ЗАТВЕРДЖЕНО

Інструкція

з охорони праці для вихователя

1. Загальні положення

1.1. Інструкція з охорони праці для вихователя є інструкцією за професією, що встановлює вимоги безпеки під час виконання робіт.

1.2. Інструкція з охорони праці для вихователя розроблена на основі Закону України «Про охорону праці», НПАОП 85.11-1.10-84 «Правила техніки безпеки при експлуатації виробів медичної техніки в установах охорони здоров’я. Загальні вимоги», НПАОП 0.00-6.03-93 «Порядок опрацювання і затвердження роботодавцем нормативних актів з охорони праці, що діють на підприємстві», НПАОП 0.00-4.15-98 «Положення про розробку інструкцій з охорони праці», НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці», постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», наказу Міністерства охорони здоров’я України від 09.03.2022 № 441 «Про затвердження порядків надання домедичної допомоги особам при невідкладних станах», та інших вимог законодавства.

1.3. Працівник, що порушив вимоги цієї інструкції, несе персональну відповідальність в установленому законодавством порядку.

1.4. Вихователь повідомляє безпосередньому керівнику про усі ситуації, що можуть загрожувати життю і здоров'ю людей під час виконання ним робіт, про кожний нещасний випадок, який стався в процесі виконання обов’язків, про погіршення стану свого здоров'я, у тому числі про прояв ознак захворювання, про виявлені факти несправності у роботі обладнання.

1.5. Небезпечними і шкідливими факторами виробництва для вихователя можуть бути:

• небезпека ураження електричним струмом;
• нераціональна організація робочого місця;
• недостатня освітленість робочої зони;
• зараження інфекційними захворюваннями в разі контакту з дітьми;
• психоемоційне напруження, перевтома.

Джерела виникнення шкідливих і небезпечних виробничих факторів:

• несправне обладнання або неправильна його експлуатація;
• несправне електрообладнання або неправильна його експлуатація;
• гострі кромки, задирки і шорсткості на поверхні обладнання та інструменту;
• відсутність, несправність, неправильна експлуатація засобів індивідуального захисту;
• безпосередній контакт з біологічним матеріалом, що мають шкідливий вплив.

1.6. Вихователь (далі – працівник) зобов'язаний дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку, режиму праці та відпочинку і виконувати вимоги інструкції з охорони праці.

1.7. Працівник зобов'язаний знати та дотримуватися правил особистої гігієни:

• приходити на роботу в чистому одязі і взутті;
• постійно стежити за чистотою тіла, рук, волосся;
• мити руки з милом після відвідування туалету, дотику з забрудненими предметами, після закінчення роботи.

1.8. Забороняється зберігати на своєму робочому місці пожежо- та вибухонебезпечні речовини.

1.9. За порушення (невиконання) вимог нормативно-правових актів з охорони праці працівник залучається до дисциплінарної, а у відповідних випадках – матеріальної та/або кримінальної відповідальності у порядку, встановленому законодавством.

1.10. Під час працевлаштування працівник проходить вступний інструктаж з охорони праці та пожежної безпеки. На робочому місці (до початку роботи) працівник проходить первинний інструктаж з охорони праці, теоретичних питань і навичок безпечних способів роботи. Повторні інструктажі з охорони праці проводяться в об'ємі первинного один раз на 6 місяців, з пожежної безпеки – щорічно.

Результати інструктажу заносяться до «Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці», в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи особи, яка інструктує, та працівника. Працівник, який має кваліфікацію за даною професією, при перерві в роботі більш 1 року проходить стажування від 2 до 15 змін.

1.11. На роботу приймаються особи, які задовольняють такі вимоги:

• вихователь І категорії: вища освіта початкового або першого рівня за ступенем молодшого бакалавра або бакалавра та спеціальністю відповідної галузі знань; підвищення кваліфікації; стаж роботи на посаді вихователя ІІ категорії – не менше, ніж 2 роки.
• вихователь ІІ категорії: вища освіта початкового або першого рівня за ступенем молодшого бакалавра або бакалавра та спеціальністю відповідної галузі знань; підвищення кваліфікації; для бакалавра – без вимог до стажу роботи, для молодшого бакалавра – стаж роботи на посаді вихователя – не менше, ніж 2 роки.
• вихователь: вища освіта початкового або першого рівня за ступенем молодшого бакалавра або бакалавра та спеціальністю відповідної галузі знань без вимог до стажу роботи.

