_____________________________________________________________________ 
(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості) 

 

Інструкція з охорони праці № ______ 
для електрополірувальника

1. Загальні положення

1.1. Ця інструкція встановлює вимоги з охорони праці для працівників, які забезпечують роботу за професією «електрополірувальник» з використанням установок електронно-імпульсного полірування. Вимоги інструкції є обов'язковими для електрополірувальника, який виконує полірування металевих поверхонь за допомогою електронно-імпульсної технології. За невиконання цієї інструкції кожен електрополірувальник несе відповідальність згідно з чинним законодавством.

1.2. Постійним робочим місцем електрополірувальника є спеціально забезпечене приміщення або ділянка, де розташована установка електронно-імпульсного полірування, а також зони для підготовки та обробки деталей.

1.3. Під час роботи електрополірувальник виконує таке завдання:

• підготовка деталей до полірування;

• налаштування та керування установкою електронно-імпульсного полірування;

• контроль якості полірування;

• обслуговування та дрібний ремонт обладнання;

• ведення необхідної документації.

1.4. До самостійної роботи з установкою електронно-імпульсного полірування допускаються електрополірувальники, які:

• досягли 18 річного віку і мають відповідну кваліфікацію; 

• пройшли попередній медичний огляд у встановленому порядку і не мають медичних протипоказань;

• пройшли навчання, вступний і первинний інструктаж на робочому місці, стажування і перевірку знань з питань охорони праці та допущені до самостійної роботи;

• мають групу з електробезпеки у відповідності до виконуваної роботи та обов’язків при роботі з електрообладнанням.

   

1.5. Електрополірувальник зобов’язаний:

• дотримуватись вимог правил внутрішнього трудового розпорядку;

• дотримуватись вимог виробничої та особистої гігієни на робочому місці;

• дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я людей, що оточують процеси, у виконанні будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;

• вміти надавати домедичну допомогу;

• використовувати на робочому місці засоби колективного та індивідуального захисту за призначенням;

• завжди дотримуватися правил та норм з охорони праці та пожежної безпеки;

• виконувати інструкції з використання приладів, інструменту та обладнання;

• знати вимоги безпеки та інструкції із застосування хімічних речовин, якщо вони застосовуються в процесі;

• інструмент та обладнання використовувати тільки для призначенням;

• знати розташування первинних засобів пожежогасіння та вміти ними користуватися;

• дотримуватись вимог знаків безпеки;

• сповіщати іншого керівника у разі нещасного випадку (на виробництві чи в побуті), за ознакою хворобливого стану, а також про ситуацію, яка може загрожувати життю чи здоров'ю людей.

   

1.6. Електрополірувальник має знати і виконувати зокрема і загальні вимоги безпеки, а саме:

• палити дозволяється тільки у спеціально відведених місцях;

• приймати їжу дозволяється тільки в спеціальних приміщеннях (їдальня, буфет тощо);

• не торкатися струмоведучих частин обладнання;

• не торкатися рухомих частин машин і механізмів;

• не перебувати в небезпечних зонах підйому вантажів чи руху машин і механізмів;

• не розводити багаття та не використовувати відкрите джерело тепла у місцях зберігання чи застосування вибухонебезпечних та горючих речовин;

• не приступати до роботи у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння.

1.7. Основні небезпечні та шкідливі фактори на робочому місці:

• підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися через тіло людини (може спричинити електротравму);

• рухомі частини виробничого обладнання (механічні травми);

• хімічні розчини, що використовуються у процесі обробки (хімічні опіки);

• гарячі поверхні чи розчини (теплові опіки);

• недостатнє освітлення (може призвести до швидкої втомлюваності очей, зниження продуктивності праці, при цьому зростає потенційна небезпека помилкових дій і нещасних випадків).

