Держпраці здійснює перевірки відповідно до правил, встановлених Законом України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі – Закон № 877), та Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю від 21.08.2019 № 823.

Органи Держпраці мають право проводити планові та позапланові перевірки. Але в період дії воєнного стану планові перевірки під забороною, а позапланові перевірки можуть здійснюватися тільки у випадках, прямо передбачених законодавством.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 303 від 13.03.2022 припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні».

Незважаючи на мораторій щодо проведення перевірок, контролюючі органи мають право за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України протягом періоду воєнного стану здійснювати позапланові заходи державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

Водночас підставами проведення позапланових перевірок органами Держпраці у період воєнного стану відповідно до ст. 16 Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі - Закон № 2136) є такі:

1. Заява працівника чи профспілки щодо дотримання законодавства про працю. Такі перевірки проводяться відносно:

• виконання норм Закону № 2136;

• виявлення неоформлених трудових відносин;

• визначення законності припинення трудового договору.

2. Підстави, зазначені в абзацах п'ятому, восьмому – десятому частини 1 статті 6 Закону № 877, а саме:

• звернення фіз. особи про порушення, які завдали шкоди її правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому середовищу або безпеці держави. Але таке звернення має бути підтверджено відповідними документами або їх копіями, що підтверджують порушення;

• доручення Прем'єр-міністра України про перевірку СГ у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що робить значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

• настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, пов'язаного з діяльністю підприємства;

• рішення суду.

3. Звернення Київської міської військової адміністрації або обласної військової адміністрації.

4. Невиконання роботодавцем приписів органу Держпраці про усунення порушень законодавства, виданих після 01.05.2022. Тож ця підстава діє, якщо вже раніше у роботодавця була проведена перевірка, за результатами якої було видано припис про усунення правопорушень, яке не було виконано у встановлений термін.

Що стосується штрафів за порушення трудового законодавства, то тут необхідно зупинитися і розібратися більш детально.

Отже, у разі виявлення під час перевірки порушень законодавства про працю застосовуються такі санкції:

• до роботодавця – штрафи на підставі статті 265 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП). Варто зазначити, що в період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк винесених приписів про усунення правопорушень штрафи, передбачені статтею 265 КЗпП, не застосовуються (частина 3 статті 16 Закону № 2136);

• до посадових осіб роботодавця – адміністративні штрафи на підставі статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП). На відміну від штрафів, передбачених статтею 265 КЗпП, для адміністративних штрафів, які застосовуються на підставі статті 41 КЗпП, послаблень на період дії воєнного стану законодавством не передбачено.

Розмір штрафів, передбачених статтею 41 КУпАП, визначений у неоподатковуваних мінімумах доходу (далі – НМДГ). Розмір НМДГ у цьому випадку складає 17 грн (пункт 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України). Якщо ж порушення скоєне повторно протягом року, то штраф може бути накладений у розмірі від 100 до 300 НМДГ (від 1 700 до 5 100 грн).