_____________________________________________________________________ 
(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості) 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО: 

Наказ _______________________ 

(посада роботодавця і

_________________________________ 

найменування підприємства)

_____________________ № ______ 

(число, місяць, рік) 

 

Інструкція з охорони праці № ______ 
під час обслуговування та ремонту

електрообладнання напругою до 1000 В

1. Загальні положення

1.1. Ця інструкція поширюється на працівників, які працюють за професією електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування (далі — електромонтер) на підприємствах.

1.2.  До роботи електромонтером допускаються особи, яким виповнилося 18 років, що пройшли медичний огляд, мають відповідну кваліфікацію, необхідні навички в роботі; пройшли вступний інструктаж з охорони праці та інструктаж на робочому місці.

1.3. До самостійної роботи допускаються електромонтери, які мають групу з електробезпеки: в електроустановках з напругою до 1000 В — не нижче III; в електроустановках з напругою вище 1000 В — не нижче IV.

1.4. Електромонтер проходить медичний огляд на відсутність протипоказань для роботи в діючих електроустановках.

1.5. Електромонтер повинен:

— виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;

— користуватися спецодягом та іншими засобами індивідуального захисту;

— виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником робіт і щодо якої проінструктований;

— не виконувати вказівок, які суперечать цій інструкції;

— вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків;

— вміти користуватися первинними засобами пожежогасіння;

— не допускати в робочу зону сторонніх осіб;

— пам’ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та відповідальність за товаришів по роботі.

1.6. Основні шкідливі та небезпечні фактори, які можуть діяти на електромонтера:

— ураження електрострумом;

— падіння з висоти;

— опіки;

— захаращеність робочої зони;

— недостатнє освітлення робочої зони.

1.7. Електромонтер забезпечується безкоштовно спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами ЗІЗ згідно з типовими галузевими нормами:

— напівкомбінезон бавовняний — на 12 місяців;

— рукавички діелектричні — на 3 місяці;

— калоші діелектричні — чергові;

— рукавиці діелектричні — чергові.

1.8. Колективним договором по підприємству може бути передбачена видача спецодягу і взуття та інших ЗІЗ понад встановлені норми, якщо фактичні умови праці вимагають їх застосування.

1.9. Електромонтеру слід користуватися такими засобами захисту: діелектричними рукавичками, килимами і діелектричними калошами або ботами, а також інструментами з ізольованими ручками.

1.10. Слід використовувати захисні засоби, які мають клеймо з позначкою дати наступного випробування та напруги.

1.11. Гумові захисні засоби перед їх застосуванням слід оглянути та очистити від пилу, бруду, а в разі зволоженої поверхні їх слід ретельно витерти і висушити.

Не дозволяється застосовувати засоби, які мають проколи і тріщини.

1.12. Періодичні (контрольні) випробування захисних засобів слід проводити у такі строки:

— раз на 2 роки — ізолювальні кліщі для установок з постійним черговим персоналом;

— раз на 6 місяців — діелектричні рукавиці;

— раз на 1 рік — діелектричні калоші;.

— раз на 3 роки — ізолювальні підставки (огляд).

1.13. Штепсельні вилки, що застосовуються у мережах з напругою 12 і 24 В, не мають пасувати до розеток з напругою 127 і 220 В і повинні візуально відрізнятися від них.

1.14. Штепсельні з’єднання на 12 і 24 В мають бути пофарбовані у колір, який різко відрізняється від кольорів штепсельних з’єднань, розрахованих на напругу вище 24 В.

1.15. Електроінструмент, переносні лампи, понижувальні трансформатори електромонтеру слід перевіряти один раз на місяць — на відсутність замикання на корпус, на цілісність заземлювального проводу, цілість ізоляції проводів живлення.

1.16. У разі погіршення стану здоров’я роботу слід припинити, повідомити керівника робіт, звернутися до медичного закладу.

1.17. Під час виконання робіт слюсар зобов’язаний виконувати вимоги санітарних норм та правил особистої гігієни.

1.17.1. Для запобігання простудним захворюванням слід стежити, щоб одяг і взуття не були мокрими, уникати протягів, не допускати переохолодження та перегрівання тіла.

1.17.2. Утримувати в чистоті і порядку робоче місце.

