_____________________________________________________________________ 
(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості) 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО: 

Наказ _______________________ 

(посада роботодавця і

_________________________________ 

найменування підприємства)

_____________________ № ______ 

(число, місяць, рік) 

 

Інструкція з охорони праці № ______ 
для слюсаря-електромонтажника

1. Загальні положення

1.1. Ця інструкція встановлює вимоги з охорони праці для слюсарів-електромонтажників, які виконують роботи з монтажу, ремонту та обслуговування електроустаткування, включаючи електричні мережі, розподільні щити, електроприлади та обладнання. За невиконання цієї інструкції кожен слюсар-електрик несе відповідальність згідно з чинним законодавством.

1.2. Робочим місцем слюсаря-електромонтажника є зони виконання електромонтажних робіт (будівельні майданчики, промислові об’єкти, майстерні), оснащені необхідним обладнанням та інструментами.

1.3. Основні завдання слюсаря-електромонтажника:

• монтаж, демонтаж і ремонт електричних мереж, розподільних щитів, електроприладів;

• встановлення та підключення електрообладнання;

• прокладання кабелів і проводів, їх ізоляція та маркування;

• перевірка стану електроустаткування за допомогою діагностичних приладів;

• виконання робіт із заземлення та блискавкозахисту;

• документування виконаних робіт.

1.4. До самостійної роботи допускаються особи, які:

• досягли 18-річного віку;

• мають професійну освіту або кваліфікацію;

• пройшли попередній медичний огляд і не мають медичних протипоказань;

• пройшли вступний і первинний інструктажі з охорони праці, навчання, стажування та перевірку знань з питань охорони праці;

• мають групу з електробезпеки не нижче ІІІ для робіт у електроустановках напругою до 1000 В або ІV для робіт напругою вище 1000 В;

• ознайомлені з Правилами безпечної експлуатації електроустановок споживачів, Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів (далі – ПБЕЕС, ПТЕЕС) та інструкціями з експлуатації обладнання;

• вміють надавати домедичну допомогу;

• пройшли додаткове навчання з безпечного виконання робіт на висоті, якщо це необхідно.

1.5. Слюсар-електромонтажник зобов’язаний:

• дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку;

• забезпечувати особисту безпеку та безпеку оточуючих під час виконання робіт;

• використовувати засоби індивідуального та колективного захисту (далі – ЗІЗ) за призначенням;

• знати і виконувати вимоги ПБЕЕС, ПТЕЕС та інструкції з експлуатації обладнання;

• знати розташування первинних засобів пожежогасіння та вміти ними користуватися;

• повідомляти керівника (виконроба, майстра) про нещасні випадки, несправності обладнання чи небезпечні ситуації;

• дотримуватися вимог знаків безпеки, норм пожежної безпеки та електробезпеки.

1.6. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

• електричні: ураження електричним струмом через несправність електроустаткування, порушення ізоляції, помилкове ввімкнення напруги;

• механічні: травми від інструментів, падіння деталей чи конструкцій, падіння з висоти при роботі на драбинах чи риштуваннях;

• хімічні: контакт із ізоляційними мастилами, клеями чи хімічними речовинами для обробки електрообладнання;

• фізичні: шум, вібрація, недостатнє освітлення, вплив погодних умов (при роботі на відкритому повітрі);

• ергономічні: фізичне навантаження при піднятті важких деталей, незручна поза під час роботи;

• пожежонебезпечні: ризик займання через іскри, коротке замикання чи контакт із легкозаймистими речовинами.

