У працівника на робочому місці погіршився стан здоров'я (підвищений тиск), було викликано швидку допомогу. Мед. заклад повідомив про даний випадок, як нещасний випадок на виробництві. Чи правомірні дії медичного закладу? Чи потрібно в даному випадку проводити розслідування?
Відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 337, (далі – Порядок):
Визначення терміна
нещасний випадок – обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення тощо (пункт 3 Порядку).
Відповідно до пункту 6 Порядку заклад охорони здоров’я зобов’язаний невідкладно передати з використанням засобів зв’язку (факс, телефонограма, електронна пошта) та протягом доби на паперовому носії екстрене повідомлення про звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) на виробництві (у разі можливості з висновком про ступінь тяжкості травм).
Згідно з пунктом 12 Порядку на підприємстві (в установі, організації) утворюється комісія з розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), що не підлягають спеціальному розслідуванню, наказом роботодавця не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров’я, заяви потерпілого, членів його сім’ї чи уповноваженої ним особи.
Отже, заклад охорони здоров’я зобов’язаний невідкладно повідомити про звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок. В будь-якому випадку, якщо є відповідне повідомлення від закладу охорони здоров’я, потрібно проводити розслідування (звісно, за умови втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або при необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день).