_____________________________________________________________________ 
(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості) 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО: 

Наказ _______________________ 

(посада роботодавця і

_________________________________ 

найменування підприємства)

_____________________ № ______ 

(число, місяць, рік) 

 

Інструкція з охорони праці № ______ 
під час роботи на копіювально-розмножувальних апаратах

1. Загальні положення

1.1. Ця Інструкція встановлює вимоги з охорони праці для працівників, які виконують роботи із застосуванням копіювально-розмножувальних апаратів (далі – працівник).

1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 «Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві», ДНАОП 0.00-4.15-98 «Положення про розробку інструкцій з охорони праці», НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці», правил експлуатації копіювальних апаратів різних моделей.

1.3. За даною інструкцією працівник інструктується перед початком роботи на підприємстві (первинний інструктаж), а потім через кожні 3 місяці (повторний інструктаж). Результати інструктажу заносяться в «Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці»; в журналі після проходження інструктажу повинен бути підпис особи, яка інструктує та працівника.

1.4. До роботи на копіювальних апаратах допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли медичне обстеження, відповідне навчання за спеціальною програмою, а також вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж на робочому місці та інструктаж з питань пожежної безпеки.

1.5. Працівник повинен мати І групу з електробезпеки. Особи, які виконують технічне обслуговування копіювальних апаратів, повинні мати ІІІ групу з електробезпеки.

1.6. Працівник повинен:

• знати шкідливі і небезпечні фактори, які можуть виникнути під час копіювання;

• знати правила будови і безпечної експлуатації апарата, на якому виконує роботу;

• знати вимоги до утримання робочого місця (не захаращувати його, утримувати в чистоті і порядку);

• знати правила особистої гігієни;

• виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;

• виконувати роботу тільки на тому апараті, будову якого знає і по якому проінструктований;

• знати і вміти подавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків, особливо від ураження електрострумом;

• вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння;

• пам’ятати про особисту відповідальність за дотримання вимог охорони праці, а також за безпеку працівників, які перебувають поруч.

1.10. Головні шкідливі та небезпечні фактори, які діють на працівника:

• дія електроструму;

• підвищена запиленість робочої зони;

• підвищений рівень шуму на робочому місті;

• підвищена температура поверхні обладнання;

• дія хімічних речовин, які застосовуються в роботі;

• контакт з порошком, який містить у собі селен.

1.11. Копіювальний апарат повинен встановлюватись в приміщенні з обміном повітря 30 м³ на годину на одного працюючого.

1.12. Температура повітря в приміщенні повинна бути 10-30 °С, а вологість 20-90%.

1.13. Апарат необхідно встановлювати на рівній твердій поверхні. Різниця по вертикалі між переднім і заднім, а також лівим і правим боками повинна бути в межах 3-5 мм.

1.14. Не дозволяється встановлювати апарат на поверхні, яка має отвори, порожнини, прорізи в місцях дії прямих сонячних променів і яскравого світла (більше 1500 люкс), поблизу кондиціонерів, нагрівальних приладів (для уникнення утворення конденсату в апараті), в запилених приміщеннях, в приміщеннях з агресивними газами.

1.15. Двері з приміщення, де встановлені копіювальні апарати, повинні відкриватись зовні.

1.16. Приміщення повинно бути забезпечене засобами пожежогасіння, кількість і тип яких вказано в документації конкретних моделей апаратів.

За відсутності цих даних в приміщенні повинно знаходитись не менше одного вуглекислотного і одного пінного вогнегасника.

1.17. Виробнича площа для кожного апарата, розміщення апаратів і допоміжного обладнання, відстань між апаратами та іншим обладнанням, а також апаратами і стінами повинні відповідати нормам, вказаним в експлуатаційній документації.

У разі відсутності таких вказівок повинна бути забезпечена відстань не менше:

• 0,6 м – між апаратом і стінами приміщень;

• 1,0 м – між апаратом та іншим обладнанням.

1.18. Робочі місця повинні бути забезпечені вогнетривкими шафами для зберігання мінімального (не більше, ніж на одну зміну) запасу витратних експлуатаційних матеріалів, столами, стільцями та іншими виробничими меблями.

1.19. Для збору відходів виробництва кожне робоче місце повинно бути обладнане металевим ящиком з кришкою.

1.20. В приміщеннях щоденно повинно проводитись вологе прибирання.

1.21. Генеральне прибирання з очисткою від пилу стін, стелі, вікон та інше не рідше одного разу на місяць, а побілення і фарбування стін, стелі, які не піддаються чистці, не рідше одного разу на три роки.

