Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці (ст. 43 Конституції України). Одним із основних засобів правового забезпечення охорони праці на підприємстві є здійснення власником медичного огляду працівників. 

Роботодавець відповідає за організацію, своєчасність проходження працівниками медичного огляду.

Відповідно до чинного законодавства України у сфері охорони здоров’я та трудового права встановлено обов’язок та порядок медичного огляду працівників, метою якого є визначення, оцінювання та фіксування стану здоров’я працівника, з’ясування можливості до виконання певних трудових обов’язків та встановлення медичних протипоказань, своєчасного виявлення гострих та хронічних захворювань, а також превенції виникнення та розповсюдження інфекційних хвороб.

Обов’язкове проведення медичного огляду встановлено нормами:

• санітарного законодавства, якщо робота працівників пов’язана з обслуговуванням населення (Закон України «Про систему громадського здоров’я», Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб»);

• вимог трудового законодавства в частині охорони праці працівників, якщо умови праці відрізняються від стандартних або працівникам не виповнився 21 рік.

У пункті 2 статті 45 Закону України «Про систему громадського здоров’я» від 06.09.2022 № 2573-IX (далі – Закон № 2573) зазначено, що працівники суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність, пов’язану з обслуговуванням населення, перелік видів якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці, підлягають обов’язковим медичним оглядам.

Згідно зі статтею 169 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) та статтею 17 Закону України «Про охорону праці» власник або уповноважений ним орган зобов’язаний за власні кошти організувати проведення попередніх (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці або на роботах, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.

Порядок проведення медичних оглядів визначено в:

• Правилах проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, затверджених наказом МОЗ від 23.07.2002 № 280 (далі – Правила № 280), якими встановлено, що попередньому (під час прийняття на роботу) та періодичним профілактичним медичним оглядам підлягають працівники професій, визначених Переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2001 № 559 (далі – Перелік № 559).

• Порядку організації та проведення обов'язкових медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.09.2025 № 1393 (далі – Порядок № 1393).

Медичні огляди проводять відповідні заклади охорони здоров’я, фахівці яких несуть відповідальність згідно із законодавством за відповідність медичного висновку фактичному стану здоров’я працівника.

Профілактичні огляди

Попередньому (під час прийняття на роботу) та періодичним профілактичним медичним оглядам підлягають працівники професій, визначених Переліком № 559.

Позачерговому медичному огляду підлягають працівники, стан здоров'я яких викликає занепокоєння і може негативно вплинути на оточуючих, у таких випадках:

• за бажанням працівника у разі погіршення стану здоров'я (якщо це загрожує безпеці громадян, працівник повинен вжити відповідних заходів для попередження розповсюдження захворювання);

• в межах проведення епідеміологічного розслідування;

• за результатами проведеної центром контролю та профілактики хвороб відповідної адміністративно-територіальної одиниці оцінки ризиків для здоров’я та санітарно-епідемічного благополуччя населення регіону.

Обов'язкові медичні огляди працівників певних категорій

Згідно з пунктом 2 розділу І Порядку № 1393 до працівників певних категорій належать:

• працівники, зайняті на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці (шум, вібрація, забруднене повітря робочої зони промисловими аерозолями та забруднені робочі поверхні шкідливими хімічними речовинами, іонізуюче та неіонізуюче випромінювання та інші), в тому числі і працівники, які підпадають під вплив канцерогенів, мутагенів та/або біологічних агентів;

• працівники, які зайняті на роботах, де є потреба в професійному доборі;

• працівники віком до 21 року;

• працівники, які мають змінний режим роботи із залученням до роботи у нічний час.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Порядку № 1393 періодичний (протягом трудової діяльності) медичний огляд проводиться з періодичністю, визначеною в додатках 4 та 5 до Порядку № 1393.

Обов’язки роботодавця 

Роботодавець наказом призначає посадову особу, відповідальну за організацію медогляду працівників підприємства. 

Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Порядку № 1393, для організації обов’язкових медичних оглядів (далі – ОМО) на наступний рік роботодавець до 01 грудня поточного року складає та в місячний строк погоджує з лікарем з гігієни праці територіального органу Держпраці перелік категорій працівників, які підлягають ОМО (далі – Перелік), за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку.

До заяви додають:

• штатний розклад (витяг);

• дані лабораторних досліджень умов праці з визначенням шкідливих і небезпечних чинників виробничого середовища та трудового процесу на конкретних робочих місцях працівників відповідно до гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості й небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.

Періодичність проведення медичних оглядів

Періодичність проведення медичних оглядів визначається з урахуванням конкретної санітарно-гігієнічної та епідемічної ситуації, а також залежно від наявності шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, трудового процесу та видів робіт, визначених у додатках 4 і 5 до Порядку № 1393.

Шкідливі та небезпечні фактори виробничого середовища і трудового процесу (додаток 4 до Порядку № 1393):

1. Хімічні речовини та їх сполуки та елементи.

2. Пестициди.

3. Промислові аерозолі переважно фіброгенного та змішаного типу дії.

4. Біологічні фактори.

5. Фізичні фактори.

6. Фізичне перевантаження та перенапруження окремих органів і систем та інші фактори трудового процесу.

Види робіт, для виконання яких є обов’язковими медичні огляди (додаток 5 до Порядку № 1393):

1. Робота на висоті, верхолазні роботи і роботи, пов'язані з підійманням на висоту, а також з обслуговування підіймальних механізмів.

2. Електротехнічний персонал, що виконує роботи з оперативного обслуговування і ремонту діючих електроустановок напругою 127 В і вище змінного струму і 110 В постійного струму, а також монтажні та налагоджувальні роботи, дослідження та вимірювання у цих електроустановках.

3. Роботи у лісовій охороні, по валу, сплаву, транспортуванню та первинній обробці лісу.

4. Роботи у нафтовій та газовій промисловості та при морському бурінні.

5. Роботи, що пов'язані з обслуговуванням ємностей під тиском.

6. Машиністи (кочегари), оператори котельних, працівники служби газнагляду.

7. Роботи, що пов'язані з застосуванням вибухових речовин, роботи у вибухово- і пожежонебезпечних виробництвах.

8. Роботи у воєнізованій охороні, службах спецзв'язку, апараті інкасації, банківських структурах, інших закладах та службах, яким дозволено носити вогнепальну зброю та її застосовувати.

9. Діяльність газорятувальних служб, добровільних газорятувальних дружин, воєнізованих частин і загонів з попередження виникнення і ліквідації відкритих газових і нафтових фонтанів, воєнізованих гірничих, гірничорятувальних служб міністерств та закладів.

10. Роботи з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (аварійно-рятувальні роботи, гасіння пожеж, розмінування (гуманітарне розмінування), роботи в умовах обмеженої видимості, замкнутого простору, подолання перешкод, під дією стресу та емоційного навантаження, під дією небезпечних факторів надзвичайної ситуації).

11. Роботи на механічному обладнанні (токарних, фрезерних та ін. станках, штампувальних пресах тощо).

У додатку 6 до Порядку № 1393 наведено Перелік загальних медичних протипоказань до роботи зі шкідливими та небезпечними чинниками виробничого середовища і трудового процесу:

1. Вроджені вади розвитку, деформації та хромосомні порушення з вираженою недостатністю функції органів.

2. Хвороби нервової системи: запальні хвороби; системні атрофії, що уражають центральну нервову систему; екстрапірамідальні хвороби та порушення функцій руху; інші дегенеративні хвороби; демієлінізаційні хвороби; епізодичні та пароксизмальні порушення; розлади нервів, нервових корінців та сплетінь; поліневрити та інші хвороби периферійної нервової системи; хвороби нерво-м'язових з'єднань; церебральні паралічі та інші паралітичні синдроми; інші хвороби нервової системи зі стійкими порушеннями функцій.

