МІНІСТЕРСТВО  ПРОМИСЛОВОЇ  ПОЛІТИКИ   УКРАЇНИ

ПОГОДЖЕНО

Національний науково-дослідний інститут охорони праці

Аркуш погодження 06 липня 2005 р. № 402

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Мінпромполітики України

19 серпня 2005 р. №311

ПІ 1.4.32-423-2005

ПРИМІРНА ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ПРИ РОБОТАХ З ОЛОВ'ЯНО-СВИНЦЕВИМИ МАЛОСУРМ'ЯНИСТИМИ

ПРИПОЯМИ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1   Ця примірна інструкція встановлює загальні вимоги безпеки при виконанні робіт з олов'яно-свинцевими малосурм'янистими припоями. Вона може бути використана як основа для розробки інструкцій, що діють на підприємствах усіх форм власності в галузях мікроелектроніки, радіоелектроніки та приладобудування.

1.2    Роботи з олов'яно-свинцевими малосурм'янистими припоями відносяться до робіт із шкідливими речовинами та підвищеною небезпекою відповідно до НПАОП 0.00-8.24-05 "Перелік робіт з підвищеною небезпекою", затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.05 № 15.

1.3  Згідно із ст. 11 Закону України "Про охорону праці" (далі - Закон) не допускається залучення неповнолітніх до праці на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці.

1.4 До самостійного виконання робіт допускаються особи:

• котрі пройшли медичний огляд у встановленому порядку згідно з ДНАОП 0.03-4.02-94 "Положення про медичний огляд працівників певних категорій", затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.94 № 45 та не мають медичних протипоказань;
• з котрими проведено інструктаж (навчання) з охорони праці, у тому числі при виконанні робіт з підвищеною небезпекою, ознайомлення з правилами поводження при виникненні аварій і надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків;
• котрі пройшли професійний добір і склали іспити на право працювати з хімічними речовинами, технічної експлуатації електроустановок споживачів напругою до 1000 В і мають групу електробезпеки не нижчу П-ої (керівник робіт, бригадир або старший групи - не нижчу Ш-ої або ІУ-ої);
• з котрими проведено вступний інструктаж, стажування й інструктаж на робочому місці із записом у журналі інструктажу.

1.5    Робітники, котрі виконують роботи з олов'яно-свинцевими малосурм'янистими припоями, зобов'язані:

• знати та виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці (правил, стандартів, норм, положень, інструкцій);
• знати та виконувати вимоги правил поводження з джерелами шкідливих викидів, устаткуванням, інструментом та іншими засобами виробництва;
• користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;
• виконувати вимоги і зобов'язання з охорони праці, передбачені Законом, колективним договором, угодою, трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства (установи), у тому числі:

а) вчасно починати та закінчувати роботу, дотримуватися встановленого часу технологічної та обідньої перерв;

б)    не виконувати робіт, не передбачених змінним завданням, технологічним процесом;

в) не знаходитися на роботі в позаробочий час без відповідного дозволу керівника;

• проходити в установленому порядку попередні та періодичні медичні огляди;
• співробітничати з власником або уповноваженим ним органом у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-якої виробничої ситуації, яка створює загрозу його життю чи здоров'ю або людям, котрі його оточують, і навколишньому природному середовищу (ст.159 Кодексу Законів про працю країни /КЗпПУ/);
• повідомляти про небезпеку свого безпосереднього керівника або іншу посадову особу (ст.159 КЗпПУ).

1.6 У приміщенні, де розміщене робоче місце, повинно знаходитися не менше двох працівників.

1.7 Працівники не повинні залишати робоче місце без нагляду.

1.8   При роботі з олов'яно-свинцевими малосурм'янистими рипоями можуть мати місце такі небезпечні й шкідливі чинники:

а) фізичні:

• ураження електричним струмом; термічні опіки;
• підвищення або зниження рухомості повітря (несправність загальнообмінної припливно-витяжної вентиляції);
• підвищення або зниження температури робочої зони;

б) хімічні: отруєння;

• ураження нервової системи, судин, крові;
• подразнююча дія на організм людини (шкірний покрив, слизові оболонки очей та органи дихання).

