_____________________________________________________________________ 
(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості) 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО: 

Наказ _______________________ 

(посада роботодавця і

_________________________________ 

найменування підприємства)

_____________________ № ______ 

(число, місяць, рік) 

 

Інструкція з охорони праці № ______ 
при роботі на аераторі Eggersmann Backhus A-30

1. Загальні положення

1.1 Ця інструкція встановлює вимоги з охорони праці для працівника, який виконує роботу (далі – оператор) на аераторі Eggersmann Backhus A-30 (самохідний компостний перевертач буртів), включаючи підготовку до роботи, експлуатацію, технічне обслуговування та дії в аварійних ситуаціях. За невиконання цієї інструкції кожен працівник несе відповідальність згідно з чинним законодавством.

1.2. Робочим місцем працівника є кабіна аератора або зона біля пульта керування, зона компостних буртів, а також, за необхідності, зона технічного обслуговування.

1.3. Основні завдання аератора Eggersmann Backhus A-30:

• керування аератором для перемішування та аерації компостних буртів;

• перевірка стану обладнання перед початком роботи;

• контроль параметрів роботи (швидкість, висота ротора, напрямок обертання);

• чищення та технічне обслуговування аератора;

• ведення обліку експлуатації та несправностей;

• виклик технічної служби при виявленні несправностей.

1.4. До самостійної роботи допускаються особи, які:

• досягли 18-річного віку;

• мають професійну підготовку або кваліфікацію;

• пройшли попередній медичний огляд і не мають медичних протипоказань;

• пройшли вступний, первинний інструктажі з охорони праці, навчання, стажування та перевірку знань з питань охорони праці;

• мають групу з електробезпеки не нижче ІІ для роботи з аератором;

• ознайомлені з будовою, технічними характеристиками та керівництвом аератора Eggersmann Backhus A-30;

• вміють надавати домедичну допомогу.

1.5. Оператор аератора Eggersmann Backhus A-30 зобов’язаний:

• дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку;

• забезпечувати особисту безпеку та безпеку оточуючих під час роботи;

• використовувати засоби індивідуального та колективного захисту (далі – ЗІЗ) за призначенням;

• знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів, керівництва з експлуатації аератора;

• знати розташування первинних засобів пожежогасіння та вміти ними користуватися;

• повідомляти керівника та/або технічну службу про нещасні випадки, несправності аератора чи небезпечні ситуації;

• дотримуватися вимог знаків безпеки, норм пожежної безпеки та електробезпеки.

1.6. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

• механічні: травми від рухомих частин (ротор, ножі, гусениці), защемлення кінцівок, падіння компостного матеріалу;

• електричні: ураження електричним струмом через несправність електрообладнання чи порушення ізоляції;

• термічні: опіки від гарячих поверхонь двигуна чи вихлопної системи;

• фізичні: шум (вище 80 дБ), вібрація, пил від компосту, недостатнє освітлення в зоні роботи, нерівна поверхня компостного майданчика;

• біологічні: ризик зараження патогенами через контакт із компостним матеріалом;

• хімічні: вплив вихлопних газів дизельного двигуна;

• ергономічні: тривале перебування в сидячій позі в кабіні, фізичне навантаження при чищенні;

• пожежонебезпечні: ризик займання через пил, перегрів двигуна чи пролите пальне.

1.7. Оператор забезпечується спеціальним одягом та ЗІЗ відповідно Норм безоплатної видачі ЗІЗ та колективного договору:

• костюм робочий бавовняний (З, Ми) – термін носіння 12 місяців;

• взуття закрите з нековзкою підошвою (З, Ми) – 12 місяців;

• рукавички захисні (Ми, З) – до зносу;

• захисні окуляри – до зносу;

• респіратор (при роботі в запиленій зоні) – до зносу;

• шумозахисні навушники (при рівні шуму вище 80 дБ) – до зносу;

• куртка утеплена (Тн, Ми) – 36 місяців (для роботи в холодний період);

• сигнальний жилет (для роботи в зонах руху транспорту) – до зносу.

1.8. Додаткові ЗІЗ видаються за результатами оцінки ризиків.