1.17.3. Перед кожним прийманням їжі мити руки з милом.

1.17.4. Після користування бензином, керосином, мастильними матеріалами та іншими небезпечними речовинами обов’язково мити руки теплою водою з милом.

1.17.5. Утримувати спецодяг і спецвзуття у справному стані і чистому вигляді.

1.17.6. Дотримувати режиму праці і відпочинку.

1.18. Особи, які порушують правила внутрішнього розпорядку, інструкції — з охорони праці та технологічні — притягуються до дисциплінарної і матеріальної відповідальності, якщо їхні дії не тягнуть за собою кримінальної відповідальності.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Електромонтеру перед початком роботи слід надягти спецодяг і спеціальне взуття та засоби індивідуального захисту.

2.2. Перевірити справність електрообладнання, ручного інструменту, для чого слід упевнитися, що:

— ізолювальні підставки, решітки, пускові прилади, заземлення мають задовільний стан;

— держаки кусачок і плоскогубців ізольовані;

— робоча частина викрутки правильно заточена, а держак міцно насаджений та ізольований;

— гайкові ключі справні і відповідають розміру гайок;

— надійно заземлені:

– корпуси електричних машин, трансформаторів, апаратів, світильників;

– приводи електричних апаратів;

– вторинні обмотки вимірювальних трансформаторів;

– каркаси розподільних щитів, щитів управління, щитів і шаф;

– металеві конструкції розподільних пристроїв;

– металеві кабельні конструкції;

– металеві корпуси кабельних муфт;

– металеві оболонки та броня контрольних і силових кабелів; металеві оболонки проводів;

– сталеві труби електропроводки та інші конструкції, зв’язані з установленням електрообладнання;

– металеві корпуси пересувних і переносних електроприймачів.

Не дозволяється застосовувати прокладки та подовжувати ключів трубами.

2.3. Ручний інструмент слід зберігати в переносному ящику або спеціальній сумці для інструменту.

2.4. Одержати завдання — наряд або усне розпорядження на наступну роботу.

Усне розпорядження на наступну роботу слід записати в оперативний журнал. У цьому разі зазначається, хто дав розпорядження, місце і найменування роботи, строк її виконання.

2.5. Проглянути записи в журналі про несправності, порушення охорони праці за попередню зміну.

2.6. Переконатись у справності приладів, що вмикають і вимикають, приладів сигналізації та блокувань.

2.7. Перевірити справність освітлювальних приладів, електропроводки та світильників, ламп. Відрегулювати місцеве освітлення так, щоб робоча зона була досить освітленою, а світло не сліпило очі.

2.8. Для підготовки робочого місця під час робіт з частковим або повним зняттям напруги необхідно виконувати такі технічні заходи:

— провести необхідні вимикання та вжити заходів для уникнення подачі напруги до місця роботи внаслідок помилкового або довільного вмикання комутаційної апаратури (встановити механічний запір приводів вимикачів, рубильників та роз’єднувачів, ізоляційні прокладки в рубильниках тощо);

— вивісити плакати «Не вмикати — працюють люди!», «Не вмикати — робота на лінії!», «Не відкривати — працюють люди!», а за необхідності встановити загородження;

— приєднати переносні заземлення до заземлювального пристрою;

— перевірити відсутність напруги на струмовідних частинах, на яких слід накласти заземлення;

— накласти заземлення на струмовідні частини (безпосередньо після перевірки відсутності напруги), ввімкнути заземлювальні ножі або, якщо їх немає, накласти переносне заземлення;

— обгородити робоче місце і вивісити плакати: «Стій — висока напруга!», «Не вилазь — уб’є!», «Працювати тут»;

— за необхідності обгороджувати струмовідні частини, що залишилися під напругою.

2.9. Перевірити покажчиком напруги або переносним вольтметром відсутність напруги в електроустановках до 1000 В.

2.10. Перевірити справність покажчика напруги на відсутність напруги. У цьому разі користуються діелектричними рукавицями.

2.11. Перевірити наявність заземлення електроустановок з напругою до 1000 В (змінного і постійного струму — у всіх випадках) корпусів електрообладнання, встановлених у приміщеннях з підвищеною небезпекою, в особливо небезпечних і в зовнішніх установках з номінальною напругою вище 24 В змінного струму і 110 В постійного струму, а також установленого у вибухонебезпечних приміщеннях.