1.9 На роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці згідно із ст.8 Закону працівникам видають безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджуючі засоби:

• халат бавовняний (білий або світлих тонів), ГОСТ 12.4.103-83; ковпак (шапочка, косинка) бавовняний (білий або світлих тонів), ГОСТ 12.4.011-89;
• взуття шкіряне (тапочки), ГОСТ 12.4.137-2001;
• рукавички трикотажні (подвійні), ГОСТ 5007-87;
• щитки захисні лицеві, ГОСТ 4.023-84;
• рукавички гумові, ГОСТ 12.4.103-83;
• фартух спеціальний, ГОСТ 12.4.029-76;
• нарукавники брезентові;
• рукавички хірургічні гумові, ГОСТ 3-88;
• респіратор ШБ-1 "Лепесток", ГОСТ 12.4.028-76;
• респіратор фільтруючий протигазовий РПГ-67, ГОСТ 12.4.004-74;
• рукавички гумові технічні, ГОСТ 20010-93; мило туалетне, ГОСТ 28546-90; рушник з бавовняної тканини та паперу.

1.10    Робітники, котрі виконують роботу з олов'яно-свинцевими малосурм'янистими припоями, зобов'язані дотримуватися вимог санітарних норм та особистої гігієни:

• розпочинати роботу тільки в необхідних засобах індивідуального захисту;
• утримувати протягом зміни робоче місце в чистоті;
• їсти та зберігати їжу тільки в спеціально відведених місцях;
• зберігати харчові продукти, у тому числі й молочні, що видають на підприємстві, у холодильниках, які використовують тільки для зберігання продуктів;
• перед виходом на технологічну перерву (для відпочинку, паління або з інших причин) вимити з милом руки, обличчя і прополоскати ротову порожнину питною водою;
• після закінчення роботи вимити з милом забруднені частини тіла або прийняти душ, прополоскати ротову порожнину питною водою.

1.11  Працюючі робітники зобов'язані дотримуватися вимог пожежної безпеки, знати місця розташування засобів пожежогасіння, порядок їх використання та вміти ними користуватися відповідно до інструкції з пожежної безпеки.

1.12   При проведенні технологічних процесів з олов'яно-свинцевими малосурм'янистими припоями необхідно враховувати властивості та небезпечні чинники цих сплавів і їх складових.

1.12.1 Припої олов'яно-свинцеві малосурм'янисті (ГОСТ 21930-76. Припои оловянно-свинцовьіе в чушках. Технические условия).

Залежно від хімічного складу олов'яно-свинцеві малосурм'янисті припої виготовляються таких марок: ПОССу 61-0,5, ПОССу 50-0,5, ПОССу 40-0,5, ПОССу 35-0,5, ПОССу 30-0,5, ПОССу 25-0,5, ПОССу 18-0,5.

Олов'яно-свинцеві малосурм'янисті припої - металеві сплави, які складаються з олова 61-18 %, сурми до 0,5 %, а решта - свинець. Ці складові залежать від марки припою.

Густина          -          8,5-10,2 г/см3.

Температура плавлення:

солідус           -          +183° С

ліквідує          -          +189-277° С.

У процесі пайки або лудження цими припоями в повітря робочої зони виділяються токсичні випари свинцю та сурми.

Свинець є однією з небезпечних складових цих припоїв. Він має властивість проникати і накопичуватися в організмі людини при вдиханні забрудненого його випарами повітря, з водою та їжею і практично не виводиться з організму.

Своєю дією на організм людини свинець може призвести до ураження нервової системи, крові, судин і в тяжких випадках - отруєння.

ГДК аерозольних випарів свинцю у повітрі робочої зони 0,01 мг/м . Клас небезпеки 1 згідно з ГОСТ 12.1.007-76.

Другим небезпечним чинником припоїв є сурма. Вдихання аерозолів сурми спричиняє подразнення органів дихання, травлення, слизових оболонок очей. Може викликати алергічні захворювання шкірного покриву людини. Тривала дія аерозолю сурми на організм людини може спричинити хворобу легенів - антимоноконіоз, не прогресуючий після переривання контакту з аерозолем. Сурма своєю дією на організм людини уражає нервову систему, порушує обмінні процеси.

ГДК аерозолів сурми в повітрі робочої зони 0,5 мг/м .

Клас небезпеки 2 згідно з ГОСТ 12.1.007-76.

