_____________________________________________________________________ 
(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості) 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО: 

Наказ _______________________ 

(посада роботодавця і

_________________________________ 

найменування підприємства)

_____________________ № ______ 

(число, місяць, рік) 

 

Інструкція з охорони праці № ______ 
з безпечного проведення робіт під час експлуатації відвалів гірничих порід, обкладання, укріплення та скріплення укосів, бортів, уступів кар'єрів

1. Загальні положення

1.1 Ця інструкція встановлює вимоги з охорони праці для працівників різних професій, які виконують операції з використанням обладнання та інструментів під час експлуатації відвалів гірничих порід, обкладання, укріплення та скріплення укосів, бортів, уступів кар'єрів (далі – працівники), включаючи підготовку до роботи, експлуатацію, технічне обслуговування, чищення, пересування територією, взаємодію між працівниками, укріплення конструкцій та дії в аварійних ситуаціях. За невиконання цієї інструкції кожен працівник несе відповідальність згідно з чинним законодавством.

1.2. Робочим місцем працівника є зона відвалів гірничих порід, укоси, борти, уступи кар'єрів, а також зони технічного обслуговування, зберігання обладнання та маршрути пересування територією кар’єру.

1.3. Основні завдання при роботі з ножами:

• експлуатація відвалів гірничих порід з урахуванням фізико-механічних властивостей порід;

• обкладання, укріплення та скріплення укосів, бортів, уступів кар'єрів відповідно до проекту;

• перевірка стану обладнання, конструкцій, укріплень та робочої зони перед початком роботи;

• контроль параметрів (кути укосів, висота уступів, стабільність, міцність укріплень);

чищення та технічне обслуговування обладнання;

• ведення обліку експлуатації, стану укріплень та несправностей;

• виклик технічної служби при виявленні несправностей або ознак зсуву;

• забезпечення безпечного пересування територією кар’єру;

• координація дій між працівниками.

1.4. До самостійної роботи допускаються особи, які:

• досягли 18-річного віку;

• мають професійну підготовку або кваліфікацію;

• пройшли попередній медичний огляд і не мають медичних протипоказань;

• пройшли вступний, первинний інструктажі з охорони праці, навчання, стажування та перевірку знань з питань охорони праці;

• мають групу з електробезпеки не нижче ІІ для робіт з електрообладнанням;

• ознайомлені з будовою, технічними характеристиками та керівництвом з експлуатації обладнання, включаючи обладнання для укріплення (анкерні установки, бурові машини);

• вміють надавати домедичну допомогу.

1.5. Працівник зобов’язаний:

• дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку;

• забезпечувати особисту безпеку та безпеку оточуючих під час роботи;

• використовувати засоби індивідуального та колективного захисту (ЗІЗ) за призначенням;

• знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів та керівництва з експлуатації;

• знати розташування первинних засобів пожежогасіння та вміти ними користуватися;

• повідомляти керівника та/або технічну службу про нещасні випадки, несправності, ознаки зсуву чи пошкодження укріплень;

• дотримуватися вимог знаків безпеки, норм пожежної безпеки, електробезпеки, правил пересування та взаємодії;

• перевіряти стан укріплень перед початком і під час робіт.

1.6. Основні небезпечні та шкідливі фактори, які впливають на працівника:

• механічні: обвалення порід, зсуви укосів, падіння матеріалів, травми від обладнання (екскаваторів, бульдозерів, бурових установок);

• фізичні: пил, шум (вище 80 дБ), вібрація, недостатнє освітлення, нерівна поверхня, екстремальні температури (тепловий стрес влітку, гіпотермія взимку);

• геологічні: проникнення води, утворення пливунів, провали;

• ергономічні: тривале перебування в незручних позах, фізичне навантаження при укріпленні;

• пожежонебезпечні: ризик займання горючих копалин у відвалах;

• транспортні: ризик наїзду транспортних засобів у зонах руху.

1.7. Працівник забезпечується спеціальним одягом та ЗІЗ відповідно до Норм безоплатної видачі ЗІЗ та колективного договору:

• каска захисна (З) – термін носіння 24 місяці;

• костюм робочий бавовняний (З, Ми) – 12 місяців;

• взуття закрите з нековзкою підошвою (З, Ми) – 12 місяців;

• рукавички захисні (Ми, З) – до зносу;

• захисні окуляри – до зносу;

• респіратор (при роботі в запиленій зоні) – до зносу;

• шумозахисні навушники (при рівні шуму вище 80 дБ) – до зносу;

• куртка утеплена (Тн, Ми) – 36 місяців (для роботи в холодний період);

• сигнальний жилет (для роботи в зонах руху транспорту) – до зносу;

• монтажний пояс з канатом (для робіт на уклонах) – до зносу.