1.9. Особисту та спеціальну одежу слід зберігати в індивідуальних шафах у спеціально облаштованих приміщеннях або місцях.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Перед початком роботи оператор зобов’язаний:

• надіти чистий спецодяг, спеціальне взуття та ЗІЗ (застебнути гудзики, заправити одяг, прибрати довге волосся під головний убір, зняти прикраси);

• перевірити справність ЗІЗ (рукавички, окуляри, респіратор, шумозахисні навушники, сигнальний жилет);

• отримати завдання від керівника, уточнити план роботи та безпечні методи;

• перевірити справність аератора.

2.2. Оглянути робочу зону:

• переконатися у відсутності сторонніх осіб у зоні роботи аератора (компостний майданчик, зона руху);

• перевірити стан поверхні компостного майданчика (відсутність ям, каменів, слизьких ділянок);

• оцінити освітлення робочої зони;

• перевірити проходи, усунути захаращення (гілки, сміття);

• перевірити наявність знаків безпеки та попереджувальних табличок («Не наближатися») в зоні роботи.

2.3. Перевірити справність аератора Eggersmann Backhus A-30:

• перевірити стан кабіни або пульта керування (цілісність джойстика, дисплея, кнопок);

• оглянути ротор, ножі, захисні кожухи на відсутність пошкоджень чи зносу;

• перевірити справність резервної сигналізації та LED-фар для видимості;

• перевірити рівень пального, масла, охолоджувальної рідини в дизельному двигуні;

• перевірити цілісність електричних кабелів і заземлення;

• виконати тестовий запуск аератора без навантаження для перевірки роботи;

• переконатися у відсутності сторонніх предметів у зоні ротора чи буртів.

2.4. Перевірити наявність і справність:

• первинних засобів пожежогасіння (порошковий або вуглекислотний вогнегасник, протипожежне покривало) у кабіні чи зоні роботи;

• укомплектованої аптечки першої допомоги;

• засобів для прибирання (ганчір’я, абсорбенти для мастила);

• засобів зв’язку для екстрених ситуацій (телефон, рація тощо).

2.5. У разі виявлення несправностей (пошкоджені ножі, несправна резервна сигналізація, витік масла та ін.) негайно повідомити безпосереднього керівника. До роботи не приступати до усунення недоліків.

3. Вимоги безпеки під час роботи

3.1. Під час виконання роботи оператор повинен:

• бути уважним, не відволікатися на сторонні справи чи розмови;

• підтримувати робоче місце в чистоті, не допускати захаращення сміттям чи інструментами;

• використовувати ЗІЗ протягом усього часу роботи;

• залишатися в кабіні або біля пульта керування під час роботи аератора для контролю ситуації.

3.2. При керуванні аератором:

• переконатися, що зона буртів вільна від людей і перешкод перед початком руху;

• не перевищувати допустиму висоту та ширину буртів;

• плавно керувати швидкістю руху та обертанням ротора, уникаючи різких маневрів;

• активувати резервну сигналізацію перед початком руху;

• у разі аварійної ситуації натиснути кнопку аварійної зупинки та повідомити технічну службу (керівництво: дії при аварійній зупинці);

• не залишати аератор увімкненим без нагляду;

• не допускати сторонніх осіб до зони роботи аератора.

3.3. При роботі з компостними буртами:

• перевіряти стан буртів перед початком роботи (відсутність сторонніх предметів, каменів, металу);

• уникати роботи на нерівних поверхнях, які можуть призвести до перекидання аератора;

• не перевантажувати ротор, уникаючи забивання компостним матеріалом;

• у разі забивання ротора зупинити аератор, вимкнути двигун і очистити ротор лише після повної зупинки.

3.4. При роботі з дизельним двигуном:

• перевіряти відсутність витоків пального перед запуском та протягом роботи;

• заправляти двигун лише після повного вимкнення та охолодження;

• у разі розливу пального негайно нейтралізувати його абсорбентами, прибрати забруднення;

• уникати роботи в закритих приміщеннях без належної вентиляції через ризик отруєння вихлопними газами.