Додатковими забруднювачами повітря робочої зони є флюси, які використовуються в технологічних процесах паяння та лудження.

Флюс каніфольний: 20-30 % каніфолі, 70-80 % спирту етилового. Пари спирту етилового діють на організм людини як наркотик. Можуть викликати спочатку збудження, а потім параліч нервової системи.

Флюс твердий - тверда суміш, яка складається з 75 % цинку хлористого, 14% калія хлористого, 11 % натрія хлористого.

Цинк хлористий - білі кристали, які добре розчиняються у воді, метиловому й етиловому спиртах, діетиловому ефірі, гліцерині, ацетоні та дуже гігроскопічні. Він та його розчини мають припікаючу дію на шкіру та слизові оболонки людини.

Калій хлористий - білий кристалічний порошок, добре розчинний у воді. Він викликає захворювання периферійної нервової системи, гіпотонію, порушення вегетативної нервової системи. Його дія на шкіру та слизові оболонки очей має подразнюючий характер, викликає дерматити шкіри та запалення слизових оболонок.

ГДК у повітрі робочої зони 5 мг/м3.

Клас небезпеки 3 згідно з ГОСТ 12.1.007-76.

Натрій хлористий - безбарвні кристали або кристалічний порошок, добре розчинний у воді. Він у вигляді пилу викликає подразнення слизових оболонок носа. Пари його розчинів, особливо гарячих, викликають подразнення слизових оболонок дихальних шляхів.

ГДК у повітрі робочої зони 5 мг/м .

Клас небезпеки 3 згідно з ГОСТ 12.1.007-76.

Флюс ФГСп - рідка суміш, яка складається з 2-4 % солянокислого гідразину, 25-50 % гліцерину, 46-73 % етилового спирту. Однією з небезпечних складових флюсу є солянокислий гідразин. Він викликає подразнення верхніх дихальних шляхів, слизових оболонок очей і шкіри. Токсично діє на організм людини та викликає дерматити.

ГДК солянокислого гідразину в повітрі робочої зони 0,1 мг/м3.

Клас небезпеки 2 згідно з ГОСТ 12.1.007-76.

1.13  В основних виробничих приміщеннях, де проводяться роботи з олов'яно-свинцевими         малосурм'янистими         припоями,         необхідна загальнообмінна припливно-витяжна та місцева витяжна (від джерел скупчених виділень) вентиляції. Не слід допускати рециркуляцію повітря в системах приточної вентиляції та повітряного опалення.

1.14  Виробничі приміщення повинні бути забезпечені:

• засобами автоматичного контролю повітряного середовища (пилу, парів шкідливих речовин);
• сигналізацією для сповіщення про порушення роботи припливно-витяжної вентиляції та витяжної ветиляції на робочому місці;
• засобами пожежогасіння;
• телефонним зв'язком з пожежною охороною та медпунктом.

1.15   Усі виробничі технологічні процеси з використанням олов'яно-свинцевих малосурм'янистих припоїв необхідно проводити в ізольованих приміщеннях.

1.16     Підлога робочих приміщень повина бути рівною, без щілин, стійкою до дії агресивних речовин і легко піддаватися вологому прибиранню (озалізнений бетон, метлахська плитка), похилою та обладнаною трапами для стоку води.

1.17   Прибирання робочих місць і приміщень необхідно проводити щоденно в кінці робочого дня або зміни. Видалення пилу та кіптяви, що утворилися в процесі виконання робіт з олов'яно-свинцевими малосурм'янистими припоями, необхідно виконувати вологим способом.

Сухим способом не прибирати.

1.18    Виробничі приміщення, де проводяться роботи з олов'яно-свинцевими малосурм'янистими припоями, мають бути облаштовані умивальниками з підведеною гарячою та холодною водою. При умивальниках обов'язково мають бути: мило, щітка, паперовий рушник.

Ці приміщення мають бути облаштовані фонтанчиками питної води і устаткуванням газованої води, які установлюються за дільницями пайки та лудження.

1.19     Термічне обладнання для плавлення олов'яно-свинцевих малосурм'нистих припоїв повинно бути герметичним і мати місцеву витяжну вентиляцію.

