Інструкція з охорони праці

для монтажника-складальника металопластикових конструкцій (монтажника вікон)

1. Загальні положення

1.1. Ця інструкція з охорони праці встановлює вимоги безпеки для монтажника-складальника металопластикових конструкцій (монтажника вікон) під час виконання працівником своїх обов’язків.

1.2. Інструкція з охорони праці для монтажника-складальника металопластикових конструкцій (монтажника вікон) розроблена на виконання вимог абзацу другого статті 13 Закону України «Про охорону праці», з урахуванням вимог НПАОП 0.00-6.03-93 «Порядок опрацювання і затвердження роботодавцем нормативних актів з охорони праці, що діють на підприємстві», НПАОП 0.00-4.15-98 «Положення про розробку інструкцій з охорони праці», НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці», наказу Міністерства охорони здоров’я України від 09.03.2022 № 441 «Про затвердження порядків надання домедичної допомоги особам при невідкладних станах», ДБН А.3.2-2-2009. «Охорона праці і промислова безпека у будівництві», Правил охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями, затвердженими наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 19.12.2013 № 966, та інших вимог нормативно-правових актів з охорони праці та галузевих документів.

1.3. До самостійної роботи допускаються особи, старші 18 років, які пройшли підготовку та перевірку знань з охорони праці, пройшли медичний огляд та визнані придатними за станом здоров’я для виконання роботи.

1.4. Під час працевлаштування працівник проходить вступний інструктаж з охорони праці та пожежної безпеки. На робочому місці (до початку роботи) працівник проходить первинний інструктаж з охорони праці, теоретичних питань і навичок безпечних способів роботи. Повторні інструктажі з охорони праці проводяться в об'ємі первинного один раз на 6 місяців (за умови виконання робіт з підвищеною небезпекою – один раз на 3 місяці), з пожежної безпеки – щорічно.

Слід пам’ятати, що в процесі виконання робіт з комплексного ремонту будівель, зокрема і монтажу вікон, робітнику може знадобитися виконувати роботи, які належать до переліку робіт з підвищеною небезпекою згідно з вимогами наказу Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 № 15. У цьому випадку такі роботи мають виконуватися робітником згідно відповідних інструкцій з охорони праці.

Результати інструктажу заносяться до журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці, в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи особи, яка інструктує, та працівника. Працівник, який має кваліфікацію за даною професією, при перерві в роботі більш 1 року проходить стажування від 2-х до 15 змін.

1.5. Робоче місце працівника є змінним.

1.6. Графік роботи працівника установлено відповідно до Правил внутрішнього трудового розпорядку.

1.7. Дотримання правил особистої гігієни.

Особиста гігієна працівника, що виконує роботи, сприяє попередженню професійних захворювань. Працівник зобов'язаний виконувати вимоги санітарних норм, зокрема:

• утримувати у чистоті і порядку робоче місце;
• постійно стежити за чистотою тіла, рук, волосся;
• мити руки з милом після відвідування туалету, дотику з забрудненими предметами, після закінчення роботи;
• правильно і дбайливо користуватись санітарно-побутовими приміщеннями, спецодягом і індивідуальними засобами захисту;
• перед кожним прийманням їжі мити руки водою з милом;
• дотримуватись питного режиму з урахуванням особливостей умов праці;
• при появі температури чи інших ознак захворювання негайно звертатись до лікаря.

1.8. Працівник повинен:

• • • •  
• виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;
• пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці;
• знати і уміти застосувати на практиці правила будови і безпечної експлуатації обладнання, в обсязі, потрібному для роботи, яка виконується;
• знати будову і улаштування обладнання, яке експлуатує;
• уміти практично надавати домедичну допомогу потерпілим в разі нещасних випадків, в тому числі застосовувати способи штучного дихання і зовнішнього масажу серця;
• не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці;
• не допускати сторонніх осіб на своє робоче місце;
• вміти користуватися засобами індивідуального і колективного захисту;
• співпрацювати з роботодавцем у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати можливих заходів щодо усунення будь-якої ситуації, що створює загрозу її життю чи здоров'ю або людям, які її оточують та навколишньому природному середовищу;
• піклуватися про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей у процесі виконання будь-яких робіт або під час знаходження на території підприємства;
• вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння.

