Загальні вимоги щодо забезпечення пожежної безпеки під час проведення зварювальних та інших вогневих робіт передбачені в розділі VІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417.

Місця проведення зварювальних та інших вогневих робіт, пов’язаних з нагріванням деталей до температур, спроможних викликати займання матеріалів та конструкцій, можуть бути:

• постійними, які організовуються у спеціально обладнаних для цієї мети цехах, майстернях чи на відкритих майданчиках;
• тимчасовими, коли вогневі роботи проводяться безпосередньо в будинках, які зводяться або експлуатуються, спорудах та на території об’єктів при проведенні монтажних робіт.

Огороджувальні конструкції в цих місцях (перегородки, перекриття, підлоги) повинні бути виконані з негорючих матеріалів.

Керівник підприємства чи структурного підрозділу, де проводяться вогневі роботи на тимчасових місцях (крім будівельних майданчиків та приватних домоволодінь), зобов’язаний оформити наряд-допуск на виконання тимчасових вогневих робіт.

Наряд-допуск на проведення вогневих робіт, які проводяться на тимчасових місцях, підписується керівником підрозділу, на якому виконуються вогневі роботи, та затверджується технічним керівником підприємства або його заступником з виробництва.

Наряди-допуски погоджуються з СПБ енергетичного підприємства або добровільною пожежною дружиною об’єкта чи фахівцем із пожежної безпеки, а у разі їх відсутності — зі службою охорони праці. 

Проведення вогневих робіт на постійних та тимчасових місцях дозволяється лише після вжиття заходів, які виключають можливість виникнення пожежі: 

• очищення робочого місця від горючих матеріалів;
• захист горючих конструкцій;
• забезпечення первинними засобами пожежогасіння (вогнегасником, ящиком з піском та лопатою);
• технологічне обладнання, на якому передбачається проведення вогневих робіт, повинно бути приведене у вибухопожежобезпечний стан до початку цих робіт.

Після закінчення вогневих робіт виконавець зобов’язаний ретельно оглянути місце їх проведення, за наявності горючих конструкцій полити їх водою, усунути можливі причини виникнення пожежі.

Місце проведення вогневих робіт має бути очищене від горючих речовин та матеріалів у радіусі, вказаному в таблиці 1.

Таблиця 1

Необхідний радіус очищення місця проведення вогневих робіт від горючих речовин

Розміщені в межах указаних радіусів будівельні конструкції, настили підлог, оздоблення з матеріалів груп горючості Г2, Г3, Г4, а також горючі частини обладнання та ізоляція мають бути захищені від потрапляння на них іскор металевими екранами, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу чи в інші способи і в разі необхідності политі водою.

З метою виключення потрапляння розпечених часток металу в суміжні приміщення, на сусідні поверхи, близько розташоване устаткування всі оглядові, технологічні й вентиляційні люки, монтажні та інші отвори в перекриттях, стінах і перегородках приміщень, де здійснюються вогневі роботи, повинні бути закриті негорючими матеріалами.

Приміщення, в яких можливе скупчення парів ЛЗР, ГР та горючих газів, перед проведенням вогневих робіт повинні бути провентильовані.

Двері, що з’єднують приміщення, де виконуються вогневі роботи, з суміжними приміщеннями, повинні бути зачинені.

Місце для проведення зварювальних та різальних робіт у будинках і приміщеннях, у конструкціях яких використані горючі матеріали, має бути обгороджене суцільною перегородкою з негорючого матеріалу. При цьому висота перегородки повинна бути не менше 1,8 м, а відстань між перегородкою та підлогою — не більше 50 мм. Для запобігання розлітанню розпечених часток цей зазор повинен бути обгороджений сіткою з негорючого матеріалу з розміром чарунок не більше 1,0 х 1,0 мм.

Під час проведення вогневих робіт у вибухопожежонебезпечних місцях має бути встановлений контроль за станом повітряного середовища шляхом проведення експрес-аналізів із застосуванням газоаналізаторів.

Під час перерв у роботі, а також у кінці робочої зміни зварювальна апаратура повинна відключатися від електромережі, шланги від’єднуватися і звільнятися від горючих рідин та газів, а у паяльних лампах тиск повинен бути повністю знижений. Після закінчення робіт уся апаратура й устаткування мають бути прибрані в спеціально відведені приміщення (місця).