1.20  Робочі столи, на яких виконуються роботи з олов'яно-свинцевими малосурм'янистими припоями, необхідно покрити           негорючими матеріалами. Ці столи мають бути обладнаними витяжними зондами та місцевою (бортовою) витяжною вентиляцією.

1.21    Витяжна вентиляція термічного обладнання повинна мати блокування з пусковими пристроями для унеможливлення викидів парів і газів шкідливих речовин у повітря робочої зони виробничих приміщень.

1.22 Все електрообладнання необхідно надійно заземлити.

1.23   Для миття робочих інструментів і виробів, покритих припоями, необхідно встановити кабіни з баками. До кабін має бути підведена гаряча та холодна вода.

1.24   Виробничі приміщення для проведення робіт з олов'яно-свинцевими малосурм'янистими припоями необхідно укомплектувати переносними ємностями з кришками для збору забруднених серветок, фільтрувального паперу та інших відходів виробництва. Ці ємності повинні легко митися.

1.25   Згідно зі ст.44 Закону за порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, створення перешкод у діяльності посадових осіб органів держнагляду за охороною праці, а також представників профспілок, їх організацій та об'єднань винні особи притягуються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної та кримінальної відповідальності.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

Перед початком роботи необхідно:

2.1  Перевірити наявність технологічної карти (інструкції) на робочому місці.

2.2 Перевірити та надягти необхідні засоби індивідуального захисту.

2.3  Включити загальну припливно-витяжну вентиляцію за 20-30 хвилин до початку роботи. Включити витяжну вентиляцію на робочому місці.

2.4   Перевірити наявність тяги витяжної вентиляції обладнання, у витяжній шафі (скафандрі) або над робочими столами та бортових відсосів.

2.5 Впевнитися в наявності та достатності освітлення на робочому місці.

2.6 Перевірити справність обладнання, його герметичність.

2.7  Зробити зовнішній огляд обладнання та впевнитися у відсутності видимих пошкоджень.

2.8  Перевірити:

• справність заземлення обладнання;
• наявність засобів пожежогасіння;
• склад медичної аптечки та наявність засобів для надання першої (долікарської) допомоги;
• готовність ємностей з 1 % розчином оцтової кислоти, 3-5 % розчину двохвуглекислого натрію та наявність крему дитячого;
• готовність обладнання до роботи, про що зробити відповідний запис у журналі підготовки обладнання.

2.9 Підготувати робоче місце, інструмент, оснащення.

2.10  Отримати та доставити у спеціальній тарі необхідні для роботи матеріали.

2.11   У разі відсутності якогось із засобів індивідуального захисту, виявлення несправностей або інших недоліків на робочому місці сповістити

керівника роботи (відповідального за проведення даної роботи). До роботи стати тільки після усунення всіх несправностей і недоліків.

З. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1  Усі роботи із застосуванням олов'яно-свинцевих малосурм'янистих припоїв необхідно виконувати тільки на герметичному обладнанні та у витяжних шафах (скафандрах) при працюючій загальнообмінній та місцевій витяжній вентиляції або на робочих столах під витяжними зондами з місцевою (бортовою) витяжною вентиляцією, користуючись засобами індивідуального захисту.

3.2 При проведенні робіт з олов'яно-свинцевими малосурм'янистими припоями виконуються такі види робіт:

1) розплавлення припою;

2) флюсування деталей перед лудженням;

3) лудження деталей у розплавленому припої;

4) відмивання деталей після лудження від флюсу;

5) сушіння деталей;

6) переплавлення зворотних відходів припою.

3.3  Під час роботи необхідно бути уважним, не відволікатися від роботи та не відвертати увагу інших.

3.4  Зберігати флюс на робочому місці необхідно в поліетиленовій ємності у кількості, що не перевищує змінну норму та в шафах або металевих ящиках зі стінками і дном, викладеними незаймистим матеріалом, що обладнані витяжною вентиляцією, подалі від джерел тепла й вогню.

3.5  Не зберігати флюси в тарі без відповідної етикетки. На скляну тару повинна бути наклеєна етикетка з назвою речовини, її класифікацією, указаною кількістю та написом "Отрута".

3.6     Сплави припоїв, які використовуються для роботи, необхідно зберігати в кюветах.