2.12. В електроустановках, конструкція яких така, що накладання заземлення небезпечне або неможливе (наприклад, у деяких розподільних ящиках, контрольно-розподільних пристроях окремих типів тощо), під час підготовки робочого місця необхідно вжити додаткових заходів з охорони праці.

2.12.1. Замкнути на замок привід роз’єднувача.

2.12.2. Обладнати ножі або верхні контакти роз’єднувачів гумовими ковпаками або жорсткими накладками з ізоляційного матеріалу.

2.13. Слід постійно стежити за надійністю приєднання та справністю заземлювального пристрою.

Не дозволяється використовувати для заземлення будь-які провідники, не призначені для цієї мети, а також приєднувати скруткою заземлення.

3. Вимоги безпеки під час виконання роботи

3.1. Дозволяється проведення робіт без зняття напруги в електроустановках напругою до 1000 В і нижче. Ці роботи слід виконувати не менш як двом електромонтерам з групою електробезпеки не нижче III і IV. При цьому необхідно:

— працювати в діелектричних калошах або стоячи на ізолювальній основі (ізолювальній підставці);

— користуватись інструментом з ізольованими держаками (у викруток, крім того, має бути ізольований стержень). У разі відсутності такого інструменту необхідно застосовувати діелектричні рукавиці;

— обгородити струмовідні частини, що залишилися під напругою, до яких можна випадково доторкнутися, ізолювальними накладками (гумовими матами, електрокартоном, міканітовими листами тощо);

— працювати з опущеними і застебнутими біля кистів рук рукавами одягу та в головному уборі.

3.2. Під час проведення робіт на струмовідних частинах, які перебувають під напругою, за допомогою основних захисних ізолювальних засобів (оперативні та вимірювальні штанги, покажчики напруги, ізолювальні та струмовимірювальні кліщі тощо) необхідно:

— користуватися тільки сухими ізолювальними засобами з непошкодженим лаковим покриттям;

— тримати ізолювальні засоби за держаки-захвати не далі обмежувального кільця;

— розміщувати ізолювальні засоби так, щоб унеможливити перекриття по поверхні ізоляції між струмовідними частинами двох фаз або на землю.

3.3. Не дозволяється під час роботи під напругою застосування ножівок, напилків і металевих метрів.

3.4. Замінювати плавкі вставки запобіжників у разі наявності рубильника слід без напруги. У разі неможливості зняття напруги (наприклад, на групових щитах, зборках) заміна плавких вставок запобіжників допускається під напругою, але із зняттям навантаження; остання вимога не стосується запобіжників із закритими плавкими вставками.

3.5. Замінювати плавкі вставки запобіжників під напругою електромонтер повинен у захисних окулярах та діелектричних рукавицях, користуючись ізолювальними кліщами.

3.6. Замінювати плавкі вставки запобіжників може електромонтер, який має групу не нижче III, а в разі заміни на висоті з приставних драбин — двоє електромонтерів, один з яких повинен мати кваліфікаційну групу не нижче IV.

3.7. Вмикання і вимикання, які проводяться на розподільних щитах, у внутрішньоцехових і зовнішніх мережах з приставних драбин і риштувань, а також там, де ці операції через місцеві умови утруднені, мають виконувати двоє електромонтерів, з яких один повинен мати кваліфікаційну групу не нижче IV.

3.8. У разі коли вимкнення електрообладнання проводилось за усною заявкою персоналу для проведення будь яких робіт, наступне вмикання цього обладнання може бути виконано на вимогу особи, яка дала заявку на вимкнення, особи, що замінила її, або ж уповноваженого, який у цей час її заміняє. Перед пуском обладнання, тимчасово вимкненого за заявкою персоналу, оперативний персонал має його оглянути, переконатись у готовності до прийняття напруги і попередити тих, хто працює на ньому, про вмикання.

3.9. Щоб унеможливити трансформацію напруги з низької сторони на високу, слід вимкнути вимірювальні трансформатори з низької сторони.