1.22. Живлення апаратів здійснюється від мережі перемінного струму 220/240 В, частотою 50/60 Гц з силою струму не менше 3 А.

1.23. Розетка повинна розміщатись не далеко від апарату в легко доступних місцях, щоб у разі аварійної ситуації апарат своєчасно можна було відключити. Треба уникати використання подовжувачів.

1.24. Для захисту від озону і оксидів азоту повинна бути змонтована відсмоктуючи вентиляція.

1.25. Забороняється застосовувати спецодяг із синтетичних матеріалів і шовку.

1.26. Забороняється знімати будь-які кришки чи панелі, які закріплені гвинтами.

1.27. Так як деякі деталі апарата знаходяться під високою напругою, то торкатися можна тільки деталей, які вказані в інструкції по експлуатації кожної моделі апарата.

1.28. Вносити будь-які зміни в конструкцію апарата не допускається.

1.29. Не допускається ставити на апарат металеві предмети, ємності з водою (вази, квіткові горшки, склянки), тому що при попаданні їх всередину апарата може статися пожежа або ураження електрострумом.

1.30. При переміщенні апарата необхідно вимкнути вилку з розетки, а після установки закріпити фіксаторами.

1.31. Не дозволяється розбирати і модернізувати кабель живлення апарата, так як це може привести до пожежі або ураження електрострумом.

1.32. Не дозволяється ремонтувати, проводити модифікацію апарата, бо це може привести до пожежі, ураження електрострумом, вибуху та ін.

1.33. Зберігати пляшки з тонером необхідно в прохолодному темному місці.

1.34. Забороняється класти на тонер важкі предмети.

1.35. Не можна спалювати старий тонер або пляшки з-під тонера, бо в відкритому полум’ї тонерний пил може спалахнути.

1.36. Старі пляшки з-під тонера необхідно утилізувати.

1.37. Якщо апарат довгий час не використовується, його необхідно відключити від електромережі, вийнявши вилку з розетки.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Одягти зручний одяг, застібнути його на всі ґудзики, довге волосся зібрати, щоб уникнути його потрапляння в рухомі частини обладнання..

2.2. Перевірити стан робочого місця, переконатися у відсутності сторонніх предметів усередині апарата, а також у тому, що на його поверхні, крім оригіналів документів, нічого не знаходиться.

2.3. Перевірити стан мережевого кабелю, щоб на ньому не було важких предметів і згинів більше, ніж потрібно.

2.4. Вставити вилку в розетку і впевнитись, що вона міцно тримається. Не дозволяється вставляти і виймати вилку вологими руками.

3. Вимоги безпеки під час виконання роботи:

3.1. Під час роботи на копіювальних апаратах, крім даної інструкції, необхідно користуватися інструкціями з безпечної експлуатації апаратів відповідної моделі.

3.2. 3абороняється експлуатація апаратів, технічний стан яких, вимоги безпеки, а також пожежної безпеки не відповідають встановленій документації на апарати конкретних моделей.

3.3. Напруга живлення не повинна коливатись більше, ніж на 10%.

3.4. Під час друку забороняється:

• вимикати живлення апарату;

• відкривати дверці чи кришки;

• виймати мережевий кабель;

• переміщати апарат.

3.5. Щоб уникнути потрапляння в очі світла від джерела експонентного випромінювання, не допускається включення режиму копіювання при піднятому притиску (кришці).

3.6. Притиск і кришки необхідно відкривати і закривати м’яко, без ударів.

3.7. Під час видалення зім’ятого паперу не можна торкатись нагрівального блоку, так як він може бути дуже гарячим.

Забороняється залишати в апараті обірваний папір.

3.8. Видаляти копії, що застряли, слід не раніше, ніж через 15 секунд після виключення машини.

3.9. Після видалення паперу необхідно впевнитись, що всі блоки та важелі повернуті в першочергове положення, а всі кришки закриті.

3.10. Під час виконання операцій, пов’язаних з можливим дотиком до матеріалів, які містять селен, слід користуватися медичними рукавичками.

3.11. Якщо руки забруднились фарбою:

• уникайте повторного контакту зі шкірою;

• негайно протріть шкіру вологою ганчіркою або помийте руки теплою водою з милом.

3.12. Треба також слідкувати, щоб фарба не попадала на одяг.

3.13. Якщо всередину апарата потрапили метал, рідина чи інші сторонні предмети, необхідно негайно його вимкнути мережевим вимикачем, а потім вийняти вилку з розетки і викликати спеціаліста по обслуговуванню апарата.

Вмикати апарат в такому стані забороняється.