Працівник повинен пам'ятати, що дотримання вимог інструкцій є основною вимогою запобігання нещасним випадкам.

1.9. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які впливають на монтажника-складальника металопластикових конструкцій (монтажника вікон) при виконанні ним посадових обов’язків:

• рухомі частини виробничого обладнання;
• підвищена запиленість повітря робочої зони;
• підвищена або знижена температура повітря робочої зони;
• протяги;
• підвищені рівні шуму та вібрації на робочому місці;
• незахищені струмоведучі частини електрообладнання;
• гострі кромки, задирки та шершавість на поверхнях заготівок, інструменту й обладнання;
• шкідливі для здоров’я людини речовини у складі матеріалів;
• падіння;
• механічні фактори, що характеризуються кінетичною та потенційною енергією і механічним впливом на людину;
• захворювання очей внаслідок виконання робіт без засобів індивідуального захисту.

Шкідливі та небезпечні виробничі фактори конкретизуються згідно з результатами атестації робочих місць.

1.10. У випадках травмування і несправностей в роботі обладнання працівник має негайно припинити роботу і повідомити свого безпосереднього керівника та оточуючий персонал про те, що трапилося, надати собі або іншому працівнику першу домедичну допомогу та організувати, за необхідності, транспортування потерпілого до лікувально-профілактичного закладу.

1.11. Забороняється зберігати на своєму робочому місці пожежо- та вибухонебезпечні речовини.

1.12. За порушення (невиконання) вимог нормативно-правових актів з охорони праці працівник притягається до дисциплінарної, а у відповідних випадках – матеріальної та кримінальної відповідальності у порядку, встановленому законодавством.

1.13. Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація небезпечна для його життя чи здоров'я, або для людей, які його оточують і навколишнього середовища.

1.14. Вживати їжу дозволяється тільки в спеціально обладнаних приміщеннях і їдальнях, кімнатах відпочинку та вживання їжі, які повинні бути обладнані кранами або ємностями для питної води, нагрівачем для води, холодильниками та необхідними меблями.

1.15. Для попередження можливості виникнення пожежі працівник повинен дотримуватися вимог пожежної безпеки сам і не допускати порушення цих вимог працівниками; курити дозволяється лише в спеціально відведених для цього місцях.

1.16. Ручні інструменти (молотки, зубила, пробійники тощо) монтажника-складальника металопластикових конструкцій (монтажника вікон) не повинні мати:

• на робочих поверхнях пошкоджень (вибоїн, відколів);
• на бокових гранях у місцях затискання їх рукою задирок та гострих ребер;
• на дерев'яних поверхнях ручок сучків, задирок, тріщин; поверхня має бути гладкою;
• наклепів та перегартованих робочих поверхонь.

1.17. Молотки та кувалди мають бути надійно насаджені на дерев'яні ручки, молотки щільно заклинені м'якими, сталевими загартованими клинами.

1.18. Ручки молотків та кувалд повинні бути виготовлені з твердих та в'язких порід сухого дерева і насаджені під прямим кутом по відношенню до вісі бойка. Виготовлення ручок з м'яких або товстошарових порід дерева забороняється.

1.19. Ручка повинна бути прямою, овального перерізу з незначним стовщенням до її вільного кінця.

Довжина ручок слюсарних молотків повинна бути в межах 300 мм залежно від ваги.

1.20. Всі інструменти, що мають загострені кінці для насаджування рукояток (напилки, викрутки тощо), повинні мати ручки, що відповідають розмірам інструменту, з бандажними кільцями.

1.21. Слюсарні лещата повинні бути у повній справності, міцно захоплювати затискуваний виріб і мати на губках неспрацьовану насічку.

1.22. Гайкові ключі повинні відповідати розмірам гайок та головок болтів і не мати тріщин та забоїн, площини зіва ключів повинні бути паралельними і не повинні бути закатаними. Розвідні ключі не повинні бути ослабленими у рухомих частинах.