1.8. Додаткові ЗІЗ видаються за результатами оцінки ризиків.

1.9. Особисту та спеціальну одежу слід зберігати в індивідуальних шафах у спеціально облаштованих приміщеннях або місцях.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Перед початком роботи працівнику необхідно:

• надіти чистий спецодяг, спеціальне взуття та ЗІЗ (застебнути гудзики, заправити одяг, прибрати довге волосся під головний убір, зняти прикраси);

• перевірити справність ЗІЗ (каска, рукавички, окуляри, респіратор, монтажний пояс, сигнальний жилет);

• отримати завдання від керівника, уточнити план роботи, безпечні методи, маршрути пересування, порядок взаємодії з іншими працівниками та процедури укріплення;

• перевірити стан відвалів, укосів, бортів, уступів та укріплень.

2.2. Оглянути робочу зону:

• переконатися у відсутності сторонніх осіб у зоні роботи (відвали, укоси, борти);

• перевірити стан поверхні (відсутність ям, слизьких ділянок, захаращень);

• оцінити наявність освітлення робочої зони;

• перевірити проходи, усунути захаращення (породи, інструменти, транспорт тощо);

• перевірити наявність знаків безпеки та попереджувальних табличок («Не наближатися», «Небезпека обвалу») в зоні роботи;

• ознайомитися з маршрутами пересування територією кар’єру та розташуванням небезпечних зон.

2.3. Перевірити стан конструкцій, укріплень та обладнання:

• оглянути укоси, борти, уступи на відсутність тріщин, нависів, ознак зсуву;

• перевірити параметри (кути укосів, висота уступів) відповідно до проекту;

• оглянути наявні укріплення (анкерні болти, сітки, геотекстиль) на предмет пошкоджень, корозії, зміщення чи ослаблення;

• перевірити справність обладнання (екскаваторів, бульдозерів, анкерних установок, бурових машин), включаючи захисні кожухи на рухомих частинах;

• виконати тестовий огляд без навантаження для перевірки стабільності обладнання;

• переконатися у відсутності сторонніх осіб та предметів у зоні робіт.

2.4. Перевірити наявність і справність:

• первинних засобів пожежогасіння (порошкові або вуглекислотні вогнегасники, протипожежне покривало) у зоні роботи;

• укомплектованої аптечки першої допомоги;

• засобів зв’язку для екстрених ситуацій (рація, телефон);

• матеріалів для укріплення (анкерні болти, сітки, геотекстиль) та їх відповідність технічним вимогам.

2.5. У разі виявлення несправностей (ознаки зсуву, пошкодження укріплень, обладнання тощо) негайно повідомити безпосереднього керівника. До роботи не приступати до усунення недоліків.
 

3. Вимоги безпеки під час роботи

3.1. Під час виконання роботи працівники повинні:

• бути уважними, не відволікатися на сторонні справи чи розмови;

• підтримувати робоче місце в чистоті, не допускати захаращення породою чи інструментами;

• використовувати ЗІЗ протягом усього часу роботи;

• залишатися в безпечній зоні для контролю ситуації;

• дотримуватися встановлених маршрутів пересування та правил взаємодії з іншими працівниками.

3.2. При експлуатації відвалів:

• переконатися, що зона відвалу вільна від людей і перешкод перед початком насипання;

• не перевищувати допустиму висоту та кути укосів за проектом;

• плавно керувати обладнанням, уникаючи різких маневрів;

• активувати сигналізацію перед початком робіт;

• не залишати обладнання увімкненим без нагляду;

• не допускати сторонніх осіб до зони відвалів;

• проводити регулярний геотехнічний моніторинг укосів (вимірювання деформацій, контроль вологості порід) для запобігання зсувам.

3.3. При обкладанні, укріпленні та скріпленні укосів, бортів, уступів:

• перевірити стан конструкцій перед початком (відсутність тріщин, нависів, ознак зсуву: видимі тріщини на поверхні укосів, бортів або уступів; деформація ґрунту або породи (спучування, просідання); відшарування або обсипання дрібних фрагментів породи; зміщення або нахил укріплювальних конструкцій, анкерних систем, сіток; поява води або вологих ділянок на укосах (ознака проникнення води, що може спровокувати зсув); незвичайні звуки (тріск, гуркіт) у зоні відвалів або укосів; зміна положення геодезичних маркерів або датчиків деформації.).