3.14. При обслуговуванні апарата його необхідно відключити від електромережі.

3.15. 3абороняється приймати їжу під час операції копіювання.

Перед прийомом їжі необхідно помити руки з милом і провітрити приміщення.

3.16. Під час виготовлення матриць не можна відкривати верхню кришку.

3.17. Забороняється використовувати алюмінієву фольгу, папір, який містить вуглець (графіт) або інший провідний папір.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Відключити апарат від електромережі.

4.2. Прибрати робоче місце; макулатурний папір прибрати в спеціальний ящик.

4.3. Прочистити експозиційне скло, верхню кришку, ролик подачі паперу, стіл подачі паперу протерти вологою тканиною і протерти сухою ганчіркою.

4.4. Ретельно помити руки, обличчя теплою водою з милом, прополоскати рот, при можливості, прийняти душ.

4.4. Про всі недоліки, які мали місце в роботі, повідомити безпосереднього керівника.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. У випадку виникнення ознак пожежі (горіння):

• негайно повідомити про це за телефоном 101. При цьому необхідно назвати місцезнаходження об’єкта, вказати кількість поверхів будинку, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище;
• повідомити безпосередньому керівнику або посадовій особі.
• вжити (за можливості) заходів щодо евакуації людей, гасіння (локалізації) пожежі первинними засобами пожежогасіння та збереження матеріальних цінностей;
• сповістити про пожежу керівника чи відповідну компетентну посадову особу;
• здійснити в разі необхідності відключення електроенергії (за винятком систем протипожежного захисту) за можливості здійснити заходи, що сприяють запобіганню розвитку пожежі та задимленню будинку;
• організувати зустріч підрозділів оперативно-рятувальної служби, надати їм допомогу у виборі найкоротшого шляху для під’їзду до осередку пожежі та в установці техніки на зовнішні джерела водопостачання;
• одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію і захист матеріальних цінностей.

5.2. Місце, де стався нещасний випадок, аварія, пожежа за можливістю зберігати в тому стані, при якому воно сталося, якщо немає загрози для працівників та навколишнього середовища.

5.3. Постраждалим під час пожежі, аварії, нещасного випадку надати домедичну допомогу та викликати швидку медичну допомогу за номером 103.

В усіх випадках повідомити керівництво підприємства та дотримуватись вказівок керівництва.

5.4. Електротравми:

Порядок надання домедичної допомоги постраждалому в разі ураження електричним струмом:

1) насамперед переконатися у відсутності небезпеки;

2) якщо постраждалий у притомному стані, заспокоїти та пояснити свої наступні дії;

3) викликати екстрену медичну допомогу та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;

4) якщо постраждалого уражено блискавкою, торкатися його та надавати йому необхідну допомогу безпечно (допомогу слід надавати відповідно до наявних пошкоджень);

5) якщо постраждалого уражено електричним струмом:

– щодо непритомного постраждалого впевнитись, що дія електричного струму на нього припинена;

– всі дії щодо припинення дії електричного струму слід здійснювати за умови проходження відповідного навчання або здійснити виклик за єдиним телефонним номером системи екстреної допомоги населенню 112;

– у разі припинення дії електричного струму на постраждалого слід надати йому домедичну допомогу відповідно до наявних пошкоджень;

6) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

7) у разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно здійснити виклик екстреної медичної допомоги;

8) за можливості зібрати у постраждалого чи оточуючих максимально можливу інформацію стосовно обставин отримання травми. Всю отриману інформацію передати працівникам бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або диспетчеру служби екстреної медичної допомоги.

5.5. Механічні травми:

Ознаками масивної зовнішньої кровотечі є будь-що з наведеного:

1) швидке, інтенсивне витікання крові з рани;

2) пульсуючий характер кровотечі (кров б'є фонтаном);

3) пляма крові біля постраждалого, яка швидко збільшується;

4) значне просякнення одягу постраждалого кров'ю;

5) повна чи часткова ампутація кінцівки вище рівня кисті чи ступні;

6) непритомний стан постраждалого без ознак черепно-мозкової травми, за наявності зовнішньої кровотечі;

7) ознаки порушення перфузії: бліда шкіра, холодні кінцівки тощо, за наявності зовнішньої кровотечі.

