Онлайн-консультант інженера з охорони праці
Фільтр:
Всі
Атестація робочих місць
Будівництво
Розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій
Вогневі роботи
Електробезпека
Засоби індивідуального захисту
Підготовка до перевірок Держпрацею
Медичні огляди
Навчання та інструктажі
Пожежна безпека
Роботи на висоті
Сільське господарство
Системи вентиляції
Система управління охороною праці (СУОП)
Транспорт
Цивільний захист та техногенна безпека
Інші
Розроблення документації
Звітність
Роботи підвищеної небезпеки
Дозвільна документація
Домедична допомога
Пільги та компенсації
Ризик-менеджмент
Охорона праці в офісі
Регулювання праці окремих категорій працівників
Анонім
01.10.2021
Експлуатація систем вентиляції та кондиціонування: причини виникнення пожежі
Рожков Анатолій Павлович,
експерт з питань пожежної та техногенної безпеки

Для визначення заходів пожежної безпеки під час експлуатації систем вентиляції та кондиціонування слід керуватися такими нормативно-правовими актами та документами:

Визначення терміна

Вентиляція – створення обміну повітря в приміщенні для видалення надлишків теплоти, вологи, шкідливих та інших речовин з метою забезпечення допустимих метеорологічних, санітарно-гігієнічних, технологічних умов повітряного середовища.

Кондиціонування повітря – автоматична підтримка в зачинених приміщеннях усіх або окремих параметрів повітря (температури, відносної вологості, швидкості руху, чистоти).

Головні завдання вентиляційної системи:

  • видалення надлишку теплоти, вологи, шкідливих та інших речовин з метою забезпечення допустимих параметрів повітря (температури, вологості, чистоти і рухливості);
  • підтримання в приміщенні гранично допустимих концентрацій горючих газів, парів і пилу.

 

Головні завдання системи кондиціонування:

  • забезпечення оптимальних мікрокліматичних умов, найбільш сприятливих для самопочуття людей, ведення технологічного процесу;
  • забезпечення збереження цінностей;
  • подовження терміну експлуатації будівлі без капітального ремонту.

 

Саме тому правильно організовані системи вентиляції та кондиціонування (далі – системи) обов’язкові на будь-яких підприємствах, в офісах. Вибір таких систем обумовлений розміром приміщень, їхнім призначенням, наявністю вентиляційних каналів та іншими особливостями.

Загальнообмінні системи розроблюються ще на етапі проєктування будівлі, цим займаються фахівці забудовника чи окремі спеціалізовані організації. Вентилятори та кондиціонери для місцевого використання можна встановлювати за потреби в процесі експлуатації приміщень.

 

Причини виникнення пожежі під час експлуатації систем вентиляції та кондиціонування

Експлуатація доцільно змонтованих вентиляційних систем має бути гарантом реалізації цими системами функцій захисту від виникнення або поширення вогню. Але у деяких випадках вентиляційне обладнання може навіть сприяти більш динамічному зростанню і поширенню небезпечних факторів пожежі. Швидке поширення полум’я, диму та токсичних продуктів горіння і термічного розкладання, розвиток супутніх проявів небезпечних факторів (винос високої напруги на струмопровідні частини вентиляційних систем) часто є наслідком саме неправильної роботи вентиляції.

Розглянемо фактори, що сприяють виникненню пожежі під час експлуатації систем вентиляції та кондиціонування.

1. Застарілість систем.

Більшість будівель, що зараз знаходяться в експлуатації, проєктувалася і будувалася ще до розробки ефективних норм, тому велика кількість основних виробничих фондів, зокрема й вентиляційні установки, експлуатується не тільки без урахування сучасних вимог до забезпечення пожежної безпеки, але й після закінчення термінів свого використання.

2. Недостатні організаційні та технічні рішення.

Під час експлуатації систем вентиляції та кондиціонування недостатні організаційні рішення призводять не лише до зменшення функціональної ефективності, але й до зниження безпеки, навіть якщо вони грамотно спроєктовані.

Так, несвоєчасне виконання робіт з очищення від пожежонебезпечних відкладень витяжних пристроїв (шаф, фарбувальних, сушильних камер, трубопроводів) призводить до сильного забруднення вентиляції жиром, сажею, фарбами, маслами, пилом, волокнами та іншими горючими відкладеннями, що в свою чергу викликає займання горючих відкладень усередині вентиляційного короба.