1.12. Працівнику перед початком та під час роботи заборонено вживати спиртні напої, а також розпочинати роботу у стані алкогольного, наркотичного сп’яніння, хворобливому й стомленому стані або під впливом лікарських препаратів, які знижують швидкість реакції й увагу.

1.13. Працівник зобов’язаний:

• пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці;
• знати місце розташування аптечки і вміти надавати домедичну допомогу потерпілим при нещасних випадках;
• вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння;
• виконувати вимоги пожежо- та вибухобезпеки, знати сигнали оповіщення про пожежу, порядок дій при ньому, місця розташування засобів пожежогасіння;
• знати порядок дій у разі виникнення надзвичайних подій;
• піклуватися про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючого персоналу, дітей, з якими працює, у процесі виконання будь-яких робіт або під час знаходження на території підприємства;
• знати і виконувати вимоги інструкцій з охорони праці і по видах робіт на своєму робочому місці;
• вміти користуватися засобами індивідуального і колективного захисту;
• знати і виконувати обов’язки з охорони праці, передбачені колективним договором (трудовим договором), правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, у тому числі, вчасно починати і закінчувати роботу, дотримуватися розкладу технологічної і обідньої перерв;
• дотримуватись правил корпоративного поводження;
• співпрацювати з роботодавцем у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати можливих заходів щодо усунення будь-якої ситуації, що створює загрозу її життю чи здоров'ю або людям, які її оточують та навколишньому природному середовищу;
• виконувати вимоги знаків безпеки;
• бути уважним, не відволікатися і не відволікати інших;
• не стояти біля закритих дверей – вони можуть раптово відкритися;
• зберігати гострі предмети у відведених для цього місцях, обходитися з ними безпечно;
• проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди;
• знати:
• порядок організації робочого місця з урахуванням заходів особистої, санітарної, технічної та пожежної безпеки;
• улаштування, принцип роботи обладнання, приладів, апаратури, які використовується у процесі роботи;
• інструкцію по експлуатації обладнання, приладів та апаратури;
• призначення засобів індивідуального захисту, вміти ними користуватися;
• педагогіку, дитячу, вікову та соціальну психологію;
• психологію стосунків, індивідуальні та вікові особливості дітей і підлітків, вікову фізіологію, шкільну гігієну;
• методи і форми моніторингу поведінки та навчання вихованців;
• педагогічну етику;
• теорію і методику виховної роботи, організації вільного часу вихованців;
• методи управління освітніми системами;
• сучасні педагогічні технології продуктивного, диференційованого, розвиткового навчання, реалізації компетентнісного підходу;
• методи переконання, аргументації своєї позиції, встановлення контактів із вихованцями різного віку, їхніми батьками (особами, які їх замінюють), колегами по роботі;
• технології діагностики причин конфліктних ситуацій, їх профілактики і вирішення;
• основи екології, економіки, соціології;
• трудове законодавство;
• основи роботи з текстовими редакторами, електронними таблицями, електронною поштою, браузерами, мультимедійним устаткуванням.

1.14. Працівник зобов’язаний дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючого персоналу та дітей під час виконання будь-яких робіт згідно з посадовою інструкцією.

1.15. Працівник має бути забезпечений спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту, а також санітарно-гігієнічним одягом і взуттям відповідно до галузевих норм.

1.16. Вихователю в процесі виконання трудових обов’язків необхідно дотримуватися таких вимог:

• одяг має бути з бавовняної тканини, закритий, не пересушений та не надто накрохмалений;
• рекомендують перед застосуванням витримувати одяг та взуття у приміщеннях із підвищеною до 80% вологістю;
• заборонено носити одяг із вовни, шовку, нейлону, капрону й інших синтетичних матеріалів, які електризуються під час руху та сприяють накопиченню зарядів на тілі;
• носити взуття на шкіряній підошві або на підошві з електропровідної гуми.

1.17. Змінне взуття персоналу має бути з нетканого матеріалу, доступного для дезінфікування.

1.18. Вихователю заборонено:

• під час виконання покладених на нього завдань носити браслети, ланцюжки й інші металеві вироби;
• перебувати у приміщенні без засобів індивідуального захисту;
• при прояві ознак респіраторного захворювання, підвищення температури залишатися на робочому місці та/або здійснювати виконання посадових обов’язків.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Залишити в гардеробі вуличний одяг, особисті речі. Прибрати з кишень колючо-ріжучі, крихкі та гострі предмети.