У зварювальній майстерні за наявності не більше 10 зварювальних постів для кожного з них дозволяється мати по одному запасному балону з киснем та горючим газом. Запасні балони повинні бути обгороджені щитами з негорючих матеріалів або зберігатися у спеціальних прибудовах до майстерні.

Вогневі роботи дозволяється проводити на відстані не ближче 15 м від відчинених отворів фарбувальних та сушильних камер. Місце зварювання слід обгороджувати захисним екраном.

Надається перелік дій, заборонених під час проведення зварювальних та інших вогневих робіт:

• приступати до роботи при несправній апаратурі;
• розміщувати постійні місця для проведення вогневих робіт у пожежонебезпечних та вибухопожежонебезпечних приміщеннях;
• допускати до зварювальних та інших вогневих робіт осіб, які не мають кваліфікаційних посвідчень та не пройшли у встановленому порядку навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму та щорічної перевірки знань з одержанням спеціального посвідчення;
• проводити зварювання, різання або паяння свіжопофарбованих конструкцій та виробів до повного висихання фарби;
• виконуючи вогневі роботи, користуватися одягом та рукавицями зі слідами масел та жирів, бензину, гасу й інших ГР;
• зберігати у зварювальних кабінах одяг, ГР та інші горючі предмети і матеріали;
• допускати стикання електричних проводів з балонами зі стисненими, зрідженими й розчиненими газами;
• виконувати вогневі роботи на апаратах і комунікаціях, заповнених горючими і токсичними матеріалами, а також на тих, що перебувають під тиском негорючих рідин, газів, парів та повітря або під електричною напругою;
• проводити вогневі роботи на елементах будинків, виготовлених із металевих конструкцій з горючими і важкогорючими утеплювачами.

Вимоги щодо забезпечення пожежної безпеки під час проведення електрозварювальних робіт

Установка для ручного зварювання Установка для ручного зварювання повинна бути забезпечена вимикачем чи контактором (для підключення джерела зварювального струму до розподільної цехової мережі), покажчиком величини зварювального струму та запобіжником у первинному ланцюзі.

З’єднування зварювальних проводів слід робити за допомогою:

• обтискання;
• зварювання;
• паяння;
• або з використанням спеціальних затискачів.

Підключення електропроводів до електродотримача, зварюваного виробу та зварювального апарата здійснюється за допомогою мідних кабельних наконечників, скріплених болтами з шайбами.

Вимоги до використання зварювального обладнання та устаткування під час проведення газозварювальних (газорізальних) робіт:

