_____________________________________________________________________ 
(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості) 

 

Інструкція з охорони праці № ______ 
для електрозварника

1. Загальні положення

1.1. Ця інструкція встановлює вимоги з охорони праці для електрозварника (далі також – працівник).

1.2. Робоче місце електрозварника може бути постійним і тимчасовим. Постійне – стаціонарні зварювальні пости в майстернях, цехах, дільницях. Тимчасові – об’єкти підприємства, окремі роботи, які виконуються за межами стаціонарних зварювальних постів (виконуються тільки за нарядом-допуском).

1.3. Електрозварник виконує автоматичне і механізоване зварювання з використанням плазмотрона у всіх просторових положеннях зварного шва середньої складності апаратури, вузлів, деталей, конструкцій і трубопроводів з вуглецевих і конструкційних сталей. Наплавляє прості і середньої складності деталі та вузли. Виконує автоматичне мікроплазмове зварювання. Обслуговує установки для автоматичного електросилового зварювання і автомати під час зварювання конструкцій. 

1.4. До роботи допускають осіб, не молодших за 18 років, які мають повну загальну середню освіту та професійно-технічну освіту без вимог до стажу роботи або повну загальну середню освіту та професійну підготовку на виробництві та пройшли:

• медичний огляд та визнані придатними за професією;

• вступний інструктаж з охорони праці та пожежної безпеки, та первинний на робочому місці;

• спеціальне навчання та перевірку знань з питань охорони праці.

   

1.5. Працівник зобов’язаний:

• знати будову зварювальних автоматів, напівавтоматів, плазмотронів та джерел живлення, які застосовує;

• знати властивості і призначення зварювальних матеріалів; 

• знати основні види контролю зварних швів, вибір зварювальних матеріалів; 

• знати причини виникнення внутрішніх напруг і деформацій в виробах, які зварює, і заходи їх запобігання; установлення режимів зварювання за заданими параметрами;

• дотримуватись вимог правил внутрішнього трудового розпорядку;

• знати розташування первинних засобів пожежогасіння та вміти користуватись 

 ними;

• дотримуватись вимог виробничої та особистої гігієни на робочому місці;

• дбати про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеку і здоров`я людей, що оточують, в процесі виконання будь яких робіт чи під час перебування на території підприємства;

• вміти надавати домедичну допомогу;

• дотримуватись порядку застосування засобів колективного та індивідуального захисту;

• використовувати на робочому місці засоби колективного та індивідуального захисту;

• дотримуватись правил та норм з охорони праці та пожежної безпеки;

• сповістити безпосереднього керівника у разі нещасного випадку, якщо він стався на виробництві, в побуті, за ознак хворобливого стану, також про ситуацію, яка може загрожувати життю, здоров’ю людей.

1.6. Основні небезпечні та шкідливі фактори на робочому місці:

• підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони (може призвести до захворювань, зокрема, органів дихання);

• підвищений рівень шуму на робочому місці (може призвести до порушень систем організму, зокрема нервової);

• зорове та нервове напруження (може призвести до швидкої втоми та зниження працездатності);

• підвищена напруга в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися через тіло людини (може призвести до електротравматизму);

• бризки розплавленого металу (можуть привести до опіків);

• електромагнітні поля та іонізуючі випромінювання (можуть призвести до порушення діяльності нервово-психічної, серцево-судинної, ендокринної, кровотворної та інших систем організму людини);

• підвищена та знижена температура повітря робочої зони, що може призвести до зниження уваги працівника, і, відповідно, до травмування;

• підвищена температура поверхні устаткування, та матеріалів (може призвести до опіків).

1.7. Працівник забезпечується спеціальним одягом, взуттям та засобами індивідуального захисту згідно з галузевими нормами:

• костюм зварювальника для захисту від бризок розплавленого металу – 12 місяців;

• щиток захисний для обличчя – 24 місяців;

• рукавиці для захисту від бризок розплавленого металу – 1 місяць; 

• наколінники – 1 місяць;

• окуляри захисні  – до зносу;

• каска захисна  – до зносу;

• черевики шкіряні зварювальника із захисним підноском  – 12 місяців;

• засіб захисту органів дихання від зварювального аерозолю  – до зносу;

• навушники протишумові  – до зносу;

• плащ для захисту від води та нетоксичних розчинів термостійкий  – 24 місяці.

на зовнішніх роботах взимку додатково:

• костюм зварювальника для захисту від знижених температур, іскор та бризок розплавленого металу  – 36 місяців;

• рукавиці для захисту від знижених температур, бризок розплавленого металу  – 12 місяців;

• черевики або чоботи для захисту від знижених температур із захисним підноском  – 24 місяці;

• подшоломник утеплений  – 12 місяців;

• костюм для захисту від загальних виробничих забруднень та механічних впливів  – 12 місяців.

1.8. Особисту одежу та спеціальний одяг зберігати в індивідуальних шафах в санітарно-побутовому приміщенні.

1.9. Працівник має знати і виконувати зокрема і загальні вимоги безпеки, а саме:

• палити дозволяється тільки в спеціально відведеному місці;

• приймати їжу дозволяється тільки в спеціально відведених місцях;

• не торкатись струмоведучих частин обладнання;

• не приступати до роботи у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Отримати завдання від безпосереднього керівника.

2.2. Одягнути спеціальний одяг та засоби індивідуального захисту. Брезентову куртку одягнути навипуск поверх штанів. Штани слід одягнути поверх чобіт.

2.2.1. Перевірити справність засобів індивідуального та колективного захисту, запобіжних пристроїв, роботу місцевої вентиляційної установки (у разі роботи в приміщенні) та припливно-витяжної – всередині ємності.

2.3. Оглянути і привести в порядок робоче місце, перевірити стан освітлення. У випадку якщо підлога слизька (облита фарбою, маслом, водою тощо) – до роботи не приступати, вимагати щоб її прибрали, чи зробити це самому.

2.4. Перевірити справність електрозварювальної апаратури, стан контактів, ізоляції, електровимірювальних приладів, електропроводку, наявність та справність заземлення електричних машин та трансформаторів. У разі виявлення несправностей установку не вмикати.

2.5. Не розташовувати зварювальні пересувні апарати в захаращених місцях. Апарати мають бути встановлені так, щоб був вільний підхід.

2.6. Надійно укласти і закріпити предмети (деталі), що підлягають зварюванню.

2.7. Перед зварюванням посудин (гас, мазут тощо) вимагати, щоб ці посудини були ретельно вимиті гарячою водою, продуті парою, просушені і провітрені. Зварювати такі посудини можна тільки після виконання вказаних робіт з дозволу безпосереднього керівника.

2.8. Перевірити, щоб електротримач мав ізольовану ручку і надійний контакт з живильним кабелем, живильний кабель – непорушену ізоляцію, а корпус зварювальної машини і затискач зворотнього кінця кабелю були надійно заземлені. Перевірити наявність і справність захисних кожухів на рубильниках.

2.9. Перевірити наявність та справність засобів пожежогасіння.

2.10. У випадку виявлення несправностей, які заважають виконувати роботу безпечно, негайно повідомити безпосередньому керівнику. До усунення несправностей до роботи не ставати.

3. Вимоги безпеки під час роботи

3.1. Працівник має підтримувати робоче місце в чистоті та не допускати його захаращення сторонніми предметами.

3.2. Під час роботи бути уважним, не відволікатися і не відволікати інших.

3.3. Не допускати до робочого місця осіб, які не мають відношення до роботи.

3.4. Огородити місця електрозварювання пересувними щитами (якщо робота виконується поза спеціальною кабіною). Починаючи зварювання, необхідно попередити працівників, що знаходяться поблизу вигуком «закрий очі». 

3.5. При виконанні робіт зі зварювання металів на висоті понад 1,3 м повинні встановлюватися майданчики і ліси з негорючих матеріалів.

3.6. Під час виконання робіт зі зварювання виробів з підігрівом повинні застосовуватися додаткові заходи для попередження можливого перегрівання.

3.7. Забороняється працювати біля неогороджених або незакритих люків, прорізів, колодязів.

3.8. Перед спусканням в закриті ємності через люк працівник повинен переконатися, що кришка люка надійно закріплена у відкритому положенні.

3.9. Роботи зі зварювання металів в закритих ємностях повинні виконуватися за умов:

• наявності контрольних постів для спостереження за роботою працівника;

• наявності люків для прокладання комунікацій та евакуації працівника;

• безперервної роботи місцевої припливно-витяжної вентиляції і засобів, які унеможливлюють накопичення шкідливих речовин у повітрі робочої зони вище граничнодопустимих концентрацій і кисню менше 19 %;

• наявності у зварювальному устаткуванні автоматичного відключення подавання захисного газу і напруги холостого ходу в разі розриву зварювального кола;

• забезпечення працівника рятувальними засобами та засобами індивідуального захисту.

3.10. Під час зварювання металів в закритих ємностях працівник повинен мати рятувально-запобіжний пояс з канатом, кінець якого знаходиться у спостерігача, а також рятувальні лямки. Спостерігач повинен підтримувати постійний зв'язок з працівником.

3.11. Не дозволяється виконувати зварювання металів всередині закритих ємностей (в цистернах, резервуарах, баках) без вентиляції.

3.12. Слідкувати, щоб зварювальні проводи не знаходились у воді. Не дозволяється проводити електрозварювальні роботи в вологих приміщеннях, а в дощову погоду, під час снігопаду  – без улаштування тимчасового накриття.

3.13. Під час роботи для захисту очей і обличчя обов’язково користуватися щитком чи шоломом із спеціальним захисним темним склом. Якщо щиток чи шолом мають щілини і тріщини в скельцях, працювати в них не дозволяється.

3.14. Не дивитись самому і не дозволяти іншим дивитись на електричну дугу незахищеними очима, а також використовувати окуляри чи скельця без щитка.

3.15. Не дозволяється виконувати зварювальні роботи поблизу легкозаймистих і вогненебезпечних матеріалів (масла, гасу тощо) вогненебезпечні матеріали слід розташовувати на відстані не менше 15 м від місця зварювання.

3.16. Слідкувати, щоб руки, взуття та одяг були завжди сухими (з метою попередження електротравм).

3.17. Під час роботи в резервуарах, колодязях та інших замкнутих місцях попередньо переконатись у відсутності накопичення в них шкідливих газів і вибухонебезпечних газоповітряних сумішей.

3.18. Не залишати на риштуваннях незакріплених речей і не кидати їх униз.

3.19. Не дозволяється працювати декільком електрозварникам на одній вертикалі, тому як у випадку можливого падіння вниз обрізків матеріалів чи розжареного металу можуть статись нещасні випадки.

3.20. Дерев’яну підлогу, настіл під місцем зварювання, підмостя і риштування та будь-які горючі матеріали необхідно відокремлювати листами заліза, щоб унеможливити пожежу.

3.21. Під час роботи слідкувати щоб кабелі електрозварювальних апаратів були надійно ізольовані і захищені від механічних пошкоджень та високих температур.

3.22. Не дозволяється подача напруги до зварювального виробу через систему послідовних з’єднань металевих листів, труб тощо.

3.23. Лагодити електричну мережу електрозварювального апарату можна тільки при вимкненому рубільнику.

3.24. Не проводити зварювання чи різання посудин з закритими люками.

3.25. Не кидати і не залишати на робочому місці електротримач без нагляду, якщо він знаходиться під струмом розміщувати його слід на спеціальній підставці чи підвісці.

3.26. Під час зачищення зварювальних швів від шлаку і окалини слід користуватися захисними окулярами.

3.27. Різати і зварювати підвішені металеві вироби не дозволяється.

3.28. Необхідно слідкувати, щоб метал у місцях зварювання має бути сухим, очищеним від бруду, масла, окалини, іржі, фарби, легкозаймистих і горючих рідин.

3.29. У разі залишення електрозварником робочого місця електрозварювальну установку слід вимкнути.

3.30. Під час проведення зварювальних робіт безпосередньо на автомобілі поблизу паливного баку слід його закрити листом металу від попадання іскор та вжити необхідних протипожежних заходів.

3.31. Про всі недоліки, виявлені під час виконання робіт, сповістити безпосереднього керівника робіт.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Вимкнути рубильник зварювального апарату. Прибрати робоче місце, інструмент та пристрої скласти в спеціально відведене місце.

4.2. Після закінчення зварювальних робіт обстежити всі місця, куди можуть долетіти розжарені частки металу, іскри, і викликати пожежу. Переконатись, що після роботи не залишилось речей, що тліють (ганчір’я, ізоляційний матеріал тощо).

4.3. Зібрати проводи і захисні пристосування, укласти їх у спеціально відведене місце чи здати до комори, за необхідності протерти їх.

4.4. Вимкнути місцеву вентиляцію.

4.5. Спецодяг та засоби індивідуального захисту прибрати в спеціально відведені місця зберігання.

4.6. Вимити руки та обличчя з милом (за можливості прийняти душ).

4.7. У випадку виявлення несправностей обладнання та інструменту повідомити безпосередньому керівнику.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. У випадку виникнення ознак пожежі (горіння):

• негайно повідомити про це за телефоном 101. При цьому необхідно назвати місцезнаходження об’єкта, вказати кількість поверхів будинку, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище;

• сповістити про пожежу керівника та/або відповідну компетентну посадову особу;

• вжити (за можливості) заходів щодо евакуації людей, гасіння (локалізації) пожежі первинними засобами пожежогасіння та збереження матеріальних цінностей;

• здійснити в разі необхідності відключення електроенергії (за винятком систем протипожежного захисту) за можливості здійснити заходи, що сприяють запобіганню розвитку пожежі та задимленню будинку;

• організувати зустріч підрозділів оперативно-рятувальної служби, надати їм допомогу у виборі найкоротшого шляху для під’їзду до осередку пожежі та в установці техніки на зовнішні джерела водопостачання;

• одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію і захист матеріальних цінностей.

5.2. Місце, де стався нещасний випадок, аварія, пожежа за можливістю зберігати в тому стані, при якому воно сталося, якщо немає загрози для працівників та навколишнього середовища.

5.3. Постраждалим під час пожежі, аварії, нещасного випадку надати домедичну допомогу та викликати швидку медичну допомогу за номером 103.

В усіх випадках повідомити керівництво підприємства та дотримуватись їх вказівок.

5.4. Електротравми:

Порядок надання домедичної допомоги постраждалому в разі ураження електричним струмом:

1) насамперед переконатися у відсутності небезпеки;

2) якщо постраждалий у притомному стані, заспокоїти та пояснити свої наступні дії;

3) викликати екстрену медичну допомогу та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;

4) якщо постраждалого уражено блискавкою, торкатися його та надавати йому необхідну допомогу безпечно (допомогу слід надавати відповідно до наявних пошкоджень);

5) якщо постраждалого уражено електричним струмом:

– щодо непритомного постраждалого впевнитись, що дія електричного струму на нього припинена;

– всі дії щодо припинення дії електричного струму слід здійснювати за умови проходження відповідного навчання або здійснити виклик за єдиним телефонним номером системи екстреної допомоги населенню 112;

– у разі припинення дії електричного струму на постраждалого слід надати йому домедичну допомогу відповідно до наявних пошкоджень;

6) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

7) у разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно здійснити виклик екстреної медичної допомоги;

8) за можливості зібрати у постраждалого чи оточуючих максимально можливу інформацію стосовно обставин отримання травми. Всю отриману інформацію передати працівникам бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або диспетчеру служби екстреної медичної допомоги.

5.5. Механічні травми:

Ознаками масивної зовнішньої кровотечі є будь-що з наведеного:

1) швидке, інтенсивне витікання крові з рани;

2) пульсуючий характер кровотечі (кров б'є фонтаном);

3) пляма крові біля постраждалого, яка швидко збільшується;

4) значне просякнення одягу постраждалого кров'ю;

5) повна чи часткова ампутація кінцівки вище рівня кисті чи ступні;

6) непритомний стан постраждалого без ознак черепно-мозкової травми, за наявності зовнішньої кровотечі;

7) ознаки порушення перфузії: бліда шкіра, холодні кінцівки тощо, за наявності зовнішньої кровотечі.

Послідовність дій під час надання домедичної допомоги постраждалим у разі масивної зовнішньої кровотечі:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) покликати на допомогу оточуючих. Якщо випадкових свідків декілька слід звертатись до конкретної особи;

3) за наявності, перед початком надання домедичної допомоги використати засоби індивідуального захисту: рукавички, маску, захист очей;

4) в разі кровотечі з рани кінцівки та з можливістю її чіткої візуалізації:

а) здійснити максимально можливий тиск на рану руками;

б) накласти стискаючу пов’язку та оцінити її ефективність;

в) якщо кровотеча зупинилась, заспокоїти постраждалого та здійснити виклик екстреної медичної допомоги та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;

г) якщо кровотеча не зупинилась, накласти кровоспинний джгут;

ґ) після накладання кровоспинного джгута оцінити його ефективність:

– якщо кровотеча зупинена, записати точний час накладання кровоспинного джгута безпосередньо на кровоспинному джгуті або іншому видимому місці;

– якщо є відповідний навик, перевірити наявність пульсу на кінцівці нижче накладання кровоспинного джгута, та, за його наявності, здійснити додатковий тиск кровоспинним джгутом та/або накласти додатковий кровоспинний джгут, як описано нижче;

– якщо кровотеча не зупинилась, слід збільшити тиск кровоспинного джгута та/або накласти ще один кровоспинний джгут вище першого джгута;

– якщо накладання другого кровоспинного джгута не ефективно або відсутня можливість його накладання, слід здійснювати прямий тиск на рану руками до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або виконати тампонування рани;

5) в разі кровотечі з рани кінцівки без можливості її чіткої візуалізації:

а) накласти кровоспинний джгут максимально високо на кінцівку;

б) заспокоїти постраждалого та пояснити подальші дії;

в) розрізати одяг на кінцівці, якщо можливо;

г) оцінити ефективність накладання кровоспинного джгута:

– якщо кровотеча зупинена, записати точний час накладання кровоспинного джгута безпосередньо на кровоспинному джгуті або іншому видимому місці;

– якщо є відповідний навик, перевірити наявність пульсу на кінцівці нижче накладання кровоспинного джгута, та за його наявності здійснити додатковий тиск кровоспинним джгутом та/або накласти додатковий кровоспинний джгут як описано нижче;

– якщо кровотеча не зупинилась, слід збільшити тиск кровоспинного джгута та/або накласти ще один кровоспинний джгут залежно від місця локалізації рани;

– якщо накладання другого кровоспинного джгута не ефективно або відсутня можливість його накладання, слід здійснювати прямий тиск на рану руками до приїзду бригади (швидкої) екстреної медичної допомоги або виконати тампонування рани;

ґ) не знімати та не послабляти кровоспинний джгут до приїзду бригади (швидкої) екстреної медичної допомоги.

5.6. Термічні опіки.

Розрізняють опіки чотирьох ступенів:

1) I ступінь (еритема) – почервоніння шкіри, набряклість і біль;

2) II ступінь (утворення пухирів) – сильний біль із інтенсивним почервонінням, відшаруванням епідермісу з утворенням міхурів, наповнених прозорою або каламутною рідиною;

3) III ступінь: некроз всієї товщі шкіри з утворенням щільного струпу, під яким перебувають ушкоджені тканини;

4) IV ступінь (обвуглення): виникає при впливі на тканини дуже високих температур (полум’я, розплавлений метал тощо); частіше при пожежах та аваріях на автотранспорті (ДТП), в літаках, нещасні випадки на шахтах; результат таких опіків – ушкодження м’язів, сухожиль, кісток.

Послідовність дій під час надання домедичної допомоги постраждалим з термічними опіками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) припинити дію високої температури на постраждалого, за необхідності зняти тліючий одяг;

3) зняти прикраси, які є на ділянці опіку;

4) заспокоїти постраждалого та пояснити свої подальші дії;

5) здійснити виклик екстреної медичної допомоги та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;

6) охолодити місце опіку шляхом промивання протягом щонайменше 20 хв водою кімнатної температури (якщо площа опіку не перевищує 20% у дорослих або 10% у дітей);

7) після охолодження накласти на місце опіку чисту, стерильну суху марлеву пов’язку. Пов’язка не повинна здійснювати тиск на м’які тканини;

8) за наявності міхурів не слід їх пошкоджувати. В разі випадкового пошкодження міхурів накласти пов’язки, як описано вище;

9) при опіках більше ніж 20% площі тіла у дорослих або 10% у дітей потрібно накрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

10) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

11) в разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги;

12) за можливості зібрати у постраждалого чи оточуючих максимально можливу інформацію стосовно обставин отримання травми. Всю отриману інформацію передати фахівцям бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або диспетчеру служби екстреної медичної допомоги.

ПОГОДЖЕНО