____________________________________________________________

(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)

ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ № _____

ДЛЯ МОДЕЛЬЄРА-КОНСТРУКТОРА ШВЕЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Інструкція з охорони праці для модельєра-конструктора швейного підприємства встановлює вимоги безпеки під час виконання ним посадових обов’язків.

1.2. Інструкція з охорони праці для модельєра-конструктора швейного підприємства  розроблена на виконання вимог абзацу другого статті 13 Закону України «Про охорону праці», з урахуванням вимог НПАОП 0.00-6.03-93 «Порядок опрацювання і затвердження роботодавцем нормативних актів з охорони праці, що діють на підприємстві», НПАОП 0.00-4.15-98 «Положення про розробку інструкцій з охорони праці», НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці», наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження порядків надання домедичної допомоги особам при невідкладних станах» від 16.06.2014 № 398 та інших вимог нормативно-правових актів з охорони праці та галузевих документів.

1.3. До самостійної роботи допускаються особи, старші 18 років, які мають вищу освіту відповідного профілю, стаж роботи на відповідних посадах не менше 2 років. Перед допуском до самостійної роботи працівник повинен пройти вступний інструктаж, первинний інструктаж.

1.4. За цією інструкцією модельєр-конструктор швейного підприємства  інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 6 місяців (повторний інструктаж).

Результати інструктажу заносяться до «Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці», в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи особи, яка інструктує, та модельєра-конструктора швейного підприємства.

1.5. Робоче місце модельєра-конструктора швейного підприємства  залежно від потреби виробництва може бути стаціонарним.

1.6. Графік роботи модельєра-конструктора швейного підприємства  установлено відповідно до Правил внутрішнього трудового розпорядку.

1.7. Дотримання правил особистої гігієни.

Особиста гігієна працівника, що виконує роботи, сприяє попередженню професійних захворювань. Працівник зобов’язаний виконувати вимоги санітарних норм, зокрема:

• утримувати в чистоті й порядку робоче місце;
• постійно стежити за чистотою тіла, рук, волосся;
• мити руки з милом після відвідування туалету, дотику із забрудненими предметами, після закінчення роботи;
• правильно і дбайливо користуватись санітарно-побутовими приміщеннями, спецодягом та індивідуальними засобами захисту;
• перед кожним прийманням їжі мити руки водою з милом;
• дотримуватись питного режиму з урахуванням особливостей умов праці;
• у разі появи температури чи інших ознак захворювання негайно звертатись до лікаря.

1.8. Модельєр-конструктор швейного підприємства повинен:

• • • •  
• виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;
• пам’ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці;
• вміти надавати першу домедичну допомогу потерпілим у разі нещасних випадків;
• не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці;
• співпрацювати з роботодавцем у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати можливих заходів щодо усунення будь-якої ситуації, що створює загрозу її життю чи здоров’ю або людям, які її оточують, та навколишньому природному середовищу;
• піклуватися про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючих людей у процесі виконання будь-яких робіт або під час знаходження на території підприємства;
• вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння.

Модельєр-конструктор швейного підприємства повинен пам’ятати, що дотримання вимог інструкцій є основною вимогою запобігання нещасним випадкам.

1.9. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які впливають на модельєра-конструктора швейного підприємства:

• інтенсивність праці;
• недостатнє освітлення робочої зони;
• ураження електричним струмом при роботі на ПОЕМ;
• психофізичні навантаження.

Шкідливі та небезпечні виробничі фактори конкретизуються згідно з результатами атестації робочих місць.

1.10. У випадках травмування і несправностей у роботі обладнання модельєр-конструктор швейного підприємства має негайно припинити роботу і повідомити свого безпосереднього керівника про те, що трапилося, надати собі або іншому працівнику першу домедичну допомогу та організувати, за необхідності, транспортування потерпілого до лікувально-профілактичного закладу.

У разі прояву ознак респіраторного захворювання, підвищення температури, отруєння тощо працівник має залишитися вдома та звернутися за медичною допомогою, а у випадку перебування на робочому місці – повідомити безпосереднього керівника про прояви ознак захворювання, самоізолюватися, викликати спеціальний медичний транспорт.