2.2. Одягти спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту, а також санітарно-гігієнічний одяг і взуття відповідно до галузевих норм.

Використовувати засоби індивідуального захисту під час виконання трудових обов’язків, спілкування з дітьми та надання їм послуг.

Санітарний одяг не повинен мати звисаючих частин, рукава і воріт повинні бути зав'язані, волосся підібране під шапочку. Протягом робочого дня одяг необхідно утримувати в чистоті.

Не заколювати одяг шпильками та не зберігати в кишенях костюма (халата) предмети особистого туалету, сигарети і інші сторонні предмети.

Вимити руки з милом. Нігті на руках повинні бути коротко підстрижені, не нафарбовані лаком і без прикрас.

2.3. Перевірити оснащеність робочого місця, справність обладнання, працездатність електропроводки, цілісність заземлень та занулень на видимі пошкодження. При несправності повідомити відповідальному працівнику за справний стан обладнання про виявлені недоліки.

1. 4. Візуально перевірити ззовні достатність освітлення і справність вимикачів, розеток.

2.5. Робоче місце працівника повинно утримуватись в чистоті, захаращення робочих місць і проходів не допускається.

2.6. Забороняється перевіряти працездатність електричних апаратів у непристосованих для експлуатації приміщеннях зі струмопровідними та/або сирими підлогами.

2.7. Вихователю не слід приступати до роботи при наявності таких порушень вимог охорони праці:

• • при наявності несправності, зазначеної в інструкції заводу-виробника з експлуатації обладнання, при якій не допускається його застосування;
  • при несвоєчасному проведенні чергових випробувань (технічного огляду) обладнання;
  • при відсутності або несправності засобів індивідуального захисту;
  • при відсутності протипожежних засобів, аптечки;
  • при недостатньому освітленні робочого місця та підходів до нього;
  • без проходження цільового інструктажу на виконання разових робіт, не пов'язаних з його посадовими обов'язками, а також робіт, пов'язаних з підвищеною небезпекою;
  • без проходження періодичного медичного огляду.

3. Вимоги безпеки під час виконання роботи

3.1. Працівник має виконувати тільки ту роботу, по якій пройшов навчання, інструктаж з охорони праці і до якої допущений працівником, відповідальним за безпечне виконання робіт.

3.2. Не передоручати свою роботу стороннім особам.

3.3. Під час знаходження на робочому місці працівник не повинен здійснювати дії, які можуть спровокувати нещасний випадок:

• не торкатися оголених проводів;
• не торкатися рухомих (обертових) частин виробничого обладнання;
• не працювати з обладнанням із знятими (пошкодженими) захисними кожухами;
• не працювати на обладнанні мокрими руками;
• не розмахувати гострими і ріжучими предметами;
• стежити за справністю обладнання, апаратів та іншого устаткування, дотримуватися правил їх експлуатації та інструкції з охорони праці для відповідних видів робіт;
• бути уважним, не відволікатися і не відволікати інших;
• відключати прилади та обладнання, інше обладнання від електромережі тільки тримаючись за вилку штепсельного з'єднувача.

3.4. Персоналу забороняється при виконанні трудових обов’язків залишати дітей без нагляду.

3.5. При виявленні несправності в процесі експлуатації електронної апаратури персонал повинен негайно видімкнути несправний апарат від мережі, зробити відповідний запис у журналі технічного обслуговування, доповісти про це завідуючому відділенням. Працювати з цим апаратом персонал може тільки після усунення несправності і наявності відповідного запису електромеханіка в журналі техобслуговування.

3.6. Забороняється використання перехідників і подовжувачів для чого, в приміщеннях необхідно передбачити достатню кількість штепсельних розеток у відповідних місцях. Персоналу забороняється використовувати електричне обладнання, не ознайомившись попередньо з принципом його роботи і небезпеками, які можуть виникнути при експлуатації.

3.7. Персоналу забороняється усувати несправності в підключеному до мережі апараті.

3.8. Для запобігання ураження електричним струмом обслуговуючого персоналу забороняється:

• • порушувати порядок роботи, встановлений інструкцією з експлуатації обладнання;
  • працювати з обладнанням, якщо в результаті пошкодження їх корпусу відкривається доступ до внутрішніх елементів, в тому числі стає можливим проникнення води;
  • відкривати корпус апаратури.