1.7. Слюсар-електромонтажник забезпечується спеціальним одягом та ЗІЗ відповідно до Норм безоплатної видачі ЗІЗ та колективного договору:

• костюм робочий бавовняний (З, Ми) – термін носіння 12 місяців;

• взуття закрите з нековзкою підошвою (З, Ми) – 12 місяців;

• рукавички діелектричні – до зносу;

• рукавички захисні (Ми, З) – до зносу;

• захисні окуляри – до зносу;

• каска захисна з підшоломником – до зносу;

• страхувальний пояс із ланцюгом або мотузкою (при роботі на висоті) – до зносу;

• куртка утеплена (Тн, Ми) – 36 місяців (для роботи в холодний період);

• плащ дощовий (Вн) – 24 місяці (для роботи на відкритому повітрі);

• шумозахисні навушники (при рівні шуму вище 80 дБ) – до зносу.

1.8. Додаткові ЗІЗ (сигнальний жилет, респіратори при роботі з хімічними речовинами) видаються за результатами оцінки ризиків.

1.9. Особисту та спеціальну одежу слід зберігати в індивідуальних шафах у спеціально облаштованих приміщеннях або місцях.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Перед початком роботи слюсар-електромонтажник зобов’язаний:

• надіти чистий спецодяг, спеціальне взуття та ЗІЗ (застебнути гудзики, заправити одяг, прибрати довге волосся під каску, зняти прикраси);

• перевірити справність ЗІЗ (діелектричні рукавички, страхувальний пояс, каска, окуляри, шумозахисні навушники);

• отримати наряд-допуск на виконання робіт в електроустановках;

• пройти цільовий інструктаж від керівника робіт;

• перевірити наявність і справність інструментів (діелектричні викрутки, мультиметр, ізолювальні плоскогубці тощо).

2.2. Оглянути робочу зону:

• переконатися у відсутності сторонніх осіб у зоні виконання робіт;

• перевірити стан робочих поверхонь (відсутність вологи, мастила, слизьких ділянок);

• оцінити освітлення робочого місця;

• перевірити проходи, усунути захаращення;

• переконатися в наявності вентиляції в закритих приміщеннях;

• оцінити погодні умови при роботі на відкритому повітрі (роботи заборонені під час грози, сильного вітру швидкістю понад 15 м/с, густого туману чи сильного дощу).

2.3. Перевірити технічний стан обладнання:

• цілісність ізоляції проводів, кабелів, електрообладнання;

• справність заземлення електроустановок;

• справність діелектричних килимків, штанг, інструментів із ізольованими ручками;

• відповідність електрообладнання технічним вимогам (напруга до 1000 В або вище, залежно від наряду-допуску).

2.4. Перевірити організаційні заходи безпеки:

• переконатися, що електроустановка знеструмлена, заземлена, а напруга відсутня (перевірка штангою або індикатором напруги);

• перевірити наявність заземлювальних штанг і переносних заземлень;

• переконатися в наявності вивішених знаків «Не вмикати! Працюють люди»;

• перевірити справність засобів зв’язку (рація, телефон) для координації з бригадою.

2.5. Перевірити наявність і справність:

• первинних засобів пожежогасіння (вуглекислотний або порошковий вогнегасник, протипожежне покривало);

• аптечки першої допомоги;

• засобів нейтралізації хімічних речовин (абсорбенти для мастила чи клею);

• ємностей для збору відходів.

2.6. У разі виявлення несправностей обладнання, інструментів чи небезпечних умов (пошкоджена ізоляція, несправне заземлення) негайно повідомити керівника робіт. До роботи не приступати до усунення недоліків.

3. Вимоги безпеки під час роботи

3.1. Під час виконання роботи слюсар-електромонтажник повинен:

• бути уважним, не відволікатися на сторонні справи чи розмови;

• працювати в складі бригади під наглядом керівника робіт;

• використовувати ЗІЗ (діелектричні рукавички, каска, страхувальний пояс при роботі на висоті, окуляри) протягом усього робочого часу;

• дотримуватися вимог наряду-допуску та інструкцій керівника робіт;

3.2. При роботі з електроустаткуванням:

• перевіряти відсутність напруги перед початком робіт (індикатор, штанга);

• використовувати діелектричні килимки, рукавички та інструменти з ізольованими ручками;

• не торкатися струмоведучих частин без від’єднання живлення;

• встановлювати переносні заземлення перед початком робіт на знеструмленій ділянці;

• у разі іскріння, перегріву чи запаху горілої ізоляції негайно припинити роботу та повідомити керівника.