3.5. При чищенні чи технічному обслуговуванні:

• вимкнути двигун і від’єднати живлення перед чищенням чи оглядом;

• не знімати захисні кожухи під час роботи аератора (дані: захисні кожухи);

• використовувати спеціальний щиток для обличчя та рукавички при чищенні ротора;

• уникати контакту з компостним матеріалом без рукавичок через ризик біологічного зараження.

3.6. Вимоги безпеки при поводженні з пальним та заправленні аератора:

• заправляти аератор лише в спеціально відведеній зоні, позначеній знаками «Заборонено курити» та «Заборонено відкритий вогонь»;

• перед заправленням вимкнути двигун і дочекатися його повного охолодження (температура поверхні нижче 50°C);

• використовувати хімічно стійкі рукавички та захисний щиток для обличчя під час заправлення для уникнення контакту пального зі шкірою чи очима;

• перевірити цілісність каністр або заправного обладнання, переконатися у відсутності витоків;

• заправляти пальне повільно, уникаючи розливів, через спеціальну лійку або насос із заземленням для запобігання накопиченню статичної електрики;

• у разі розливу пального негайно нейтралізувати його абсорбентами (пісок, спеціальні гранули), зібрати забруднені матеріали в герметичні контейнери для утилізації;

• зберігати пальне в спеціально призначених герметичних ємностях, віддалених від джерел вогню та робочої зони аератора;

• не курити та не використовувати відкритий вогонь у зоні заправлення чи зберігання пального;

• після заправлення протерти поверхні бака сухою ганчіркою, переконатися у відсутності залишків пального;

• не допускати сторонніх осіб до зони заправлення під час виконання робіт.

3.7. Вимоги безпеки у спекотний період року:

• носити легкий спецодяг із натуральних тканин;

• забезпечити доступ до питної води (не менше 0,5 л кожні 30–40 хвилин при температурі вище 30°C);

• робити перерви в прохолодних зонах при температурі вище 35°C;

• стежити за ознаками теплового удару (запаморочення, нудота, слабкість); у разі їх появи негайно припинити роботу, перейти в прохолодне місце, пити воду та повідомити керівника.

3.8. Вимоги безпеки у зимовий період року:

• носити утеплений спецодяг і взуття з нековзкою підошвою;

• перевіряти компостний майданчик на наявність ожеледиці чи снігу;

• уникати слизьких поверхонь, пересуватися обережно;

3.9. Забороняється:

• працювати без ЗІЗ або в брудному спецодязі;

• працювати на аераторі з несправностями;

• знімати захисні кожухи під час роботи аератора;

• проводити самостійний ремонт двигуна, електрообладнання чи ротора;

• допускати сторонніх осіб до зони роботи аератора;

• курити чи використовувати відкритий вогонь біля аератора чи пального;

• працювати в закритих приміщеннях без належної вентиляції.

3.9. У разі виявлення несправностей негайно припинити роботу, натиснути кнопку аварійної зупинки, ізолювати зону та повідомити керівника та/або технічну службу.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Після закінчення роботи оператор повинен:

• вимкнути аератор, дочекатися повної зупинки ротора та двигуна;

• очистити ротор, ножі та робочі поверхні від компостного матеріалу, використовуючи захисні рукавички та щиток;

• перевірити стан робочої зони та зони заправлення, усунути захаращення (сміття, залишки компосту, забруднені абсорбенти);

• утилізувати відходи (сміття, залишки компосту, забруднені абсорбенти) у спеціальні контейнери;

• перевірити стан аератора, переконатися у відсутності витоків пального чи масла;

• очистити інструменти та скласти їх у відведені місця;

• дати забруднений спецодяг для прання чи дезінфекції.

4.2. Очистити шкіру від забруднень (пил, компост, пальне) за допомогою мила та теплої води. Ретельно вимити руки, обличчя, за необхідності прийняти душ.

4.3. Повідомити безпосереднього керівника та/або технічну службу про виявлені несправності аератора, включаючи проблеми з паливною системою.
 