3.7  Усі роботи, пов'язані з розплавленням припоїв, флюсуванням, лудженням, переплавленням зворотніх відходів, виконувати у витяжних шафах (скафандрах) та гумових рукавичках, надягнутих на трикотажні бавовняні рукавички. Якщо витяжні шафи не використовуються, то виконувати роботи в респіраторі РПГ-67.

3.8   Усі роботи, пов'язані з відмиванням від флюсу деталей після лудження та підготовкою відходів припою для переплавлення, збором шламу та шлаків, необхідно виконувати в респіраторі ШБ-1 „Лепесток" і гумових рукавичках.

3.9   У випадку травмування або різкого погіршення стану здоров'я припинити виконання роботи, про нещасний випадок повідомити керівника робіт та посадові особиви виробничої дільниці, надати першу (долікарську) допомогу та повідомити в медпункт.

З.10 Про нещасний випадок роботодавцю надсилається повідомлення в установленому порядку.

3.10.1   Про кожен нещасний випадок свідок, робітник, котрий його виявив, або сам потерпілий зобов'язаний терміново повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу та вжити заходів для надання необхідної допомоги.

3.10.2   До прибуття комісії з розслідування необхідно забезпечити обстановку на робочому місці та устаткування в такому стані, у якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю та здоров'ю інших робітників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків у ситуації, що склалася.

4.  ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

Після закінчення роботи необхідно:

4.1   Закрити герметично посудини з невикористаними флюсами та поставити їх у місце зберігання.

4.2   Обмити водою та обтерти бязевою серветкою інструмент та оснащення.

4.3   Змочити в етиловому спирті бязеву серветку та видалити нею залишки каніфольного флюсу з робочого місця й оснащення. Залишки флюсів на основі хлористих солей видалити серветкою, змоченою у воді.

4.4  Зібрати брудний використаний матеріал (папір, фільтри, серветки тощо) в металеву ємність з кришкою та віднести на місце збору відходів.

4.5 Прибрати робоче місце (інструмент, оснащення).

4.6  Промити з милом під струменем гарячої проточної води гумові рукавички.

4.7  Вимкнути обладнання та витяжну вентиляцію через 20-30 хвилин після закінчення роботи.

4.8 Вимкнути освітлення на робочому місці.

4.9  Зняти засоби індивідуального захисту та спецодяг і покласти їх у відведені для цього місця.

4.10  Вимити теплою водою з милом руки, вимити обличчя, почистити зубною щіткою зуби, прополоскати питною водою ротову порожнину. При необхідності прийняти душ.

4.11   При виявленні недоліків у роботі обладнання або в засобах колективного та індивідуального захисту повідомити про це безпосереднього керівника, відповідального за проведення роботи, чи посадову особу.

5.  ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1 До аварійних ситуацій відносяться:

• випадкове пролиття на робоче місце чи підлогу агресивного флюсу з викидом парів у виробниче середовище;
• руйнування або раптове відключення електропостачання, яке живить засоби колективного захисту, приточно-витяжну вентиляцію виробничих приміщень, витяжну вентиляцію шаф (скафандрів), витяжні зонди та бортові відсоси робочих столів, обрив і коротке замикання струму в електромережі обладнання;
• пожежа;
• попадання флюсів на відкриті ділянки шкіри, слизові оболонки;
• інгаляційне отруєння;
• термічні опіки;
• ураження електричним струмом.

5.2  В усіх випадках виникнення аварійних ситуацій необхідно вжити термінових заходів:

1) припинити виконання робіт;

2) відключити від електромережі обладнання;

3) надягти респіратор;

4) вивести з приміщення людей;

5) повідомити про аварію керівника робіт і роботодавця;

6)  у випадку виникнення пожежі повідомити в пожежну охорону та розпочати пожежогасіння наявними засобами;

7)  у разі нещасного випадку повідомити в медпункт і надати першу (долікарську) допомогу потерпілому.

5.3     У випадку пролиття агресивного флюсу або аварійного відключення вентиляції необхідно користуватися респіратором типу РГТГ-67.

5.4   При випадковому пролитті агресивного флюсу його необхідно змити струменем води, а залишки нейтралізувати 5 % розчином двох-вуглекислого натрію, а пролитий каніфольний флюс засипати піском, зібрати лопаткою у відро та віднести в місце збору відходів.