3.9. Працівник має дійснювати свою діяльність з дотриманням правил охорони праці і техніки безпеки, виробничої та трудової дисципліни. При спільній роботі узгоджувати свої дії з діями інших працівників.

3.10. При виконанні робіт вихователю забороняється:

• • відлучатися з робочого місця без дозволу безпосереднього керівника;
  • здійснювати самостійне розкриття і ремонт обладнання, приладів та апаратури. Ремонт повинен проводити фахівець;
  • користуватися несправним обладнанням, а також приладами та обладнанням, поводженню з якими він не навчений;
  • проводити роботи без застосування необхідних ЗІЗ;
  • дозволяти користуватися обладнанням стороннім непідготовленим особам.

3.11. Вихователь повинен дотримуватися техніки проведення виховної роботи.

3.12. У разі виникнення підозри щодо інфікованості дитини короновірусом СОVID-19, ізолювати такого хворого та викликати батьків та/або опікуна і спецтранспорт для перевезення його в спеціалізований інфекційний заклад.

3.13. Невідкладно повідомити керівництво про випадок виявлення хворого з підозрою на короновірус СОVID-19.

3.14. Під час роботи уникати торкання очей, носа та рота, дотримуватися респіраторної гігієни та етикету кашлю: кашель або чхання в зігнутий лікоть або хустинку з її утилізацією в подальшому; носіння медичної маски і дотримання гігієни рук після зняття та утилізації маски; підтримання соціальної дистанції (не менше 1,5 м) від оточуючих, особливо від осіб з респіраторними симптомами.

3.15. Періодично здійснювати дезінфекцію поверхонь приладів та іграшок, які піддавались контакту з дитьми, столу, за яким здійснювався контакт тощо. Контролювати стан проведення профілактичної дезінфекції в усіх місцях ймовірної присутності джерела збудника інфекції.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Відключити електричне електрообладнання, що використовувалось під час роботи.

Персоналу забороняється висмикувати штепсельну вилку з розетки за шнур, зусилля має бути докладено до корпусу вилки.

4.2. Провести очищення та/або дезінфікування інструментарію, деталей та вузлів приладів й обладнання.

4.3. Привести в порядок робоче місце, прибрати сміття і відходи.

4.4. Повідомити керівника робіт про недоліки у роботі обладнання, що використовувалося, а також інші недоліки, що мали місце під час роботи.

4.5. Зняти засоби індивідуального захисту, змінний одяг та скласти його до місць зберігання.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. За можливості не створювати паніки, приступити до ліквідації аварійної ситуації.

5.2. Не допускати в небезпечну зону сторонніх осіб. Попередити про те, що сталося, безпосереднього керівника. Якщо є постраждалі, надати їм домедичну допомогу; за необхідності викликати екстрену (швидку) медичну допомогу.

5.3. У разі виникнення аварійної ситуації необхідно:

•        негайно припинити роботу;

•        вжити заходів щодо евакуації людей та рятування матеріальних цінностей;

•        за необхідності й можливості відключити від електромережі технологічне обладнання та електроінструменти.

5.4. Надання домедичної допомоги.

5.4.1. Надання домедичної допомоги у разі отруєння невідомою речовиною.

Токсичні речовини можуть потрапити в організм постраждалих такими шляхами:

1) через шлунково-кишковий тракт: при вживанні їжі або під час контакту отруйних речовин зі слизовою оболонкою ротової порожнини (ліки, речовини, які обпікають, мийні засоби, пестициди, гриби, рослини та інші різноманітні хімічні речовини);

2) через дихальні шляхи: вдихання отруйних газів, парів та аерозолів (чадний газ; окис азоту; пари хлору, аміаку, клею, барвників, органічних розчинників тощо);

3) через шкіру та слизові оболонки: під час потрапляння на шкіру та в очі отруйних речовин у вигляді рідини, аерозолю (розчинники, пестициди тощо);

4) як ін’єкції: укуси комах, тварин або змій. Під час ін’єкційного введення ліків або наркотичних речовин.

