Попри те, що законодавство визначає індивідуальну програму реабілітації (ІПР) обов'язковою для виконання підприємствами та установами, сам працівник має право відмовитися від надання цього документа або від окремих заходів, передбачених програмою. Це створює для бізнесу практичне питання: як виконати вимоги законодавства і водночас не порушити права працівника та правила захисту персональних даних.

ІПР містить інформацію про стан здоров'я, рекомендації щодо умов праці, можливі обмеження у професійній діяльності та необхідність адаптації робочого місця. Водночас такі відомості належать до чутливих персональних даних, обробка яких допускається лише за наявності законних підстав або згоди працівника. Саме тому роботодавець не має права вимагати ІПР як обов'язковий документ при прийнятті на роботу. Для підтвердження інвалідності достатньо копії довідки МСЕК, виданої до 2025 року, або витягу з рішення експертної команди, який містить основні рекомендації щодо праці.

Для ФОП та юросіб це означає, що відсутність ІПР у роботодавця сама по собі не є порушенням, якщо працівник не бажає її надавати. Однак роботодавцю варто документально підтвердити, що він запропонував працівнику надати ІПР для створення належних умов праці. На практиці це може бути письмове повідомлення та акт про відмову від надання документа. Такий підхід допоможе довести, що підприємство вжило всіх можливих заходів для виконання вимог законодавства щодо працевлаштування осіб з інвалідністю.