Для визначення причин появи статичної електрики в конкретному приміщенні потрібно провести дослідження для виявлення джерел появи статичної електрики.

З загальних рекомендацій захисту від статичної електрики можна порадити:

• відведення заряду шляхом заземлення обладнання та комунікацій, а також забезпечення постійного електричного контакту з заземленням тіла людини;
• відведення заряду шляхом зменшення питомого об’ємного та поверхневого електричного опору;
• нейтралізація заряду шляхом використання різних засобів захисту від статичної електрики.

Всі металеві та електропровiднi неметалевi частини обладнання мають бути заземленi незалежно вiд того, чи приймаються iншi заходи захисту вiд статичної електрики.

Неметалеве обладнання вважається електростатично заземленим, якщо опiр будь-якої точки його внутрiшньої поверхнi вiдносно контура заземлення не перевищує 10⁷ Ом.

У тих випадках, коли заземлення обладнання не запобiгає накопиченню небезпечної кiлькостi статичної електрики, потрiбно вживати заходи для зменшення питомого об’ємного або поверхневого електричного опору матерiалiв за допомогою використання зволожуючих пристроїв або антиелектростатичних речовин.

Для зменшення питомого поверхневого електричного опору дiелектрикiв рекомендується збiльшувати вiдносну вологiсть повiтря до 55–80 % (коли це допускається умовами роботи). Для цього потрiбно застосовувати загальне чи мiсцеве зволоження повiтря в примiщеннi при постiйному контролi його вiдносної вологостi.

Для мiсцевого збiльшення вiдносної вологостi повiтря в зонi, де вiдбувається електризацiя матерiалiв, рекомендується:

• розпилення води;
• вiльне випаровування води з великих поверхонь.

Для загального збiльшення вологостi у примiщеннi може бути використана система припливної вентиляцiї з промивкою повiтря в зрошувальнiй камерi.

Для зменшення питомого поверхневого електричного опору, у випадках, коли пiдвищення вiдносної вологостi навколишнього середовища неефективне, можливо додатково рекомендувати застосування антиелектростатичних речовин.

У випадках, коли небезпечна дiя електризацiї обмежується яким-небудь мiсцем або невеликою кiлькiстю мiсць в приміщенні, або коли не можна досягти вiдведення заряду статичної електрики за допомогою бiльш простих засобiв, рекомендується здiйснювати нейтралiзацiю шляхом iонiзацiї повiтря в безпосереднiй близькостi вiд поверхнi зарядженого матерiалу. З цiєю метою можуть бути використанi нейтралiзатори статичної електрики.

Для нейтралiзацiї заряду статичної електрики в важкодоступних мiсцях, на поверхнi об’єктiв, що мають складну конфiгурацiю, змiнюють безперервно геометричнi розмiри, тобто там, де неможлива установка нейтралiзаторiв в безпосереднiй близькостi вiд зарядженої поверхнi, слiд застосовувати аеродинамiчнi нейтралiзатори з примусовою подачею iонiв струменем повiтря.

Для запобiгання небезпечних iскрових розрядiв, якi виникають внаслiдок накопичення на тiлi людини заряду статичної електрики при контактному чи iндуктивному впливовi наелектризованого матерiалу або елементiв одягу, що електризуються при тертi один об одного необхiдно забезпечити стiкання цього заряду в землю.

Основним методом виконання цiєї вимоги є забезпечення електростатичної провiдностi пiдлоги та використання антиелектростатичного взуття.

Використання шкарпеток з шерстяної та синтетичної пряжi не допускається, бо вони перешкоджають стiканню заряду з тiла людини.

У випадку, коли працівник виконує роботу в неелектропровiдному взутті сидячи, заряд статичної електрики, який накопичився на його тiлi, рекомендується вiдводити за допомогою антиелектростатичного халата в поєднаннi з електропровiдною подушкою стiльця або за допомогою електропровiдних браслетiв, якi легко знiмаються, з’єднаних з землею через опiр 10⁵ – 10⁷ Ом.