3.3. При роботі на висоті:

• використовувати страхувальний пояс, закріплений до надійної точки;

• перевірити справність драбин, риштувань чи вишок перед використанням;

• не працювати на висоті під час несприятливих погодних умов (гроза, сильний вітер);

• не залишати інструменти на риштуваннях чи конструкціях.

3.4. При монтажі кабелів, проводів, електрообладнання:

• перевіряти надійність кріплення всіх елементів;

• використовувати спеціальні інструменти для прокладання та ізоляції кабелів;

• уникати перевантаження при ручному перенесенні вантажів;

• маркувати кабелі відповідно до ПТЕЕС.

3.5. При роботі з хімічними речовинами (ізоляційні мастила, клеї):

• працювати в захисних рукавичках і окулярах;

• уникати контакту зі шкірою чи очима;

• не приймати в середину та не ковтати;

• у разі розливу речовин негайно нейтралізувати їх абсорбентами;

• зберігати хімічні речовини в герметичній тарі, віддалено від джерел вогню.

3.6. Вимоги безпеки у спекотний період року:

• носити легкий спецодяг із натуральних тканин;

• забезпечити доступ до питної води (не менше 0,5 л кожні 30–40 хвилин при температурі вище 30°C);

• робити перерви в затінених зонах кожні 30 хвилин при температурі вище 35°C;

• стежити за ознаками теплового удару (запаморочення, нудота, слабкість), у разі їх появи негайно припинити роботу, перейти в прохолодне місце, пити воду та повідомити керівника.

3.7. Вимоги безпеки у зимовий період року:

• носити утеплений спецодяг і взуття з нековзкою підошвою;

• перевіряти робочі поверхні на наявність ожеледиці;

• уникати слизьких поверхонь, пересуватися обережно;

• використовувати обігрівачі в побутових приміщеннях за умов дотримання пожежної безпеки.

3.8. Забороняється:

• працювати без наряду-допуску чи під наглядом сторонніх осіб;

• працювати на електроустановках під напругою без спеціальних заходів;

• курити чи використовувати відкритий вогонь у зоні робіт;

• працювати без ЗІЗ або з несправним страхувальним поясом;

• залишати інструменти чи матеріали на риштуваннях чи конструкціях;

• проводити роботи під час грози чи сильного вітру.

3.9. У разі виявлення несправностей обладнання, інструментів чи небезпечних умов (пошкоджена ізоляція, несправне заземлення) негайно припинити роботу, ізолювати зону та повідомити керівника.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Після закінчення роботи слюсар-електромонтажник повинен:

• зняти переносні заземлення, перевірити відсутність залишкової напруги;

• привести в порядок робоче місце, прибрати інструменти, матеріали, відходи;

• перевірити стан робочої зони, переконатися у відсутності небезпек (залишені інструменти, незакріплені конструкції);

• очистити інструменти та скласти їх у відведені місця;

• здати забруднений спецодяг для прання чи ремонту;

• утилізувати відходи (ганчір’я, використані матеріали) у спеціальні контейнери.

4.2. Очистити шкіру від забруднень (мастила, хімічні речовини) за допомогою мила та теплої води. Ретельно вимити руки, обличчя, за необхідності прийняти душ.

4.3. Повідомити керівника робіт про завершення робіт і виявлені несправності, зробити запис у журналі технічного стану.

4.4. Зняти знаки «Не вмикати! Працюють люди» після завершення робіт і перевірки.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. У випадку виникнення ознак пожежі (горіння):

• негайно повідомити про це за телефоном 101. При цьому необхідно назвати місцезнаходження об’єкта, вказати кількість поверхів будинку, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище;

• повідомити безпосередньому керівнику або посадовій особі. 