Якщо під час проєктування, будівництва або експлуатації будівлі в приміщеннях категорій вибухопожежної небезпеки А і Б для систем вентиляції та кондиціонування не передбачити технічні та організаційні рішення, що забезпечують їхню вибухопожежну безпеку, може утворюватися вибухонебезпечна суміш, а технічні елементи систем можуть стати джерелом вибуху й пожежі.

Горючі пари, гази або пил можуть накопичуватися в окремих зонах приміщення, якщо повітровитяжні отвори систем загальнообмінної та місцевої вентиляції розміщені без урахування щільності вибухонебезпечних сумішей, які мають видалятися.

Утворення вибухонебезпечних концентрацій у приміщеннях категорій А і Б можливо також у випадку аварії технологічного обладнання, якщо аварійні системи вентиляції не передбачені або не забезпечують необхідної витрати повітря. Горючі пари, гази й пил із приміщень категорій А або Б можуть поширюватись повітроводами припливних систем під час зупинки вентиляторів у приміщення припливних венткамер, що призводить до утворення горючих сумішей та їх займання, бо припливні вентилятори бувають невибухозахищеного виконання.

3. Накопичення та самозаймання горючих відкладень.

Пожежна небезпека місцевих систем вентиляції обумовлена також тим, що в повітроводах витяжних систем накопичуються горючі відкладення у вигляді фарб, масел, пилу, волокон, аерозолів і т.п., які сприяють швидкому поширенню вогню під час пожежі, а окремі види відкладень схильні до самозаймання.

Довідка

Наприклад, займання жирових відкладень у витяжці – найбільш характерна причина пожеж на харчових підприємствах (пекарні, ресторани, їдальні, кафе). У виробничих приміщеннях обробних підприємств нерідко виникає спалах відкладень горючих речовин у системах вентиляції сушильних камер.

4. Іскроутворення.

Вентиляційне обладнання саме може з’явитися джерелом запалювання унаслідок виникнення іскри в системі або нагріву поверхонь вентиляційного обладнання до температур самозаймання горючих речовин (у разі тертя обертових деталей вентиляторів).

Причини іскроутворення:

  • іскри механічного походження утворюються у випадку:
    • порушення правил експлуатації електродвигунів для приводу вентиляторів, фільтрів і клапанів;
    • потрапляння в систему вентиляції сторонніх предметів;
    • ударів робочих елементів вентиляції об корпус;
  • іскри електричного походження утворюються у разі:
    • недотриманні правил улаштування електроустановок (від електродвигунів для приводу вентиляторів і фільтрів, а також від пускових пристроїв);
  • іскри електростатичного походження утворюються:
    • під час переміщення повітроводами електризованих пилу й аерозолів;
    • у разі відсутності заземлення вентиляційного обладнання.

 

5. Швидке поширення пожежі.

Пожежна небезпека систем вентиляції та кондиціонування полягає також у можливості переміщення пожежі повітроводами з приміщення, де вона виникла, в інші приміщення. Вогонь і продукти горіння можуть поширюватися в межах одного поверху й переходити на інші будівлі та поверхи.

Швидкому поширенню пожежі сприяють:

  • використання повітроводів із горючих і важкогорючих матеріалів;
  • робота систем вентиляції під час пожежі;
  • нещільності в місцях перетину повітроводами і колекторами протипожежних перешкод.

 

6. Вторинне загоряння.

Вентиляційні повітрозабірні та витяжні решітки, встановлені на стіні будівлі, з яких під час пожежі виходять назовні розжарені продукти горіння, несуть потенційну небезпеку виникнення вторинного загоряння верхніх горючих елементів будівлі (зовнішньої обробки фасаду).

Основні причини виникнення пожежної небезпеки під час експлуатації систем вентиляційії та кондиціонування:

  • невірний розрахунок систем;
  • неякісний монтаж;
  • неякісне обслуговування систем;
  • недостатня герметичність систем;
  • високі температури на поверхні обладнання;
  • тепловий прояв електричного струму;
  • відсутність аварійної витяжної вентиляції;
  • відсутність заземлення;
  • відсутність тепло- і струмозахисних пристроїв
  • застосування агрегатів у звичайному виконанні у вибухонебезпечних приміщеннях
  • застосування невогнестійких матеріалів.

 

Джерело: Пожежна безпека будівель і споруд, № 3/оновлення/серпень/2021.