1.11. Забороняється зберігати на своєму робочому місці пожежо- та вибухонебезпечні речовини.

1.12. За порушення (невиконання) вимог нормативно-правових актів з охорони праці працівник притягається до дисциплінарної, а у відповідних випадках – матеріальної та кримінальної відповідальності у порядку, встановленому законодавством.

1.13. Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація небезпечна для його життя чи здоров’я, або для людей, які його оточують, і навколишнього середовища.

1.14. Вживати їжу дозволяється тільки в спеціально обладнаних приміщеннях та їдальнях, кімнатах відпочинку та вживання їжі, які повинні бути обладнані умивальниками, кранами або ємностями для питної води, нагрівачем для води, холодильниками та необхідними меблями.

1.15. Для попередження можливості виникнення пожежі модельєр-конструктор швейного підприємства повинен дотримуватися вимог пожежної безпеки сам і не допускати порушення цих вимог працівниками; курити дозволяється лише в спеціально відведених для цього місцях.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ПОЧАТКУ РОБОТИ

2.1. Залишити в гардеробі вуличний одяг, особисті речі.

2.2. Робоче місце необхідно звільнити від зайвих предметів і легкозаймистих матеріалів.

2.3. Підготувати робочу зону для безпечного виконання роботи:

• перевірити оснащеність робочого місця, справність обладнання, електропроводки на видимі пошкодження. У разі несправності повідомити ремонтний та/або персонал, що обслуговує обладнання, про виявлені недоліки;
• відрегулювати рівень освітленості робочого місця.

2.4. У разі виявлення несправностей обладнання, у тому числі офісної техніки, не приступаючи до роботи, необхідно повідомити про це ремонтний персонал.

Перед початком роботи працівнику слід звернути увагу на раціональну організацію свого робочого місця.

2.5. Працівник повинен особисто переконатися в тому, що всі заходи, необхідні для забезпечення безпеки працівників, виконані.

2.6. Не варто приступати до роботи, якщо є сумніви у забезпеченні безпеки на робочому місці для виконання майбутньої роботи.

3. ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ

3.1. Під час знаходження на робочому місці працівник не повинен здійснювати дії, які можуть спровокувати нещасний випадок:

•  
• не розмахувати гострими і ріжучими предметами;
• стежити за справністю устаткування, офісної техніки дотримуватися правил їх експлуатації та інструкції з охорони праці для відповідних видів робіт;
• бути уважним, не відволікатися і не відволікати інших.

3.2. Під час роботи працівник повинен бути ввічливим з працівниками, вести себе спокійно і витримано, уникати конфліктних ситуацій, які можуть викликати нервовоемоційне напруження і позначитися на безпеці праці.

3.3. Особливої обережності необхідно дотримуватися і бути уважним поблизу зон підвищеної небезпеки.

3.4. Під час знаходження на робочому місці працівник не повинен здійснювати дії, які можуть спровокувати нещасний випадок:

• не гойдатися на стільці;
• не палити в приміщеннях;
• не торкатися оголених дротів;
• не працювати на обладнанні мокрими руками.

3.5. Необхідно беззастережно дотримуватися вимог інструкції з експлуатації обладнання, що використовується у роботі. Забороняється самостійно усувати неполадки в роботі обладнання.

3.6. Модельєр-конструктор швейного підприємства повинен дотримуватися правил переміщення в приміщенні і на території, користуватися тільки відведеними для руху проходами. Не захаращувати встановлені проходи і проїзди.

3.7. Не допускаються до роботи працівники у стані алкогольного, наркотичного чи токсикологічного сп’яніння.

3.8. Забороняється залишати працююче обладнання без постійного нагляду.

3.9. Не допускати сторонніх осіб на своє робоче місце.

3.10. Під час пересування в районах зон підвищеної небезпеки необхідно витримувати мінімальні безпечні відстані до джерела можливої небезпеки.

3.11. Для попередження випадків електротравматизму не можна включати в електричну мережу електрообладнання з пошкодженою ізоляцією шнура живлення або корпусу штепсельної вилки.

3.12. Не можна висмикувати вилку з розетки за шнур, зусилля повинно бути докладено до корпусу вилки.