• переконатися, що поверхня підготовлена (очищена від пухкої породи, вирівняна за потреби);

• перевірити відповідність матеріалів для укріплення (анкерні болти, сітки, геотекстиль) технічним вимогам проекту;

• забезпечити наявність інструментів та їх справність;

• узгодити план робіт із геотехнічною службою та керівником.

3.3.1 Огляд перед укріпленням:

• провести візуальний огляд укосів, бортів, уступів на наявність ознак зсуву (тріщини, спучування, просідання, обсипання породи, зміщення маркерів);

• перевірити геотехнічні дані (вологість порід, міцність, коефіцієнт тертя) за результатами попереднього моніторингу;

• оцінити стан існуючих укріплень (анкерних болтів, сіток) на предмет корозії, деформації чи ослаблення;

• зафіксувати результати огляду в журналі перевірок.

3.3.2 Встановлення укріплень:

• використовувати лише сертифіковані матеріали (анкерні болти, сітки, геотекстиль), що відповідають вимогам станадартів;

• виконувати буріння отворів для анкерних болтів лише за допомогою справного обладнання з дотриманням глибини, діаметра та кута нахилу, зазначених у проекті;

• встановлювати анкерні болти з контролем моменту затягування (за допомогою динамометричних ключів);

• при встановленні сіток забезпечити їх щільне прилягання до поверхні та надійне кріплення (анкерами, болтами);

• використовувати геотекстиль для захисту від ерозії, забезпечуючи перехлест шарів не менше 0,5 м;

• уникати перевантаження бурових установок, контролюючи їх технічний стан;

• перевіряти якість укріплення після встановлення (візуально та за допомогою приладів, наприклад, динамометрів);

• вести облік виконаних робіт (кількість анкерів, тип сіток, обсяг геотекстилю) у журналі.

3.3.3 Контроль і моніторинг укріплень:

• проводити відповідно до графіку візуальні огляди укріплень на предмет зміщення, корозії, розривів сіток чи ослаблення болтів;

• використовувати геодезичні прилади (нівеліри, датчики деформації) для контролю стабільності укосів;

• перевіряти напругу в анкерних болтах за допомогою динамометричних приладів згідно до встановленого графіку;

• у разі виявлення дефектів (ослаблення болтів, розриви сіток) зупинити роботи та повідомити геотехнічну службу;

• вести відповідну документацію моніторингу з фіксацією результатів перевірок.

3.3.4 Безпека під час укріплення:

• працювати в монтажному поясі з канатом при виконанні робіт на уклонах або уступах;

• уникати робіт на нерівних поверхнях, які можуть призвести до зсуву;

• не перевантажувати анкерні установки, уникаючи пошкоджень;

• у разі виявлення ознак зсуву зупинити роботи, евакуювати персонал та очистити зону лише після повної перевірки;

• забезпечити відстань від бровки не менше 10 м для пішоходів, з встановленням бар’єрів та попереджувальних знаків;

• координувати дії з іншими працівниками, повідомляючи про початок буріння чи встановлення укріплень.

3.4. При роботі з обладнанням:

• перевіряти відсутність пошкоджень перед запуском та протягом роботи;

• уникати робіт у вологих умовах без належного захисту;

• у разі виявлення вібрації чи перегріву негайно зупинити обладнання;

• проводити щоденний огляд обладнання на відповідність нормам безпеки;

• не знімати захисні кожухи з рухомих частин обладнання під час роботи;

• зупиняти обладнання та блокувати джерело енергії перед очищенням або обслуговуванням рухомих частин.

3.5. При чищенні чи технічному обслуговуванні:

• вимкнути обладнання та від’єднати живлення (заблокувати джерело енергії) перед чищенням чи оглядом;

• не знімати захисні кожухи під час роботи;

• використовувати рукавички та окуляри при чищенні;

• уникати контакту з породою без респіратора через ризик вдихання пилу.

3.6. Вимоги безпеки при поводженні з матеріалами та взаємодії:

• розміщувати матеріали (анкерні болти, сітки, геотекстиль) за межами призми обвалення;

• транспортувати породи та матеріали в контейнерах з фіксацією;

• не ловити падаючі предмети будь-якими частинами тіла;

• уникати махання інструментами біля інших працівників;

• не використовувати пошкоджене обладнання;

• зберігати інструменти в спеціальних місцях, віддалених від зон обвалу;

• не курити та не використовувати відкритий вогонь біля відвалів;

• після робіт протерти поверхні, переконатися у відсутності залишків;

• не допускати сторонніх осіб до зони роботи.