• підвищений рівень шуму (може призвести до швидкої втомлюваності, при цьому зростає потенційна небезпека помилкових дій);

• вібрація (може призвести до перевантаження нервової системи, порушення кровообігу);

• підвищена запиленість повітря робочої зони (може спричинити навантаження на дихальну систему).

1.8. Електрополірувальник забезпечується спеціальним одягом, взуттям та засобами індивідуального захисту (далі також – ЗІЗ) згідно з галузевими нормами безоплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам відповідної галузі та колективним договором:

• захисний костюм або комбінезон;

• гумові або нітрилові рукавички;

• захисні окуляри або щиток;

• респіратор (за потреби);

• захисне взуття;

• засоби захисту слуху (якщо рівень шуму перевищує норму).

1.9. Електрополірувальник також може забезпечуватись понад встановлених Норм безоплатної видачі засобами захисту при аналізі та оцінці ризиків для життя та здоров’я, яких не можна уникнути за допомогою інших засобів.

1.10. Особисту одежу та спеціальний одяг слід зберігати в індивідуальних шафах в санітарно-побутовому приміщенні.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Перед початком роботи електрополірувальнику слід надіти спецодяг, спеціальне взуття та інші необхідні засоби індивідуального захисту: застебнути всі ґудзики, заправити одяг так, щоб кінцівки не звисали, зняти прикраси, прибрати довге волосся під захисний берет.

2.2. Слід підготувати, оглянути та перевірити з урахуванням небезпек необхідні засоби захисту:

• засоби захисту рук (захисні перчати або рукавиці);

• засоби захисту голови (від загального забруднення, а у зоні переміщення вантажів – захисну каску);

• засоби захисту органів слуху (у разі перевищення допустимого рівня шуму);

• засоби захисту органів дихання (у разі появи пилу/газу/пари/аерозолів у робочій зоні);

• засоби захисту очей та/або обличчя.

2.3. Отримати завдання від безпосереднього керівника.

2.4. Перевірити місцеве освітлення: необхідно, щоб робоча зона мала добре освітлення, а світло не засліплювало.

2.5. Перевірити місцеву вентиляцію та забезпечити достатній повітрообмін при роботі з установкою електронно-імпульсного полірування та у разі підготовки/застосування хімічних розчинів.

2.6. Оглянути підступи до робочого місця, у разі потреби звільнити їх від сторонніх предметів та бруду.

2.7. Підготувати необхідний інструмент, обладнання, засоби та перевірити їх відповідність.

2.8. Перевірити справність захисних огороджень та інших пристосувань.

2.9. Перевірити цілісність кабелів підключення до електричної мережі та заземлення електричного обладнання.

2.10. Переконатися у відсутності в робочій зоні сторонніх осіб, які не беруть участь у виконанні робіт.

2.11. Перевірити наявність та справність:

• первинних засобів пожежогасіння (вогнегасників, протипожежних покривал);

• системи аварійного відключення обладнання;

• засобів зв’язку для екстрених ситуацій.

   

2.12. Оглянути та перевірити на предмет дефектів та несправностей засоби виробництва, інструменти, пристосування, тару тощо. Забороняється використовувати несправні засоби виробництва, інструменти, пристосування, тару тощо.

2.13. Звільнити входи та виходи з приміщень, шляхи переміщення від зайвих речей.

2.14. У випадку виявлення несправностей, які заважають виконувати роботу безпечно, негайно повідомити безпосередньому керівнику. До усунення несправностей до роботи не ставати.

3. Вимоги безпеки під час роботи

3.1. Під час виконання роботи електрополірувальник повинен бути уважним, не відволікатися на сторонні справи і розмови, не відволікати інших членів бригади.

3.2. Забороняється користуватись аудіопристроями з навушниками під час роботи.

3.3. Працівник має підтримувати робоче місце в чистоті, не допускати його захаращення сторонніми предметами, не допускати на робоче місце сторонніх осіб.

3.4. Необхідно дотримуватись правил особистої гігієни.

