Які нормативні документи з охорони праці необхідні для виконання робіт із випробування на герметичність водопровідних систем барометричним та гідравлічним методом: вимоги до виконавців та обладнання?

Вимоги до гідравлічних випробувань містять «Правила технічної експлуатації теплових установок і мереж», затверджені наказом Міненерго від 14.02.2007 № 71 (далі – Правила).
Для перевірки міцності і щільності трубопроводів, запірної і регулювальної арматури після ремонту до початку опалювального періоду теплова мережа підлягає гідравлічним випробуванням на міцність і щільність відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.81-18 «Правила охорони праці під час експлуатації обладнання, що працює під тиском» (далі – НПАОП 0.00-1.81-18). Мінімальна величина пробного тиску має бути 1,25 робочого тиску, але не менше ніж: 1,6 МПа (16 кгс/см2) – для магістральних теплових мереж; 1,2 МПа (12 кгс/см2) – для розподільчих теплових мереж. У цьому випадку значення робочого тиску встановлюється технічним керівником.
Максимальна величина пробного тиску встановлюється за розрахунком на міцність згідно з НД, погодженим з Держпромгірнаглядом, з урахуванням місцевих умов. У кожному конкретному випадку значення пробного тиску встановлює технічний керівник організації, що експлуатує теплові мережі, у межах, обумовлених вище.
Для гідравлічних випробувань на міцність і щільність трубопроводи теплових мереж заповнюється водою з температурою не нижче ніж 5оС і не вище ніж 40оС. Результати випробувань оформлюються актом відповідно до додатку 7 Правил.
На час проведення випробувань теплової мережі пробним тиском теплові пункти і системи теплоспоживання повинні бути надійно відключені.
До пуску в роботу всі трубопроводи, на які поширюються дія НПАОП 0.00-1.81-18, мають бути паспортизовані та, залежно від категорії, зареєстровані в місцевих органах Держпромгірнагляду.
Гідравлічне випробування новозмонтованих трубопроводів теплової мережі, прокладених у непрохідних каналах і в умовах безканального прокладання, має здійснюватися двічі:
попереднє – до встановлення устатковання, перекриття каналів і засипання траншей;
остаточне – після завершення будівельно-монтажних робіт і встановлення всього устатковання теплових мереж.
Результати випробувань оформлюються актом відповідно до додатку 8 Правил.
Вимоги до організації робочих місць при гідравлічних випробуваннях містять «Правила підготовки теплових господарств до опалювального періоду», затверджені наказом Міненерго від 10.12.2008 № 620/378.
Підготовлені до роботи в опалювальний період теплові господарства повинні відповідати таким вимогам:
укомплектовані всі робочі місця підготовленим і атестованим персоналом у порядку, установленому відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики України від 09.02.2004 № 75;
оснащені необхідними засобами індивідуального захисту, спецодягом та інструментом, а також інструкціями з експлуатації устатковання, охорони праці.
Власники теплових мереж або уповноважені ними органи під час підготовки обладнання теплових мереж до опалювального періоду повинні:
провести гідравлічні випробування устатковання ТМ на щільність та міцність;
розробити та затвердити робочі програми з проведення випробування устатковання ТП на гідравлічну щільність;
виконати гідравлічні випробування устатковання ТП на щільність та міцність.
Результати випробувань відображаються в акті готовності об'єкта до зими.
У ДБН В.2.5-64-2012 «Внутрішній водопровід та каналізація». Частина І. Проектування. Частина ІІ. Будівництво. Зі Зміною №1 (далі – ДБН В.2.5-64-2012) викладено вимоги як до гідравлічного, так і до пневматичного випробування.
Після завершення монтажних робіт монтажними організаціями повинні бути проведені випробування систем холодного та гарячого водопостачання, а також протипожежного водопроводу гідростатичним або манометричним (пневматичним) методами з оформленням акту за формами додатків Г та Д ДБН В.2.5-64-2012, а також промивання системи відповідно до п. 3.1.6 ДБН В.2.5-64-2012.
Випробування повинні виконуватися до початку опоряджувальних робіт.
Манометри, які застосовують для випробувань, повинні бути перевірені та мати ціну поділки не більше 0,01 МПа.
