Суб'єкт господарювання під час здійснення перевірок має певні обов'язки (ст. 11 Закону № 877), зокрема:

- допускати посадових осіб Держпраці до перевірки;

- не створювати перешкод;

- виконувати вимоги Держпраці щодо усунення виявлених порушень;

- надавати документи, зразки продукції, пояснення, відомості, матеріали.

Чинним законодавством забороняється допускати працівника до роботи без подання повідомлення до ДПС, однак в деяких випадках судова практика показує, що неподання повідомлення до податкової про прийняття працівника на роботу не завжди кваліфікується як фактичний допуск до роботи без оформлення трудового договору.

Так, рішенням Сьомого апеляційний адміністративного суд  від 22.11.2022 у справі N 240/41295/21 визначено, що відсутність повідомлення про прийняття на роботу не свідчить про те, що трудовий договір не укладено, і чинність трудового договору не залежить від наявності такого повідомлення.

Касаційний цивільний суд постановою від 05.11.2025 у справі N N 191/3186/23 сформував правовий висновок, яким визначається, що середній заробіток за час вимушеного прогулу при поновленні на роботі за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин.

У разі визнання звільнення незаконним та поновлення працівника на роботі держава гарантує отримання працівником середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки такий працівник був незаконно позбавлений роботодавцем можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин та отримувати заробітну плату. Правова природа середнього заробітку за час вимушеного прогулу відрізняється від правової природи середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу - це заробітна плата, а середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні таким не є. Заробітна плата не може сплачуватися особі, яка не перебуває у трудових відносинах з роботодавцем, який проводить виплату.

При виплаті середнього заробітку за час вимушеного прогулу особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала у трудових відносинах.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу є, по суті, неотриманою заробітною платою за невиконання трудової функції не з вини працівника, на якого поширюються норми законодавства про оплату праці.

Верховний суд постановою від 02.10.2024 у справі N 754/8217/23 сформував правовий висновок, відповідно до якого призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин. Спеціальна норма права надає роботодавцю право тимчасово призупинити дію трудового договору з працівником у разі неможливості у зв'язку із військовою агресією проти України забезпечити працівника роботою.

Таке право не є абсолютним. Для застосування цієї норми права роботодавець має перебувати в таких обставинах, коли він не може надати працівнику роботу, а працівник не може виконати роботу. Зокрема, у випадку, якщо необхідні для виконання роботи працівником виробничі, організаційні, технічні можливості, засоби виробництва знищені в результаті бойових дій або їх функціонування з об'єктивних і незалежних від роботодавця причин є неможливим, а переведення працівника на іншу роботу або залучення його до роботи за дистанційною формою організації праці неможливо.

У постанові КЦС ВС від 18.10.2023 у справі N 303/7508/22 Cуд погодився із висновками судів про те, що ракетні обстріли будівлі, де розташовувалось підприємство є підставою для призупинення дії трудового договору, і таке призупинення не вважається порушенням прав працівників.

Верховний Суд постановою від 27.11.2024 у справі N 182/6943/23 сформував правову позицію, яка визначає, що умови колективних договорів або угод, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників, є недійсними, і забороняється включати їх до договорів і угод. Забороняється включати до трудових договорів умови, що погіршують становище працівників порівняно з чинним законодавством, колективними договорами та угодами.

Колективний договір - це угода про умови найму у відповідній галузі. Отже, і про умови праці. Умови праці (у тому числі оплати праці), що включені до умов трудового договору (контракту) повинні бути, принаймні, такими самими вигідними з точки зору працівника, як і умови найму за колективним договором.

При цьому, у трудовому договорі (контракті) можуть бути визначені більш сприятливі умови праці, ніж ті, що передбачені колективним договором, а не менш вигідними для працівника.

Із нормальною та скороченою тривалістю робочого часу можна ознайомитися у ситуації.

Нормальна тривалість робочого часу законодавчо визначена як така, що не перевищує 40 годин на тиждень (протягом дії воєнного стану може бути збільшена до 60).

Скорочена тривалість - встановлення норми робочого часу меншої, ніж законодавчо визначена, при цьому оплата проводиться за повним окладом.

Перелік виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого часу затверджений постановою КМУ від 21.01.2001 N 163.

Етапи та порядок організації охорони праці суб'єкта господарювання визначений у ситуації.

Систему управління охороною праці використовують для встановлення політики та цілей роботодавця щодо охорони праці та техніки безпеки на підприємстві, але насамперед - для мінімізації виникнення несприятливих наслідків, таких як нещасні випадки або професійні захворювання, а також для визначення процедури, якої варто дотримуватися на робочому місці в разі їх виникнення.

Навчання, інструктажі та перевірка знань з питань охорони праці повинні здійснюватися відповідно до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держкомітету з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 N 15.

Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки проводиться суб'єктами господарювання  стосовно об'єктів, які перебувають у їх власності або користуванні, у яких тимчасово або постійно використовується, переробляється, виготовляється, транспортується, зберігається одна або кілька небезпечних речовин (п. 2 Порядку ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки та ведення їх обліку, затвердженого постановою КМУ від 13.09.2022 N 1030).

Якщо суб'єктом господарювання не подано повідомлення про результати ідентифікації об'єкта підвищеної небезпеки, це вважається порушенням та може тягнути за собою застосування заходів впливу.

Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві затверджений постановою КМУ від 17.04.2019 N 337.

Документом визначаються дії роботодавців при настанні нещасних випадків та процедури розслідування таких подій.

З порядком проведення розслідування на виробництві також можна у ситуації.

Варто пам'ятати, що наказом МОЗ від 08.09.2025 N 1393 затверджено Перелік робіт, для виконання яких є обов'язковим попередній (періодичні) медичний огляд працівників.

Ненадання документів, відомостей та інформації на запит інспекторів Держпраці, недопуск до перевірки або створення перешкод у роботі інспекторів також є одними з типових та найбільш поширених порушень суб'єктів господарювання.