• проводи, підключені до зварювальних апаратів, розподільних щитів та іншого обладнання, а також до місць зварювальних робіт, мають бути надійно ізольовані та в необхідних місцях захищені від дії високої температури, механічних пошкоджень і хімічних впливів;
• у разі проведення електрозварювальних робіт, пов’язаних з частими переміщеннями зварювальних установок, мають застосовуватися міцні кабелі;
• кабелі (електропроводи) електрозварювальних машин повинні розміщуватися від трубопроводів кисню на відстані не менше 0,5 м, а від трубопроводу ацетилену та інших горючих газів — не менше 1 м;
• зворотним провідником, який з’єднує зварюваний виріб із джерелом зварювального струму, можуть служити сталеві або алюмінієві шини будь-якого профілю, зварювальні плити, стелажі й сама зварювана конструкція за умови, якщо їх переріз забезпечує безпечне за умовами нагрівання протікання струму;
• з’єднання між собою окремих елементів, використовуваних як зворотний провідник, треба виконувати за допомогою болтів, струбцин та затискачів:
  • використання як зворотного провідника внутрішніх залізничних шляхів, мереж заземлення чи занулення, а також металевих конструкцій будівель, комунікацій та технологічного устаткування заборонено;
• у разі проведення електрозварювальних робіт у вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних приміщеннях зворотним проводом від зварюваного виробу до джерела струму може бути лише ізольований провід, причому за якістю ізоляції він не повинен поступатися прямому провідникові, приєднуваному до електродотримача;
• конструкція електродотримача для ручного зварювання повинна забезпечувати надійне затискання та швидку заміну електродів, а також виключати можливість короткого замикання його корпусу на зварювану деталь під час тимчасових перерв у роботі або в разі його випадкового падіння на металеві предмети:
  • держак електродотримача має бути виготовлений з негорючого діелектричного та теплоізоляційного матеріалу;
• електроди, які застосовуються під час зварювання, повинні бути заводського виготовлення і відповідати номінальній величині зварювального струму;
• у разі заміни електродів їх залишки (недогарки) слід класти у спеціальний металевий ящик, встановлений біля місця зварювальних робіт;
• електрозварювальна установка на весь час роботи повинна бути заземлена. Крім заземлення основного електрозварювального обладнання, у зварювальних установках належить безпосередньо заземлювати той затискач вторинної обмотки зварювального трансформатора, до якого приєднується провідник, що йде до виробу (зворотний провідник);
• над переносними й пересувними електрозварювальними установками, які використовуються на відкритому повітрі, повинні бути споруджені навіси з негорючих матеріалів для захисту від атмосферних опадів;
• технічне обслуговування та планово-попереджувальний ремонт зварювального устаткування мають проводитися відповідно до графіка. Щодня після закінчення роботи слід проводити чищення агрегатів та пускової апаратури;
• температура нагрівання окремих частин зварювального агрегату не повинна перевищувати 75 °С;
• опір ізоляції струмопровідних частин зварювального кола повинен бути не нижче 0,5 Ом:
  • ізоляцію треба перевіряти не рідше 1 разу на 3 місяці (у разі автоматичного зварювання під шаром флюсу — 1 раз на місяць), і вона повинна витримувати напругу 2 кВ протягом 0,12 год;
  • живлення дуги в установках для атомно-водневого зварювання повинно здійснюватися від окремого трансформатора. Безпосереднє живлення дуги від розподільної мережі через регулятор струму будь-якого типу забороняється;
• у випадку, коли здійснюється атомно-водневе зварювання, у пальникові має бути передбачене автоматичне відключення напруги та припинення подавання водню в разі розриву кола.

Відстань від машин точкового, шовного та рельєфного зварювання, а також від машин для стикового зварювання до місця, де знаходяться горючі матеріали, та конструкції, повинна бути не менше 4 м у разі зварювання деталей перерізом до 50 мм², а від машин для стикового зварювання деталей перерізом понад 50 мм² — не менше 6 м.

Вимоги щодо забезпечення пожежної безпеки під час проведення газозварювальних (газорізальних) робіт та різання металів із використанням ацетиленових генераторів та горючих рідин

 Пересувні ацетиленові генератори Пересувні (переносні) ацетиленові генератори слід встановлювати на відкритих майданчиках. Дозволяється їх тимчасова робота в добре провітрюваних приміщеннях.

Ацетиленові генератори необхідно обгороджувати й розміщувати на відстані не ближче 10 м від місць проведення зварювальних робіт, а також від відкритого вогню, нагрітих предметів, місць забору повітря компресорами, вентиляторами та на відстані не менше 5 м від балонів з киснем та горючими газами.

У місцях установлення ацетиленових генераторів слід вивішувати таблички (плакати) з написами: «Стороннім вхід заборонений: вогненебезпечно», «Не проходити з вогнем».

Після закінчення робіт карбід кальцію в переносному генераторі повинен бути використаний повністю.

Вапняковий мул, котрий видаляється з генераторів, слід вивантажувати у пристосовану для цієї мети тару та зливати в мулову яму або спеціальний бункер. Відкриті мулові ями повинні бути обгороджені бильцями, а закриті — мати негорючі перекриття і бути обладнані витяжною вентиляцією та люками для видалення мулу.

Закріплення газопідвідних шлангів на приєднувальних ніпелях апаратури, пальників, різаків та редукторів повинно бути надійним. З цією метою треба застосовувати спеціальні хомути.

Дозволяється замість хомутиків закріплювати шланги не менше ніж у двох місцях уздовж ніпеля м’яким відпаленим (в’язальним) дротом.

На ніпелі водяних затворів шланги повинні надягатися щільно, але не закріплюватися.

У приміщеннях ацетиленових установок, де є проміжний склад карбіду кальцію, дозволяється зберігання його одночасно не більше 200 кг, у тому числі у відкритому вигляді — не більше одного барабана.