Випробування гідростатичним методом систем холодного і гарячого водопостачання, каналізації і водостоків повинні виконуватися за температури в приміщеннях будинку, будівлі, споруди не нижче ніж 278 °К (5 °С).
Температура води повинна бути також не нижче 278 °К (5 °С).
Заповнювати трубопроводи систем холодного і гарячого водопостачання водою слід повільно через дрібний сітчастий фільтр, при цьому повітровипускні пристрої повинні бути відкриті. Випробування систем внутрішнього холодного та гарячого водопостачання
Системи внутрішнього холодного і гарячого водопостачання повинні випробовуватися гідростатичним або манометричним (пневматичним) методами з дотриманням вимог ДСТУ-Н Б В.2.5-68-2012 «Настанова з будівництва, монтажу та контролю якості трубопроводів зовнішніх мереж водопостачання та каналізації» (далі – ДСТУ-Н Б В.2.5-68-2012) і ДБН В.2.5-64-2012.
Величину пробного тиску при гідростатичному методі випробування слід приймати такою, що дорівнює 1,5 надлишкового робочого тиску.
Гідростатичне і манометричне (пневматичне) випробування систем холодного і гарячого водопостачання повинно виконуватися до установлення водорозбірної арматури. Випробувальний тиск при цьому необхідно підтримувати в межах:
води - від 0,10 МПа до 0,65 МПа;
повітря або інертного газу - від 0,011 МПа до 0,300 МПа.
Гідростатичне випробування систем із пластиковими трубопроводами слід виконувати за позитивної температури навколишнього середовища не раніше ніж через 24 год після виконання останнього клеєного або зварного з'єднання .
Системи витримали випробування, якщо протягом 30 хв не виявлено падіння тиску більше ніж 0,02 МПа (0,2 кгс/см2) і крапель у зварних швах, нарізних з'єднаннях, арматурі і течії води через змивне обладнання.
Якщо після закінчення гідростатичного випробування трубопроводи систем холодного та гарячого водопостачання із мідних труб не знаходяться в експлуатації, слід повністю змінювати воду в системах один раз на місяць. Коли це неможливо, системи слід заповнити інертним газом замість води. Перед повторним заповненням водою слід промити системи впродовж 5 хв.
Після закінчення випробувань гідростатичним методом необхідно випускати воду із систем.
Випробування манометричним (пневматичним) методом систем холодного і гарячого водопостачання слід виконувати в такій послідовності:
систему заповнити повітрям або інертним газом пробним надлишковим тиском 0,15 МПа (1,5 кгс/см2);
при виявленні дефектів монтажу на слух слід понизити тиск до атмосферного і усунути дефекти;
потім систему заповнити повітрям або інертним газом тиском 0,1 МПа (1 кгс/см2) і витримати її протягом 5 хв.
Система витримала випробування, якщо під час її знаходження під пробним тиском падіння тиску не перебільшило 0,01 МПа (0,1 кгс/см2).
ДСТУ-Н Б В.2.5-68-2012 містить інформацію по випробуванню пластикових труб.
За відсутності в проєкті вказівки щодо способу випробування напірні трубопроводи підлягають випробуванню на міцність і герметичність, як правило, гідравлічним способом. Випробування напірних трубопроводів із пластмасових труб, включно із розрахунками випробувального тиску, проводяться згідно з розділом 10 ДСТУ-Н Б В.2.5-40-2009 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди. Проектування та монтаж мереж водопостачання та каналізації з пластикових труб» (далі – ДСТУ-Н Б В.2.5-40-2009).
У залежності від кліматичних умов у районі будівництва і за відсутності води може бути застосований пневматичний спосіб випробування для трубопроводів із внутрішнім розрахунковим тиском Рр, не більше: 0,5 МПа (5 кгс/см2 ) для підземних чавунних, залізобетонних та з інших матеріалів; 1,6 МПа (16 кгс/см2 ) для підземних сталевих; 0,3 МПа (3 кгс/см2 ) для надземних сталевих.
Важливо
Повністю дані про випробування містить розділ 10 ДСТУ-Н Б В.2.5-40-2009. Зразки Актів по гідравлічному та пневматичному випробовуванню розміщені в Додатках.