1.23. Лезо викруток повинно за товщиною відповідати ширині шліца в головці гвинта.

1.24. Зенкера, свердла і тому подібний вставний інструмент повинні бути правильно заточені і не мати тріщин, вибоїн, задирок та інших дефектів.

1.25. Хвостовики цього інструменту не повинні мати нерівностей, скосів, тріщин та інших пошкоджень, повинні бути міцно пригнаними і правильно центрованими.

1.26. Робочий пусковий механізм на ручних пневматичних машинах (інструментах) повинен бути:

•  
• розташований так, щоб виключити можливість випадкового включення;
• улаштований так, щоб при знятті тиску від руки оператора автоматично закривався пневматичний впускний клапан.

1.27. Приєднання шлангів до пневматичного інструменту, вхідного штуцера роздавального трубопроводу та з'єднання шлангів між собою повинно бути міцним і здійснюватись тільки за допомогою штуцерів або ніпелів із справною різьбою (кільцевими виточками) та стяжних хомутиків.

1.28. Ручні електричні машини (інструмент) підлягають періодичній перевірці не рідше одного разу на 6 місяців.

1.29. У конструкції ручного механізованого інструменту масою понад 3 кг повинен бути пристрій для його підвішування та перенесення.

1.30. Для живлення світильників місцевого стаціонарного освітлення з лампами розжарювання повинна застосовуватися напруга в приміщеннях без підвищеної небезпеки не вище 220 В, а в приміщеннях з підвищеною небезпекою і особливо небезпечних – не вище 42 В.

1.31. Світильники з люмінесцентними лампами напругою 127 – 220 В допускається застосовувати для місцевого освітлення за умов недоступності їх струмопровідних частин для випадкового дотику.

1.32. Освітлювальна арматура і вимикачі повинні мати електро- і гідроізоляцію.

1.33. Світильники слід закривати склом і огороджувати захисною решіткою, металевий корпус світильника слід заземлити.

1.34. Для живлення переносних світильників у приміщеннях із підвищеною небезпекою і особливо небезпечних використовують напругу не вище 42 В.

1.35. У разі наявності особливо несприятливих умов, коли небезпека ураження електрострумом посилюється тіснотою, незручністю, дотиком із заземленими поверхнями, для живлення переносних світильників використовується напруга не вище 12В.

1.36. Для перенесення інструменту слід використовувати сумки або спеціальні ящики; гострі частини інструменту повинні бути захищені чохлами або обгорнуті.

1.37. При роботі з пневмо- і електроінструментом робітник повинен бути навчений безпечній роботі з ними і проінструктований.

1.38. Під час укладання трудового договору працівник має бути проінформований під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, і можливі наслідки їх впливу на здоров'я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.

1.39. Монтажник-складальник металопластикових конструкцій (монтажник вікон) забезпечується безкоштовно спецодягом: костюм віскозно-лавсановий, куртка та брюки віскозно-лавсанові на теплій підкладці, кожушок (черговий), боти, каска, окуляри, рукавиці, а також іншими засобами індивідуального захисту відповідно до вимог нормативних документів.

1.40. Знаходячись на будівельному майданчику монтажник-складальник металопластикових конструкцій (монтажник вікон) повинен використовувати індивідуальні засоби захисту, носити захисну каску.

1.41. Усі захисні засоби повинні мати клеймо з позначкою дати наступного випробування та напруги, при якій потрібно користуватися цим засобом.

1.42. Під час виконання робіт, що не є специфічними для роботи робітника для монтажника-складальника металопластикових конструкцій (монтажника вікон) слід керуватися відповідними чинними нормативно-правовими актами з охорони праці (відповідними інструкціями з охорони праці).

2. Вимоги безпеки до початку роботи

2.1. Залишити в гардеробі вуличний одяг, особисті речі.

