових опіків.

При наданні домедичної допомоги розрізняють опіки чотирьох ступенів:

1) I ступінь (еритема) – почервоніння шкіри, набряклість і біль;

2) II ступінь (утворення пухирів) – сильний біль із інтенсивним почервонінням, відшаруванням епідермісу з утворенням міхурів, наповнених прозорою або каламутною рідиною;

3) III ступінь: некроз всієї товщі шкіри з утворенням щільного струпу, під яким перебувають ушкоджені тканини;

4) IV ступінь (обвуглення): виникає за впливу на тканини дуже високих температур (полум’я, розплавлений метал тощо); частіше при пожежах та аваріях на автотранспорті (ДТП), в літаках, нещасні випадки на шахтах; результат таких опіків – ушкодження м’язів, сухожиль, кісток.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим з опіками не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

5) якщо у постраждалого опіки першого і/або другого ступеня:

а) охолодити місце опіку прохолодною водою;

б) після охолодження накрити пошкоджену ділянку чистою вологою серветкою;

в) не слід спеціально проколювати пухирі; якщо пухирі розірвались, накласти чисту, стерильну пов’язку;

6) якщо у постраждалого опіки третього і/або четвертого ступеня:

а) накрити місце опіку чистою, стерильною серветкою;

б) за наявності ознак шоку надати постраждалому протишокове положення;

7) не використовувати при опіках мазі, гелі та інші засоби до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

8) при опіках, викликаних хімічними речовинами, місце враження постійно промивати чистою водою кімнатної температури до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

9) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

10) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.6. Порядок надання домедичної допомоги постраждалим у разі перегріву.

За дії високих температур зовнішнього середовища у постраждалих можуть виникнути: теплові судоми, теплове перевтомлення, тепловий удар.

За перегріву слід розрізняти такі ознаки:

1) теплові судоми – болісні скорочення м’язів (найчастіше в області гомілок або м’язів передньої черевної стінки);

2) теплове перевтомлення – нормальна або підвищена температура тіла, прохолодна, волога, бліда або почервоніла шкіра, головний біль, нудота, запаморочення або слабкість;

3) тепловий удар: висока температура тіла, іноді досягає 41°С, червона, гаряча суха шкіра, роздратованість, втрата свідомості, прискорене поверхневе дихання.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим за перегріву не медичними працівниками:

1) у разі теплових судом:

а) перемістити постраждалого в прохолодне місце;

б)дати постраждалому випити прохолодної води;

в) за можливості обережно промасажувати м’язи на місці судом;

2) за теплового перевтомлення і теплового удару:

а) перемістити постраждалого в прохолодне місце;

б) дати постраждалому випити прохолодної води;

в) розстебнути одяг постраждалого;

г) розмістити вологі, прохолодні компреси в області великих судин (бокова поверхня шиї, підпахвинні ділянки) та на лобі;

ґ) з метою загального охолодження можна використати вентилятори, обтирання постраждалого прохолодними компресами. Не слід охолоджувати постраждалого повністю, зануривши його у воду;

3) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) у разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.7. Порядок надання домедичної допомоги постраждалим у разі травм та пошкоджень очей.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим у разі травм та пошкоджень очей не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) допомогти постраждалому зайняти найбільш зручне положення;

5) при потраплянні в очі дрібних сторонніх тіл, наприклад бруду, піску, дерев’яних, металевих стружок, постраждалий може відчувати сильний біль і не в змозі відкрити очі в такому випадку:

а) попросити постраждалого покліпати;

б) обережно промити око теплою проточною водою;

в) прикрити око чистою, стерильною серветкою, яку закріпити лейкопластиром;

6) при пошкодженні очей та наявності стороннього предмета:

а) не видаляти сторонній предмет;

б) накласти чисту стерильну серветку на око навколо предмета, закріпити лейкопластиром, слід накладати пов’язку одночасно на два ока;

7) при потраплянні в очі хімічних розчинів промивати очі теплою проточною водою до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

8) якщо з очного яблука відбувається витік рідини, не промивати та не накладати пов’язки, не тиснути на очі з метою зупинки кровотечі. Постраждалому надати зручного положення;

9) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

10) у разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.5. У разі виникненні пожежі приступити до гасіння наявними засобами пожежогасіння; при необхідності викликати пожежну частину.

5.6. Виконувати всі вказівки керівника по усуненню аварійної ситуації.

Узгоджено: