Як часто потрібно вимірювати викиди на технологічному транспорті та автомобілях легкових? Хто має право це робити (наприклад, механік підприємства)? Які нормативні документи це регламентують?

Контроль викидів
Відповідно до ст. 10 розд. III Закону України «Про охорону атмосферного повітря» визначено обов’язки підприємств, установ, організацій та громадян - суб’єктів підприємницької діяльності щодо охорони атмосферного повітря «Підприємства, установи, організації та громадяни - суб’єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов’язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов’язані:
- забезпечувати здійснення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних і пересувних джерел та ефективності роботи газоочисних установок;
- використовувати метрологічно атестовані методики виконання вимірювань і повірені засоби вимірювальної техніки для визначення параметрів газопилового потоку і концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі та викидах стаціонарних і пересувних джерел».
Вимоги до організацій, що проводять контроль викидів забруднюючих речовин пересувних джерел
Контроль відпрацьованих газів автомобілів відповідно до ДСТУ 4277:2004 «Система стандартів у галузі охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання ресурсів. Атмосфера. Норми і методи вимірювання вмісту оксиду вуглецю та вуглеводнів у відпрацьованих газах автомобілів з двигунами, що працюють на бензині або газовому палив» та ДСТУ 4276:2004 «Система стандартів у галузі охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання ресурсів. Атмосфера. Норми і методи вимірювання димності відпрацьованих газів автомобілів з дизелями або газодизелями» виконується спеціалізованою атестованою лабораторією. Важлива наявність у галузі атестації лабораторії права вимірювати параметри пересувних джерел: димність, вуглеводні, оксиди вуглецю, температуру оливи, частоту обертів. Дані параметри контролю регламентуються ДСТУ 4276:2004, ДСТУ 4277:2004. Результати вимірювань оформлюються протоколом за формою, встановленою ДСТУ 4276:2004 і ДСТУ 4277:2004 та зберігаються на підприємстві.
Важливо
З 1 січня 2015 pоку оподаткування екологічним податком викидів забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення не здійснюється.
Періодичність виконання вимірювань
На сьогодні періодичність проведення контролю викидів забруднюючих речовин пересувних джерел не врегульоване та не регламентоване законодавством.
П.3 Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 № 137, визначено періодичність проходження обов’язкового технічного контролю:
- для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, зі строком експлуатації більш як два роки — кожні два роки;
- для вантажних автомобілів незалежно від форми власності вантажністю до 3,5 тонни, причепів до них зі строком експлуатації більш як два роки — кожні два роки;
- для вантажних автомобілів вантажністю понад 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації — щороку;
- для автобусів та спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, незалежно від строку експлуатації — двічі на рік.
Коментар експерта
Таким чином, законодавчо встановлено мінімальний термін періодичності здійснення контролю перерахованих вище засобів на вміст забруднюючих речовин у відпрацьованих газах при проведенні технічного огляду (ТО). Інше здійснюється на добровільній основі.
На практиці, деякі підприємства дотримуються періодичності контролю раз на рік, бо так заведено у більшості країн Європи та за аналогією з контролем стаціонарних джерел викидів.