Перевірити та одягти засоби індивідуального захисту (спецодяг, спецвзуття і ін.). Спецодяг повинен бути добре підігнаний і застібнутий, оскільки поли, рукава можуть бути захоплені рухомими частинами механізмів, машин. На голові необхідно мати головний убір.

2.2. Робоче місце необхідно звільнити від зайвих предметів і легкозаймистих матеріалів.

2.3. Підготувати робочу зону для безпечного виконання роботи:

• перевірити оснащеність робочого місця, справність обладнання, електропроводки на видимі пошкодження;
• відрегулювати рівень освітленості робочого місця.

2.4. При виявленні несправностей інструменту, обладнання, не приступаючи до роботи, необхідно повідомити про це безпосереднього керівника, ремонтний персонал.

Перед початком роботи працівнику слід звернути увагу на раціональну організацію свого робочого місця.

2.5. Працівник повинен особисто переконатися в тому, що всі заходи, необхідні для забезпечення безпеки працівників, виконані.

2.6. Не варто приступати до роботи, якщо є сумніви в забезпеченні безпеки на робочому місці для виконання майбутньої роботи.

2.7. У випадку змінної роботи з'явитися на робоче місце завчасно для прийняття зміни.

2.8. Оглянути (разом із змінником) робоче місце, переконатися у відсутності порушень в роботі устаткування, наявності і справності засобів пожежогасіння, засобів колективного захисту, наявності необхідного для роботи інструменту, одержати необхідну інформацію зокрема і про порушення, які мали місце, та заходи щодо їх усунення. Перевірити справність інструменту (зокрема електро- і пневмоінструменту), пристосувань, які будуть використовуватись в процесі роботи.

3. Заходи безпеки під час роботи

3.1. Під час знаходження на робочому місці працівник має виконувати дії, які допоможуть уникнути нещасного випадку:

•  
• стежити за справністю устаткування, механізмів, транспортних засобів;
• дотримуватися правил їх експлуатації та інструкції з охорони праці для відповідних видів робіт;
• бути уважним, не відволікатися і не відволікати інших.

3.2. Під час роботи працівник повинен бути ввічливим з працівниками, вести себе спокійно і витримано, уникати конфліктних ситуацій, які можуть викликати нервово-емоційне напруження і відбитися на безпеці праці.

3.3. Особливої обережності необхідно дотримуватися і бути уважним поблизу зон підвищеної небезпеки.

3.4. Під час знаходження на робочому місці працівник не повинен здійснювати дії, які можуть спровокувати нещасний випадок:

• не палити в приміщеннях;
• не торкатися оголених проводів;
• не працювати на обладнанні мокрими руками;
• не розмахувати гострими і ріжучими предметами.

3.5. Необхідно неухильно дотримуватися вимог інструкції з експлуатації обладнання, що використовується у роботі. Забороняється самостійно усувати неполадки в роботі обладнання.

3.6. Працівник повинен дотримуватися правил переміщення в приміщенні і на території, користуватися тільки відведеними для руху проходами. Не захаращувати встановлені проходи і проїзди.

3.7. Не допускаються до роботи працівники у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння.

3.8. Забороняється залишати працююче обладнання без постійного нагляду.

3.9. За умови сумісної роботи свої дії погоджувати з діями інших працівників.

3.10. Не торкатися частин обладнання, що рухаються та обертаються, оголених проводів, що перебувають під напругою.

3.11. Не допускати сторонніх осіб на своє робоче місце.

3.12. При пересуванні в районах зон підвищеної небезпеки необхідно витримувати мінімальні безпечні відстані до джерела можливої небезпеки.

3.13. Під час пересування слід обходити на безпечній відстані місця, де ведуться роботи на висоті, знаходяться працюючі агрегати, машини, струмопровідні частини електрообладнання, а також шланги, кабелі, відкриті колодязі, люки, канави тощо; обходити перешкоди слід по спеціально обладнаних переходах.

3.14. Для попередження випадків електротравматизму не можна включати в електричну мережу електрообладнання з пошкодженою ізоляцією шнура живлення або корпусу штепсельної вилки.

3.15. Не можна висмикувати вилку з розетки за шнур, зусилля повинно бути докладено до корпусу вилки.