3.10. Освітлювальна арматура (скляні ковпаки, рефлектори, металеві частини тощо) і лампи всіх видів освітлення слід очищати у строки:

— чотири рази на місяць — у приміщеннях зі значними виробничими виділеннями пилу;

— два рази на місяць — у приміщеннях із незначними виробничими виділеннями пилу;

— двічі на рік — у зовнішніх установках.

3.11. Пил усередині електрообладнання слід видаляти у строки:

— два рази на рік — для електричних машин з нормальним іскрінням частин;

— один раз у 2–3 місяці — для електрообладнання, встановленого на механізмах, які зазнають трясіння, вібрації тощо;

— один раз на рік — для решти обладнання.

3.12. Не дозволяється під час роботи у вибухонебезпечних установках:

— ремонтувати електрообладнання та мережі, що перебувають під напругою;

— експлуатувати електрообладнання з несправним блокуванням кришок апаратів;

— вмикати електроустановку, що автоматично вимкнулась, не з’ясувавши і не усунувши причин її вимкнення;

— перевантажувати понад номінальні параметри вибухозахищене електрообладнання, проводи і кабелі;

— під’єднувати до джерел живлення іскробезпечних приладів інші апарати і кола, які не входять у комплект цього приладу;

— залишати навстіж відчинені двері приміщень і тамбурів, які відокремлюють енергетичні приміщення від інших приміщень;

— заміняти перегорілі електричні лампи у вибухонебезпечних світильниках іншими видами ламп або лампами більшої потужності, ніж ті, на які розрахований світильник;

— заміняти захист (теплові елементи, запобіжники, розчіплювачі) електрообладнання іншими видами захисту або захистом з іншими номінальними параметрами, на які це електрообладнання на розраховане;

— експлуатувати електрообладнання із заниженим рівнем масла.

3.13. Під час роботи на висоті, на опорах повітряної лінії електропередачі або з драбин чи риштувань, що проводяться з вимкненою напругою, слід переконатись у відсутності напруги на лінії, а також у міцності опори.

Приступаючи до роботи на опорі, слід прив’язатися до неї запобіжним поясом і працювати, стоячи на обох ногах. Не дозволяється вилазити на опору та злазити з неї без кігтів. Зазначені роботи виконують не менш як двоє електромонтерів.

3.14. Під час роботи на драбинах слід користуватися легкими і міцними переносними драбинами і стрем’янками. Східці мають бути прямокутні, врізані. Не дозволяється застосовувати драбини, збиті цвяхами, без врізаних східців і без стяжки тятив болтами, а також без гострих металевих шипів (під час роботі на м’яких підлогах) та гумових наконечників (під час роботі на твердих підлогах).

Драбина не повинна прогинатися під вагою електромонтера. Розсувні драбини мають бути міцно з’єднанні між собою гаками, що не допускають довільного розсування під час роботи.

Драбини, які приставляються до трубопроводів, повинні мати на верхніх кінцях спеціальні ізольовані гаки-захвати для закріплення на трубі.

3.15. Не дозволяється для підставок використовувати випадкові предмети (ящики, бочки тощо). Потрібно користуватися підставками типової конструкції.

Під час роботи ручним інструментом не можна класти його на електропроводи та обладнання.

3.16. Електрифікований інструмент (дрилі, гайкокрути, шліфувальні машини тощо) застосовувати за умови повної його справності та з напругою не більш як 220 В, а в приміщеннях з підвищеною небезпекою — не більш як 24 В.

Корпус електроінструменту, що працює з напругою понад 24 В (незалежно від частоти струму), має бути заземлений. Під час роботи з електроінструментом слід користуватися гумовими рукавицями.

3.17. Електромонтеру не дозволяється вмикати сторонніми предметами рубильники та кнопки пускачів і визначати дотиком руки температуру нагріву електричних машин і трансформаторів.

3.18. Не дозволяється знімати плакати, заземлення та загородження без дозволу керівника робіт.

3.19. Електричні проводи слід захищати від механічних пошкоджень та від дотику сталевих канатів, гарячих поверхонь, шлангів газополум’яної апаратури, масел та кислот, які руйнівно впливають на ізоляцію. У вогких приміщеннях їх слід підвішувати на підставках.

3.20. Зрощувати живильні кабелі і проводи слід тільки гарячим паянням, зварюванням або з’єднувальними муфтами з ізоляцією місць зрощування, рівноцінною непошкодженій ізоляції кабелів і проводів.