3. Захворювання ендокринної системи, розлади харчування та порушення обміну речовин, що супроводжуються значними порушеннями функції (стадія декомпенсації).

4. Злоякісні новоутворення (після проведення лікування питання вирішується індивідуально при відсутності абсолютних протипоказань).

5. Хвороби крові і кровотворних органів та окремі порушення з залученням імунного механізму.

6. Хвороби системи кровообігу: гіпертонічна хвороба II стадії та III стадії стадії; серцева та легенево-серцева недостатність1,2, стійкі порушення ритму.

7. Хвороби системи дихання: хронічні хвороби нижніх дихальних шляхів (бронхіт, астма бронхіальна), легень внаслідок зовнішніх факторів, ускладнені дихальною недостатністю, хронічним легеневим серцем та порушеннями легеневого кровообігу.

8. Деякі інфекційні та паразитарні хвороби: туберкульоз (активні форми): органів дихання, туберкульоз нервової системи, міліарний туберкульоз, туберкульоз інших органів; сифіліс (до повного клініко-серологічного одужання) та будь-які гострі інфекційні захворювання.

9. Хвороби органів травлення: хвороби стравоходу, шлунку та дванадцятипалої кишки (виразка шлунку, дванадцятипалої кишки, пептичні виразки) з рецидивним перебігом та схильністю до ускладнень.

10. Хвороби печінки: хронічний активний гепатит, фіброз та цироз печінки.

11. Хвороби сечостатевої системи: гломерулярні хвороби, тубулоінтерстиційні хвороби та інші захворювання нирок, ускладнені нирковою недостатністю.

12. Хвороби кістково-м'язової системи та сполучної тканини зі стійкими порушеннями функцій.

13. Вагітність, період лактації.

14. Захворювання ока та придаткового апарату: глаукома на стадії декомпенсації.

15. Професійне захворювання в умовах дії шкідливих чи небезпечних виробничих факторів і факторів трудового процесу, вплив яких призвів до розвитку такого захворювання.

16. Неповнолітні особи.

17. Особи, визнані особами з інвалідністю за загальними захворюваннями, яким відповідно до рекомендацій експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або медико-соціальної експертної комісії протипоказані роботи із шкідливими та небезпечними виробничими факторами і факторами трудового процесу.

Оформлення медичних книжок

Правила № 280 визначають порядок проведення обов’язкових попередніх та періодичних профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, а також видачі їм особистих медичних книжок.

В Порядку № 559 зазначено, що:

• Пункт 2. Обов'язкові медичні огляди проводяться за рахунок роботодавців (підприємство, установа, організація або фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, що використовують працю найманих працівників);

• Пункт 6. Роботодавець забезпечує ведення журналу реєстрації особистих медичних книжок, де зазначаються номер, серія, дата видачі книжки, прізвище, ім'я та по батькові її власника;

• Пункт 10. Особиста медична книжка видається працівникові лише для проходження медичного огляду, після чого підлягає поверненню роботодавцеві, який забезпечує її зберігання. В окремих випадках, коли зберігання особистої медичної книжки у роботодавця є недоцільним або неможливим, допускається її зберігання у працівника. У разі звільнення працівника особиста медична книжка видається йому під розписку разом із трудовою книжкою.

• Пункт 11. Для проведення обов'язкового періодичного медичного огляду роботодавець складає за погодженням з відповідним головним державним санітарним лікарем список працівників, які повинні пройти цей огляд. Копія списку передається до закладу або установи охорони здоров'я, де проводитиметься цей огляд. У разі проведення попереднього (до прийняття на роботу) обов'язкового медичного огляду роботодавець направляє закладу чи установі охорони здоров'я відповідного листа.

Роботодавець здійснює контроль за проходженням працівниками у встановлені терміни обов'язкових медичних оглядів і несе за це відповідальність.

Дублікат форми № 1-ОМК може видаватися медичним закладом протягом строку її дії за зверненням працівника без проведення додаткового медичного огляду.