Ознаки, які вказують на гостре отруєння: відчуття «піску» або різь в очах, світлобоязнь; опіки на губах, на язику або шкірі; біль у роті, горлі, грудях або животі, яка посилюється під час ковтання та дихання; підвищене слиновиділення, нудота, блювота (зі специфічним запахом, залишками отруйних речовин, кров’ю); порушення дихання (задуха, гучне дихання, зміна тембру голосу, кашель); пітливість, діарея, незвичайна поведінка постраждалого (збудження, марення); м’язові посмикування, судоми, запаморочення; незвичайний колір шкіри (бліда, малинова, синюшна).

Послідовність дій під час надання домедичної допомоги постраждалим у разі підозри на гостре отруєння невідомою речовиною:

1) насамперед переконатися у відсутності небезпеки;

2) заспокоїти постраждалого та пояснити свої подальші дії;

3) оглядаючи місце події, звернути увагу на ознаки, які можуть свідчити про гостре отруєння: неприємний різкий запах, полум’я, дим, відкриті чи перекинуті посудини, посудини з-під ліків та алкогольних напоїв, відкрита аптечка, використані шприци тощо;

4) уточнити, що саме та в якій кількості вживав постраждалий;

5) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

6) якщо постраждалий без свідомості, але у нього збережене нормальне дихання, перевести постраждалого в стабільне положення;

7) в разі потрапляння отруйної речовини в очі та/або на шкіру промити уражену ділянку великою кількістю чистої води кімнатної температури, протягом щонайменше 15–20 хвилин. За наявності хімічних опіків (після промивання водою) накласти стерильну пов'язку на місце опіку;

8) знайдені посудини, шприци, упаковки тощо слід зберегти та передати працівникам бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

9) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

10) в разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно здійснити виклик екстреної медичної допомоги;

11) за можливості зібрати у постраждалого чи оточуючих максимально можливу інформацію стосовно обставин отруєння. Всю отриману інформацію передати працівникам бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або диспетчеру прийому виклику.

5.4.2. Надання домедичної допомоги у разі ураження електричним струмом.

Порядок надання домедичної допомоги постраждалому в разі ураження електричним струмом:

1) насамперед переконатися у відсутності небезпеки;

2) якщо постраждалий у притомному стані, заспокоїти та пояснити свої наступні дії;

3) викликати екстрену медичну допомогу та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;

4) якщо постраждалого уражено блискавкою, торкатися його та надавати йому необхідну допомогу безпечно (допомогу слід надавати відповідно до наявних пошкоджень);

5) якщо постраждалого уражено електричним струмом:

• • • щодо непритомного постраждалого впевнитись, що дія електричного струму на нього припинена;
    • всі дії щодо припинення дії електричного струму слід здійснювати за умови проходження відповідного навчання або здійснити виклик за єдиним телефонним номером системи екстреної допомоги населенню 112;
    • у разі припинення дії електричного струму на постраждалого слід надати йому домедичну допомогу відповідно до наявних пошкоджень;

6) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

7) у разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно здійснити виклик екстреної медичної допомоги;

8) за можливості зібрати у постраждалого чи оточуючих максимально можливу інформацію стосовно обставин отримання травми. Всю отриману інформацію передати працівникам бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або диспетчеру служби екстреної медичної допомоги.

5.4.3. Надання домедичної допомоги у разі масивної зовнішньої кровотечі.

Ознаками масивної зовнішньої кровотечі є будь-що з наведеного:

1) швидке, інтенсивне витікання крові з рани;

2) пульсуючий характер кровотечі (кров б'є фонтаном);

3) пляма крові біля постраждалого, яка швидко збільшується;

4) значне просякнення одягу постраждалого кров'ю;

5) повна чи часткова ампутація кінцівки вище рівня кисті чи ступні;

6) непритомний стан постраждалого без ознак черепно-мозкової травми, за наявності зовнішньої кровотечі;

7) ознаки порушення перфузії: бліда шкіра, холодні кінцівки тощо, за наявності зовнішньої кровотечі.

