Громадяни мають рівні конституційні права і свободи, а будь-які привілеї чи обмеження за ознакою інвалідності заборонені відповідно до ст. 24 Конституції України.
Посадовці Міністерства юстиції України зазначили, що для сфери праці важлива також ст. 21 КЗпП України, яка забороняє будь-яку дискримінацію у сфері праці, зокрема за ознакою інвалідності, а роботодавець зобов'язаний забезпечити рівні можливості для кожного працівника.
Крім цього окрема гарантія прописана у ст. 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні». Відповідно до неї з урахуванням індивідуальних програм реабілітації особи з інвалідністю мають право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою діяльністю, а за потреби для них працедавці створюють спеціальні робочі місця.
Найчастіше дискримінація проявляється під час працевлаштування: від необґрунтованих відмов у прийнятті на роботу до створення перешкод у виконанні трудових функцій чи уникнення обов'язку адаптувати робоче місце.
Роботодавцю при працевлаштуванні осіб з інвалідністю слід зважати на те, що для таких працівників у КЗпП передбачені пільги. Йдеться про:
відсутність випробувального терміну при прийнятті на роботу;
право на переважне залишення при скороченні штату;
можливість відмови від нічної чи надурочної роботи;
право працювати на умовах неповного робочого часу;
обов'язок роботодавця організовувати навчання, перекваліфікацію та створювати належні умови праці.
Водночас інвалідність є поважною причиною для розірвання трудового договору, який укладений на визначений строк.
Роботодавець також повинен пам'ятати, що у разі порушення прав особа з інвалідністю може подати скаргу до:
Державної служби України з питань праці, яка уповноважена контролювати дотримання законодавства про працю;
уповноваженого ВРУ з прав людини, який здійснює контроль за дотриманням принципів рівності та недискримінації;
суду, відповідно до ст. 55 Конституції України, що гарантує право на судовий захист у разі порушення прав і свобод.
Причому у випадку доведення факту дискримінації суд може зобов'язати роботодавця відновити порушені права, компенсувати моральну шкоду та поновити на посаді чи прийняти на роботу.