3.7. Вимоги безпеки в зонах пересування транспорту:

• носити сигнальний жилет для видимості;

• координувати рухи з водіями транспорту за допомогою сигналів або засобів зв’язку (рація, телефон);

• не перетинати шляхи руху транспорту без перевірки (оглянути зону, переконатися у відсутності транспорту);

• утримуватися від перебування в зоні маневрування техніки без дозволу керівника або відповідальної особи;

• у разі наближення транспорту зупинити роботи, відійти на безпечну відстань (не менше 5 м) та дочекатися проходження техніки;

• використовувати лише позначені маршрути для пішоходів, обладнані відповідними знаками та бар’єрами;

• у разі виявлення несправностей у транспортних засобах (витік пального, пошкодження гальм) негайно повідомити керівника та припинити рух у зоні.

3.8. Вимоги безпеки при пересуванні територією кар’єру:

• пересуватися лише визначеними маршрутами, позначеними знаками або бар’єрами;

• уникати зон із високим ризиком обвалу порід, позначених попереджувальними знаками;

• перевіряти поверхню на наявність ожеледиці, ям, нерівностей чи інших перешкод перед пересуванням;

• використовувати взуття з нековзкою підошвою для запобігання падінню;

• не наближатися до бровок уступів без монтажного пояса;

• у зонах з обмеженою видимістю (пил, туман) використовувати ліхтарі та сигнальні жилети;

• повідомляти керівника про будь-які перешкоди чи небезпеки на маршрутах пересування (зсуви, захаращення).

3.9. Вимоги до взаємодії між працівниками:

• перед початком робіт у бригаді спланувати та узгодити дії;

• використовувати засоби зв’язку (рації, телефони) для координації дій у зонах із шумом або обмеженою видимістю;

• повідомляти інших працівників про початок роботи обладнання, буріння чи встановлення укріплень;

• уникати одночасного виконання робіт у зонах із перетином маршрутів без попередньої координації;

• у разі виявлення небезпеки (зсув, несправність обладнання) негайно попередити всіх працівників у зоні за допомогою звукових сигналів або засобів зв’язку;

• забезпечувати чітке розмежування обов’язків між працівниками для уникнення плутанини;

• не залишати робоче місце без попередження інших членів бригади.

3.10. Дії при виявленні ознак зсуву:

• негайно зупинити всі роботи в зоні можливого зсуву;

• повідомити керівника робіт та всіх працівників у зоні через засоби зв’язку або звукові сигнали;

• евакуювати персонал із небезпечної зони на безпечну відстань (не менше 50 м від зони можливого зсуву);

• заборонити доступ до зони до завершення перевірки спеціалістами (геотехнічна служба, інженери);

• зафіксувати ознаки зсуву (фото, відео, опис) для подальшого аналізу;

• дочекатися висновків геотехнічного моніторингу та дозволу на відновлення робіт;

• у разі підтвердження зсуву виконувати роботи з укріплення (анкерування, сітки) лише за участю спеціалізованої бригади та під наглядом інженерів.

3.11. Вимоги безпеки у спекотний період року:

• носити легкий спецодяг;

• забезпечити доступ до води (0,5 л кожні 30–40 хв при >30°C);

• робити перерви в прохолодних зонах при >35°C;

• стежити за ознаками теплового удару (запаморочення, нудота).

3.12. Вимоги безпеки у зимовий період року:

• носити утеплену спецодяг;

• перевіряти поверхні на ожеледицю перед пересуванням;

• уникати слизьких ділянок, використовувати піщано-сольові суміші для обробки маршрутів.

3.13. Забороняється:

• працювати без ЗІЗ;

• наближатися до бровок уступів ближче 10 м без монтажного пояса;

• проводити самостійний ремонт обладнання чи укріплень;

• допускати сторонніх осіб до зони роботи;

• курити або використовувати відкритий вогонь біля відвалів;

• ігнорувати ознаки зсуву чи пошкодження укріплень;

• пересуватися невизначеними маршрутами або в зонах маневрування транспорту без дозволу;

• виконувати роботи без координації з іншими працівниками.

