Законодавство гарантує захист прав осіб з інвалідністю, які повинен враховувати роботодавець під час їхнього навчання, перекваліфікації, звільнення або скорочення.

1. Роботодавець повинен організувати навчання, перекваліфікацію осіб з інвалідністю відповідно до медичних рекомендацій (ч. 1 ст. 172 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), ст. 12 Закону України «Про охорону праці»).

2. За особою з інвалідністю, яка проходить професійну реабілітацію, у тому числі професійну підготовку і перепідготовку згідно з індивідуальною програмою реабілітації, зберігається:

• середній заробіток за попереднім місцем роботи;
• із зарахуванням пенсії по інвалідності протягом строку, передбаченого програмою.

При цьому враховуються певні умови:

• інвалідність настала внаслідок трудового каліцтва (нещасного випадку, пов’язаного з виробництвом) або професійного захворювання;
• з моменту встановлення інвалідності минуло не більше року.

3ж. Роботодавець повинен перевести особу з інвалідністю (за станом здоров’я) на легшу роботу, якщо така особа цього потребує. Переведення здійснюється за згодою працівника (подає заяву), може бути постійним або тимчасовим. У разі переведення враховуються медичні рекомендації для працівника-особи з інвалідністю, що переводиться.

Переведення оформлюється наказом роботодавця.

4. Якщо працівник за станом здоров’я не може продовжувати виконувати роботу за трудовим договором і відмовляється від переведення на іншу, легшу роботу, роботодавець своїм наказом може його звільнити (п. 2. ч. 1 ст. 40 КЗпП).

5. Якщо на підприємстві відбувається скорочення чисельності чи штату працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці, то відповідно до ч. 2 ст. 42 КЗпП працівники, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання, мають переважне право на залишення на роботі порівняно з іншими працівниками (за рівних умов продуктивності праці і кваліфікації).

Джерело: Охорона праці в сільському господарстві / оновлення 1 / 2021.