3.16. Для забезпечення пожежної безпеки працівник повинен виконувати наступні вимоги:

• не можна користуватися електричними шнурами з пошкодженою ізоляцією;
• не можна закріплювати електричні лампи за допомогою мотузок і ниток, підвішувати світильники безпосередньо на електричних проводах;
• не можна залишати без нагляду увімкнені в мережу електричні прилади, за винятком приладів, призначених для цілодобової роботи.

3.17. Працівник має дотримуватися вимог та приписів знаків безпеки, сигнальних кольорів і розмітки; вміти надавати домедичну допомогу потерпілим від нещасних випадків; знати номери телефонів для виклику екстрених служб (пожежної охорони, швидкої медичної допомоги, аварійної служби газового господарства тощо) і термінового інформування безпосереднього і вищих за посадою керівників, місце зберігання аптечки, шляхи евакуації людей під час надзвичайних ситуацій.

3.18. Забороняється працювати при недостатньому освітленні й при місцевому освітленні.

3.19. Працівник має виконувати тільки ту роботу, з якої пройшов навчання, інструктаж з охорони праці і до якої допущений працівником, відповідальним за безпечне виконання робіт.

3.20. Виконувати роботи необхідно згідно з технологічною картою на виконання тієї чи іншої роботи.

3.21. Під час роботи з переносною електродрилю, гайковертом, шліфувальною машиною додержуватись інструкції з експлуатації електроінструмента.

3.22. При роботі пневматичним інструментом необхідно:

3.22.1. Працювати тільки справним інструментом. Клапани відрегулювати так, щоб вони легко відкривались, при припиненні натиску на правлячий держак швидко закривались і не пропускали повітря в закритому положенні.

3.22.2. Приєднувати шланги до інструмента і роз'єднувати їх з інструментом після виключення подачі повітря. Перед приєднанням до інструмента шланг старанно продути.

3.22.3. Працювати тільки в захисних окулярах.

3.22.4. Користуватись тільки абразивними кругами, одержаними в інструментальній коморі та спеціально призначеними для пневмомашинки.

3.23. Забороняється:

3.23.1. Спрямовувати струмінь повітря на себе або на людей, які працюють поруч.

3.23.2. Працювати пневмомашинкою за відсутності захисного кожуха над абразивним кругом та наявності уступів, вибоїн, тріщин та стукотіння абразивного круга.

3.23.3. Працювати бічною поверхнею абразивного круга.

Працювати пневматичним інструментом з приставних драбин.

3.24. Несправний інструмент здати в інструментальну комору. Ремонтувати його самому забороняється.

3.25. При роботі з електроінструментом необхідно:

3.25.1. Користуватись діелектричними рукавицями та калошами.

3.25.2. Стежити за справністю ізоляції та електроінструменту, надійністю кріплення заземлюючого дроту і штепсельної вилки з заземлюючим контактом.

З.25.3. Під час перерв у роботі виключати інструмент. Включати електроінструмент у мережу за відсутності спеціального штепсельного з'єднання забороняється.

3.26. На розбирально-складальних роботах застосовувати справні знімачі, гайковерти і ключі. Відкручувати гайки за допомогою зубила і молотка забороняється.

Гайки, які важко відкручуються, змочити гасом, а потім відкрутити ключем.

3.27. Розбирання і складання агрегатів виконувати тільки на спеціальних стендах, оснащених пристроями для закріплення.

3.28. Перевіряти співвісність отворів при складанні вузлів необхідно виконувати за допомогою конусної оправки або бородка. Забороняється робити це пальцем.

З.29. Якщо поблизу робочого місця проводяться електрозварювальні роботи, встановити щит (ширму) для захисту очей і обличчя від дії ультрафіолетових променів або одягнути спеціальні захисні окуляри.

3.30. Якщо монтажно-складальні роботи проводяться поблизу електричних проводів і електроустановок, необхідно вимкнути подавання струму на час роботи.

3.31. Не перебувати під механізмами, які висять на тросі вантажопідйомного механізму.