Більш розвернуті вимоги до виконавців та технології містить НПАОП 0.00-1.81-18. Роботодавець, який має намір експлуатувати обладнання під тиском, повинен забезпечити утримання обладнання під тиском у справному стані та безпечну експлуатацію шляхом організації належного технічного обслуговування.
З цією метою роботодавець зобов'язаний:
призначити наказом відповідального працівника за справний стан і безпечну експлуатацію обладнання під тиском, який пройшов навчання та перевірку знань з охорони праці у встановленому порядку;
забезпечити працівників цими Правилами, інструкціями, що діють у межах підприємства;
призначити в необхідній кількості обслуговувальний персонал, який пройшов навчання з охорони праці і має відповідну кваліфікацію щодо обслуговування обладнання під тиском, приладів безпеки, контрольно- вимірювальних приладів (далі - КВП), хімводопідготовки, живильних пристроїв та іншого допоміжного устаткування;
розробити і затвердити виробничу інструкцію для персоналу, який обслуговує обладнання під тиском, на підставі інструкції з монтажу і експлуатації виробника або постачальника обладнання під тиском з урахуванням компонування устаткування (виробнича інструкція повинна знаходитись на робочих місцях і видаватись під розписку обслуговувальному персоналу);
проводити періодично (не рідше одного разу на рік) обстеження обладнання під тиском, а саме гідростатичне випробування робочим тиском, внутрішній та зовнішній огляди. Для трубопроводів пари та гарячої води проводиться зовнішній огляд.
Гідростатичне випробування має за мету перевірку міцності елементів обладнання під тиском і щільності з'єднань.
Гідростатичний випробувальний тиск не має бути меншим будь-якого з таких значень, що відповідає:
максимальному навантаженню, якому може піддаватися обладнання під тиском, за експлуатаційних умов, враховуючи його максимально допустимий тиск та максимально допустиму температуру, додані докоефіцієнта 1,25;
максимально допустимому тиску, доданому до коефіцієнта 1,43, залежно від того, яке з них є більшим;
максимально допустимому тиску, доданому до коефіцієнта 1,5 розрахункового тиску посудини, що призначена для заповнення повітрям або азотом і не призначена для вогневого нагрівання.
Гідростатичне випробування трубопроводів пари та гарячої води проводиться:
перед пуском в роботу заново змонтованих трубопроводів;
після відпрацювання нормативного строку експлуатації;
після аварії трубопроводу або його елементів, якщо це вимагається обсягом відновлювальних робіт;
після ремонту із застосуванням зварювання;
перед пуском трубопроводу після консервації більше двох років.
Зовнішній огляд зазначених трубопроводів проводиться не менше одного разу протягом трьох років.
Величина пробного тиску при гідростатичному випробуванні трубопроводів пари та гарячої води, їх блоків і окремих елементів має становити 1,25 робочого тиску, але не менше 2 бар.
Посудини, що є невід'ємною частиною трубопроводів, випробовуються тим самим тиском, що й трубопроводи.
Наступний документ – це «Правила технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України», затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 05.07.95 № 30. Більшість розділів присвячену очисним спорудам, водозаборам, тощо, інформації по гідравлічним випробуванням зовсім небагато:
Забудовані водопровідні мережі або трубопроводи повинні бути піддані двократному гідравлічному випробуванню:
на міцність – до засипання траншей у монтування арматури (вантузів, гідрантів, клапанів тощо) з встановленням на їх місця заглушок;
на герметичність – після засипання траншей (проте не раніше ніж через 24 години після засипання).
Результати випробувань трубопроводів оформлюють актом.
2. Трубопроводи діаметром більше 1000 мм необхідно витримувати після засипання грунтомзаповненими водою протягом 3 діб.
3. Якщо трубопровід заповнений водою до засипання, то початком періоду витримуваннявважається момент засипання.
4. Для випробувань слід використовувати манометри точності не менше 1,5.
5. У процесі технічного обслуговування систем внутрішнього водопроводу необхідно виконувати зазначені нижче роботи з такою періодичністю: підготовка системи внутрішнього водопроводу до експлуатації в осінньо-зимовий період -один раз на рік. При цьому виконують такі роботи: ремонт і утеплення трубопроводів нагорищах і в підвалах, консервація і закріплення систем поливання зелених насаджень, ремонт іутеплення зовнішніх водорозбірних кранів, очищення, дезинфекція і промивання водонапірнихбаків і трубопроводів, регулювання і гідравлічне випробування системи водопроводу.
