На підприємстві має бути розроблено для працівників і посадові інструкції, й інструкції з охорони праці, оскільки ці документи регулюють різні типи питань та обов’язків працівника. Що мається на увазі «працівник»? Працівник – це бухгалтер, прибиральниця, столяр.... Для столяра розроблена виробнича інструкція та інструкція з охорони праці. Навіщо йому розробляти посадову інструкцію? Посадові інструкції на нашому підприємстві розроблені для посадових осіб, ІТП. Прохання пояснити.

Посадова інструкція – це документ, що видається з метою регламентації організаційно-правового статусу працівника, його конкретних завдань та обов’язків, прав, відповідальності, забезпечує умови для його ефективної роботи. Для професій робітників розробляють робочі інструкції, в яких визначають конкретний перелік робочих обов’язків залежно від кваліфікації робітника.
Інструкція з охорони праці є актом з охорони праці підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та видів їх діяльності (далі – підприємство), що містить обов’язкові для дотримання працівниками вимоги з охорони праці при виконанні ними робіт певного виду або за певною професією на всіх робочих місцях, у виробничих приміщеннях, на території підприємства, будівельних майданчиках або в інших місцях, де за дорученням роботодавця чи уповноваженого ним органу (далі – роботодавець) виконуються ці роботи, трудові чи службові обов’язки.
Інструкції з охорони праці розробляються на основі нормативно-правових актів з охорони праці, технологічної документації підприємства з урахуванням конкретних умов виробництва та вимог безпеки, викладених в експлуатаційній та ремонтній документації підприємств – виготовлювачів устаткування, що використовується на цьому підприємстві.
Посадові інструкції розробляються для працівників, які належать до професійних категорій керівників, професіоналів, фахівців і технічних службовців, а робочі інструкції – для працівників, які належать до категорії робітників (робітничих професій).
Робочі інструкції робітників розробляються (так само як і посадові) на основі кваліфікаційних характеристик відповідних професій, що містяться в галузевих випусках Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (далі – ДКХП).
У Національному класифікаторі України ДК 003:2010 «Класифікатор професій» (далі – КП) професійні назви робіт працівників, для яких мають розроблятися посадові інструкції, містяться у розділах 1–4 КП. Відповідно, перша цифра їхніх кодів КП дорівнює 1–4, наприклад: код КП 3112 «Кошторисник», код КП 4115 «Секретар-друкарка» тощо.
Професії ж робітників, для яких розробляються робочі інструкції, містяться, як правило, у розділах 5–9 КП і перша цифра їхніх кодів КП дорівнює 5–9, наприклад: код КП 5133 «Соціальний робітник», код КП 9151 «Кур’єр», код КП 7422 «Столяр» тощо.
Точніше визначити належність окремих професій (посад) до конкретної професійної категорії можна й за допомогою відповідного галузевого випуску Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, в якому, як правило, зазначаються кваліфікаційні характеристики для окремих категорій працівників.
Коментар експерта
Отже, посадові інструкції розробляються для працівників, які належать до професійних категорій керівників, професіоналів, фахівців і технічних службовців, а робочі інструкції — для працівників, які належать до категорії робітників (робітничих професій).
Щоб краще зрозуміти відмінності між робочими й посадовими інструкціями, розглянемо приблизний зміст розділів, які вони мають:
Структура й зміст посадової та робочої інструкції
Розділ робочої (посадової) інструкції |
Зміст розділу |
|
робочої інструкції |
посадової інструкції |
|
Загальні положення |
Містить основні дані:
|
Містить основні дані:
|
Завдання й обов’язки |
Розкривається зміст робіт, які має виконувати робітник. Цей розділ також повинен містити характеристику робочого місця |
Подано характеристику діяльності працівника. Визначається ділянка роботи відповідно до Положення про підрозділ. Ділянка роботи може визначатися шляхом:
|
Права |
Визначаються й наводяться делеговані робітникові повноваження, користуючись якими він має забезпечувати в процесі своєї роботи виконання покладених на нього завдань та обов’язків |
Визначаються й наводяться делеговані працівникові повноваження, маючи які він повинен забезпечувати в процесі своєї діяльності виконання покладених на нього завдань та обов’язків. Наприклад, вносити пропозиції з відповідних питань, ухвалювати певні рішення, узгоджувати проекти документів, виконувати обов’язки представництва підрозділу з певних питань, брати участь у нарадах, отримувати необхідну для виконання своїх завдань інформацію від відповідних підрозділів тощо |
Відповідальність |
Містить показники особистої відповідальності за результати діяльності й виконання робіт, а також за невжиття належних заходів у межах своїх обов’язків |
Містить критерії оцінювання роботи працівника й межі його особистої відповідальності за результати діяльності та виконання робіт. Критеріями оцінювання роботи є якість і своєчасність виконання посадових завдань та обов’язків. Наприклад, зазначається, що працівник несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання посадових завдань та обов’язків, порушення правил внутрішнього трудового розпорядку й правил з охорони праці тощо |
Повинен знати |
Містить вимоги до спеціальних знань, умінь, майстерності робітника, викликані реальними умовами виробництва (сфери послуг), особливостями устаткування, матеріалів, інструментів, що використовуються для виконання робіт |
Містить вимоги стосовно спеціальних знань, а також знань законодавчих актів і нормативних документів, необхідних для виконання посадових обов’язків |
Кваліфікаційні вимоги |
Містить норми, які стосуються професійної освіти й досвіду, достатніх для повного та якісного виконання робіт за професією |
Містить вимоги до освіти із зазначенням освітньо-кваліфікаційних рівнів і досвіду, достатніх для повного та якісного виконання робіт за посадою |
Взаємовідносини (зв’язки) за професією (посадою) |
Зазначається перелік працівників, з якими робітник безпосередньо співпрацює для виконання покладених на нього обов’язків |
Зазначається перелік працівників усіх структурних підрозділів підприємства, а також сторонніх підприємств, організацій, установ, з якими працівник безпосередньо співпрацює, терміни отримання й надання інформації (за наявності), порядок погодження та затвердження відповідних документів тощо |
Приклади робіт |
Наводяться відповідні приклади робіт |
— |