3.32. Забороняється торкатися обірваного дроту, не підходити ближче 8 – 10 м до електричного дроту, який лежить на землі.

3.33. Не розводити самому і не дозволяти розводити вогнищ працівникам на території підприємства.

3.34. В темний час доби дільниці робіт, робочі місця і підходи до них повинні освітлюватися. Освітленість має бути рівномірною, без засліплювальної дії на працівників освітлювальних пристроїв. Забороняється виконання робіт в неосвітлених місцях.

3.35. Працювати ручними ударними інструментами слід із застосуванням захисних щитків або окулярів з непробивним склом.

3.36. Переносити чи перевозити інструмент з гострими кутами треба лише в чохлах.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Після закінчення роботи необхідно:

•  
• вимкнути механізми;
• впевнитись у надійності кріплення конструкцій і відсутності зайвих предметів на опорах та електроустаткуванні;
• прибрати інструмент у призначене місце.

4.2. Сповістити безпосереднього керівника про несправності механізмів, пристроїв та інструменту, виявлені під час виконання робіт.

4.3. Зняти спецодяг та засоби індивідуального захисту, які використовувались під час роботи, або перевірки виконання робіт підвищеної небезпеки, покласти їх у призначене місце.

4.4. Вимкнути всі електроприлади. Відключити прилади, інструмент, почистити їх і прибрати у відведене місце для зберігання.

4.5. Упорядкувати своє робоче місце.

4.6. Вимити руки, обличчя теплою водою з милом, при можливості прийняти душ.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. За можливості не створювати паніки, приступити до ліквідації аварійної ситуації.

5.2. Не допускати в небезпечну зону сторонніх осіб. Попередити про те, що сталося, безпосереднього керівника. Якщо є потерпілі, надати їм домедичну допомогу; за необхідності викликати швидку медичну допомогу.

5.3. У разі виникнення аварійної ситуації необхідно:

•  
• негайно припинити роботу;
• вжити заходів щодо евакуації людей та рятування матеріальних цінностей;
• за необхідності відключити від електромережі технологічне обладнання та електроінструменти.

5.4. Надання домедичної допомоги.

5.4.1. Домедична допомога у разі отруєння.

Токсичні речовини можуть потрапити в організм постраждалих такими шляхами:

1) шлунково-кишковий тракт: при вживанні їжі або при контакті отруйних речовин зі слизовою оболонкою ротової порожнини (ліки, припікаючі речовини, мийні засоби, пестициди, гриби, рослини та інші різноманітні хімічні речовини);

2) дихальні шляхи: вдихання отруйних газів, парів та аерозолів (чадний газ; окис азоту; пари хлору, аміаку, клею, барвників, органічних розчинників тощо);

3) шкіра та слизові оболонки: при потраплянні на шкіру та в очі отруйних речовин у вигляді рідини, аерозолю (розчинники, пестициди тощо);

4) ін’єкції: укуси комах, тварин або змій. Під час ін’єкційного введення ліків або наркотичних речовин.

Ознаки, які вказують на гостре отруєння: відчуття "піску" або різь в очах, світлобоязнь; опіки на губах, на язиці або шкірі; біль у роті, горлі, грудях або животі, яка посилюється при ковтанні та диханні; підвищене слиновиділення, нудота, блювота (зі специфічним запахом, залишками отруйних речовин, кров’ю); порушення дихання (задуха, гучне дихання, зміна тембру голосу, кашель); пітливість, діарея, незвичайна поведінка постраждалого (збудження, марення); м’язові посмикування, судоми, втрата свідомості; незвичайний колір шкіри (бліда, малинова, синюшна).