3.5. Використовувати ЗІЗ необхідно відповідно до виду робіт та не знімати протягом всього часу виконання робіт.

3.6. Обережно поводитися з ріжучими та колючими інструментами.

3.7. Працювати у спеціально обладнаних приміщеннях.

3.8. Дотримуватись правил поводження з хімічними речовинами:

• лише сертифіковані/паспортизовані речовини;

• дотримуватись норм зберігання та термінів придатності;

• уникати прямого контакту з хімічними речовинами без рукавичок;

• використовувати речовини відповідно до інструкцій;

• не допускати змішування несумісних речовин;

• не допускати протікань та витоків речовин (у разі витоку одразу забезпечити не розповсюдження та приступити до усунення наслідків);

• після використання хімічних речовин обробляти руки та поверхні.

3.9. Не вдихати, не ковтати хімічні речовини.

3.10. Перебувати на безпечній відстані від рухомих частин обладнання, не торкатись рухомих частин, не переносити речі через рухомі частини. 

3.11. У разі виникнення аварійної ситуації необхідно негайно повідомити безпосереднього керівника та діяти згідно з аварійним планом.

3.12. У разі відсутності необхідних засобів індивідуального захисту або колективного захисту, а також у разі виявлення несправностей обладнання, працівник повинен негайно повідомити безпосереднього керівника. Виконання робіт без усунення недоліків забороняється.

3.13. Не вживати їжу та напої в місцях виконання робіт, слід приймати їжу в буфеті або інших спеціально призначених для цього приміщеннях.

3.14. Заходи гігієни для електрополірувальника при роботі з хімічними речовинами: ретельно вимийте руки, передпліччя та обличчя, перед вживанням їжі, перед користуванням туалетом та по закінченні роботи.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Після закінчення роботи електрополірувальник повинен:

• вимкнути установку електронно-імпульсного полірування, перевірити справність запірної арматури, електроприводів і контрольних приладів;

• привести в порядок робоче місце, очистити поверхні від залишків матеріалів, мастил та інші забруднення;

• провести дезінфекцію робочого місця та інструментів, якщо це необхідно;

• скласти інструменти, інвентар, ЗІЗ у спеціально призначені місця чи комори;

• зібрати використані матеріали та залишки хімічних речовин, помістити їх у контейнери для утилізації відповідно до правил екологічної безпеки;

• оглянути зону виконання робіт, прибрати зайві предмети, які можуть створити небезпеку.

4.2. Після завершення роботи та прибирання робочого місця електрополірувальник повинен зняти спецодяг і засоби індивідуального захисту та помістити їх у спеціально відведене місце (шафу гардеробної).

4.3. Забруднений або несправний спецодяг, у разі необхідності, повинен здати до прання, в хімчистку або ремонт згідно зі встановленими процедурами.

4.4. Для очищення шкіри від виробничих забруднень після закінчення роботи слід використовувати спеціальні мийні засоби, які поєднують захисні та очищувальні властивості

4.5. У разі значного забруднення тіла необхідно прийняти душ з теплою водою і милом. У випадках забруднення лише рук – обов'язково мити їх водою з милом.

4.6. Про всі несправності обладнання, виявлені під час роботи, а також про заходи, що були вжиті для їх усунення, електрополірувальник повинен повідомити безпосередньому керівнику та зробити відповідний запис у журналі технічного стану обладнання.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. У випадку виникнення ознак пожежі (горіння):

• негайно повідомити про це за телефоном 101. При цьому необхідно назвати місцезнаходження об’єкта, вказати кількість поверхів будинку, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище;

• повідомити безпосередньому керівнику або посадовій особі. 