5.5     Для гасіння пожежі необхідно застосовувати порошкові вогнегасники, пісок, кошму, піну, об'ємне гасіння.

5.6  Надання першої (долікарської) допомоги необхідно проводити в установленому порядку.

5.6.1 У разі попадання агресивних флюсів на шкіру необхідно забруднені місця добре промити теплою водою з милом, 3-5 % розчином двохвуглекислого натрію і змастити маззю на основі вазеліну.

5.6.2  При подразненні слизових оболонок очей парами компонентів розігрітих олов'яно-свинцевих малосурм'янистих припоїв і флюсів необхідно очі добре промити проточною водою, потім закапати 2-3 краплями 0,5 % розчину дикаїну.

5.6.3  При інгаляційному отруєнні парами розігрітих флюсів необхідно потерпілого вивести на свіже повітря, забезпечити спокій, напоїти міцним солодким чаєм або 2-4 % розчином питної соди у великій кількості та викликати лікаря або швидку допомогу.

5.6.4 При термічному ураженні шкіри людини гарячими бризками розплавленого припою обережно зняти пінцетом застиглі залишки припою.

Якщо опіки 1 ступеня - для зменшення болю змастити уражену шкіру розведеним наполовину з водою етиловим спиртом і дитячим кремом, при опіках 2 і 3 ступеня - покласти на обпечену ділянку шкіри стерильну пов'язку та викликати лікаря.

5.6.5   У випадку ураження електричним струмом потрібно якомога швидше звільнити потерпілого з-під дії електричного струму.

5.6.6  Якщо потерпілий тримає дріт руками, першою дією особи, котра надає допомогу, має бути негайне вимкнення (відключення) електроустановки. Вимкнення здійснюється вимикачами, рубильником або за допомогою іншого вимикаючого пристрою.

5.6.7  Якщо вимкнути установку досить швидко неможливо, треба вжити заходів для звільнення потерпілого від струмоведучих частин. При цьому в усіх випадках той, хто надає допомогу, не повинен торкатися потерпілого без належних запобіжних заходів. Надаючи допомогу, треба слідкувати, щоб самому не опинитися в контакті зі струмоведучою частиною.

5.6.8  Для звільнення потерпілого від струмоведучих частин або дроту напругою до 1000 В слід використати канат, палицю, дошку або якийсь інший сухий предмет, який не проводить електричний струм. Можна також відтягнути потерпілого за одяг (якщо він сухий і відстає від тіла). Для ізоляції рук той, хто надає допомогу, повинен надіти діелектричні рукавички або натягнути на руку рукав піджака, накинути на потерпілого гумовий килимок, прогумовану або просто суху матерію. Можна також ізолювати себе, підклавши під ноги гумовий килимок, суху дошку тощо.

5.6.9   Надання долікарської допомоги залежить від стану потерпілого після звільнення його від електричного струму.

У всіх випадках ураження електричним струмом треба обов'язково викликати лікаря незалежно від стану потерпілого.

5.6.10 Якщо потерпілий притомний, але до того був у непритомному стані із збереженням сталого дихання і пульсу, його слід покласти на підстилку, розстебнути одяг, забезпечити приплив свіжого повітря, розтерти й зігріти тіло та забезпечити спокій.

Потерпілому, котрий перебуває в непритомному стані, слід давати нюхати нашатирний спирт, обприскувати обличчя холодною водою. Коли потерпілий опритомніє, дати випити 15-20 крапель настоянки валеріани та гарячого чаю. Не можна дозволяти потерпілому рухатися, а тим більше продовжувати роботу. Тільки лікар може прийняти рішення про стан здоров'я потерпілого.

5.6.11   Якщо потерпілий дихає дуже рідко та судорожно, але в нього можна прощупати пульс, треба негайно робити йому штучне дихання. Якщо дихання та пульс відсутні (у потерпілого через різке погіршення кровообігу мозку розширюються зіниці, з'являється синюшність шкіри та слизових оболонок), треба поновити життєві функції шляхом проведення штучного дихання та зовнішнього (непрямого) масажу серця.

5.6.12  Конкретні дії щодо надання першої допомоги потерпілому при різноманітних   ураженнях   наводяться   в   інструкції   з   надання   першої (долікарської)   допомоги,   яка   вивчається   робітниками   при   проведенні інструктажів з охорони праці.