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при підозрі на гостре отруєння невідомою речовиною:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) при огляді місця події звернути увагу на ознаки, які можуть свідчити про гостре отруєння: неприємний різкий запах, полум’я, дим, відкриті чи перекинуті ємності, ємності з-під ліків та алкогольних напоїв, відкрита аптечка, використані шприци тощо;

3) уточнити, що саме та в якій кількості приймав постраждалий;

4) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

5) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

6) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

7) якщо постраждалий без свідомості, але у нього збережене нормальне дихання, перевести постраждалого в стабільне положення. Забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

8) якщо постраждалий перебуває в свідомості та відомо, що отрута була прийнята перорально (через рот), промити шлунок «ресторанним» або блювотним методом до отримання чистих промивних вод: дорослому необхідно випити 500-700 мл (2-3 стакани) чистої, холодної (18°С) води, потім необхідно викликати блювоту; повторювати промивання до отримання чистих промивних вод;

9) після промивання шлунка дати постраждалому ентеросорбент (наприклад, до 50 грам активованого вугілля) та проносне (дорослим - 50 мл вазелінового масла). Однак, при отруєнні припікаючими речовинами (наприклад, бензином) та порушенні/відсутності свідомості забороняється викликати блювоту у постраждалого;

10) при потраплянні отруйної речовини в очі та/або на шкіру промити уражену ділянку великою кількістю чистої, холодної (18°С) води. За наявності хімічних опіків (після промивання водою) накласти стерильну пов’язку на місце опіку;

11) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

12) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.2. Надання домедичної допомоги у разі ураження електричним струмом.

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) якщо постраждалий перебуває під дією електричного струму, при можливості припинити його дію: вимкнути джерело струму, відкинути електричний провід за допомогою сухої дерев’яної палиці чи іншого електронепровідного засобу;

3) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

4) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

5) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

6) якщо постраждалий без свідомості, але дихання збережене, надати постраждалому стабільного положення;

7) накласти на місця опіку чисті, стерильні пов’язки;

8) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

9) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.3. Домедична допомога при рані кінцівки, в тому числі ускладненій кровотечею.

Ознаки артеріальної кровотечі: швидка та значна кровотеча (кров «б’є фонтаном», пульсує, яскраво-червоного кольору) призводить до значної крововтрати протягом короткого часу.

Ознаки венозної кровотечі з рани: кров безперервно витікає з рани, темно-червоного кольору; залежно від діаметру пошкодженої вени кровотеча може бути від незначної до інтенсивної.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при рані кінцівки, в тому числі ускладненій кровотечею, не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

5) якщо у постраждалого наявна рана без кровотечі:

а) одягнути рукавички;

б) надати кінцівці підвищеного положення;

в) накласти на рану чисту, стерильну серветку;

г) накласти на рану бинтову пов’язку;

ґ) при необхідності надати постраждалому протишокове положення;

д) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

е) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

6) якщо у постраждалого наявна рана з ознаками артеріальної кровотечі:

а) одягнути рукавички;

б) накласти на рану чисту, стерильну серветку та здійснити тиск безпосередньо на рану;

в) надати кінцівці підвищеного положення;

г) якщо кровотеча не зупинена, накласти на рану пов’язку, що тисне, та при можливості одночасно здійснити притиснення артерії на відстані;

ґ) якщо кровотеча не зупинена, накласти джгут;

д) надати постраждалому протишокове положення;

е) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

є) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

7) якщо у постраждалого рана з ознаками венозної кровотечі:

а) одягнути рукавички;

б) накласти на рану чисту, стерильну серветку та здійснити тиск безпосередньо на рану;

в) надати кінцівці підвищеного положення;

г) якщо кровотеча не зупинена, накласти на рану пов’язку;

ґ) надати постраждалому протишокове положення;

д) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

е) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

8) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.4. Домедична допомога у разі переломів, вивихів, ударів.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при підозрі на перелом кісток кінцівок не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати серцево-легеневу реанімацію;

5) якщо у постраждалого ознаки відкритого перелому:

а) розрізати одяг над раною;

б) накласти стерильну, чисту пов’язку на рану;

в) допомогти постраждалому прийняти зручне положення (таке, яке завдає найменше болю);

г) іммобілізувати (знерухомити) пошкоджену кінцівку за допомогою стандартного обладнання (шин) чи підручних засобів;

ґ) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

д) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

6) якщо у постраждалого ознаки закритого перелому:

а) допомогти постраждалому прийняти зручне положення (таке, яке завдає найменше болю);

б) іммобілізувати (знерухомити) пошкоджену кінцівку за допомогою стандартного обладнання (шин) чи підручних засобів;

в) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

г) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

7) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.5. Надання домедичної допомоги у разі теплових опіків.