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. У випадку виникнення ознак пожежі (горіння):

• негайно повідомити про це за телефоном 101. При цьому необхідно назвати місцезнаходження об’єкта, вказати кількість поверхів будинку, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище;

• повідомити безпосередньому керівнику або посадовій особі. 

• вжити (за можливості) заходів щодо евакуації людей, гасіння (локалізації) пожежі первинними засобами пожежогасіння та збереження матеріальних цінностей;

• сповістити про пожежу керівника чи відповідну компетентну посадову особу;

• здійснити в разі необхідності відключення електроенергії (за винятком систем протипожежного захисту) за можливості здійснити заходи, що сприяють запобіганню розвитку пожежі та задимленню будинку;

• організувати зустріч підрозділів оперативно-рятувальної служби, надати їм допомогу у виборі найкоротшого шляху для під’їзду до осередку пожежі та в установці техніки на зовнішні джерела водопостачання;

• одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію і захист матеріальних цінностей.

5.2. Місце, де стався нещасний випадок, аварія, пожежа за можливістю зберігати в тому стані, при якому воно сталося, якщо немає загрози для працівників та навколишнього середовища.

5.3. Постраждалим під час пожежі, аварії, нещасного випадку надати домедичну допомогу та викликати швидку медичну допомогу за номером 103.

В усіх випадках повідомити керівництво підприємства та дотримуватись вказівок керівництва.

5.4. Електротравми:

Порядок надання домедичної допомоги постраждалому в разі ураження електричним струмом:

1) насамперед переконатися у відсутності небезпеки;

2) якщо постраждалий у притомному стані, заспокоїти та пояснити свої наступні дії;

3) викликати екстрену медичну допомогу та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;

4) якщо постраждалого уражено блискавкою, торкатися його та надавати йому необхідну допомогу безпечно (допомогу слід надавати відповідно до наявних пошкоджень);

5) якщо постраждалого уражено електричним струмом:

– щодо непритомного постраждалого впевнитись, що дія електричного струму на нього припинена;

– всі дії щодо припинення дії електричного струму слід здійснювати за умови проходження відповідного навчання або здійснити виклик за єдиним телефонним номером системи екстреної допомоги населенню 112;

– у разі припинення дії електричного струму на постраждалого слід надати йому домедичну допомогу відповідно до наявних пошкоджень;

6) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

7) у разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно здійснити виклик екстреної медичної допомоги;

8) за можливості зібрати у постраждалого чи оточуючих максимально можливу інформацію стосовно обставин отримання травми. Всю отриману інформацію передати працівникам бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або диспетчеру служби екстреної медичної допомоги.

5.5. Механічні травми:

Ознаками масивної зовнішньої кровотечі є будь-що з наведеного:

1) швидке, інтенсивне витікання крові з рани;

2) пульсуючий характер кровотечі (кров б'є фонтаном);

3) пляма крові біля постраждалого, яка швидко збільшується;

4) значне просякнення одягу постраждалого кров'ю;

5) повна чи часткова ампутація кінцівки вище рівня кисті чи ступні;

6) непритомний стан постраждалого без ознак черепно-мозкової травми, за наявності зовнішньої кровотечі;

7) ознаки порушення перфузії: бліда шкіра, холодні кінцівки тощо, за наявності зовнішньої кровотечі.

Послідовність дій під час надання домедичної допомоги постраждалим у разі масивної зовнішньої кровотечі:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) покликати на допомогу оточуючих. Якщо випадкових свідків декілька слід звертатись до конкретної особи;

3) за наявності, перед початком надання домедичної допомоги використати засоби індивідуального захисту: рукавички, маску, захист очей;

4) в разі кровотечі з рани кінцівки та з можливістю її чіткої візуалізації:

а) здійснити максимально можливий тиск на рану руками;

б) накласти стискаючу пов’язку та оцінити її ефективність;

в) якщо кровотеча зупинилась, заспокоїти постраждалого та здійснити виклик екстреної медичної допомоги та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;

г) якщо кровотеча не зупинилась, накласти кровоспинний джгут;

ґ) після накладання кровоспинного джгута оцінити його ефективність:

