Міністерство внутрішніх справ України Наказом від 29.11.2019 № 1000 затвердило Методику прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин під час аварій на хімічно небезпечних об’єктах і транспорті, (далі – Наказ/Методика № 1000).

Цей документ призначений для використання органами управління та силами цивільного захисту єдиної державної системи цивільного захисту, які організовують, здійснюють та забезпечують заходи із запобігання надзвичайним ситуаціям (далі – НС), ліквідації аварій, пов’язаних із виливом (викидом) небезпечних хімічних речовин (далі – НХР), та їх наслідків.

Хоча назви документів дуже схожі, проте Методику № 1000 розроблено з метою вдосконалення порядку оцінки хімічної обстановки шляхом прогнозування масштабів забруднення в разі виникнення аварії з виливом (викидом) НХР із технологічних ємностей на хімічно небезпечних об’єктах (далі – ХНО), автомобільному, річковому, залізничному та трубопровідному транспорті. Тому в новий документ, у порівнянні зі старою Методикою, внесено відчутні зміни.

Методика № 1000 дає змогу здійснити довгострокову (оперативну) та аварійну оцінку обстановки в разі виникнення аварій, пов’язаних із виливом (викидом) НХР із технологічних ємностей на ХНО, автомобільному, річковому, залізничному (під час перебування в нерухомому стані) та трубопровідному транспорті.

Основні відмінності Методики № 1000 розглянемо нижче.

1. Уведено нові терміни, зокрема:

• порогова токсодоза Pct50 – найменша інгаляційна токсодоза НХР, що викликає в людини, яка не забезпечена засобами захисту органів дихання, початкові симптоми ураження;
• прогнозування – завчасне визначення ймовірності виникнення і динаміки розвитку НС на підставі аналізу можливих причин їх виникнення, які зумовлені дією джерел НС у минулому і на тепер, та оцінювання можливих наслідків;
• руйнування ХНО – стан ХНО, за якого внаслідок катастрофи або стихійного лиха відбулася повна розгерметизація всіх ємностей і руйнування технологічних комунікацій.

2. Уведено основні показники, що визначають масштаб хімічного забруднення:

• радіус RA, (км) та площа SА (км2) району аварії;
• глибина Г1 (км) та площа S1 (км2) поширення первинної хмари НХР;
• глибина Г2 (км) та площа S2 (км2) поширення вторинної хмари НХР.

3. Уведено нові поняття та формули розрахунку:

• час Т (год.) за який визначається глибина поширення вторинної хмари НХР;
• питома швидкість випаровування E (кг/м2 с);
• площа поверхні виливу НХР Sпр (м2);
• приведений діаметр площі поверхні виливу НХР dпр (м).

4. Уточнено та розширено формулу визначення кількості уражених, де виокремлено певні поняття:

• кількість виробничого персоналу (населення) в осередку ураження L (осіб);
• середня щільність розміщення виробничого персоналу (населення) на території об’єкта (населеного пункту) (осіб/км2);
• площа території об’єкта (населеного пункту), що зазнала ураження Sоб. (км2).

Крім того, розширено поняття частки виробничого персоналу (населення), яке знаходиться в умовах перебування 1, 2, 3,... тощо – q(1,2,3,...і), де:

1 – виробничий персонал (населення), який знаходиться на відкритій місцевості;

2 – виробничий персонал (населення), який забезпечено протигазами;

3 – виробничий персонал (населення), який знаходиться в укриттях;

4 – виробничий персонал, який знаходиться у виробничих будівлях тощо.

5. Додатково приводиться зразок вигляду табло чергового диспетчера ХНО, де наводяться:

• радіус ураження з виокремленням секторів території;
• дані можливих глибин розповсюдження хмари НХР за різної кількості та різної температури навколишнього середовища;
• схема оповіщення та телефони для територіального оповіщення об’єктів та населених пунктів.