Відстань від пальників (по горизонталі) до перепускних рампових (групових) установок має бути не менше 10 м, а до окремих балонів з киснем та горючими газами — не менше 5 м.

До місця зварювальних робіт балони з газами треба доставляти на спеціальних візках або ношах.

Під час роботи з порожніми балонами з-під кисню і горючих газів та їх транспортування слід дотримуватися тих самих заходів безпеки, що і з наповненими балонами.

Під час проведення газозварювальних та газорізальних робіт забороняється:

• відігрівати замерзлі ацетиленові генератори, трубопроводи, вентилі, редуктори та інші деталі зварювальних установок відкритим вогнем або розпеченими предметами;
• допускати стикання кисневих балонів, редукторів та іншого зварювального обладнання з різними маслами, а також промасленим одягом та шматтям;
• працювати від одного водяного затвору двом і більше зварювальникам;
• завантажувати карбід кальцію завищеної грануляції або вштовхувати його в лійку апарата за допомогою залізних палиць та дроту, а також працювати на карбідному пилові;
• завантажувати карбід кальцію в мокрі завантажувальні корзини або за наявності води у газозбірнику, а також завантажувати кошики карбідом кальцію більш ніж наполовину їх об’єму під час роботи генераторів «вода на карбід»;
• здійснювати продування шланга для горючих газів киснем та кисневого шланга — горючими газами, а також робити взаємну заміну шлангів під час роботи;
• користуватися шлангами, довжина яких перевищує 30 м, а під час виконання монтажних робіт — 40 м (застосування шлангів довжиною більше 40 м дозволяється у виняткових випадках з письмового дозволу посадової особи, яка видала наряд-допуск на виконання тимчасових вогневих робіт);
• перекручувати, заломлювати чи затискати газопідвідні шланги;
• переносити генератор за наявності в газозбірнику ацетилену;
• форсувати роботу ацетиленових генераторів шляхом навмисного збільшення тиску газу в них або збільшення одноразового завантаження карбіду кальцію;
• застосовувати мідний інструмент для розкриття барабанів з карбідом кальцію, а мідь — як припій для паяння ацетиленової апаратури та в тих місцях, де можливе стикання з ацетиленом.

Зберігання запасу пального на місці проведення бензо- та газорізальних робіт дозволяється в кількості не більше змінної потреби. Пальне слід зберігати у справній, негорючій, спеціальній тарі, що не б’ється та щільно закривається, на відстані не менше 10 м від місця проведення вогневих робіт.

Перед початком робіт необхідно перевірити справність усієї арматури бензо- та газоріза, щільність з’єднань шлангів на ніпелях, справність різьби в накидних гайках та головках.

Бачок з пальним повинен знаходитись на відстані не ближче 5 м від балонів з киснем та від джерела відкритого вогню і не ближче 5 м від робочого місця різальника. При цьому бачок повинен бути розміщений так, щоб на нього не потрапляли полум’я та іскри під час роботи.

Під час проведення бензо- та гаcорізальних робіт забороняється:

• проводити різання, коли тиск повітря у бачку з пальним перевищує робочий тиск кисню в різаку;
• перегрівати випарник різака до вишневого кольору, а також підвішувати різак під час роботи вертикально, головкою вгору;
• затискати, перекручувати чи заломлювати шланги, які подають кисень або пальне до різака;
• використовувати кисневі шланги для підведення бензину чи гасу до різака;
• застосовувати пальне зі сторонніми домішками та водою;
• заповнювати бачок пальним більше ніж на 3/4 його об’єму;
• розігрівати випарник різака шляхом запалювання налитої на робочому місці ЛЗР або ГР;
• перевозити бачок з ЛЗР та ГР разом з кисневим балоном на одному візку.