– якщо кровотеча зупинена, записати точний час накладання кровоспинного джгута безпосередньо на кровоспинному джгуті або іншому видимому місці;

– якщо є відповідний навик, перевірити наявність пульсу на кінцівці нижче накладання кровоспинного джгута, та, за його наявності, здійснити додатковий тиск кровоспинним джгутом та/або накласти додатковий кровоспинний джгут, як описано нижче;

– якщо кровотеча не зупинилась, слід збільшити тиск кровоспинного джгута та/або накласти ще один кровоспинний джгут вище першого джгута;

– якщо накладання другого кровоспинного джгута не ефективно або відсутня можливість його накладання, слід здійснювати прямий тиск на рану руками до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або виконати тампонування рани;

5) в разі кровотечі з рани кінцівки без можливості її чіткої візуалізації:

а) накласти кровоспинний джгут максимально високо на кінцівку;

б) заспокоїти постраждалого та пояснити подальші дії;

в) розрізати одяг на кінцівці, якщо можливо;

г) оцінити ефективність накладання кровоспинного джгута:

– якщо кровотеча зупинена, записати точний час накладання кровоспинного джгута безпосередньо на кровоспинному джгуті або іншому видимому місці;

– якщо є відповідний навик, перевірити наявність пульсу на кінцівці нижче накладання кровоспинного джгута, та за його наявності здійснити додатковий тиск кровоспинним джгутом та/або накласти додатковий кровоспинний джгут як описано нижче;

– якщо кровотеча не зупинилась, слід збільшити тиск кровоспинного джгута та/або накласти ще один кровоспинний джгут залежно від місця локалізації рани;

– якщо накладання другого кровоспинного джгута не ефективно або відсутня можливість його накладання, слід здійснювати прямий тиск на рану руками до приїзду бригади (швидкої) екстреної медичної допомоги або виконати тампонування рани;

ґ) не знімати та не послабляти кровоспинний джгут до приїзду бригади (швидкої) екстреної медичної допомоги.

5.6. Термічні опіки.

Розрізняють опіки чотирьох ступенів:

1) I ступінь (еритема) – почервоніння шкіри, набряклість і біль;

2) II ступінь (утворення пухирів) – сильний біль із інтенсивним почервонінням, відшаруванням епідермісу з утворенням міхурів, наповнених прозорою або каламутною рідиною;

3) III ступінь: некроз всієї товщі шкіри з утворенням щільного струпу, під яким перебувають ушкоджені тканини;

4) IV ступінь (обвуглення): виникає при впливі на тканини дуже високих температур (полум’я, розплавлений метал тощо); частіше при пожежах та аваріях на автотранспорті (ДТП), в літаках, нещасні випадки на шахтах; результат таких опіків – ушкодження м’язів, сухожиль, кісток.

Послідовність дій під час надання домедичної допомоги постраждалим з термічними опіками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) припинити дію високої температури на постраждалого, за необхідності зняти тліючий одяг;

3) зняти прикраси, які є на ділянці опіку;

4) заспокоїти постраждалого та пояснити свої подальші дії;

5) здійснити виклик екстреної медичної допомоги та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;

6) охолодити місце опіку шляхом промивання протягом щонайменше 20 хв водою кімнатної температури (якщо площа опіку не перевищує 20% у дорослих або 10% у дітей);

7) після охолодження накласти на місце опіку чисту, стерильну суху марлеву пов’язку. Пов’язка не повинна здійснювати тиск на м’які тканини;

8) за наявності міхурів не слід їх пошкоджувати. В разі випадкового пошкодження міхурів накласти пов’язки, як описано вище;

9) при опіках більше ніж 20% площі тіла у дорослих або 10% у дітей потрібно накрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

10) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

11) в разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги;

12) за можливості зібрати у постраждалого чи оточуючих максимально можливу інформацію стосовно обставин отримання травми. Всю отриману інформацію передати фахівцям бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або диспетчеру служби екстреної медичної допомоги.

5.7. У разі порізів чи проколів негайно обробити рану антисептиком та звернутися до медпункту.

ПОГОДЖЕНО