Послідовність дій під час надання домедичної допомоги постраждалим у разі масивної зовнішньої кровотечі:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) покликати на допомогу оточуючих. Якщо випадкових свідків декілька слід звертатись до конкретної особи;

3) за наявності, перед початком надання домедичної допомоги використати засоби індивідуального захисту: рукавички, маску, захист очей;

4) в разі кровотечі з рани кінцівки та з можливістю її чіткої візуалізації:

а) здійснити максимально можливий тиск на рану руками;

б) накласти стискаючу пов’язку та оцінити її ефективність;

в) якщо кровотеча зупинилась, заспокоїти постраждалого та здійснити виклик екстреної медичної допомоги та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;

г) якщо кровотеча не зупинилась, накласти кровоспинний джгут;

ґ) після накладання кровоспинного джгута оцінити його ефективність:

– якщо кровотеча зупинена, записати точний час накладання кровоспинного джгута безпосередньо на кровоспинному джгуті або іншому видимому місці;

– якщо є відповідний навик, перевірити наявність пульсу на кінцівці нижче накладання кровоспинного джгута, та, за його наявності, здійснити додатковий тиск кровоспинним джгутом та/або накласти додатковий кровоспинний джгут, як описано нижче;

– якщо кровотеча не зупинилась, слід збільшити тиск кровоспинного джгута та/або накласти ще один кровоспинний джгут вище першого джгута;

– якщо накладання другого кровоспинного джгута не ефективно або відсутня можливість його накладання, слід здійснювати прямий тиск на рану руками до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або виконати тампонування рани;

5) в разі кровотечі з рани кінцівки без можливості її чіткої візуалізації:

а) накласти кровоспинний джгут максимально високо на кінцівку;

б) заспокоїти постраждалого та пояснити подальші дії;

в) розрізати одяг на кінцівці, якщо можливо;

г) оцінити ефективність накладання кровоспинного джгута:

– якщо кровотеча зупинена, записати точний час накладання кровоспинного джгута безпосередньо на кровоспинному джгуті або іншому видимому місці;

– якщо є відповідний навик, перевірити наявність пульсу на кінцівці нижче накладання кровоспинного джгута, та за його наявності здійснити додатковий тиск кровоспинним джгутом та/або накласти додатковий кровоспинний джгут як описано нижче;

– якщо кровотеча не зупинилась, слід збільшити тиск кровоспинного джгута та/або накласти ще один кровоспинний джгут залежно від місця локалізації рани;

– якщо накладання другого кровоспинного джгута не ефективно або відсутня можливість його накладання, слід здійснювати прямий тиск на рану руками до приїзду бригади (швидкої) екстреної медичної допомоги або виконати тампонування рани;

ґ) не знімати та не послабляти кровоспинний джгут до приїзду бригади (швидкої) екстреної медичної допомоги.

5.6. Термічні опіки.

Розрізняють опіки чотирьох ступенів:

1) I ступінь (еритема) – почервоніння шкіри, набряклість і біль;

2) II ступінь (утворення пухирів) – сильний біль із інтенсивним почервонінням, відшаруванням епідермісу з утворенням міхурів, наповнених прозорою або каламутною рідиною;

3) III ступінь: некроз всієї товщі шкіри з утворенням щільного струпу, під яким перебувають ушкоджені тканини;

4) IV ступінь (обвуглення): виникає при впливі на тканини дуже високих температур (полум’я, розплавлений метал тощо); частіше при пожежах та аваріях на автотранспорті (ДТП), в літаках, нещасні випадки на шахтах; результат таких опіків – ушкодження м’язів, сухожиль, кісток.

Послідовність дій під час надання домедичної допомоги постраждалим з термічними опіками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) припинити дію високої температури на постраждалого, за необхідності зняти тліючий одяг;

3) зняти прикраси, які є на ділянці опіку;

4) заспокоїти постраждалого та пояснити свої подальші дії;

5) здійснити виклик екстреної медичної допомоги та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;

6) охолодити місце опіку шляхом промивання протягом щонайменше 20 хв водою кімнатної температури (якщо площа опіку не перевищує 20% у дорослих або 10% у дітей);

7) після охолодження накласти на місце опіку чисту, стерильну суху марлеву пов’язку. Пов’язка не повинна здійснювати тиск на м’які тканини;

8) за наявності міхурів не слід їх пошкоджувати. В разі випадкового пошкодження міхурів накласти пов’язки, як описано вище;

9) при опіках більше ніж 20% площі тіла у дорослих або 10% у дітей потрібно накрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

10) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

11) в разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги;

12) за можливості зібрати у постраждалого чи оточуючих максимально можливу інформацію стосовно обставин отримання травми. Всю отриману інформацію передати фахівцям бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або диспетчеру служби екстреної медичної допомоги.

5.7. У разі порізів чи проколів негайно обробити рану антисептиком та звернутися до медпункту.

ПОГОДЖЕНО