Керувати навантажувачами мають право водії навантажувачів (п. 15 розділу V Правил охорони праці під час експлуатації навантажувачів, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 27.08.2018 № 1220 (НПАОП 0.00-1.83-18)). Таким розуміють працівника, відповідального за рух навантажувача (штабелеукладача), який під час керування може сидіти або стояти в навантажувачі (штабелеукладачі), стояти на платформі водія, яка може складатися, повертатися чи підніматися разом з вилами, чи може керувати з підлоги, супроводжуючи штабелеукладач пішки (частина 11 п. 4 розділу І НПАОП 0.00-1.83-18).

Керувати навантажувачем можуть тільки ті працівники, які пройшли відповідне навчання та мають право керувати ним (п. 4 розділу IV Вимог безпеки та захисту здоров’я під час використання виробничого обладнання працівниками,  затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 28.12.2017 № 2072 (НПАОП 0.00-7.14-17)) та керувати електронавантажувачем має право особа, яка має посвідчення на право керуванням ним (п. 6.2 глави 6 розділу XIV Правил охорони праці на автомобільному транспорті, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 09.07.2012 № 964 (НПАОП 0.00-1.62-12)). Посвідчення на право керування виробничим обладнанням видається за результатами перевірки Правил технічної та безпечної експлуатації використовуваного виробничого обладнання. Не існує заборони видавати посвідчення на право керування навантажувачем  саме водію навантажувача, тобто посвідчення на право керування навантажувачем може видаватись будь-якій особі, яка пройшла успішно відповідне навчання та перевірку знань.

Навантажувачі відносяться до технологічних транспортних засобів. Роботи, пов'язані з управлінням наземним транспортом, належать до Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі (п. 9 таблиці Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженому спільним наказом Міністерства охорони здоров'я України та Держнаглядохоронпраці від 23.09.1994 № 263/121). Небезпеки, пов’язані з експлуатацією навантажувачів, визначає розділ ІІІ НПАОП 0.00-1.83-18. НПАОП 0.00-1.83-18 не містить вимоги обов’язкового проходження медичного огляду машиніста навантажувача.

Процедуру проведення медичних  оглядів таких працівників,  де є потреба у професійному доборі, визначає Порядок  проведення  медичних оглядів працівників певних категорій, затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 № 246 (далі – Порядок № 246), відповідно до п. 2.14 розділу ІІ якого «працівники транспортних засобів проходять попередні (періодичні) медичні огляди як працівники, зайняті  на важких роботах,  роботах із шкідливими чи небезпечними умовами  праці,  з урахуванням специфіки діяльності,  шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу, окрім тих, які підлягають оглядам відповідно до наказу МОЗ та МВС України від 05.06.2000 № 124/345 «Про затвердження Положення  про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів» (далі – Положення № 124)».

Відповідно до таблиці додатка 1 Положення № 124 навантажувачі з потужністю двигуна до 147 кВт відносяться до категорії Е1, навантажувачі з потужністю двигуна понад 147 кВт – до категорії Е2 (професія водія навантажувача передбачає присвоєння кваліфікаційних розрядів від 2 до 6). Перелік захворювань і вад, при яких особа не може бути допущена до керування відповідними транспортними засобами, затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України від 24.12.1999 № 299, для водіїв категорії "E" містить 35 найменувань захворювань і вад. Зокрема, шкідливий чинник водія навантажувача (як і будь-якого водія транспортного засобу) пов’язаний з адекватністю його поводження та оцінки ситуації під час руху транспортного засобу (наявності у цієї особи  відповідної сенсомоторної, зорової та слухової реакції). 

Водії транспортних  засобів, у  тому  числі  автомобілів категорії  Е,  які були  зареєстровані  в Державтоінспекції, та  інших механічних транспортних засобів повинні проходити наркологічний огляд з періодичністю 1 раз на 2 роки (п. 11 Переліку професій та видів діяльності, для яких є обов'язковим первинний і періодичний профілактичний наркологічний огляд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.1997 № 1238; п. 2 Порядку проведення обов'язкового профілактичного наркологічного огляду громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.1997 № 1238). Тобто, йдеться про проходження наркологічного огляду тільки колісних навантажувачів, що експлуатуються на дорогах загального користування та не передбачено наркологічний огляд водія навантажувача, що експлуатується у складських приміщеннях. 

Водії транспортних засобів категорії ВЕ, СЕ (тобто гусеничних та колісних навантажувачів) проходять психіатричний огляд один раз на 2 роки (п. 8 таблиці  Переліку медичних психіатричних протипоказань щодо виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби), що можуть становити безпосередню небезпеку для особи, яка провадить цю діяльність, або оточуючих, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2000 № 1465).

Працівники, зайняті на роботах, що потребують професійного добору, повинні надати Комісії, яка проводить медичний огляд, висновок психофізіологічної експертизи (п. 2.13 розділу ІІ ; п. 3.2 розділу ІІІ Порядку № 246). Роботодавець укладає із закладом охорони здоров'я договір з роботодавцем про проведення медичного огляду таких працівників, де є потреба у професійному доборі (п. 4.1.1 розділу IV Порядку № 246). Оскільки в Україні відсутні підзаконні нормативно-правові акти, що регулюються проходження психофізіологічної експертизи, реалізувати ці вимоги проблематично.

Відповідно до підпункту 4 пункту 24 Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09.12.2020 №1236 на час дії карантину тимчасово дозволено залучати до роботи без проходження попереднього (під час прийняття на роботу) та періодичних (упродовж трудової діяльності) медичних оглядів. Дія вказаного підпункту постанови поширюється на працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення, визначених у переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, що затверджений у постанові Кабінету Міністрів України від 23.05.2001 № 559.