• вжити (за можливості) заходів щодо евакуації людей, гасіння (локалізації) пожежі первинними засобами пожежогасіння та збереження матеріальних цінностей;

• сповістити про пожежу керівника чи відповідну компетентну посадову особу;

• здійснити в разі необхідності відключення електроенергії (за винятком систем протипожежного захисту) за можливості здійснити заходи, що сприяють запобіганню розвитку пожежі та задимленню будинку;

• організувати зустріч підрозділів оперативно-рятувальної служби, надати їм допомогу у виборі найкоротшого шляху для під’їзду до осередку пожежі та в установці техніки на зовнішні джерела водопостачання;

• одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію і захист матеріальних цінностей.

5.2. Місце, де стався нещасний випадок, аварія, пожежа за можливістю зберігати в тому стані, при якому воно сталося, якщо немає загрози для працівників та навколишнього середовища.

5.3. Постраждалим під час пожежі, аварії, нещасного випадку надати домедичну допомогу та викликати швидку медичну допомогу за номером 103.

В усіх випадках повідомити керівництво підприємства та дотримуватись вказівок керівництва.

5.4. Електротравми:

Порядок надання домедичної допомоги постраждалому в разі ураження електричним струмом:

1) насамперед переконатися у відсутності небезпеки;

2) якщо постраждалий у притомному стані, заспокоїти та пояснити свої наступні дії;

3) викликати екстрену медичну допомогу та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;

4) якщо постраждалого уражено блискавкою, торкатися його та надавати йому необхідну допомогу безпечно (допомогу слід надавати відповідно до наявних пошкоджень);

5) якщо постраждалого уражено електричним струмом:

– щодо непритомного постраждалого впевнитись, що дія електричного струму на нього припинена;

– всі дії щодо припинення дії електричного струму слід здійснювати за умови проходження відповідного навчання або здійснити виклик за єдиним телефонним номером системи екстреної допомоги населенню 112;

– у разі припинення дії електричного струму на постраждалого слід надати йому домедичну допомогу відповідно до наявних пошкоджень;

6) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

7) у разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно здійснити виклик екстреної медичної допомоги;

8) за можливості зібрати у постраждалого чи оточуючих максимально можливу інформацію стосовно обставин отримання травми. Всю отриману інформацію передати працівникам бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або диспетчеру служби екстреної медичної допомоги.

5.5. Механічні травми:

Ознаками масивної зовнішньої кровотечі є будь-що з наведеного:

1) швидке, інтенсивне витікання крові з рани;

2) пульсуючий характер кровотечі (кров б'є фонтаном);

3) пляма крові біля постраждалого, яка швидко збільшується;

4) значне просякнення одягу постраждалого кров'ю;

5) повна чи часткова ампутація кінцівки вище рівня кисті чи ступні;

6) непритомний стан постраждалого без ознак черепно-мозкової травми, за наявності зовнішньої кровотечі;

7) ознаки порушення перфузії: бліда шкіра, холодні кінцівки тощо, за наявності зовнішньої кровотечі.

Послідовність дій під час надання домедичної допомоги постраждалим у разі масивної зовнішньої кровотечі:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) покликати на допомогу оточуючих. Якщо випадкових свідків декілька слід звертатись до конкретної особи;

3) за наявності, перед початком надання домедичної допомоги використати засоби індивідуального захисту: рукавички, маску, захист очей;

4) в разі кровотечі з рани кінцівки та з можливістю її чіткої візуалізації:

а) здійснити максимально можливий тиск на рану руками;

б) накласти стискаючу пов’язку та оцінити її ефективність;

в) якщо кровотеча зупинилась, заспокоїти постраждалого та здійснити виклик екстреної медичної допомоги та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;

г) якщо кровотеча не зупинилась, накласти кровоспинний джгут;

ґ) після накладання кровоспинного джгута оцінити його ефективність:

– якщо кровотеча зупинена, записати точний час накладання кровоспинного джгута безпосередньо на кровоспинному джгуті або іншому видимому місці;

– якщо є відповідний навик, перевірити наявність пульсу на кінцівці нижче накладання кровоспинного джгута, та, за його наявності, здійснити додатковий тиск кровоспинним джгутом та/або накласти додатковий кровоспинний джгут, як описано нижче;