• вжити (за можливості) заходів щодо евакуації людей, гасіння (локалізації) пожежі первинними засобами пожежогасіння та збереження матеріальних цінностей;

• сповістити про пожежу керівника чи відповідну компетентну посадову особу;

• здійснити в разі необхідності відключення електроенергії (за винятком систем протипожежного захисту) за можливості здійснити заходи, що сприяють запобіганню розвитку пожежі та задимленню будинку;

• організувати зустріч підрозділів оперативно-рятувальної служби, надати їм допомогу у виборі найкоротшого шляху для під’їзду до осередку пожежі та в установці техніки на зовнішні джерела водопостачання;

• одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію і захист матеріальних цінностей.

5.2. Місце, де стався нещасний випадок, аварія, пожежа за можливістю зберігати в тому стані, при якому воно сталося, якщо немає загрози для працівників та навколишнього середовища.

5.3. Постраждалим під час пожежі, аварії, нещасного випадку надати домедичну допомогу та викликати швидку медичну допомогу за номером 103.

В усіх випадках повідомити керівництво підприємства та дотримуватись вказівок керівництва.

5.4. Електротравми:

Порядок надання домедичної допомоги постраждалому в разі ураження електричним струмом:

1) насамперед переконатися у відсутності небезпеки;

2) якщо постраждалий у притомному стані, заспокоїти та пояснити свої наступні дії;

3) викликати екстрену медичну допомогу та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;

4) якщо постраждалого уражено блискавкою, торкатися його та надавати йому необхідну допомогу безпечно (допомогу слід надавати відповідно до наявних пошкоджень);

5) якщо постраждалого уражено електричним струмом:

– щодо непритомного постраждалого впевнитись, що дія електричного струму на нього припинена;

– всі дії щодо припинення дії електричного струму слід здійснювати за умови проходження відповідного навчання або здійснити виклик за єдиним телефонним номером системи екстреної допомоги населенню 112;

– у разі припинення дії електричного струму на постраждалого слід надати йому домедичну допомогу відповідно до наявних пошкоджень;

6) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

7) у разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно здійснити виклик екстреної медичної допомоги;

8) за можливості зібрати у постраждалого чи оточуючих максимально можливу інформацію стосовно обставин отримання травми. Всю отриману інформацію передати працівникам бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або диспетчеру служби екстреної медичної допомоги.

5.5. Механічні травми:

Ознаками масивної зовнішньої кровотечі є будь-що з наведеного:

1) швидке, інтенсивне витікання крові з рани;

2) пульсуючий характер кровотечі (кров б'є фонтаном);

3) пляма крові біля постраждалого, яка швидко збільшується;

4) значне просякнення одягу постраждалого кров'ю;

5) повна чи часткова ампутація кінцівки вище рівня кисті чи ступні;

6) непритомний стан постраждалого без ознак черепно-мозкової травми, за наявності зовнішньої кровотечі;

7) ознаки порушення перфузії: бліда шкіра, холодні кінцівки тощо, за наявності зовнішньої кровотечі.

Послідовність дій під час надання домедичної допомоги постраждалим у разі масивної зовнішньої кровотечі:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) покликати на допомогу оточуючих. Якщо випадкових свідків декілька слід звертатись до конкретної особи;

3) за наявності, перед початком надання домедичної допомоги використати засоби індивідуального захисту: рукавички, маску, захист очей;

4) в разі кровотечі з рани кінцівки та з можливістю її чіткої візуалізації:

а) здійснити максимально можливий тиск на рану руками;

б) накласти стискаючу пов’язку та оцінити її ефективність;

в) якщо кровотеча зупинилась, заспокоїти постраждалого та здійснити виклик екстреної медичної допомоги та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;

г) якщо кровотеча не зупинилась, накласти кровоспинний джгут;

ґ) після накладання кровоспинного джгута оцінити його ефективність:

– якщо кровотеча зупинена, записати точний час накладання кровоспинного джгута безпосередньо на кровоспинному джгуті або іншому видимому місці;

