З 1 жовтня 2023 року введено в дію Закон України № 2573-IX «Про систему громадського здоров’я»,
Зазначається, що документ розроблено з метою врегулювання механізмів створення ефективної системи громадського здоров'я в Україні, що сприятиме зміцненню здоров'я населення, запобіганню хворобам та збільшенню тривалості життя.
Закон «Про систему громадського здоров'я» також регулює суспільні відносини у сфері громадського здоров'я та санітарно-епідемічного благополуччя населення, визначає відповідні права й обов'язки державних органів та органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб у цій сфері, встановлює правові та організаційні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сферах господарської діяльності, які можуть становити ризик для санітарно-епідемічного благополуччя населення.
Система громадського здоров'я - це основа профілактичної медицини, яка спрямована на збереження як здоров'я всього суспільства, так й індивідуального здоров'я населення.
Документ:
- запроваджує на законодавчому рівні поняття «громадське здоров'я», окреслює основні принципи, завдання та функції системи громадського здоров'я;
- визначає суб'єктів правовідносин у системі громадського здоров'я;
- визначає і розмежовує повноваження Кабінету Міністрів, Міністерства охорони здоров'я, Центру громадського здоров'я (ЦГЗ), інших центральних органів виконавчої влади, місцевих органів виконавчої влади та центрів контролю і профілактики хвороб (ЦКПХ) у системі громадського здоров'я;
- визначає функції та повноваження головної експертної установи у сфері громадського здоров'я – ЦГЗ;
- визначає основні засади здійснення епідеміологічного нагляду, зокрема формування інформаційного фонду громадського здоров'я – інформаційної бази даних, що утримується головною експертною установою у сфері громадського здоров'я та використовується для: виявлення небезпечних чинників та оцінки ризиків для здоров'я населення; прогнозування стану здоров'я населення й середовища життєдіяльності людини; розроблення заходів щодо запобігання та усунення впливу небезпечних чинників на стан здоров'я населення та ін.;
- закладає основні засади кадрового, наукового та фінансового забезпечення системи громадського здоров'я тощо;
- визначає основні засади здійснення оперативної функції моніторингу, готовності та реагування на небезпечні чинники та надзвичайні ситуації в галузі громадського здоров'я.
З дня введення в дію цього Закону визнаються такими, що втратили чинність:
- Закон «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»;
- Постанова Верховної Ради "Про порядок введення в дію Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»".
Чому для українців важливий цей Закон?
Це – системний закон. Після ліквідації санітарно-епідеміологічної служби на законодавчому рівні врегульовано питання розподілення відповідних функцій між різними центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, власниками бізнесу та громадянами поза цими структурами. У кожного своя зона відповідальності за збереження однієї із визначальних цінностей – здоров'я.
Крім того, Закон «Про систему громадського здоров'я» вперше вводить в обіг принцип «єдиного здоров'я». Йдеться про постійну співпрацю та взаємодію у галузі медицини, ветеринарії, безпеки харчових продуктів та питної води, захисту довкілля.
Закон № 2573 дає змогу створити комплексну систему громадського здоров’я та інтегрувати її в європейську мережу відповідно до світових стандартів.
Система громадського здоров’я має сприяти зміцненню здоров’я, запобіганню хворобам покращенню якості та збільшенню тривалості життя українців, зокрема завдяки пріоритетній функції — профілактиці інфекційних і неінфекційних захворювань та доступу до послуг з імунопрофілактики. Такий підхід обрали європейські країни, де середня тривалість життя чоловіків становить 72 роки, жінок — 80. Натомість показники України за останні 20 років лишаються в середньому на 5 років нижчі від європейських.
Цитата
«З 1 жовтня запускаються регуляції, які посилюють комплекс системи громадського здоров’я. На національному рівні Законом передбачено функціонування головної експертної установи, якою визначено державну установу «Центр громадського здоровʼя МОЗ України». На рівні кожної області ключовою інституцією є центри контролю та профілактики хвороб (ЦКПХ), які виконують функції щодо протидії спалахам інфекційних хвороб, реагування на надзвичайні ситуації, забезпечують епіднагляд та організовують проведення імунопрофілактики населення. З 1 жовтня ЦКПХ будуть повноцінно відповідати усім вимогам ЄС — стосовно готовності, реагування, профілактики. Це стосується функціоналу цих установ. Раніше вони переважно займалися інфекційними захворюваннями. Тепер вони будуть більше уваги приділяти також профілактиці неінфекційних захворювань, таких як серцево-судинні захворювання, інсульти, інфаркти, онкозахворювання та впровадженню програми ментального здоров’я», — зазначив заступник міністра, головний державний санітарний лікар Ігор Кузін.
Зокрема, йдеться про посилення системи охорони здоров’я за наступними напрямами:
- запобігання хворобам, зміцнення здоров’я населення та збільшення тривалості життя шляхом впровадження профілактичних заходів, у тому числі направлених на фактори ризику неінфекційних захворювань;
- забезпечення епідеміологічного нагляду, моніторингу, забезпечення готовності та реагування на загрози та надзвичайні ситуації;
- розвитку комплексного підходу до розв'язання проблем громадського здоров’я;
- забезпечення біологічної безпеки та біологічного захисту держави через створення національної мережі установ із контролю та профілактики хвороб тощо.
Запобігання розвитку хвороб і контроль над ними передбачені угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
Закон № 2573 гарантує кожній людині безпечні для здоров’я і життя харчові продукти, питну воду, довкілля, умови праці, навчання, виховання, побуту, дозвілля, відпочинку. Водночас він зобов’язує громадян піклуватися про своє здоров’я, здоров’я і гігієнічне виховання дітей; не шкодити здоров’ю інших тощо.