3.13. Для забезпечення пожежної безпеки працівник повинен виконувати такі вимоги:

• не можна користуватися електричними шнурами з пошкодженою ізоляцією;
• не можна закріплювати електричні лампи за допомогою мотузок і ниток, підвішувати світильники безпосередньо на електричних проводах;
• не варто залишати без нагляду увімкнені в мережу електричні прилади, за винятком приладів, призначених для цілодобової роботи;
• не використовувати в настільних лампах лампи розжарювання потужністю більше 60 Вт;
• не можна користуватися електронагрівальними приладами (плитками, прасками, кип’ятильниками) поза спеціально виділеними приміщеннями;
• забороняється застосовувати для опалення приміщення нестандартні (саморобні) електронагрівальні прилади.

3.14. Працівник має дотримуватися вимог та приписів знаків безпеки, сигнальних кольорів і розмітки; вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим у разі нещасних випадків; знати номери телефонів для виклику екстрених служб (пожежної охорони, швидкої медичної допомоги, аварійної служби газового господарства і т. д.) і термінового інформування безпосереднього і вищих керівників, місце зберігання аптечки, шляхи евакуації людей у разі надзвичайних ситуацій.

3.15. Працівник має сидіти за робочим столом прямо, вільно, не напружуючись. Слід дотримуватись регламентованих перерв протягом робочого дня для проведення загальної виробничої гімнастики, масажу пальців і кистей рук і вправ для очей.

3.16. Забороняється працювати за умови недостатнього освітлення й за місцевого освітлення.

3.17. Враховуючи те, що переважна частина робочого часу присвячена роботі за комп’ютером, необхідно кожні дві години відволікатися і робити 15-ти хвилинну перерву, для зниження стомлюваності загальнофізичного характеру.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Відключити електричне електрообладнання, що використовувалось під час роботи.

4.2. Привести в порядок робоче місце, прибрати сміття й відходи.

4.3. Вжити заходів особистої гігієни: старанно вимити руки водою з милом, за можливості прийняти душ.

4.4. Повідомити ремонтний персонал про всі недоліки, які мали місце під час роботи.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. За можливості не створювати паніки, приступити до ліквідації аварійної ситуації.

5.2. Не допускати в небезпечну зону сторонніх осіб. Попередити про те, що сталося, безпосереднього керівника. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; за необхідності викликати «швидку медичну допомогу».

5.3. У разі виникнення аварійної ситуації необхідно:

•  
• негайно припинити роботу;
• вжити заходів щодо евакуації людей та рятування матеріальних цінностей;
• за необхідності відключити від електромережі технологічне обладнання та електроінструменти.

5.4. Надання першої домедичної допомоги.

5.4.1. Перша допомога у разі отруєння.

Токсичні речовини можуть потрапити в організм постраждалих такими шляхами:

1) шлунково-кишковий тракт: при вживанні їжі або при контакті отруйних речовин зі слизовою оболонкою ротової порожнини (ліки, припікаючі речовини, мийні засоби, пестициди, гриби, рослини та інші різноманітні хімічні речовини);

2) дихальні шляхи: вдихання отруйних газів, парів та аерозолів (чадний газ; окис азоту; пари хлору, аміаку, клею, барвників, органічних розчинників тощо);

3) шкіра та слизові оболонки: у разі потрапляння на шкіру та в очі отруйних речовин у вигляді рідини, аерозолю (розчинники, пестициди тощо);

4) ін’єкції: укуси комах, тварин або змій. Під час ін’єкційного введення ліків або наркотичних речовин.

Ознаки, які вказують на гостре отруєння: відчуття «піску» або різь в очах, світлобоязнь; опіки на губах, на язиці або шкірі; біль у роті, горлі, грудях або животі, яка посилюється при ковтанні та диханні; підвищене слиновиділення, нудота, блювота (зі специфічним запахом, залишками отруйних речовин, кров’ю); порушення дихання (задуха, гучне дихання, зміна тембру голосу, кашель); пітливість, діарея, незвичайна поведінка постраждалого (збудження, марення); м’язові посмикування, судоми, втрата свідомості; незвичайний колір шкіри (бліда, малинова, синюшна).