– якщо є відповідний навик, перевірити наявність пульсу на кінцівці нижче накладання кровоспинного джгута, та, за його наявності, здійснити додатковий тиск кровоспинним джгутом та/або накласти додатковий кровоспинний джгут, як описано нижче;

– якщо кровотеча не зупинилась, слід збільшити тиск кровоспинного джгута та/або накласти ще один кровоспинний джгут вище першого джгута;

– якщо накладання другого кровоспинного джгута не ефективно або відсутня можливість його накладання, слід здійснювати прямий тиск на рану руками до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або виконати тампонування рани;

5) в разі кровотечі з рани кінцівки без можливості її чіткої візуалізації:

а) накласти кровоспинний джгут максимально високо на кінцівку;

б) заспокоїти постраждалого та пояснити подальші дії;

в) розрізати одяг на кінцівці, якщо можливо;

г) оцінити ефективність накладання кровоспинного джгута:

– якщо кровотеча зупинена, записати точний час накладання кровоспинного джгута безпосередньо на кровоспинному джгуті або іншому видимому місці;

– якщо є відповідний навик, перевірити наявність пульсу на кінцівці нижче накладання кровоспинного джгута, та за його наявності здійснити додатковий тиск кровоспинним джгутом та/або накласти додатковий кровоспинний джгут як описано нижче;

– якщо кровотеча не зупинилась, слід збільшити тиск кровоспинного джгута та/або накласти ще один кровоспинний джгут залежно від місця локалізації рани;

– якщо накладання другого кровоспинного джгута не ефективно або відсутня можливість його накладання, слід здійснювати прямий тиск на рану руками до приїзду бригади (швидкої) екстреної медичної допомоги або виконати тампонування рани;

ґ) не знімати та не послабляти кровоспинний джгут до приїзду бригади (швидкої) екстреної медичної допомоги.

5.6. Термічні опіки.

Розрізняють опіки чотирьох ступенів:

1) I ступінь (еритема) – почервоніння шкіри, набряклість і біль;

2) II ступінь (утворення пухирів) – сильний біль із інтенсивним почервонінням, відшаруванням епідермісу з утворенням міхурів, наповнених прозорою або каламутною рідиною;

3) III ступінь: некроз всієї товщі шкіри з утворенням щільного струпу, під яким перебувають ушкоджені тканини;

4) IV ступінь (обвуглення): виникає при впливі на тканини дуже високих температур (полум’я, розплавлений метал тощо); частіше при пожежах та аваріях на автотранспорті (ДТП), в літаках, нещасні випадки на шахтах; результат таких опіків – ушкодження м’язів, сухожиль, кісток.

Послідовність дій під час надання домедичної допомоги постраждалим з термічними опіками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) припинити дію високої температури на постраждалого, за необхідності зняти тліючий одяг;

3) зняти прикраси, які є на ділянці опіку;

4) заспокоїти постраждалого та пояснити свої подальші дії;

5) здійснити виклик екстреної медичної допомоги та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;

6) охолодити місце опіку шляхом промивання протягом щонайменше 20 хв водою кімнатної температури (якщо площа опіку не перевищує 20% у дорослих або 10% у дітей);

7) після охолодження накласти на місце опіку чисту, стерильну суху марлеву пов’язку. Пов’язка не повинна здійснювати тиск на м’які тканини;

8) за наявності міхурів не слід їх пошкоджувати. В разі випадкового пошкодження міхурів накласти пов’язки, як описано вище;

9) при опіках більше ніж 20% площі тіла у дорослих або 10% у дітей потрібно накрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

10) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

11) в разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги;

12) за можливості зібрати у постраждалого чи оточуючих максимально можливу інформацію стосовно обставин отримання травми. Всю отриману інформацію передати фахівцям бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або диспетчеру служби екстреної медичної допомоги.

5.7. У разі порізів чи проколів негайно обробити рану антисептиком та звернутися до медпункту.

ПОГОДЖЕНО