3.14. У разі виявлення несправностей, ознак зсуву чи пошкодження укріплень негайно припинити роботу, евакуювати персонал та повідомити керівника.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Після закінчення роботи працівники повинні:

• вимкнути обладнання, дочекатися повної зупинки;

• очистити зону від породи, використовуючи ЗІЗ;

• перевірити стан зони, усунути захаращення;

• утилізувати відходи у контейнери;

• перевірити обладнання та укріплення на пошкодження;

• скласти інструменти в спеціально відведені місця;

• передати спецодяг для прання;

• перевірити маршрути пересування на предмет залишених перешкод.

4.2. Очистити шкіру від забруднень милом та водою.

4.3. Повідомити керівника про виявлені несправності чи небезпеки, включаючи стан укріплень.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. У випадку виникнення ознак пожежі (горіння):

• негайно повідомити про це за телефоном 101. При цьому необхідно назвати місцезнаходження об’єкта, вказати кількість поверхів будинку, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище;

• повідомити безпосередньому керівнику або посадовій особі. 

• вжити (за можливості) заходів щодо евакуації людей, гасіння (локалізації) пожежі первинними засобами пожежогасіння та збереження матеріальних цінностей;

• сповістити про пожежу керівника чи відповідну компетентну посадову особу;

• здійснити в разі необхідності відключення електроенергії (за винятком систем протипожежного захисту) за можливості здійснити заходи, що сприяють запобіганню розвитку пожежі та задимленню будинку;

• організувати зустріч підрозділів оперативно-рятувальної служби, надати їм допомогу у виборі найкоротшого шляху для під’їзду до осередку пожежі та в установці техніки на зовнішні джерела водопостачання;

• одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію і захист матеріальних цінностей.

5.2. Місце, де стався нещасний випадок, аварія, пожежа за можливістю зберігати в тому стані, при якому воно сталося, якщо немає загрози для працівників та навколишнього середовища.

5.3. Постраждалим під час пожежі, аварії, нещасного випадку надати домедичну допомогу та викликати швидку медичну допомогу за номером 103.

В усіх випадках повідомити керівництво підприємства та дотримуватись вказівок керівництва.

5.4. Електротравми:

Порядок надання домедичної допомоги постраждалому в разі ураження електричним струмом:

1) насамперед переконатися у відсутності небезпеки;

2) якщо постраждалий у притомному стані, заспокоїти та пояснити свої наступні дії;

3) викликати екстрену медичну допомогу та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;

4) якщо постраждалого уражено блискавкою, торкатися його та надавати йому необхідну допомогу безпечно (допомогу слід надавати відповідно до наявних пошкоджень);

5) якщо постраждалого уражено електричним струмом:

– щодо непритомного постраждалого впевнитись, що дія електричного струму на нього припинена;

– всі дії щодо припинення дії електричного струму слід здійснювати за умови проходження відповідного навчання або здійснити виклик за єдиним телефонним номером системи екстреної допомоги населенню 112;

– у разі припинення дії електричного струму на постраждалого слід надати йому домедичну допомогу відповідно до наявних пошкоджень;

6) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

7) у разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно здійснити виклик екстреної медичної допомоги;

8) за можливості зібрати у постраждалого чи оточуючих максимально можливу інформацію стосовно обставин отримання травми. Всю отриману інформацію передати працівникам бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або диспетчеру служби екстреної медичної допомоги.

5.5. Механічні травми:

Ознаками масивної зовнішньої кровотечі є будь-що з наведеного:

1) швидке, інтенсивне витікання крові з рани;

2) пульсуючий характер кровотечі (кров б'є фонтаном);

3) пляма крові біля постраждалого, яка швидко збільшується;

4) значне просякнення одягу постраждалого кров'ю;

5) повна чи часткова ампутація кінцівки вище рівня кисті чи ступні;

6) непритомний стан постраждалого без ознак черепно-мозкової травми, за наявності зовнішньої кровотечі;

7) ознаки порушення перфузії: бліда шкіра, холодні кінцівки тощо, за наявності зовнішньої кровотечі.