Послідовність дій під час надання домедичної допомоги постраждалим у разі масивної зовнішньої кровотечі:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) покликати на допомогу оточуючих. Якщо випадкових свідків декілька слід звертатись до конкретної особи;

3) за наявності, перед початком надання домедичної допомоги використати засоби індивідуального захисту: рукавички, маску, захист очей;

4) в разі кровотечі з рани кінцівки та з можливістю її чіткої візуалізації:

а) здійснити максимально можливий тиск на рану руками;

б) накласти стискаючу пов’язку та оцінити її ефективність;

в) якщо кровотеча зупинилась, заспокоїти постраждалого та здійснити виклик екстреної медичної допомоги та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;

г) якщо кровотеча не зупинилась, накласти кровоспинний джгут;

ґ) після накладання кровоспинного джгута оцінити його ефективність:

• якщо кровотеча зупинена, записати точний час накладання кровоспинного джгута безпосередньо на кровоспинному джгуті або іншому видимому місці;
• якщо є відповідний навик, перевірити наявність пульсу на кінцівці нижче накладання кровоспинного джгута, та, за його наявності, здійснити додатковий тиск кровоспинним джгутом та/або накласти додатковий кровоспинний джгут, як описано нижче;
• якщо кровотеча не зупинилась, слід збільшити тиск кровоспинного джгута та/або накласти ще один кровоспинний джгут вище першого джгута;
• якщо накладання другого кровоспинного джгута не ефективно або відсутня можливість його накладання, слід здійснювати прямий тиск на рану руками до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або виконати тампонування рани;

5) в разі кровотечі з рани кінцівки без можливості її чіткої візуалізації:

а) накласти кровоспинний джгут максимально високо на кінцівку;

б) заспокоїти постраждалого та пояснити подальші дії;

в) розрізати одяг на кінцівці, якщо можливо;

г) оцінити ефективність накладання кровоспинного джгута:

• якщо кровотеча зупинена, записати точний час накладання кровоспинного джгута безпосередньо на кровоспинному джгуті або іншому видимому місці;
• якщо є відповідний навик, перевірити наявність пульсу на кінцівці нижче накладання кровоспинного джгута, та за його наявності здійснити додатковий тиск кровоспинним джгутом та/або накласти додатковий кровоспинний джгут як описано нижче;
• якщо кровотеча не зупинилась, слід збільшити тиск кровоспинного джгута та/або накласти ще один кровоспинний джгут залежно від місця локалізації рани;
• якщо накладання другого кровоспинного джгута не ефективно або відсутня можливість його накладання, слід здійснювати прямий тиск на рану руками до приїзду бригади (швидкої) екстреної медичної допомоги або виконати тампонування рани;

ґ) не знімати та не послабляти кровоспинний джгут до приїзду бригади (швидкої) екстреної медичної допомоги.

5.4.4. Надання домедичної допомоги в разі переломів кінцівок.

Послідовність дій під час надання домедичної допомоги постраждалим у разі підозри на перелом кісток кінцівок:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) заспокоїти постраждалого та пояснити свої подальші дії;

3) здійснити виклик екстреної медичної допомоги та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;

4) якщо у постраждалого ознаки відкритого перелому:

а) розрізати одяг та оглянути рану;

б) якщо є кровотеча з рани, діяти відповідно Порядку надання домедичної допомоги постраждалим при масивній зовнішній кровотечі, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.03.2022 № 441;

в) накласти стерильну, чисту пов'язку на рану;

г) допомогти постраждалому прийняти зручне положення (таке, яке завдає найменше болю);

ґ) іммобілізувати (знерухомити) пошкоджену кінцівку за допомогою стандартного обладнання (шин) чи підручних засобів. Здійснювати іммобілізацію тільки за умови проходження відповідного навчання, визначити дистальний пульс на кінцівці до та після іммобілізації;

5) якщо у постраждалого ознаки закритого перелому:

а) допомогти постраждалому прийняти зручне положення (таке, яке завдає найменше болю);

б) іммобілізувати (знерухомити) пошкоджену кінцівку за допомогою стандартного обладнання (шин) чи підручних засобів. Здійснювати іммобілізацію тільки за умови проходження відповідного навчання, визначити дистальний пульс на кінцівці до та після іммобілізації;

6) вкрити постраждалого термопокривалом/ковдрою;

7) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

8) в разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно здійснити виклик екстреної медичної допомоги;

9) за можливості зібрати у постраждалого максимально можливу кількість інформації стосовно обставин травми та обставинах при її отримання. Всю отриману інформацію передати членам бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або диспетчеру прийому.

5.4.5. Надання домедичної допомоги у разі термічних опіків.