– якщо кровотеча не зупинилась, слід збільшити тиск кровоспинного джгута та/або накласти ще один кровоспинний джгут вище першого джгута;

– якщо накладання другого кровоспинного джгута не ефективно або відсутня можливість його накладання, слід здійснювати прямий тиск на рану руками до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або виконати тампонування рани;

5) в разі кровотечі з рани кінцівки без можливості її чіткої візуалізації:

а) накласти кровоспинний джгут максимально високо на кінцівку;

б) заспокоїти постраждалого та пояснити подальші дії;

в) розрізати одяг на кінцівці, якщо можливо;

г) оцінити ефективність накладання кровоспинного джгута:

– якщо кровотеча зупинена, записати точний час накладання кровоспинного джгута безпосередньо на кровоспинному джгуті або іншому видимому місці;

– якщо є відповідний навик, перевірити наявність пульсу на кінцівці нижче накладання кровоспинного джгута, та за його наявності здійснити додатковий тиск кровоспинним джгутом та/або накласти додатковий кровоспинний джгут як описано нижче;

– якщо кровотеча не зупинилась, слід збільшити тиск кровоспинного джгута та/або накласти ще один кровоспинний джгут залежно від місця локалізації рани;

– якщо накладання другого кровоспинного джгута не ефективно або відсутня можливість його накладання, слід здійснювати прямий тиск на рану руками до приїзду бригади (швидкої) екстреної медичної допомоги або виконати тампонування рани;

ґ) не знімати та не послабляти кровоспинний джгут до приїзду бригади (швидкої) екстреної медичної допомоги.

5.6. Термічні опіки.

Розрізняють опіки чотирьох ступенів:

1) I ступінь (еритема) – почервоніння шкіри, набряклість і біль;

2) II ступінь (утворення пухирів) – сильний біль із інтенсивним почервонінням, відшаруванням епідермісу з утворенням міхурів, наповнених прозорою або каламутною рідиною;

3) III ступінь: некроз всієї товщі шкіри з утворенням щільного струпу, під яким перебувають ушкоджені тканини;

4) IV ступінь (обвуглення): виникає при впливі на тканини дуже високих температур (полум’я, розплавлений метал тощо); частіше при пожежах та аваріях на автотранспорті (ДТП), в літаках, нещасні випадки на шахтах; результат таких опіків – ушкодження м’язів, сухожиль, кісток.

Послідовність дій під час надання домедичної допомоги постраждалим з термічними опіками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) припинити дію високої температури на постраждалого, за необхідності зняти тліючий одяг;

3) зняти прикраси, які є на ділянці опіку;

4) заспокоїти постраждалого та пояснити свої подальші дії;

5) здійснити виклик екстреної медичної допомоги та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;

6) охолодити місце опіку шляхом промивання протягом щонайменше 20 хв водою кімнатної температури (якщо площа опіку не перевищує 20% у дорослих або 10% у дітей);

7) після охолодження накласти на місце опіку чисту, стерильну суху марлеву пов’язку. Пов’язка не повинна здійснювати тиск на м’які тканини;

8) за наявності міхурів не слід їх пошкоджувати. В разі випадкового пошкодження міхурів накласти пов’язки, як описано вище;

9) при опіках більше ніж 20% площі тіла у дорослих або 10% у дітей потрібно накрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

10) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

11) в разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги;

12) за можливості зібрати у постраждалого чи оточуючих максимально можливу інформацію стосовно обставин отримання травми. Всю отриману інформацію передати фахівцям бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або диспетчеру служби екстреної медичної допомоги.

5.7 У разі порізів чи проколів негайно обробити рану антисептиком та звернутися до медпункту.

5.8 У разі контакту з біологічно небезпечними матеріалами – негайно промити уражену ділянку та повідомити керівника.

ПОГОДЖЕНО