Забезпечення пожежної безпеки під час проведення паяльних робіт

Вимоги щодо забезпечення пожежної безпеки під час проведення паяльних робіт такі:

• робоче місце в разі проведення робіт з використанням паяльних ламп повинно бути очищене від горючих матеріалів, а конструкції з горючих матеріалів, які містяться на відстані менше 5 м, повинні бути захищені екранами з негорючих матеріалів або политі водою (водним розчином піноутворювача);
• паяльні лампи необхідно утримувати справними та не рідше одного разу на місяць перевіряти їх на міцність та герметичність із занесенням результатів і дати перевірки до спеціального журналу. Крім того, не рідше одного разу на рік мають проводитися контрольні випробування паяльних ламп тиском;
• кожна лампа повинна мати паспорт із зазначенням результатів заводського гідравлічного випробування та допустимого робочого тиску. Запобіжні клапани мають бути відрегульовані на заданий тиск;
• заправляти паяльні лампи пальним і розпалювати їх слід у спеціально відведених для цієї мети місцях;
• для запобігання викидам полум’я з паяльної лампи пальне, яким заправляють лампи, повинно бути очищене від сторонніх домішок та води.

Щоб уникнути вибуху паяльної лампи, забороняється:

• застосовувати як пальне для ламп, що працюють на гасі, бензин чи суміш бензину з гасом;
• підвищувати тиск у резервуарі лампи під час накачування повітря понад допустимий робочий тиск, вказаний у паспорті;
• заповнювати лампу пальним більше ніж на 3/4 об’єму її резервуара;
• відкручувати повітряний гвинт та наливну пробку, коли лампа горить або ще не охолола;
• ремонтувати лампу, а також виливати з неї чи заправляти її пальним поблизу відкритого вогню, під час куріння.

Пожежна безпека під час розігрівання (варіння) бітумів та смол

Вимоги щодо забезпечення пожежної безпеки під час розігрівання (варіння) бітумів та смол такі:

• розігрівання (варіння) бітумів та смол необхідно здійснювати у спеціальних котлах, що мають бути справними й забезпеченими кришками з негорючих матеріалів, які щільно закриваються;
• заповнювати котли дозволяється не більше ніж на 3/4 їх місткості. Завантажуваний у котел наповнювач має бути сухим;
• щоб уникнути виливання мастики в топку та її загоряння, котел необхідно встановлювати похило, щоб його край, розташований над топкою, був на 50-60 мм вище протилежного. Топковий отвір котла повинен бути обладнаний відкидним козирком з негорючого матеріалу:
  • топки котлів після закінчення роботи треба погасити й залити водою;
• місце розігрівання (варіння) бітумів та смол слід обносити валом або бортиком з негорючих матеріалів не менше 0,3 м заввишки;
• з метою пожежогасіння місця розігрівання (варіння) бітуму (смол) необхідно забезпечити ящиками із сухим піском ємністю 0,5 м³, лопатами та не менше ніж двома пінними вогнегасниками;
• під час роботи пересувних котлів на зрідженому газі газові балони в кількості не більше двох повинні розміщуватися у вентильованих шафах з негорючих матеріалів, установлених на відстані не менше 20 м від працюючих котлів:
  • шафи слід тримати постійно замкненими;
• у разі розміщення бітумного котла просто неба над ним необхідно встановлювати навіс з негорючих матеріалів;
• котли допускається встановлювати групами. Кількість котлів у групі не повинна перевищувати трьох. Відстань між групами котлів — не менше 9 м;
• місце розігрівання (варіння) бітумів (смол) має розміщатися на спеціально відведених майданчиках і бути на відстані:
  • від будівель та споруд IV, IVa, V ступенів вогнестійкості — не менше ніж 30 м;
  • від будівель та споруд III, IIIa, IIIб ступенів вогнестійкості — не менше ніж 20 м;
  • від будівель та споруд I та II ступенів вогнестійкості — не менше ніж 10 м;
• підігрівати бітумні суміші всередині приміщень слід у бачках з електропідігрівом;
• доставляння гарячої бітумної мастики на робочі місця повинно здійснюватися:
  • у спеціальних металевих бачках, що мають форму зрізаного конуса, оберненого широкою частиною донизу, з кришками, які щільно закриваються. Кришки повинні мати запірні пристрої, що не допускають відкривання в разі випадкового падіння бачка;
  • насосом по сталевому трубопроводу, закріпленому на вертикальних ділянках до будівельної конструкції, не допускаючи при цьому протікань. На горизонтальних ділянках дозволяється подавання мастики через термотривкий шланг.

Джерело: Пожежна безпека будівель і споруд, № 3/оновлення/вересень/2019.