Послідовність дій під час надання домедичної допомоги постраждалим у разі масивної зовнішньої кровотечі:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) покликати на допомогу оточуючих. Якщо випадкових свідків декілька слід звертатись до конкретної особи;

3) за наявності, перед початком надання домедичної допомоги використати засоби індивідуального захисту: рукавички, маску, захист очей;

4) в разі кровотечі з рани кінцівки та з можливістю її чіткої візуалізації:

а) здійснити максимально можливий тиск на рану руками;

б) накласти стискаючу пов’язку та оцінити її ефективність;

в) якщо кровотеча зупинилась, заспокоїти постраждалого та здійснити виклик екстреної медичної допомоги та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;

г) якщо кровотеча не зупинилась, накласти кровоспинний джгут;

ґ) після накладання кровоспинного джгута оцінити його ефективність:

– якщо кровотеча зупинена, записати точний час накладання кровоспинного джгута безпосередньо на кровоспинному джгуті або іншому видимому місці;

– якщо є відповідний навик, перевірити наявність пульсу на кінцівці нижче накладання кровоспинного джгута, та, за його наявності, здійснити додатковий тиск кровоспинним джгутом та/або накласти додатковий кровоспинний джгут, як описано нижче;

– якщо кровотеча не зупинилась, слід збільшити тиск кровоспинного джгута та/або накласти ще один кровоспинний джгут вище першого джгута;

– якщо накладання другого кровоспинного джгута не ефективно або відсутня можливість його накладання, слід здійснювати прямий тиск на рану руками до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або виконати тампонування рани;

5) в разі кровотечі з рани кінцівки без можливості її чіткої візуалізації:

а) накласти кровоспинний джгут максимально високо на кінцівку;

б) заспокоїти постраждалого та пояснити подальші дії;

в) розрізати одяг на кінцівці, якщо можливо;

г) оцінити ефективність накладання кровоспинного джгута:

– якщо кровотеча зупинена, записати точний час накладання кровоспинного джгута безпосередньо на кровоспинному джгуті або іншому видимому місці;

– якщо є відповідний навик, перевірити наявність пульсу на кінцівці нижче накладання кровоспинного джгута, та за його наявності здійснити додатковий тиск кровоспинним джгутом та/або накласти додатковий кровоспинний джгут як описано нижче;

– якщо кровотеча не зупинилась, слід збільшити тиск кровоспинного джгута та/або накласти ще один кровоспинний джгут залежно від місця локалізації рани;

– якщо накладання другого кровоспинного джгута не ефективно або відсутня можливість його накладання, слід здійснювати прямий тиск на рану руками до приїзду бригади (швидкої) екстреної медичної допомоги або виконати тампонування рани;

ґ) не знімати та не послабляти кровоспинний джгут до приїзду бригади (швидкої) екстреної медичної допомоги.

5.6. Термічні опіки.

Розрізняють опіки чотирьох ступенів:

1) I ступінь (еритема) – почервоніння шкіри, набряклість і біль;

2) II ступінь (утворення пухирів) – сильний біль із інтенсивним почервонінням, відшаруванням епідермісу з утворенням міхурів, наповнених прозорою або каламутною рідиною;

3) III ступінь: некроз всієї товщі шкіри з утворенням щільного струпу, під яким перебувають ушкоджені тканини;

4) IV ступінь (обвуглення): виникає при впливі на тканини дуже високих температур (полум’я, розплавлений метал тощо); частіше при пожежах та аваріях на автотранспорті (ДТП), в літаках, нещасні випадки на шахтах; результат таких опіків – ушкодження м’язів, сухожиль, кісток.

Послідовність дій під час надання домедичної допомоги постраждалим з термічними опіками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) припинити дію високої температури на постраждалого, за необхідності зняти тліючий одяг;

3) зняти прикраси, які є на ділянці опіку;

4) заспокоїти постраждалого та пояснити свої подальші дії;

5) здійснити виклик екстреної медичної допомоги та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;

6) охолодити місце опіку шляхом промивання протягом щонайменше 20 хв водою кімнатної температури (якщо площа опіку не перевищує 20% у дорослих або 10% у дітей);

7) після охолодження накласти на місце опіку чисту, стерильну суху марлеву пов’язку. Пов’язка не повинна здійснювати тиск на м’які тканини;

8) за наявності міхурів не слід їх пошкоджувати. В разі випадкового пошкодження міхурів накласти пов’язки, як описано вище;

9) при опіках більше ніж 20% площі тіла у дорослих або 10% у дітей потрібно накрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

10) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

11) в разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги;

12) за можливості зібрати у постраждалого чи оточуючих максимально можливу інформацію стосовно обставин отримання травми. Всю отриману інформацію передати фахівцям бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або диспетчеру служби екстреної медичної допомоги.

5.7. У разі порізів чи проколів негайно обробити рану антисептиком та звернутися до медпункту.

ПОГОДЖЕНО