Дія НПАОП 0.00-1.73-14 «Правила охорони праці та безпечної експлуатації технологічних трубопроводів» не поширюється на трубопроводи пари та гарячої води, водопостачання і каналізації.
НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці» – головний документ, який визначає вимоги до виконавців (далі – Типове положення).
Згідно з Типовим положенням, працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи проходять за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки в разі виникнення аварії.
Виконуючи вимоги цих нормативів, підприємство при виконанні гідравлічних випробувань та опресовки, повинно мати дані медоглядів, інструкції з охорони праці по професіям та видам робіт, журнали реєстрації інструктажів – вступного, первинного, повторних, позапланових та цільових, протоколи проходження навчання як працівників, так і посадових осіб, накази про стажування, про введення в дію інструкцій, про призначення відповідальних за інструктажі, за безпечне виконання робіт, за складання переліку робіт з підвищеною небезпекою, на підставі яких і складають інструкції, переліки шкідливих та небезпечних факторів.
Універсальні зразки інструкцій можна знайти у документі «Перелік примірних інструкцій з охорони праці», затвердженому відповідно до НПАОП 0.00-4.15-98 «Положення про розробку інструкцій з охорони праці».
В ньому міститься ПІ 1.4.73-354-2005 Примірна інструкція з охороні праці для випробувача герметичності (гідравлічним або повітряним тиском).
У разі використання примірної інструкції як основи для розробки інструкцій, які діють на підприємстві, вона підлягає оформленню, узгодженню і затвердженню. В нашому випадку примірна інструкція складалась для випробування герметичності в суднобудівельній галузі, але це не має нас непокоїти – за необхідності до цієї інструкції вносяться зміни і доповнення стосовно власних конкретних умов підприємства, що проводить гідравлічні та пневматичні випробування з урахуванням вимог нормативних актів, які набули чинності після затвердження відповідної примірної інструкції.
Стосовно обладнання, що використовується при випробуваннях, то зазвичай це може бути гідравлічний прес або насос, компресор – тобто, будь-яке обладнання, що створює тиск, необхідне в процесі проведення тестів. Також під'єднують додаткове обладнання – вентилі, манометри, вимірювальні прилади, докладна інформація міститься в паспортах та інструкціях завода-виробника. Манометри використовуються згідно з ДСТУ 7224-2011 «Метрологія. Манометри, мановакуумметри, вакуумметри, напороміри, тягонапороміри, тягоміри з пневматичними вихідними сигналами. Методика повірки (калібрування)».
Довідкова інформація
Для гідравлічного випробування трубопроводу манометри повинні бути атестовані, мати клас точності не нижче 1,5, а діаметр корпусу – не менше 150 мм. Діапазон вимірювання манометра має бути приблизно в 1,33 раза вищим за випробувальний тиск (наприклад, для випробувального тиску Рм, діапазон має бути близько 4/3 від Рм). Крім того, встановлення манометра повинно проводитись через відсічний кран або клапан і бути в зручному місці для візуального контролю. Здійснення монтажу та демонтажу проводиться тільки за відсутності тиску в трубопроводі . Необхідно проводити монтаж за допомогою гайкового ключ за штуцер (заборонено вкручувати манометр, тримаючи його за корпус). Крутний момент повинен не вище 20 Нм.
З метою ущільнення з'єднання приєднання манометра до джерела тиску використовуються лише ущільнювальні кільця ( фторопластові або мідні ).
Використання для цієї цілі підмоткових матеріалів – заборонено.
Підведення тиску виробляється трубопроводами, внутрішній діаметр яких повинен бути не менше ніж 3 мм.
Необхідно здійснювати подачу тиску плавно, рівномірно . У процесі зміни подавання тиску його швидкість не повинна перевищувати 10% шкали за секунду.
Заборонено використовувати манометр, якщо:
відсутні штампи повірки;
є ушкодження скла;
рух стрілки стрибкоподібний , або після вимірювання стрілка не повертається у вихідне положення (нульова позначка);
спостерігається перевищення допустимою норми похибки.