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при підозрі на гостре отруєння невідомою речовиною:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) при огляді місця події звернути увагу на ознаки, які можуть свідчити про гостре отруєння: неприємний різкий запах, полум’я, дим, відкриті чи перекинуті ємності, ємності з-під ліків та алкогольних напоїв, відкрита аптечка, використані шприци тощо;

3) уточнити, що саме та в якій кількості приймав постраждалий;

4) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

5) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

6) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

7) якщо постраждалий без свідомості, але у нього збережене нормальне дихання, перевести постраждалого в стабільне положення. Забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

8) якщо постраждалий перебуває в свідомості та відомо, що отрута була прийнята перорально (через рот), промити шлунок «ресторанним» або блювотним методом до отримання чистих промивних вод: дорослому необхідно випити 500-700 мл (2-3 склянки) чистої, холодної (18°С) води, потім необхідно викликати блювоту; повторювати промивання до отримання чистих промивних вод;

9) після промивання шлунку дати постраждалому ентеросорбент (наприклад, до 50 грам активованого вугілля) та проносне (дорослим - 50 мл вазелінового масла). Однак, при отруєнні припікаючими речовинами (наприклад, бензином) та порушенні/відсутності свідомості забороняється викликати блювоту у постраждалого;

10) при потраплянні отруйної речовини в очі та/або на шкіру промити уражену ділянку великою кількістю чистої, холодної (18°С) води. За наявності хімічних опіків (після промивання водою) накласти стерильну пов’язку на місце опіку;

11) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

12) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.2. Надання першої допомоги у разі ураження електричним струмом.

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) якщо постраждалий перебуває під дією електричного струму, за можливості припинити його дію: вимкнути джерело струму, відкинути електричний провід за допомогою сухої дерев’яної палиці чи іншого електронепровідного засобу;

3) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

4) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

5) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

6) якщо постраждалий без свідомості, але дихання збережене, надати постраждалому стабільного положення;

7) накласти на місця опіку чисті, стерильні пов’язки;

8) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

9) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.3. Перша допомога у разі рани кінцівки, в тому числі ускладненій кровотечею.

Ознаки артеріальної кровотечі: швидка та значна кровотеча (кров «б’є фонтаном», пульсує, яскраво-червоного кольору) призводить до значної крововтрати протягом короткого часу.

Ознаки венозної кровотечі з рани: кров безперервно витікає з рани, темно-червоного кольору; залежно від діаметру пошкодженої вени кровотеча може бути від незначної до інтенсивної.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при рані кінцівки, в тому числі ускладненій кровотечею, не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

5) якщо у постраждалого наявна рана без кровотечі:

а) одягнути рукавички;

б) надати кінцівці підвищеного положення;

в) накласти на рану чисту, стерильну серветку;

г) накласти на рану бинтову пов’язку;

ґ) за необхідності надати постраждалому протишокове положення;

д) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

е) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

6) якщо у постраждалого наявна рана з ознаками артеріальної кровотечі:

а) одягнути рукавички;

б) накласти на рану чисту, стерильну серветку та здійснити тиск безпосередньо на рану;

в) надати кінцівці підвищеного положення;

г) якщо кровотеча не зупинена, накласти на рану пов’язку, що тисне, та при можливості одночасно здійснити притиснення артерії на відстані;

ґ) якщо кровотеча не зупинена, накласти джгут;

д) надати постраждалому протишокове положення;

е) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

є) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

7) якщо у постраждалого рана з ознаками венозної кровотечі:

а) одягнути рукавички;

б) накласти на рану чисту, стерильну серветку та здійснити тиск безпосередньо на рану;

в) надати кінцівці підвищеного положення;

г) якщо кровотеча не зупинена, накласти на рану пов’язку;

ґ) надати постраждалому протишокове положення;

д) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

е) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

8) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.4. Перша допомога у разі переломів, вивихів, ударів.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при підозрі на перелом кісток кінцівок не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати серцево-легеневу реанімацію;

5) якщо у постраждалого ознаки відкритого перелому:

а) розрізати одяг над раною;

б) накласти стерильну, чисту пов’язку на рану;

в) допомогти постраждалому прийняти зручне положення (таке, яке завдає найменше болю);

г) іммобілізувати (знерухомити) пошкоджену кінцівку за допомогою стандартного обладнання (шин) чи підручних засобів;

ґ) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

д) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

6) якщо у постраждалого ознаки закритого перелому:

а) допомогти постраждалому прийняти зручне положення (таке, яке завдає найменше болю);

б) іммобілізувати (знерухомити) пошкоджену кінцівку за допомогою стандартного обладнання (шин) чи підручних засобів;

в) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

г) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

7) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.5. Надання першої допомоги у разі теплових опіків.

