Цивільний захист – це функція держави, спрямована на захист населення, територій та майна від надзвичайних ситуацій, зокрема від подій воєнного характеру.

Відповідно до вимог статті 19 Кодексу цивільного захисту (далі – КЦЗ) забезпечення оповіщення та інформування населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій – прямий обов'язок місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту.

Громадяни мають право на отримання інформації про надзвичайні ситуації або небезпечні події, що виникли або можуть виникнути (стаття 21 КЦЗ).

Для здійснення функцій цивільного захисту держава залучає матеріально-технічні ресурси всіх рівнів. Тому керівник суб'єкту господарювання зобов'язаний забезпечувати цивільний захист як своїх працівників, так і клієнтів/відвідувачів, зокрема під час оповіщення про повітряну тривогу в населеному пункті, де розташоване підприємство.

Згідно статті 153 КЗпП роботодавець не вправі вимагати від працівника виконання роботи, що становить явну небезпеку для його життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці.

Однак прямої відповідальності за роботу підприємства під час повітряної тривоги чинне законодавство наразі не передбачає.

Якщо, перебуваючи на робочому місці, працівники почули сирену, вони повинні виконати заходи, передбачені на такий випадок у внутрішньому документі по підприємству, наприклад, плані реагування.