При наданні домедичної допомоги розрізняють опіки чотирьох ступенів:

1) I ступінь (еритема) – почервоніння шкіри, набряклість і біль;

2) II ступінь (утворення пухирів) – сильний біль із інтенсивним почервонінням, відшаруванням епідермісу з утворенням міхурів, наповнених прозорою або каламутною рідиною;

3) III ступінь: некроз всієї товщі шкіри з утворенням щільного струпу, під яким перебувають ушкоджені тканини;

4) IV ступінь (обвуглення): виникає при впливі на тканини дуже високих температур (полум’я, розплавлений метал тощо); частіше при пожежах та аваріях на автотранспорті (ДТП), в літаках, нещасні випадки на шахтах; результат таких опіків – ушкодження м’язів, сухожиль, кісток.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим з опіками не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

5) якщо у постраждалого опіки першого і/або другого ступеня:

а) охолодити місце опіку прохолодною водою;

б) після охолодження накрити пошкоджену ділянку чистою вологою серветкою;

в) не слід спеціально проколювати пухирі; якщо пухирі розірвались, накласти чисту, стерильну пов’язку;

6) якщо у постраждалого опіки третього і/або четвертого ступеня:

а) накрити місце опіку чистою, стерильною серветкою;

б) за наявності ознак шоку надати постраждалому протишокове положення;

7) не використовувати при опіках мазі, гелі та інші засоби до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

8) при опіках, викликаних хімічними речовинами, місце враження постійно промивати чистою водою кімнатної температури до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

9) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

10) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.6. Домедична допомога у разі переохолодження.

При наданні домедичної допомоги розрізняють чотири ступені відмороження:

1) I ступінь – шкіра постраждалого блідого кольору, незначно набрякла, чутливість знижена або повністю відсутня;

2) II ступінь – у ділянці відмороження утворюються пухирі, наповнені прозорою або білою рідиною; характерні підвищення температури тіла, охолодження;

3) III ступінь – омертвіння шкіри: з’являються пухирі, наповнені рідиною темно-червоного або темно-бурого кольору; навколо омертвілої ділянки розвивається запальний вал (демаркаційна лінія); характерний розвиток інтоксикації – охолодження, потовиділення, значне погіршення самопочуття, апатія;

4) IV ступінь – поява пухирів, наповнених чорною рідиною. У постраждалого присутні ознаки шоку.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим з переохолодженням/відмороженням не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

5) при можливості усунути дію холоду: перемістити постраждалого в тепле приміщення, зняти мокрий одяг. Взуття та одяг знімати обережно, без зусиль, щоб не ушкодити вражені ділянки тіла (краще розрізати взуття та одяг);

6) якщо постраждалий у свідомості, зігріти його: проводити загальне зігрівання постраждалого, з цією метою слід давати постраждалому безалкогольні гарячі напої. Не рекомендується інтенсивне розтирання і масаж відмороженої частини тіла;

7) накласти на ушкоджену ділянку чисту пов’язку;

8) забезпечити нерухомість переохолоджених пальців, кистей і стоп. При необхідності виконати іммобілізацію за допомогою імпровізованих або стандартних шин;

9) якщо постраждалий без свідомості, але у нього збережене нормальне дихання, перевести у стабільне положення;

10) накрити постраждалого термопокривалом/ковдрою;

11) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

12) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.5. У разі виникненні пожежі приступити до гасіння наявними засобами пожежогасіння; при необхідності викликати пожежну частину.

5.6. Виконувати всі вказівки керівника по усуненню аварійної ситуації.

ПОГОДЖЕНО

З інструкцією з охорони праці ознайомлений (-а):
__________ ________________
(підпис) (Ім’я ПРІЗВИЩЕ)

_______________

(дата)