Розрізняють опіки чотирьох ступенів:

1) I ступінь (еритема) – почервоніння шкіри, набряклість і біль;

2) II ступінь (утворення пухирів) – сильний біль із інтенсивним почервонінням, відшаруванням епідермісу з утворенням міхурів, наповнених прозорою або каламутною рідиною;

3) III ступінь: некроз всієї товщі шкіри з утворенням щільного струпу, під яким перебувають ушкоджені тканини;

4) IV ступінь (обвуглення): виникає при впливі на тканини дуже високих температур (полум’я, розплавлений метал тощо); частіше при пожежах та аваріях на автотранспорті (ДТП), в літаках, нещасні випадки на шахтах; результат таких опіків – ушкодження м’язів, сухожиль, кісток.

Послідовність дій під час надання домедичної допомоги постраждалим з термічними опіками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) припинити дію високої температури на постраждалого, за необхідності зняти тліючий одяг;

3) зняти прикраси, які є на ділянці опіку;

4) заспокоїти постраждалого та пояснити свої подальші дії;

5) здійснити виклик екстреної медичної допомоги та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;

6) охолодити місце опіку шляхом промивання протягом щонайменше 20 хв водою кімнатної температури (якщо площа опіку не перевищує 20% у дорослих або 10% у дітей);

7) після охолодження накласти на місце опіку чисту, стерильну суху марлеву пов’язку. Пов’язка не повинна здійснювати тиск на м’які тканини;

8) за наявності міхурів не слід їх пошкоджувати. В разі випадкового пошкодження міхурів накласти пов’язки, як описано вище;

9) при опіках більше ніж 20% площі тіла у дорослих або 10% у дітей потрібно накрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

10) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

11) в разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги;

12) за можливості зібрати у постраждалого чи оточуючих максимально можливу інформацію стосовно обставин отримання травми. Всю отриману інформацію передати фахівцям бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або диспетчеру служби екстреної медичної допомоги.

5.4.6. Надання домедичної допомоги у разі переохолодження.

Розрізняють чотири ступені відмороження:

1) I ступінь – шкіра постраждалого блідого кольору, незначно набрякла, чутливість знижена або повністю відсутня;

2) II ступінь – у ділянці відмороження утворюються пухирі, наповнені прозорою або білою рідиною; характерні підвищення температури тіла, охолодження;

3) III ступінь – омертвіння шкіри: з’являються пухирі, наповнені рідиною темно-червоного або темно-бурого кольору; навколо омертвілої ділянки розвивається запальний вал (демаркаційна лінія); характерний розвиток інтоксикації – охолодження, потовиділення, значне погіршення самопочуття, апатія;

4) IV ступінь – поява пухирів, наповнених чорною рідиною. У постраждалого наявні ознаки шоку.

Послідовність дій під час надання домедичної допомоги постраждалим з переохолодженням/відмороженням:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) припинити дію низької температури на постраждалого;

3) заспокоїти постраждалого та пояснити свої подальші дії;

4) здійснити виклик екстреної медичної допомоги та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;

5) якщо у постраждалого ознаки загального переохолодження:

а) усунути дію несприятливих факторів зовнішнього середовища, перемістити постраждалого у тепле приміщення;

б) зняти з постраждалого холодний, вологий одяг;

в) якщо постраждалий у притомному стані, дати безалкогольні теплі напої;

6) якщо у постраждалого ознаки відмороження:

а) усунути дію несприятливих факторів зовнішнього середовища, перемістити постраждалого у тепле приміщення;

б) обережно, без зусиль зняти з постраждалого холодний, вологий одяг/взуття;

в) накласти на уражені ділянки тіла чисті, стерильні, сухі марлеві пов'язки, без здійснення додаткового тиску на тканини;

г) за необхідності знерухомити уражені кінцівки;

ґ) якщо постраждалий у свідомості, дати безалкогольні теплі напої;

д) не масажувати і не розтирати уражені ділянки, не застосовувати місцево джерела тепла;

е) не пошкоджувати наявні на місці обмороження міхурі;

7) накрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

8) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

9) в разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги;

10) за можливості зібрати у постраждалого чи оточуючих максимально можливу інформацію стосовно обставин отримання травми. Всю отриману інформацію передати фахівцям бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або диспетчеру служби екстреної медичної допомоги.

5.5. У разі виникнення пожежі приступити до гасіння наявними засобами пожежогасіння; за необхідності викликати бригаду пожежної охорони.

5.6. Виконувати всі вказівки керівника щодо усунення аварійної ситуації.

ПОГОДЖЕНО

З інструкцією з охорони праці ознайомлений (-а):
__________ ________________
(підпис) (Ім’я ПРІЗВИЩЕ)

_______________

(дата)