При наданні домедичної допомоги розрізняють опіки чотирьох ступенів:

1) I ступінь (еритема) - почервоніння шкіри, набряклість і біль;

2) II ступінь (утворення пухирів) - сильний біль із інтенсивним почервонінням, відшаруванням епідермісу з утворенням міхурів, наповнених прозорою або каламутною рідиною;

3) III ступінь - некроз всієї товщі шкіри з утворенням щільного струпу, під яким перебувають ушкоджені тканини;

4) IV ступінь (обвуглення) - виникає при впливі на тканини дуже високих температур (полум’я, розплавлений метал тощо); частіше при пожежах та аваріях на автотранспорті (ДТП), в літаках, нещасні випадки на шахтах; результат таких опіків - ушкодження м’язів, сухожиль, кісток.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим з опіками не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

5) якщо у постраждалого опіки першого і/або другого ступеня:

а) охолодити місце опіку прохолодною водою;

б) після охолодження накрити пошкоджену ділянку чистою вологою серветкою;

в) не слід спеціально проколювати пухирі; якщо пухирі розірвались, накласти чисту, стерильну пов’язку;

6) якщо у постраждалого опіки третього і/або четвертого ступеня:

а) накрити місце опіку чистою, стерильною серветкою;

б) за наявності ознак шоку надати постраждалому протишокове положення;

7) не використовувати при опіках мазі, гелі та інші засоби до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

8) при опіках, викликаних хімічними речовинами, місце враження постійно промивати чистою водою кімнатної температури до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

9) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

10) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.6. Перша допомога у разі переохолодження.

При наданні домедичної допомоги розрізняють чотири ступені відмороження:

1) I ступінь - шкіра постраждалого блідого кольору, незначно набрякла, чутливість знижена або повністю відсутня;

2) II ступінь - у ділянці відмороження утворюються пухирі, наповнені прозорою або білою рідиною; характерні підвищення температури тіла, охолодження;

3) III ступінь - омертвіння шкіри: з’являються пухирі, наповнені рідиною темно-червоного або темно-бурого кольору; навколо омертвілої ділянки розвивається запальний вал (демаркаційна лінія); характерний розвиток інтоксикації - охолодження, потовиділення, значне погіршення самопочуття, апатія;

4) IV ступінь - поява пухирів, наповнених чорною рідиною. У постраждалого присутні ознаки шоку.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим з переохолодженням/відмороженням не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

5) за можливості усунути дію холоду: перемістити постраждалого в тепле приміщення, зняти мокрий одяг. Взуття та одяг знімати обережно, без зусиль, щоб не ушкодити вражені ділянки тіла (краще розрізати взуття та одяг);

6) якщо постраждалий у свідомості, зігріти його: проводити загальне зігрівання постраждалого, з цією метою слід давати постраждалому безалкогольні гарячі напої. Не рекомендується інтенсивне розтирання і масаж відмороженої частини тіла;

7) накласти на ушкоджену ділянку чисту пов’язку;

8) забезпечити нерухомість переохолоджених пальців, кистей і стоп. При необхідності виконати іммобілізацію за допомогою імпровізованих або стандартних шин;

9) якщо постраждалий без свідомості, але у нього збережене нормальне дихання, перевести у стабільне положення;

10) накрити постраждалого термопокривалом/ковдрою;

11) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

12) у разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.5. У разі виникненні пожежі приступити до гасіння наявними засобами пожежогасіння; за необхідності викликати пожежну частину.

5.6. Виконувати всі вказівки керівника з усунення аварійної ситуації.

УЗГОДЖЕНО: