_____________________________________________________________________ 
(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості) 

 

Інструкція з охорони праці № ______ 
для приймальника сировини, напівфабрикатів та готової продукції

1. Загальні положення

1.1. Ця інструкція встановлює вимоги з охорони праці для працівників, які виконують обов’язки приймальника сировини, напівфабрикатів та готової продукції (далі – приймальник) відповідно до Державного класифікатора професій України (ДК 003:2010, код професії 9322). Вимоги є обов’язковими під час виконання робіт у складських приміщеннях, на відкритих майданчиках чи інших робочих зонах. За невиконання цієї інструкції кожен приймальник несе відповідальність згідно з чинним законодавством.

1.2. Постійним робочим місцем приймальника є складські приміщення, зони приймання-відвантаження, майданчики для зберігання сировини, напівфабрикатів та готової продукції. 

1.3. Під час роботи приймальник виконує такі завдання:

• приймання сировини, напівфабрикатів і готової продукції за кількістю, якістю та комплектністю;

• перевірка відповідності маркування, пакування та супровідних документів;

• організація розміщення вантажів у зонах зберігання;

• контроль умов зберігання (температура, вологість тощо);

• використання ручних інструментів, засобів вимірювання (ваги, лінійки, сканери) та вантажно-розвантажувального обладнання;

• ведення обліку руху сировини та продукції.

1.4. До самостійної роботи приймальником допускаються особи, які:

• досягли 18-річного віку і мають відповідну кваліфікацію; 

• пройшли попередній медичний огляд у встановленому порядку і не мають медичних протипоказань;

• пройшли навчання, вступний і первинний інструктаж на робочому місці, стажування і перевірку знань з питань охорони праці та допущені до самостійної роботи.

•  

1.5. Приймальник зобов’язаний:

• дотримуватись вимог правил внутрішнього трудового розпорядку;

• дотримуватись вимог виробничої та особистої гігієни на робочому місці;

• дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я людей, що оточують процеси, у виконанні будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;

• вміти надавати домедичну допомогу;

• використовувати на робочому місці засоби колективного та індивідуального захисту за призначенням;

• завжди дотримуватися правил та норм з охорони праці та пожежної безпеки;

• виконувати інструкції з використання приладів, інструменту та обладнання;

• знати вимоги безпеки та інструкції із застосування хімічних речовин, якщо вони застосовуються в процесі;

• інструмент та обладнання використовувати тільки за призначенням;

• знати розташування первинних засобів пожежогасіння та вміти ними користуватися;

• дотримуватись вимог знаків безпеки;

• сповіщати керівника у разі нещасного випадку (на виробництві чи в побуті), за ознакою хворобливого стану, а також про ситуацію, яка може загрожувати життю чи здоров'ю людей.

•  

1.6. Приймальник має знати і виконувати зокрема і загальні вимоги безпеки, а саме:

• палити дозволяється тільки у спеціально відведених місцях;

• приймати їжу дозволяється тільки в спеціальних приміщеннях (їдальня, буфет тощо);

• не торкатися струмоведучих частин обладнання;

• не торкатися рухомих частин машин і механізмів;

• не перебувати в небезпечних зонах підйому вантажів чи руху машин і механізмів;

• не розводити багаття та не використовувати відкрите джерело тепла у місцях зберігання чи застосування вибухонебезпечних та горючих речовин;

• не приступати до роботи у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння.

1.7. Основні небезпечні та шкідливі фактори на робочому місці:

• механічні: падіння вантажів, удари від рухомих частин обладнання, порізи від гострих країв пакування;

• фізичні: шум від вантажно-розвантажувальної техніки, перепади температури, недостатнє освітлення;

• хімічні: контакт із пилом, газами чи хімічними речовинами при роботі з певними видами сировини;

• ергономічні: тривале перебування в незручній позі, підіймання важких вантажів;

• біологічні: контакт із пліснявою чи мікроорганізмами при роботі з органічною сировиною.

1.8. Приймальник забезпечується спеціальним одягом, взуттям та засобами індивідуального захисту (далі також – ЗІЗ) згідно галузевими (типовими) нормами безоплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам відповідної галузі та колективним договором:

• костюм бавовняний (З, Ми) – 12 місяців;

• черевики шкіряні з металевим носком (З, Ми, Мун100) – 12 місяців;

• рукавиці комбіновані (Ми, Мп) – 1 місяць;

• каска захисна (при роботі в зонах переміщення вантажів) – до зносу;

• окуляри захисні закриті – до зносу;

• куртка утеплена (Тн, Ми) – 36 місяців (для роботи в холодний період);

• респіратор (при роботі з пилоподібними речовинами) – до зносу.

1.9. Приймальник може забезпечуватись понад встановлених норм безоплатної видачі засобами захисту при аналізі та оцінці ризиків для життя та здоров’я, яких не можна уникнути за допомогою інших засобів.

1.10. Особисту одежу та спеціальний одяг слід зберігати в окремих індивідуальних шафах в санітарно-побутовому приміщенні.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Перед початком роботи робітнику слід надіти спецодяг, спеціальне взуття та інші необхідні засоби індивідуального захисту: застебнути всі ґудзики, заправити одяг так, щоб кінцівки не звисали, зняти прикраси, прибрати довге волосся.

2.2. Слід підготувати, оглянути та перевірити з урахуванням небезпек необхідні засоби захисту:

• засоби захисту рук (захисні перчати або рукавиці);

• засоби захисту голови (від загального забруднення, а у зоні переміщення вантажів – захисну каску);

• засоби захисту органів слуху (у разі перевищення допустимого рівня шуму);

• засоби захисту органів дихання (у разі появи пилу/газу/пари/аерозолів у робочій зоні);

• засоби захисту очей та/або обличчя.

2.3. Отримати завдання від безпосереднього керівника, уточнити план дій і безпечні методи роботи з інструментами.

2.4. Оглянути робочу зону:

• переконатися у відсутності сторонніх осіб, особливо, у зоні роботи вантажно-розвантажувальної техніки;

• перевірити стан підлоги (слизькість, наявність перешкод, ям);

• оцінити достатність освітлення робочої зони (не менше 200 лк для складських приміщень відповідно до вимог ДБН В.2.5-28-2018 «Природне і штучне освітлення»);

• перевірити справність проходів і проїздів, усунути сторонні предмети.

2.5. Перевірити справність обладнання та інструментів:

• цілісність ваг, сканерів, ручних інструментів (відсутність тріщин, сколів);

• справність захисних огороджень і гальмівних систем вантажно-розвантажувального обладнання;

• цілісність кабелів і заземлення електрообладнання (у разі використання);

• наявність палива чи зарядки для техніки (заправка проводиться у провітрюваному місці, на безпечній відстані від джерел вогню).

2.6. Оглянути підступи до робочого місця/зони виконання робіт, у разі потреби звільнити їх від сторонніх предметів та бруду.

2.7. Підготувати необхідний інструмент, обладнання, засоби та перевірити їх відповідність та справність;

2.8. Перевірити справність захисних огороджень та інших пристосувань.

2.9. Перевірити цілісність кабелів підключення до електричної мережі та заземлення електричного обладнання.

2.10. Переконатися у відсутності в робочій зоні сторонніх осіб, які не беруть участь у виконанні робіт.

2.11. Перевірити наявність та справність:

• первинних засобів пожежогасіння (вогнегасників, протипожежних покривал);

• системи аварійного відключення обладнання;

• засобів зв’язку для екстрених ситуацій.

2.12. Забороняється використовувати несправні засоби виробництва, інструменти, пристосування, тару тощо

2.13. У випадку виявлення несправностей, які заважають виконувати роботу безпечно, негайно повідомити безпосередньому керівнику. До усунення несправностей до роботи не ставати.

3. Вимоги безпеки під час роботи

3.1. Під час виконання роботи приймальник повинен:

• бути уважним, не відволікатися на сторонні справи і розмови, не відволікати інших працівників;

• підтримувати робоче місце в чистоті, не допускати захаращення проходів;

• дотримуватись правил особистої гігієни;

• використовувати засоби захисту протягом усього робочого часу.

3.2. Забороняється користуватись аудіопристроями з навушниками, це значно підвищує ризики травмування. 

3.3. Під час роботи використовувати всі необхідні ЗІЗ, що відповідають виконуваній роботі. Не дозволяється перебувати на робочому місці у одязі, взутті, яке не передбачено затвердженими нормами.

3.4. Обережно поводитися з інструментами, які мають гості частини.

3.5. Під час пересування територією:

• пересуватися слід лише по позначених проходах, доріжках чи ділянках;

• слід дивитися під ноги, щоб уникнути спотикання об перешкоди;

• слід оминати небезпечні ділянки за несприятливих погодних умов (калюжі, ожеледиця);

• забороняється бігати та поспішити; 

• на сходах слід триматись за поручні;

• слід триматися в безпечній зоні (на відстані не менше 2 м) від руху транспортних засобів та вантажно-розвантажувальної техніки. За потреби перетинання зон руху техніки слід переконатися у відсутності транспорту та подати сигнал водію (за наявності домовленості);

• у темний час доби чи за поганої видимості слід використовувати світловідбивні елементи на одязі та ліхтарі;

• забороняється пересування в зонах із підвішеними вантажами чи під час роботи кранів.

3.6. Під час роботи з вантажами:

• не підіймати вручну вантажі, що перевищують 7 кг;

• використовувати вантажно-розвантажувальну техніку для важких вантажів;

• перевіряти надійність пакування перед переміщенням;

• не перебувати під підвішеними вантажами чи в зоні роботи навантажувачів та інших вантажопідіймальних механізмів.

3.7. Під час роботи з обладнанням:

• не торкатися рухомих частин механізмів;

• не знімати захисні кожухи чи огородження;

• вимикати обладнання перед очищенням або регулюванням;

• не залишати увімкнене обладнання без нагляду.

3.8. При перевірці сировини чи продукції:

• використовувати рукавиці при роботі з гострими чи хімічно активними матеріалами;

• застосовувати респіратори при контакті з пилоподібними речовинами;

• уникати контакту шкіри з хімічними речовинами.

3.9. Вимоги безпеки під час взаємодії з іншими працівниками:

• слід підтримувати чітку комунікацію з колегами, особливо під час спільної роботи з вантажами чи обладнанням;

• необхідно погоджувати дії з водіями навантажувачів, операторами кранів чи іншими працівниками перед початком сумісних операцій;

• не відволікати інших працівників під час виконання ними небезпечних операцій (наприклад, керування технікою чи переміщення вантажів);

• попереджати колег про потенційні небезпеки в робочій зоні (слизька підлога, незакріплені вантажі тощо);

• у разі виникнення конфліктних ситуацій чи непорозумінь припинити роботу та звернутися до керівника для їх вирішення.

3.10. Забороняється під час роботи:

• працювати з несправним обладнанням чи інструментами;

• курити чи розводити вогонь у робочій зоні;

• перебувати в стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп’яніння;

• допускати сторонніх осіб до робочої зони.

3.11. У разі виявлення несправностей обладнання (підвищений рівень шуму, вібрації, перегрів та появи нехарактерного запаху горілої ізоляції) негайно вимкнути його та повідомити керівнику.

3.12. У разі виникнення аварійної ситуації необхідно негайно повідомити безпосереднього керівника.

3.13. У разі відсутності необхідних засобів індивідуального захисту або колективного захисту, а також у разі виявлення несправностей обладнання, слід негайно повідомити безпосередньому керівнику. Виконання робіт без усунення недоліків забороняється.

3.14. Заходи гігієни для робітника при роботі з хімічними речовинами: ретельно вимийте руки, передпліччя та обличчя перед вживанням їжі, перед користуванням туалетом та по закінченні роботи. 

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1 Після закінчення роботи приймальник повинен:

• привести в порядок робоче місце;

• прибрати сторонні предмети;

• вимкнути обладнання, очистити його від забруднень;

• перевірити стан складських зон, переконатися у відсутності небезпек (розлитих речовин, незакріплених вантажів або тари тощо);

• скласти ЗІЗ у спеціально призначені місця чи комори.

• здати забруднений спецодяг для прання чи ремонту відповідно до встановлених процедур.

4.2. Для очищення шкіри від виробничих забруднень після закінчення роботи слід використовувати спеціальні мийні засоби, які поєднують захисні та очищувальні властивості

4.3. У разі значного забруднення тіла необхідно прийняти душ з теплою водою і милом. У випадках забруднення лише рук – обов'язково мити їх водою з милом.

4.4. Про всі несправності обладнання, виявлені під час роботи, а також про заходи, що були вжиті для їх усунення, приймальник повинен повідомити безпосередньому керівнику та зробити відповідний запис у журналі технічного стану обладнання.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. У випадку виникнення ознак пожежі (горіння):

• негайно повідомити про це за телефоном 101. При цьому необхідно назвати місцезнаходження об’єкта, вказати кількість поверхів будинку, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище;

• повідомити безпосередньому керівнику або посадовій особі. 

• вжити (за можливості) заходів щодо евакуації людей, гасіння (локалізації) пожежі первинними засобами пожежогасіння та збереження матеріальних цінностей;

• сповістити про пожежу керівника чи відповідну компетентну посадову особу;

• здійснити в разі необхідності відключення електроенергії (за винятком систем протипожежного захисту) за можливості здійснити заходи, що сприяють запобіганню розвитку пожежі та задимленню будинку;

• організувати зустріч підрозділів оперативно-рятувальної служби, надати їм допомогу у виборі найкоротшого шляху для під’їзду до осередку пожежі та в установці техніки на зовнішні джерела водопостачання;

• одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію і захист матеріальних цінностей.

5.2. Місце, де стався нещасний випадок, аварія, пожежа за можливістю зберігати в тому стані, при якому воно сталося, якщо немає загрози для працівників та навколишнього середовища.

5.3. Постраждалим під час пожежі, аварії, нещасного випадку надати домедичну допомогу та викликати швидку медичну допомогу за номером 103.

В усіх випадках повідомити керівництво підприємства та дотримуватись вказівок керівництва.

5.4. Електротравми:

Порядок надання домедичної допомоги постраждалому в разі ураження електричним струмом:

1) насамперед переконатися у відсутності небезпеки;

2) якщо постраждалий у притомному стані, заспокоїти та пояснити свої наступні дії;

3) викликати екстрену медичну допомогу та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;

4) якщо постраждалого уражено блискавкою, торкатися його та надавати йому необхідну допомогу безпечно (допомогу слід надавати відповідно до наявних пошкоджень);

5) якщо постраждалого уражено електричним струмом:

– щодо непритомного постраждалого впевнитись, що дія електричного струму на нього припинена;

– всі дії щодо припинення дії електричного струму слід здійснювати за умови проходження відповідного навчання або здійснити виклик за єдиним телефонним номером системи екстреної допомоги населенню 112;

– у разі припинення дії електричного струму на постраждалого слід надати йому домедичну допомогу відповідно до наявних пошкоджень;

6) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

7) у разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно здійснити виклик екстреної медичної допомоги;

8) за можливості зібрати у постраждалого чи оточуючих максимально можливу інформацію стосовно обставин отримання травми. Всю отриману інформацію передати працівникам бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або диспетчеру служби екстреної медичної допомоги.

5.5. Механічні травми:

Ознаками масивної зовнішньої кровотечі є будь-що з наведеного:

1) швидке, інтенсивне витікання крові з рани;

2) пульсуючий характер кровотечі (кров б'є фонтаном);

3) пляма крові біля постраждалого, яка швидко збільшується;

4) значне просякнення одягу постраждалого кров'ю;

5) повна чи часткова ампутація кінцівки вище рівня кисті чи ступні;

6) непритомний стан постраждалого без ознак черепно-мозкової травми, за наявності зовнішньої кровотечі;

7) ознаки порушення перфузії: бліда шкіра, холодні кінцівки тощо, за наявності зовнішньої кровотечі.

Послідовність дій під час надання домедичної допомоги постраждалим у разі масивної зовнішньої кровотечі:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) покликати на допомогу оточуючих. Якщо випадкових свідків декілька слід звертатись до конкретної особи;

3) за наявності, перед початком надання домедичної допомоги використати засоби індивідуального захисту: рукавички, маску, захист очей;

4) в разі кровотечі з рани кінцівки та з можливістю її чіткої візуалізації:

а) здійснити максимально можливий тиск на рану руками;

б) накласти стискаючу пов’язку та оцінити її ефективність;

в) якщо кровотеча зупинилась, заспокоїти постраждалого та здійснити виклик екстреної медичної допомоги та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;

г) якщо кровотеча не зупинилась, накласти кровоспинний джгут;

ґ) після накладання кровоспинного джгута оцінити його ефективність:

– якщо кровотеча зупинена, записати точний час накладання кровоспинного джгута безпосередньо на кровоспинному джгуті або іншому видимому місці;

– якщо є відповідний навик, перевірити наявність пульсу на кінцівці нижче накладання кровоспинного джгута, та, за його наявності, здійснити додатковий тиск кровоспинним джгутом та/або накласти додатковий кровоспинний джгут, як описано нижче;

– якщо кровотеча не зупинилась, слід збільшити тиск кровоспинного джгута та/або накласти ще один кровоспинний джгут вище першого джгута;

– якщо накладання другого кровоспинного джгута не ефективно або відсутня можливість його накладання, слід здійснювати прямий тиск на рану руками до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або виконати тампонування рани;

5) в разі кровотечі з рани кінцівки без можливості її чіткої візуалізації:

а) накласти кровоспинний джгут максимально високо на кінцівку;

б) заспокоїти постраждалого та пояснити подальші дії;

в) розрізати одяг на кінцівці, якщо можливо;

г) оцінити ефективність накладання кровоспинного джгута:

– якщо кровотеча зупинена, записати точний час накладання кровоспинного джгута безпосередньо на кровоспинному джгуті або іншому видимому місці;

– якщо є відповідний навик, перевірити наявність пульсу на кінцівці нижче накладання кровоспинного джгута, та за його наявності здійснити додатковий тиск кровоспинним джгутом та/або накласти додатковий кровоспинний джгут як описано нижче;

– якщо кровотеча не зупинилась, слід збільшити тиск кровоспинного джгута та/або накласти ще один кровоспинний джгут залежно від місця локалізації рани;

– якщо накладання другого кровоспинного джгута не ефективно або відсутня можливість його накладання, слід здійснювати прямий тиск на рану руками до приїзду бригади (швидкої) екстреної медичної допомоги або виконати тампонування рани;

ґ) не знімати та не послабляти кровоспинний джгут до приїзду бригади (швидкої) екстреної медичної допомоги.

5.6. Термічні опіки.

Розрізняють опіки чотирьох ступенів:

1) I ступінь (еритема) – почервоніння шкіри, набряклість і біль;

2) II ступінь (утворення пухирів) – сильний біль із інтенсивним почервонінням, відшаруванням епідермісу з утворенням міхурів, наповнених прозорою або каламутною рідиною;

3) III ступінь: некроз всієї товщі шкіри з утворенням щільного струпу, під яким перебувають ушкоджені тканини;

4) IV ступінь (обвуглення): виникає при впливі на тканини дуже високих температур (полум’я, розплавлений метал тощо); частіше при пожежах та аваріях на автотранспорті (ДТП), в літаках, нещасні випадки на шахтах; результат таких опіків – ушкодження м’язів, сухожиль, кісток.

Послідовність дій під час надання домедичної допомоги постраждалим з термічними опіками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) припинити дію високої температури на постраждалого, за необхідності зняти тліючий одяг;

3) зняти прикраси, які є на ділянці опіку;

4) заспокоїти постраждалого та пояснити свої подальші дії;

5) здійснити виклик екстреної медичної допомоги та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;

6) охолодити місце опіку шляхом промивання протягом щонайменше 20 хв водою кімнатної температури (якщо площа опіку не перевищує 20% у дорослих або 10% у дітей);

7) після охолодження накласти на місце опіку чисту, стерильну суху марлеву пов’язку. Пов’язка не повинна здійснювати тиск на м’які тканини;

8) за наявності міхурів не слід їх пошкоджувати. В разі випадкового пошкодження міхурів накласти пов’язки, як описано вище;

9) при опіках більше ніж 20% площі тіла у дорослих або 10% у дітей потрібно накрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

10) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

11) в разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги;

12) за можливості зібрати у постраждалого чи оточуючих максимально можливу інформацію стосовно обставин отримання травми. Всю отриману інформацію передати фахівцям бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або диспетчеру служби екстреної медичної допомоги.

5.7 У разі порізів чи проколів негайно обробити рану антисептиком та звернутися до медпункту.

5.8 У разі контакту з біологічно небезпечними матеріалами – негайно промити уражену ділянку та повідомити керівника.

ПОГОДЖЕНО