3.21. Світильники з люмінесцентними лампами напругою 220 В дозволяєтеся встановлювати на висоті не менш як 2,5 м. На меншій висоті можна встановлювати тільки за умови недоступності їхніх контактних частин для випадкового дотику.

3.22. Усі монтажні і ремонтні роботи на електричних мережах і пристроях (або поблизу від них), а також роботи з приєднання і роз’єднання проводів електромонтери повинні виконувати за умови знятої напруги.

3.23. Заміну перегорілих запобіжників електромонтери повинні виконувати зі знятою напругою.

3.24. Не дозволяється встановлювати або замінювати під напругою електричні лампи.

3.25. Електромонтер під час ремонту і обслуговування електроустаткування повинен застосовувати ручні переносні світильники.

Для переносних світильників під час ремонту електрообладнання напруга має бути не вище 24 В, а в особливо небезпечних місцях (шахти, колодязі, металеві резервуари, котли) — не перевищувати 12 В.

Не дозволяється використовувати стаціонарні світильники замість ручних переносних.

3.26. Під час роботи у пожежонебезпечних приміщеннях усіх класів слід упевнитися що:

— електропроводка має захисну ізоляцію (захищена, наприклад, проводом марки ВРГ, кабелем або проводом ПР та ПВ у сталевих трубках);

— переносні світильники — закритого типу. Скляний ковпак — захищений сталевою сіткою.

3.27. Під час проведення робіт на вимкнутій частині електроустановки заземлення накладається на струмовідні частини фаз з усіх боків, звідки може бути подана напруга, включаючи зворотну трансформацію.

Накладати заземлення слід безпосередньо після перевірки на відсутність напруги.

3.28. Під час користування переносними заземленнями перед їх перевіркою на відсутність напруги їх слід розмістити біля місць накладання заземлення і приєднати до затискача «земля».

Затискачі переносного заземлення слід накладати в діелектричних рукавицях на заземлювані струмовідні частини за допомогою штанги з ізоляційного матеріалу.

Закріплювати затискачі дозволяється цією самою штангою або безпосередньо руками, але при цьому слід обов’язково користуватися діелектричними рукавицями.

3.29. Зняття переносного заземлення із застосуванням штанг та діелектричних рукавиць слід проводити зворотним порядком, тобто спочатку зняти його зі струмовідних частин, а потім від’єднати від заземлювального пристрою.

Накладення і зняття переносних заземлень в установках вище 1000 В слід проводити двом електромонтерам, які мають кваліфікаційну групу не нижче IV та ознайомлені зі схемою електроустановки.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. По закінченні роботи електромонтер повинен:

— прибрати інструмент, прилади, пристрої;

— вимкнути технологічне електрифіковане обладнання, верстати, вентиляцію;

— зняти спецодяг, захисні та запобіжні засоби і пристрої, очистити від пилу та іншого бруду і віднести у відведене для зберігання місце та переодягтися;

— під час передавання зміни повідомити змінника, керівника робіт про всі помічені несправності та зробити про це відповідний запис у журналі.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. Електромонтер повинен негайно вимкнути струм у разі:

— пожежі в зоні роботи;

— виявлення замикання на землю. Не дозволяється наближатися до місця замикання на відстань менш як 4–5 м у закритих і менш як 8–9 м у відкритих розподільних пристроях;

— виявлення несправностей в електричних пристроях (іскріння, спалахів, пошкодження ізоляції електропроводів, кабелів тощо), а також виявлення залишених необгороджених струмовідних частин;

— про всі виявлені несправності доповісти керівнику робіт;

— у разі травм, отриманих обслуговуючим персоналом;

— ураження електричним струмом.

5.2. У разі нещасних випадках електромонтеру слід надати потерпілому першу медичну допомогу, викликати швидку медичну допомогу.

5.3. Виконувати вказівки керівника робіт з усунення аварійної ситуації.

5.4. Діяти згідно з планом локалізації та ліквідації аварійних ситуацій.

5.5. Про всі випадки аварійних ситуацій, порушень технологічних процесів, що можуть призвести до небезпечних наслідків, випадки травмувань чи захворювань необхідно повідомити безпосереднє керівництво та адміністрацію.

ПОГОДЖЕНО